Забруднення повітря виробничих приміщень — №1

Лабораторна робота № 2

Тема заняття: Забруднення повітря виробничих приміщень.

Мета роботи:

1. Ознайомлення із характеристикою забрудненості повітряного середовища.

2. Вивчити методи визначення шкідливих газів і парів в повітрі робочих приміщень.

3. Навчитись користуватися приладами для визначення вмісту шкідливих газів і парів в повітрі.

4. Навчитися оцінювати шкідливі умови повітря робочої зони.

Студент повинен знати:

Характеристику та нормування параметрів забрудненості повітряного середовища, їх вплив на організм людини, методику визначення вмісту шкідливих газів і парів в повітрі робочих приміщень.

Студент повинен уміти:

Користуватися приладами для вимірювання загазованості та запиленості повітряного середовища. Проводити досліди та визначати відповідність встановлених показників забрудненості повітряного середовища, їх нормативним значенням. Надавати характеристику комплексного впливу параметрів загазованості та запиленості на можливе самопочуття працюючих в дослідній зоні.

Зміст завдання:

1. При дослідженні забрудненості виробничих приміщень необхідно попередньо засвоїти теоретичний матеріал з даного питання, а також ознайомитися з будовою приладів та методиками їх використання.

2. Дати задовільні відповіді на контрольні запитання.

3. Початок виконання лабораторної роботи пов’язаний з відповідним оформленням матеріалів дослідів. При цьому слід попередньо записати в матеріали звіту тему роботи, мету, завдання, та визначити особистий варіант завдання.

4. Виконання лабораторних досліджень провести у відповідності до запропонованої послідовності виконання роботи.

— визначити, за допомогою відповідних приладів, фактичне значення загазованості та запиленості;

— результати дослідів занести до відповідних протоколів (таблиць) дослідження та порівняти фактичні значення загазованості та запиленості з їх нормативними значеннями;

— зробити висновки щодо комплексного впливу досліджених значень параметрів загазованості та запиленості на можливе самопочуття працюючих в дослідній зоні.

(Отримання варіанту завдання, його реєстрація, консультація з питань даної теми, тестування та загальна оцінка знань здійснюється викладачем при виконанні роботи в межах аудиторії).

Методичні рекомендації:

Методичні рекомендації надають стислу інформацію стосовно теоретичної складової (самостійної) роботи, наводять послідовність проведення дослідів та встановлюють форму протоколу лабораторних досліджень, що досягається виконанням наступних пунктів:

— характеристика параметрів загазованості та запиленості повітряного середовища;

— санітарно-гігієнічні норми параметрів загазованості та запиленості;

— прилади;

— методика виконання лабораторних досліджень;

— звіт про результати досліджень.

1. Характеристика параметрів забрудненості повітряного середовища:

Важливими питаннями охорони праці є нормалізація забрудненості виробничих приміщень. Забрудненість виробничих приміщень складається з наявності в повітрі робочої зони пилу та різноманітних газів.

Запиленість приміщень.

Запиленість повітря робочої зони — це наявність частинок пилу в повітрі. Пил — це маленькі частини речовини, які здатні довгий час знаходитися у повітрі, або у виробничих газах у зваженому стані (аерозоль). Осівши пил, називається — аерогель.

Потрапляючи в організм людини через органи дихання, пил може викликати тяжкі захворювання : пневмоконікози (силікоз, силікатоз та інші), пиловий бронхіт, бронхіальну астму, пневмонію та ін. Впливаючи на слизову оболонку очей, носа, пил викликає їх запалення. Потрапляє на шкіру, пил може призвести до закупорки потових залоз, фурункульозу, екземи та іншим захворюванням.

Концентрація пилу у повітрі і його склад визначають різними методами, в тому числі ваговим. Він заснований на перекачуванні визначеного забрудненого повітря через фільтр, а також визначення привіску фільтра у послідуючому розрахунку концентрації пилу. В якості фільтруючого матеріалу частіше всього використовують аерозольні фільтри АФА з дисками з перхлорвінілової фільтруючої тканини ФПП, яка володіє виключно високим ступенем фільтрації (близької до 100%) за рахунок своїх електростатичних якостей.

Загазованість приміщень.

Загазованість — це наявність різноманітних газів у повітрі робочої зони, які, потрапляючи в організм людини через органи дихання, шкіряний покрив, шлункове — кишковий тракт, можуть спричинити отруєння й враження органів і систем життєзабезпечення. У зв’язку з цим сучасні методи виявлення отруйних речовин у повітрі й захист від них мають велике значення для забезпечення сприятливих умов для роботи. Для цього відбирають проби повітря на основних робочих місцях. За результатами аналізу взятих проб повітря судять про ступені шкідливості повітряного середовища.

Дослідження повітряного середовища з метою визначення вмісту в ній шкідливих газів і парів проводиться різними методиками. Найбільш простий і швидкий є експресний метод. Він заснований на швидко плинних реакціях, який використовує зміну кольору індикаторного порошку. Для аналізу повітряного середовища експресним методом застосовують спеціальні прибори. При цьому загазоване повітря, проходячи через індикаторний порошок, змінює колір певної частини даного порошку в спеціальній трубці, порівнюючи ступінь зміни кольору індикаторного порошку з контрольними шкалами визначають ступінь загазованості повітря та порівнюють з ГДК.

Одна з найбільш ефективних і допустимих заходів захисту людини від впливу отруйних газів — устрій механічної вентиляції виробничих приміщень. Її основне призначення є повне видалення отруйних речовин із робочої зони, або розбавлення концентрації до безпечної величини, тобто до рівня, що не перевищує ГДК.

2. Санітарно-гігієнічні норми параметрів загазованості та запиленості.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) Пилу у повітрі встановлені ГОСТ 12.1.005-76 «ССБТ. Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги». Вони коливаються в межах від 1 до 10 мг/м3 і, деякі із них, відображені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Гранично припустимі концентрації аерозолів фіброгенної дії.

(витяг із ГОСТ 12.1.005-76)

Найменування речовин

ГДК, мг/м3

Клас небезпеки

Зерновий пил (незалежно від утримання двоокису кремнію).

4

4

Вапняк.

6

4

Пил рослинного та тваринного походження:

А) із сумішшю двоокису кремнію більш 10 % (лубкова, бавовняна, ленна, вовняна, пухова й ін.)

2

4

Б) із сумішшю двоокису кремнію від 2 до 10%

4

4

В) із домішкою двоокису кремнію менше 2 % (борошняна, бавовняна, деревна та ін.)

6

4

Сажі чорні промислові з вмістом 3,4- бенз-(а)-пирену не більш 35 мг на 1 кг

4

4

Силікати і речовини, що містять силікати пилу:

А) азбест природній і штучний, а також змішані азбестопородні пилі при вмісті в них азбесту більше 10%

2

4

Б) азбестоцемент

6

4

В) азбестобакелит (волокніт), азбесторезина

8

4

Г) тальк, слюда — флагопит і мусковіт

4

4

Д) скляне і мінеральне волокно

4

4

Є) цемент, олівіт, апатит, фостерит, глина

6

4

Гранично допустимі концентрації токсичних речовин приведені в ГОСТ 12.1.005- 76 “ССБТ Повітря робочої зони. Загальні гігієнічні вимоги”. Деякі із них, відображені в таблиці 2.

Таблиця 2.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) деяких Шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

(витяг з ГОСТ 12.1.005-76)

Найменування речовин

ГДК, мг/м3

Клас небезпеки

Ангідрид сірковий

10

З

Ацетон

200

4

Аміак

20

4

Бензин паливний ( сланцевий крекінг та ін.) в перерахунку на С

100

4

Бензол хлористий

5

3

Окисі вуглеводу

20

4

Етиловий ефір

0,15

2

Хлор

1

2

Керосин

300

4

3. Прилади:

Визначення запиленості повітря.

Для визначення запиленості повітря слід користуватися лабораторною установкою, що зображена схематично (мал. 1).

Забруднення повітря виробничих приміщень

Мал. 1. Схема лабораторної установки для дослідження запиленості повітря та

Ефективності його очистки протипиловими респіраторами.

1-порція пилу; 2-вентилятор; 3- пилова камера; 4-респіратор; 5-конусна оправка; 6-алонж; 7-гумова трубка; 8-аспіратор типу 822; 9-вентилі ротаметрів; 10-ротаметри; 11- вихідні штуцери ротаметрів; 12-вимикач; 13- штифт для кріплення респіратора.

Визначення загазованості повітря.

Для визначення загазованості повітря повинна бути лабораторна установка (мал. 2).

Забруднення повітря виробничих приміщень

Мал. 2. Схема лабораторної установки для дослідження загазованості повітря та

Ефективності роботи вентиляції:

1-вентилятор; 2-заслонка; 3-трубка для вимірювання статистичного тиску; 4- трубка для вимірювання повного тиску; 5-газова камера; 6-всасувальний повітровід; 7- пневматична трубка; 8-гумова трубка; 9-мікроманометр ММН 240; 10- резервуар; 11-скоба; 12-нахилена вимірювальна трубка; 13-отвір; 14 — отвори для кріплення гумових рукавичок; 14-сосуд із рідиною, яка легко випаровується ; 15-гумова трубка газоаналізатора; 16-шток; 17- фіксатор; 18 — газоаналізатор УГ 2; 19-індикаторна трубка.

Для початку роботи з газоаналізатором необхідно підготувати його до роботи: перевірити герметичність повітрезабірного устрою газоаналізатора. Для цього стиснути шток до верхнього отвору на обсязі 400 мл і зафіксувати в цьому положенні. Перегнути й затиснути гумову трубку газоаналізатора. Звільнити фіксатор і відпустити шток. Після початкового ривка, що відбуває за рахунок наявного в забірному устрої повітря, шток протягом 10 хв. не повинний переміщатися. Дотримання цієї умови свідчить про гарну герметичність повітрезабірного пристрою.

4. Методика виконання лабораторних досліджень:

Виконання лабораторних досліджень слід провести у відповідності до запропонованої послідовності виконання роботи.

Дослідження загазованості.

1. Спорядити 3-5 індикаторних трубок на заданий газ. Для цього в один кінець скляної трубки довжиною 90+2 мм і внутрішнім діаметром 2,5-2,6 мм спеціальним металевим стрижнем укласти тампон із гігроскопічної вати так, щоб він був на рівні з кінцем трубки й довжина його не перевищувала 2,5 мм. З іншого кінця в трубку насипати вщерть відповідний досліджуваного газу індикаторний порошок і легким постукуванням ущільнити його.

2. Потім поверх поставити другий тампон із гігроскопічної вати. Загальна довжина стовпчика ущільненого порошку повинна складати 68-70 мм. Ця відстань нанесена на стрижні, за допомогою якого провадиться спорядження індикаторної трубки. Від якості спорядження й ущільнення порошку залежить точність виміру концентрації газу.

3. Вставити в газоаналізатор шток, що відповідає досліджуваному обсягу газу (табл. 3) стиснути й зафіксувати шток на верхньому отворі.

Таблиця 3.

Довідкові дані для визначення концентрації деяких шкідливих газів (парів)

За допомогою індикаторних порошків та газоаналізатора УГ-2 (витяг)

Аналізуємий газ (пари)

Колір індикаторного порошку після аналізу

Домішки, які вловлюються фільтруючим патроном

Tagged with: , , , , , , , ,
Posted in Основи охорони праці

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС