Якість продукції

Якість продукції. Основні поняття. Показники якості, їх класифікація. Методи відбору проб для оцінки якості продукції.

1.  Поняття про якість і безпечність продуктів харчування, складові якості.

2.  Показники якості, їх номенклатура.

3.  Рівень якості та методи його визначення.

4.  Методи відбору продукції для контролю якості.

1.Основні поняття якості І безпечність продуктів харчування, складові якості. .Регулююча роль ринку надзвичайно жорстока: підприємства, які в умовах ринку не приділяють належної уваги якості продукції, ринок знищує Руйнуються цілі галузі, не витримуючи конкуренції з західними і східними фірмами, незважаючи на протекціоністську митну політику держави.

Якість, як стратегія реформ, повинна стояти понад приватизацією, стабілізацією, дохідністю, інвестиціями і структурною перебудовою Важливо зрозуміти, що якість не потребує великих інвестицій, більш того, інвестиції без гарантій якості — це загублені гроші. Закупівля сучасних технологій, модернізація виробництва виправдані лише тоді, коли в результаті буде випускатися якісна, конкурентоспроможна продукція.

Згідно з міжнародним стандартом ІСО 8402-86, Якість продукції (послуги) — це сукупність властивостей і характеристик продукції, які надають їм здатність задовольняти обумовлені або передбачені потреби. За ДСТУ 2925-94, Якість продукції Це сукупність характеристик продукції (процесу, послуги), що стосуються її здатності задовольняти встановлені й передбачені потреби.

Властивості продукції можуть виявлятися під час його експлуатації або споживання. Експлуатація продукції — це втрата ресурсів у процесі використання, наприклад, втрата ресурсів двигуном, магні­тофоном, пральною машиною тощо. Під терміном споживання розуміють повне розходження певного продукції, наприклад продуктів харчування, різних фарб, лаків тощо

У поняття «якість» продукції слід включати також повноту і різноманітність асортименту, оскільки від цих чинників залежить найповніше задоволення потреб споживачів. На практиці під якістю продукції розуміють лише її відповідність вимогам нормативної документації

Якість продукції залежить від комплексу притаманних йому фізичних, хімічних і біохімічних властивостей, а також від відповідності продукції функціональним, естетичним, ергономічним та іншим вимогам, які задовольняють певні потреби людини.

Якість продукції передбачає задоволення соціальних потреб суспільства і характеризує доцільність виробництва. Воно є сукупністю властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби суспільства відповідно до призначення продукції. Товар з корисними властивостями може не мати високої якості, якщо він не відповідає вимогам для задоволення певних потреб. Тому вимоги до якості продукції постійно зростають, що в свою чергу пов’язано з ростом її конкурентоспроможності на ринку товарів.

Торгівля, яка пов’язує виробництво із споживачем, відіграє важливу роль у підвищенні якості товарів, особливо в ринкових умовах. Вона повинна оперативно реагувати на попит населення,

Зі зміною соціально-економічних умов та кон’юнктури українського споживного ринку, насиченість товарами якого постійно зростає, важливе значення набувають такі проблеми, як раціональне керування асортиментом та забезпечення якості і кількості продукції на всіх етапах життєвого циклу продукції. Так, на стадії проектування продукції оцінюють відповідність проектів і моделей продукції вимогам, узагальненим і конкретизованим з урахуванням сегменту споживача, на стадії виробництва — контролюють якість виготовлення продукції, на стадії товарообігу-оцінюють споживну вартість продукції та забезпечують умови для її зберігання; на стадії споживання-забезпечення споживача інформацією про умови експлуатації та споживання продукції і догляду за ним. Тому сьогодні товарознавству належить велика роль у розробці науково-обґрунтованих вимог до асортименту та якості продукції і визначення номенклатури споживних властивостей і показників. На підставі знань про природу та інші особливості продукції, фахівцями-товарознавцями розробляються науково обґрунтовані пропозиції щодо забезпечення умов збереженості продукції при транспортуванні і зберіганні та догляду за товаром у процесі експлуатації Проведення про­філактичних заходів, спрямованих на максимальне збереження споживних властивостей виробів і відновлення їх рівня якості шляхом ремонту, також сприяє продовженню життєвого циклу продукції

При прогнозуванні показників споживних властивостей враховують як потреби споживача, так і техніко-економічні можливості виробництва конкретного продукції відповідного рівня якості та мож­ливість його заміни іншим видом продукції або новим товаром з кращими показниками споживних властивостей.

З урахуванням законів ринку виробництвом і збутом продукції керує маркетинг, який і забезпечує отримання прибутків як виробником, гак і продавцем. Поєднання знань з товарознавства та марке­тингових принципів викликане необхідністю пошуку сучасних шляхів розвитку товарознавства і в тому числі, в прогнозуванні нових продукції та розробці номенклатури споживних властивостей і показників з урахуванням передбачених вимог. Сьогодні на ринку з’являються чимало різноманітних продукції з різними споживними властивостями, але далеко не всі вони задовольняють сучасні потреби споживача. І тут основним чинником виступають, поряд з кількісними, якісні вимоги до товарів. Випускаючи товари з підвищеними показниками споживних властивостей, виробництво задовольняє переважно відповідні потреби, чим і стимулює інтерес до виготовлення якісно нового продукції. Оновлення асортименту — один із напрямів асортиментної політики підприємства — виробника і торгівлі в умовах насиченого ринку.

Основними критеріями новизни продукції є нові функціональні властивості, підвищені показники ергономічних, естетичних властивостей та економічна ефективність їх використання. При зростанні платоспроможності населення попит на нові високоякісні товари постійно зростає. Широке використання сучасних нових матеріалів і сировини, а також новітніх технологій виробництва досконалої техніки є підґрунтям до створення нових товарів, яві мають суттєві переваги перед традиційними

Відомо, що стабілізуючим і регламентуючим інструментом ринкових відносин є конкуренція, що діє на ринку продукції і послуг, яка характеризує ступінь їх розвитку. Конкурентоспроможність продукції характеризується відповідністю його за своїми технічними, економічними, комерційними та іншими характеристиками умовам ринку.

У контексті конкурентоспроможності поняття якість набуває широкого змісту і характеризує насамперед високий рівень споживних властивостей і параметрів, привабливу упаковку і зовнішній вигляд.

Однак у всіх випадках для визначення конкурентоспроможності продукції розрахунки ґрунтуються на показниках якості, що характеризують певний рівень споживних властивостей та їх параметрів. Таким чином, якість у питаннях конкуренції на товарних ринках слід розглядати стосовно кожного продукції як найважливіший чинник у визначенні конкурентоспроможності. Тому підґрунтям для оцінки конкурентоспроможності повинні бути дослідження потреб споживача та вимог ринку. Якщо виробник намагається зробити свою продукцію конкурентоспроможною, то він повинен визначити умовні характеристики прогнозованої потреби якнайточніше. До групи технічних параметрів, які застосовуються при аналізі конкурентоспроможності, відносять параметри призначення (функціональні), ергономічні, естетичні. Намагаючись отримати товар якнайбільше відповідний потребам, покупець надасть більшого значення і величині витрат, які будуть з цим

Вивчати ринок збуту товарів. Випуск продукції високої якості пов’язаний як з її виробництвом, так і з ринком збуту. Дослідження ринку збуту продукції свідчать, що підвищення якості продукції на 10% сприяє зростанню ціни на 40…50%, а при зниженні якості ціна продукції зменшується на 20…25%. Встановлено, що реалізувати товари, якість яких на 50% нижча за світовий рівень, практично немо­жливо. Отже, якість продукції має дуже важливе значення для економічного розвитку держави і цій проблемі необхідно приділяти постійну увагу

2.Показники якості продукції. Продовольчі і непродовольчі товари мають численні властивості, які можуть виявлятися під час їх створення та експлуатації або споживання, тобто під час розроблення, виробництва, зберігання, транспортування і використання. Згідно з ДСТУ 2925-94, Властивість продукції Це об’єктивна особливість, яка може виявлятися під час її створення, експлуатації чи споживання. Властивості про­дукції умовно можна поділити на прості і складні. Прикладом складної властивості є надійність виробу, зумовлена такими відносно простими його властивостями, як безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і збереженість.

Властивості продукції характеризуються відповідними показниками і параметрами, за сукупністю яких визначають якість товарів.

Показник якості продукції Це кількісна характеристика однієї чи кількох властивостей продукції, що характеризують її якість,

Яку розглядають стосовно визначених умов її створення та експлуатації або споживання,

Параметр продукції Кількісно характеризує будь-які її властивості, в тому числі й ті, які входять до складу якості продукції. Таким чином, показник якості може бути частковим випадком параметра продукції. Багато показників якості продукції є функціями її параметрів. Так, наприклад, показники якості полімерних матеріалів є функцією коефіцієнтів полімеризації високомолекулярних сполук — структурних параметрів. Показник довговічності свердла залежить від ширини напрямної стрічки — геометричного параметра і від механічних характеристик матеріалу свердла — структурних параметрів. Геометричні параметри продукції забезпечуються, як правило, конструктивно, а структурні — конструктивно і технологічно. Якість продовольчих продукції залежить від параметрів хімічного складу сировини і технологічних процесів, умов зберігання та ін.

За кількістю властивостей, що характеризуються, показники якості бувають Одиничними і Комплексними. Одиничний Показник якості продукції характеризує одну з її властивостей, наприклад вміст жиру в молоці, кислотне число жиру, стійкість запаху парфумів тощо. Вони встановлюються галузевими нормативно-технічними документами.

Комплексний показник Якості характеризує декілька властивостей продукції. Він може відноситися як до сукупності властивостей, що складають якість, так і до певної групи властивостей. В Останньому випадку йдеться про груповий комплексний показник (наприклад, зовнішній вигляд плодів і овочів об’єднує декілька властивостей продукту — ступінь стиглості, забарвлення, форму та ін.). Якщо хоча б один одиничний показник дорівнює нулю, комплексний показник також приймається рівним нулю. У цьому випадку продукція не може вважатися якісною.

Для кількісної оцінки якості продукції використовують Визначальний і інтегральний
Показники якості. Під Визначальним Розуміють показник, за яким оцінюють якість продукції.
Визначальний показник якості продукції використовують під час експертного методу оцінювання
якості продукції У такому випадку необхідно встановити номенклатуру показників, за якими

Оцінюється якість конкретної продукції, та шкалу можливих оцінок кожного показника.

Визначальний показник якості знаходять так: експерти оцінюють у балах кожний показник якості. Після цього середнє арифметичне значення оцінки кожного показника помножують на коефіцієнт вагомості і підсумовують отримані числа.

Інтегральний показник якості Продукції характеризує відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або споживання продукції до сумарних витрат на її виготовлення і експлуатацію або споживання. Його визначають за формулою:

Визначити інтегральний показник якості і сумарний корисний ефект від експлуатації чи споживання продукції можливо не для кожного виду продукції (наприклад, для харчових продуктів; оскільки значення окремих показників в загальній сукупності властивостей, які характеризують якість продукції, неоднакове, вводять коефіцієнти вагомості окремих показників якості, що кількісно характеризують значущість даного показника якості продукції серед інших). Тому завдання підвищення якості того чи Іншого продукції необхідно враховувати його оптимальну якість, що дозволить отримати відповідний економічний ефект під час створення, експлуатації або споживання. Оптимальний рівень якості виробу відповідає витратам суспільної праці, при яких досягається найбільший економічний ефект. Визначається він за різницею між вартістю, яку отримують від використання продукції, і вартістю витрат на його виробництво.

Оптимальне значення показника якості Продукції згідно з ДСТУ 2925-94 є таким, за яким досягається або найбільший ефект від експлуатації чи споживання продукції за заданих витрат на її створення, експлуатацію чи споживання, або заданий ефект за найменших витрат, або найбільше відношення ефекту до витрат.

У порівняльній одиниці якості продукції використовують Базові показники, Які характеризують якість продукції, прийнятої за еталон. При цьому за базові показники можуть бути прийняті показ­ники якості кращих зразків вітчизняного чи закордонного виробництва, а також показники перспективних зразків, які визначені дослідним шляхом.

Відношення показника якості до відповідного базового показника характеризує Відносний Показник якості Продукції. Проте співставлення якості продукції з потребами на цей товар не завжди є можливим, оскільки потреби суспільства постійно зростають. Тому доцільно оцінювати не просто якість продукції, а рівень його якості

3. Рівень якості продукції (згідно з ДСТУ 2925-94) — це відносна характеристика якості продукції, яка ґрунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості продукції з базовими значеннями

Визначення рівня якості, що необхідно для планування якості і встановлення цін, проводиться приймальними комісіями при оцінюванні продукції

За способом вираження розрізняють показники якості, що виражені у балах або в натуральних одиницях (кілометрах, годинах, кілограмах та ін.). Іноді вони можуть не мати розміру

За методом визначення показники якості поділяють на показники, що визначені органолептичними, соціологічними, експертними, інструментальними та іншими методами.

За стадією визначення показників якості вони бувають проектними, виробничими і експлуатаційними.

За сферою застосування розрізняють показники, що застосовують до одиниці продукції чи до сукупності одиниць різнорідної продукції.

Існують також прямі і непрямі показники якості. Прямі — безпосередньо пов’язані із споживчими властивостями продукції(наприклад, вміст цукру в кондитерських виробах, вміст вуглецю в чавуні або сталі), а непрямі — з властивостями, які залежать від ряду чинників (наприклад, щільність скла або порцеляни, густина розсолу солоних огірків тощо).

Вимоги до продукції і нормування показників їх якості

Під Вимогами Розуміють особливості, яким повинен відповідати товар для того, щоб забезпечити можливість його використання за призначенням протягом певного часу. Характер і ступінь вимог у різні періоди відрізняються і залежать від матеріального і культурного рівня життя населення, призначення продукції, наявності сировинних ресурсів, техніко-економічних можливостей виробництва і ступеня інформованості населення про товар. Між рівнем вимог і якістю продукції існує певна диспропорція, що сприяє їх безперервному підвищенню і оновленню.

Вимоги до продукції можуть бути Поточними і перспективними.

Поточні Вимоги розробляють і пред’являють до продукції серійного виробництва, які надходять у продаж, їх встановлюють з урахуванням технічних і економічних можливостей виробництва на певному етапі розвитку економіки держави. Ці вимоги, як правило, регламентуються державними стандартами і технічними умовами. Поточні вимоги періодично переглядаються, уточнюються і змі­нюються.

Перспективні вимоги Об’єднують більш широкий за рівнем комплекс показників якості товарів. Підставою є поточні вимоги до якості товарів. Під час розробки перспективних вимог до продукції враховують найповніше задоволення потреб, вдосконалення процесів виробництва, появу нових видів сировини та інші чинники. Надійність товарів, які виготовляються, повинна бути рівнозначною додатковому випуску анало­гічних виробів. Вимоги надійності виробів, у свою чергу, виражаються у вимогах до його безвідмовності, ремонтопридатності, збереженості і довговічності, що сприяє продовженню термінів експлуатації товарів. Важливе значення мають терміни фізичного і морального зносу виробів.

Збереженість товарів. Ця вимога передусім пред’являється до умов, які забезпечують зберігання споживної вартості продукції протягом встановлених термінів і після їх закінчення. Особливе значення вона має для більшості продовольчих, хімічних товарів, парфумерії тощо, які під впливом чинників зовнішнього середовища (вологість, температура, світло та ін.) змінюють свої основні властивості, в результаті чого, як правило, знижуються якісні показники товарів.

Економічні вимоги Включають у себе не тільки виробничі витрати, а й витрати споживачів, які пов’язані із придбанням, використанням, ремонтом й іншими витратами.

Екологічні вимоги Виражаються показниками, що характеризують ступінь дії шкідливих речовин, які виникають під час зберігання, транспортування або споживання продукції на навколишнє середовище.

Нормативно-технічна документація встановлює Регламентовані, номінальні, граничні Та оптимальні значення показників якості продукції.

Регламентоване значення показника якості продукції — це таке значення, яке встановлюють нормативними документами, наприклад, вміст сахарози у цукрі-піску не повинен бути менше 99,75%, а у всіх видах рафінаду — не менше 99,9%.

Номінальне значення показника якості продукції є таким, відносно якого відраховують допустиме відхилення.

Граничне значення показника якості продукції — це найбільше або найменше регламентоване значення показника якості продукції. Граничні значення можуть бути:

•  максимальними (наприклад, масова частка вологи у борошні, крупах — не більше 15%);

•  мінімальними (наприклад, маса солоних огірків від загальної маси огірків з розсолом – не менше 55%);

•  мінімально і максимально допустимими (наприклад, вміст солі у слабо солоних оселедцях не менше 7 і не більше 10%).

4. Методи відбору проб продукції для дослідження якості. Для отримання об’єктивних результатів оцінки якості продукції на виробничих підприємствах та торгівлі застосовують вибірковий контроль. Він дає змогу на основі аналізу відібраної проби судити про якість всієї партії продукції. В основу вибіркового контролю покладено методи математичної статистики. Для здійснення вибіркового контролю необхідно визначити окремі поняття і знати порядок послідовності вибіркового контролю. Розглянемо їх. Спочатку необхідно визначити однорідність партії, потім від упакованої продукції відібрати точкові проби. Точкові проби об’єднуються і складають об’єднану пробу із якої випадковим методом відбирається середній зразок (проба), яка досліджується.

Рекомендована література:

И. В. Колесник, И. П. Елизарова «Теоретические основы товароведения продовольственных товаров» М.: Экономика 1989г, стр. 64-112

Tagged with: , , , , ,
Posted in Методи контролю харчових виробництв
Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet