mi band

Організаційні основи охорони праці — №1

Лекція №2

Тема лекції: Організаційні основи охорони праці.

План лекції:

1. Управління охороною праці.

2. Права та обов’язки з охорони праці посадових осіб та спеціалістів.

3. Нагляд та контроль за дотриманням вимог з охорони праці.

4. Відповідальність за порушення вимог з охорони праці.

5. Планування робіт з охорони праці. Номенклатура заходів.

6. Фінансування заходів з охорони праці.

7. Стимулювання робіт з охорони праці.

8. Навчання з питань охорони праці.

9. Розслідування та облік нещасних випадків.

10. Дослідження виробничого травматизму.

1. Управління охороною праці.

Управління охороною праці — це підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення здоров’я та працездатності людини під час праці.

Система управління охороною праці (СУОП) є складовою частиною загальної системи керування підприємством. Управління охороною праці передбачає участь в цьому процесі практично всіх служб і підрозділів підприємства. Об’єктом управління є діяльність структурних підрозділів, яка спрямована на створення безпечних і здорових умов праці. Управління охороною праці на підприємстві в цілому здійснює його керівник (власник), а в підрозділах (цехах, відділах, службах) — їх керівники або головні фахівці. Координує всю цю діяльність служба охорони праці. Задачі служби охорони праці та її функції викладені в «Типовому положенні про службу охорони праці», яке затверджено наказом Комітету Держнаглядохоронпраці від 3 серпня 1993 р. № 73.

Згідно із Законом України «Про охорону праці» та на підставі «Типового положення про службу охорони праці», служба охорони праці створюється власником на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності з метою виконання заходів спрямованих на запобігання нещасним випадкам у процесі праці.

Служба охорони праці входить до структури підприємства як одна з основних виробничо-технічних служб. Вона може бути представлена в залежності від чисельності працюючих як самостійний структурний підрозділ, або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста, у тому числі за сумісництвом.

На підприємствах виробничої сфери при кількості працюючих до 50 чоловік (невиробничої сфери — до 100 чоловік) функції цієї служби можуть виконувати особи за сумісництвом.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають виробничий стаж роботи не менше трьох років і пройшли навчання з охорони праці.

На підприємствах при чисельності працюючих від 51 до 500 чоловік включно (невиробнича сфера — від 101 до 500) таку службу представляє один спеціаліст з охорони праці з інженерно-технічною освітою. На підприємствах, де використовуються вибухові матеріали або отруйні речовини, у такій службі повинно бути два спеціалісти.

Узагалі розрахунок чисельності працівників служби охорони праці в залежності від небезпечності та шкідливості виробництва з числом працюючих понад 500 чоловік здійснюється за формулою:

М = 2 + Рср ∙ Кв / Ф, чол.

Де: М — чисельний склад служби охорони праці;

Рср — середнє облікова чисельність працюючих на підприємстві;

Ф — ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці (нормативно встановлений 1820 часів);

К — коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва, вираховується згідно формули:

К = 1 + (Рв+Ра/Рср),

Де: Рв — чисельність працюючих із шкідливими речовинами;

Ра — чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки.

Система управління, в межах організації охорони праці на підприємстві, не завершується формуванням відділу охорони праці. Відділ охорони праці є структурним підрозділом. Взагалі структура охорони праці на підприємстві являє цілісну систему обов’язків керівників, спеціалістів підприємства з обов’язковою наявністю функцій контролю та нагляду за дотриманням вимог з охорони праці. Поряд із цим в організацію охорони праці на підприємстві входять цілий ряд питань, таких як; планування робіт з охорони праці, фінансування, навчання, відповідальність за порушення вимог та ряд інших.

Водночас функціонування даних питань охорони праці пов’язане з безпосереднім виконанням посадових обов’язків.

2. Права та обов’язки з охорони праці посадових осіб та спеціалістів.

Загальну відповідальність за стан охорони праці на підприємстві несе безпосередньо власник підприємства. Він зобов’язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. З цією метою Власник забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого:

— створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці;

— розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці;

— затверджує інструкції про посадові обов’язки, права і відповідальність;

— розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства;

— забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків;

— організовує проведення досліджень умов праці;

— забезпечує безплатно працівників нормативними актами про охорону праці;

— здійснює постійний контроль за додержанням вимог охорони праці;

— організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці.

Поряд із керівниками підприємств відповідальними за стан охорони праці у відповідній галузі є також Головні спеціалісти. У їх обов’язки входить:

— розробка планів-заходів з охорони праці відповідної галузі та забезпечення їх виконання,

— забезпечення дотримання діючого законодавства з охорони праці,

— проведення вступного інструктажу,

— забезпечення власного випробування та реєстрації піднімальних транспортних засобів, котельного обладнання та інших машин і механізмів,

— розслідування причин нещасних випадків та розробка заходів по їх усуненню.

Керівники структурних Підрозділів (завідуючі фермами, бригадири, завідуючі майстернями, технологи виробництв та інші зобов’язані:

— контролювати дотримання технічних вимог обладнання та технологічних процесів,

— слідкувати за наявністю та справністю технічних засобів безпеки, особистих захисних засобів,

— не допускати до праці осіб, що не мають допуску на виконання відповідного виду робіт,

— проводити інструктажі на робочих місцях,

— слідкувати за дотриманням правил техніки безпеки.

Обов’язки працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці полягають в наступному. Працівник зобов’язаний:

— знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, пра­вила поводження із засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

— додержувати зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

— проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

— співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці;

— особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров’ю людей;

mi band