mi band

Складання раціонів харчування для людей, що потребують різних дієтичних раціонів згідно з індивідуальним завданням

 6

 Складання раціонів  харчування для людей, що потребують різних дієтичних раціонів  згідно з індивідуальним завданням.

Мета роботи: Скласти раціони  харчування для людей, що потребують різних дієтичних раціонів  згідно з індивідуальним завданням.

Завдання 1: Скласти раціони  харчування для людей, що потребують різних дієтичних раціонів  згідно з індивідуальним завданням.

Для нормальної життєдіяльності людини необхідне постачання організму всіх поживних речовин у певних співвідношеннях. За масою співвідношення білків, жирів і вуглеводів у раціонах харчування для людей, що займаються розумовою працею повинне складати 1 : 1,1 : 4,3–4,9, а для важкої фізичної праці – 1 : 1,3 : 5. Під час розрахунків за одиницю приймають кількість білків. У добовому раціоні тваринні білки повинні складати не менше ніж 1/3, а в оптимальному варіанті – біля 1/2 (до 55%), рослинні олії як джерела незамінних жирних кислот –до 30% із загальної кількості жирів.

Ураховуючи негативний вплив надмірної кількості ди — і моносахаридів, нормами передбачено, що оптимальна їх кількість для перших трьох груп фізичної активності повинна складати 10-12% енергетичної цінності раціону; для груп важкої і дуже важкої праці цей рівень може бути підвищений до 13–18%. Добовий раціон дорослої людини має містити біля 30 г харчових волокон. Для забезпечення оптимального стану організму в раціоні харчування на кожні 1000 ккал повинно міститися: тіаміну – 0,5 мг, рибофлавіну – 0,6 мг, ніацину – 6,6 мг, вітаміну В6 – 0,02 мг на 1 г спожитого білка. Кальцій, фосфор і магній засвоюється краще у разі співвідношення 1 : 1 : 0,5.

Диспропорція у нутрієнтному складі раціонів (недостача одних і надлишок інших поживних речовин) є основним чинником ризику в харчуванні сучасної людини. Формулу збалансованого раціону харчування з добовою енергетичною цінністю 2800 ккал наведено нижче.

Харчові речовини

Добова потреба

Харчові речовини

Добова потреба

Білки, г

У тому числі тваринні

Вуглеводи, г

У тому числі моно — і дисахариди

Органічні кислоти (лимонна,
молочна тощо), г

Харчові волокна (клітковина,
пектин), г

Жири, г

Рослинні

Поліненасичені жирні кислоти

Холестерин

Фосфоліпіди

Мінеральні елементи, мг

Кальцій

Фосфор

Натрій

Калій

Магній

80

44

410

70-80

2

30

20-25

2-6

0,5-1

5

1000

1000

4000-6000

2500-5000

500

Залізо

Цинк

Йод

Фтор (у тому числі напої,

Що тамують спрагу)

Вітаміни, мг

Вітамін С

Тіамін

Рибофлавін

Ніацин, мг (ніацинові еквіваленти)

Вітамін В6

Фолат

Вітамін В12

Вітамін А, мкг (ретинолові еквіваленти)

Вітамін D, мкг

Вітамін Е, мг (токоферолові еквіваленти)

10 (чоловіки)

15

0,15

1,5-4 (безпечні рівні)

70

1,4

1,7

18

2

0,2

0,003

1000

2,5

10

2,5 мкг=100 МО

210 мг=15 МО

Раціони, що містять певну кількість продуктів кожної групи, надійно забезпечують гомеостаз організму і підтримують на високому рівні функціональні системи. Тривала відсутність у раціоні будь-якої групи продуктів призводить до порушення обміну речовин і діяльності різних органів і систем.

У разі енергетичних витрат 2800–3000 ккал середньодобовий набір продуктів включає 330-360 г хліба, 40 г крупи і макаронних виробів, 5 г бобових, 265-285 г картоплі, 385-450 г овочів (у тому числі пряних), 200-220 г фруктів і ягід (у тому

 числі консервованих), 50–100 г цукру і кондитерських виробів, 190–215 г м’яса і м’ясних продуктів, 50–55 г риби і рибних продуктів, 0,5 л молока і кисломолочних напоїв, 15 г сметани, 30 г сиру, 15–20 г твердого сиру, 2 яйця у 3 дні, 25–30 г вершкового масла, 20–-25 г рослинної олії. Під час складання меню на тиждень масу кожного продукту треба помножити на 7.

Поповнення енергетичних і пластичних витрат організму, зумовлених трудовою діяльністю і роботою різних систем організму, забезпечується правильно побудованим раціоном харчування, його енергетичною цінністю і нутрієнтним складом, а також складанням найкращих умов для засвоєння їжі. Засвоюваність їжі залежить від її складу, якості приготування, а також від функціонального стану травної системи.) Коефіцієнт засвоюваності (здатність до всмоктування) виражають у відсотках кількості всмоктаного нутрієнту до загального вмісту нутрєнту, вжитого з їжею.

Змішана їжа, що складається із тваринних і рослинних продуктів, засвоюється добре: білки – на 84,5%, жири – на 94%, вуглеводи – на 95,6%.

Контрольні запитання

1. Яку біологічну дію має їжа?

2. На які групи поділяють продукти?

3. Які виділяють види харчування, для кого вони призначені?

4. Назвіть основні гігієнічні вимоги до харчового раціону людини.

mi band