Вступ, предмет та задачі курсу. Мета вивчення дисципліни.

1

Вступ, предмет та задачі курсу. Мета вивчення дисципліни.

План:

1. Вступ, мета та задачі курсу.

2. Права та обов’язки студентів учбового закладу.

3. Структура навчання студентів.

4. Як конспектувати лекцію.

1. Вступ, мета та задачі курсу.

Дисципліна "Вступ до фаху" – «Харчова технологія та інженерія» вивчається в першому семестрі майбутніми бакалаврами, інженерами (спеціалістами) всіх технологічних спеціальностей в обсязі 18 годин лекцій і завершується заліком.

Мета та завдання курсу

1) розпочати на першому етапі навчання спеціальну підготовку майбутніх бакалаврів та спеціалістів харчової, м’ясо-молочної, рибної промисловості та громадського харчування (далі — харчової промисловості), здатних до активної та творчої трудової діяльності,

2) ознайомити студентів з історією вищої школи; її роль у розвитку науково-технічного прогресу і підготовці кадрів, в тому числі і в умовах ринкових відносин;

3) ознайомити студентів з основними видами навчальної, наукової і громадської роботи вищого учбового закладу, з оптимальними шляхами адаптації студентів в ньому, шляхами гуманітарної та екологічної освіти, висвітлити освітньо-професійну програму вищої освіти за професійним спрямуванням "Харчова технологія і інженерія"; роль і зміст учбових планів з урахуванням спеціальності, особливості змісту навчального процесу багатоступеневої підготовки бакалавр — спеціаліст — магістр;

4) визначити характер майбутньої діяльності на рівні знань, що відповідають освітньо-професійному рівню навчання.

"Харчова технологія та інженерія" (6.0917) з спеціальностей:

7.091701 Технологія зберігання та переробки зерна"

7.091702 Технологія хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчоконцентратів"

7.091703 Технологія цукристих речовин"

7.091704 Технологія бродильних виробництв та виноробство"

7.091705 Технологія жирів та жирозамінників"

7.091707 Технологія м’яса та м’ясопродуктів"

7.091708 Технологія риби та морепродуктів"

7.091709 Технологія молока і молочних продуктів"

7.091710 Технологія громадського харчування"

7,091713 "Екологія харчових виробництв і продуктів"

5) коротко в доступній формі викласти наукові основи основних технологічних процесів і принципово-технологічні схеми основних харчових виробництв, ознайомити студентів з основними економічними і еколого-економічними показниками, які характеризують ефективність виробництва, його нових технологій та техніки;

6) з’ясувати роль обчислювальної техніки в оптимізації і управлінні технологічними процесами;

7) простежити на конкретних прикладах зв’язок даної дисципліни з гуманітарними, соціально-економічними, фундаментальними, професійно-орієнтованими дисциплінами, що складають блок нормативних навчальних дисциплін (цикл професійно-спрямованих дисциплін за переліком програм учбового закладу та цикл дисциплін самостійного вибору студента);

8) ознайомити студентів з основним асортиментом та сировиною харчових підприємств, їх складом, рівнем якості та безпеки для суспільства, а також з поняттями раціонального та адекватного харчування;

9) ознайомити студентів з основами наукової інформації, бібліографії та бібліотекознавства

В результаті успішного засвоєння дисциплін студент повинен знати :

— основні положення освітньо-професійної програми вищої освіти за професійним спрямуванням "Харчова технологія і інженерія", умови та шляхи її реалізації в вищому навчальному закладі;

— основні положення кваліфікаційної характеристики інженера-технолога харчової промисловості;

— основні поняття та. терміни, мати уявлення про наукові основи головних технологічних процесів харчових виробництв, основи технології цих виробництв, їх головні параметри.

2. Права та обов’язки студентів учбового закладу.

Права осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах:

1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на:

—  вибір форми навчання;

—  безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;

—  трудову діяльність у поза навчальний час;

—  додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

—  користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу;

—  участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій;

—  участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендії, організація дозвілля, побуту, оздоровлення;

—  надання пропозицій щодо умов і розмірів плати на навчання;

—  участь у об’єднаннях громадян;

—  обрання навчальних дисциплін за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом;

—  участь у формуванні індивідуального навчального плану;

Моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи у навчанні та активну участь у науково-дослідній роботі;

—  захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;

—  безкоштовне користування у вищих навчальних закладах бібліотеками, інформаційними фондами, послугами навчальних, наукових, медичних та інших підрозділів вищого навчального закладу;

—  канікулярні відпустки тривалістю не менше ніж 8 канікулярних тижнів.

2. Студенти вищих навчальних закладів, які навчаються за денною (очною) формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті, а також на забезпечення гуртожитком у порядках, встановлених Кабінетом Міністрів України.

3. Студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання стипендій, призначених юридичним та фізичним особам, які направили їх на навчання, а також інших стипендій відповідно до законодавства.

Обов’язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах зобов’язані:

—  додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;

—  виконувати графік навчального процесу та вимоги навчального плану.

Повинні вміти:

— накреслити технологічну схему одного-двох виробництв з нанесенням основних технологічних параметрів (час процесу, температура середовища, рН, тощо);

— викласти коротко, але послідовно основні стадії технологічного процесу з визначенням основних механічних, біохімічних, хімічних, фізико-хімічних і мікробіологічних процесів, які складають наукову основу даного виробництва;

— дати перелік основних виробів та сировини даного виробництва, головних показників їх якості і безпеки (3-5 параметрів);

— користуватись науковою та учбовою літературою, вірно складати список використаних джерел, а також працювати в бібліотеці;

— коротко характеризувати стан харчової та м’ясомолочної промисловості України і шляхи і відродження в сучасних умовах ринкових відносин;

— коротко охарактеризувати негативний вплив промислових підприємств на навколишнє природне середовище та його зменшення.

Харчова промисловість України складається з підприємств первинної переробки зерна, городини і садовини продукції тваринництва та з підприємств наступної глибокої переробки сировини на харчові продукти на основі новітніх технологій.

3. Структура навчання студентів.

Відповідно до нової концепції вищої освіти в Україні, яка відповідає міжнародним стандартам, у рамках професійного напряму «Харчова технологія та інженерія» передбачено підготовку для агропромислового комплексу спеціалістів та магістрів з технологічних спеціальностей, а також за спеціальностями «Економіка підприємств», «Облік та аудит», «Менеджмент», «Автоматика і автоматизація» тощо.

Навчальними планами передбачено вивчення дисциплін: «Теоретичні основи харчових виробництв», «Біохімія», «Загальна технологія харчових виробництв», «Технологічні процеси галузі» та ін.

Студенти нетехнологічних спеціальностей після вивчення перелічених дисциплін повинні знати або мати певне уявлення про харчові виробництва, як системи, що складаються із типових процесів (підсистем), в яких відбуваються певні фізичні зміни, хімічні та біохімічні перетворення. На цих основних засадах здійснюються облік та керування окремими типовими процесами та технологічними лініями, дотримання вимог національних та міжнародних стандартів щодо якості харчових продуктів і виробництв, основні принципи і особливості виготовлення та збуту (маркетингу) харчових продуктів, проектування машин і апаратів харчових виробництв.

Згідно з програмами перелічених дисциплін студенти повинні одержати певні знання про сировину, кількість і асортимент харчових продуктів, що виробляються в Україні і в провідних країнах світу, питомі витрати на виготовлення продукту, норми споживання харчових продуктів, необхідні для аналізу ринку збуту в Україні та за її межами, допустимі норми викидів, що відбуваються внаслідок роботи харчових підприємств і не завдають шкоди довкіллю.

Покладення в основу технічних (або технологічних) знань основних принципів дасть можливість навчальним закладам України готувати конкурентоспроможних фахівців не тільки для України, а і для інших країн, оскільки раніше на таких засадах підготовка фахівців з нетехнологічних спеціальностей не здійснювалась. Одержані під час вивчення зазначених дисциплін знання є базою для удосконалення існуючого обладнання та створення нових високоефективних машин і апаратів для харчової промисловості, а також для вивчення всіх наступних дисциплін економічного, управлінського та обслуговуючого напрямів, а головне для виховної роботи, спрямованої на підвищення авторитету України як виробника високоякісних харчових продуктів, що відповідають світовим стандартам або перевершують їх. .В основу вивчення матеріалу покладено закони побудови технологічних процесів, що передбачають повне або найбільш можливе використання сировини, найменші витрати енергії на виготовлення продукту, найкраще використання устаткування, ліквідацію або зменшення викидів, що забруднюють ґрунт, повітря та водні середовища, забезпечення належних умов для тих, хто працює на виробництві, можливість. контролю та керування окремими технологічними операціями та технологічними лініями в цілому.

4. Як конспектувати лекцію.

Всі промислові технології, в тому числі і харчова, складаються з обмеженої кількості Технологічних операцій, для яких властиві певні фізичні, хімічні та біохімічні перетворення. Отже, окремі технологічні операції створено за фундаментальними законами фізики, хімії, біохімії, а проектування та експлуатація Технологічних ліній — за наведеними технологічними принципами або закономірностями. Зрозуміло, на питання, що винесене у заголовок, неможливо дати однолінійну і вичерпну відповідь. Методика записування лекцій залежить від характеру самої лекції, і від тих навичок, що у тім або іншому ступені уже вироблялися в людини, яка прийшла в студентську аудиторію. І проте, деякі рекомендації методичного порядку можна зробити Тим більш, що більшість першокурсників вести конспекти лекцій зовсім не вміють. Деякі силкуються записати кожне слово, судорожно строчать без зупинок поки не оніміє рука; інші зневірившись, махнуть рукою — "все рівно не встигнути" — і кидають цю справу, що здається їм нестерпною ; треті, через недосвідченість виробляють зовсім невірні навички і практично не можуть згодом використовувати свій конспект.

Як часто приходиться чути "Можна знайти в підручнику — там усе є". Дійсно велику частину того, про що говорить викладач, можна знайти в літературі. Але якби справа була тільки в цьому, то можна було б узагалі не читати лекції, не викладати. Якщо довести подібні студентські погляди до логічного кінця, то вийде така картина вчені пишуть книги, студенти їх одержують без зайвих (з їхнього погляду) витрат часу. Тисячолітній досвід людства переконує в хибності цих уявлень. Ніщо не може замінити ефект живого спілкування, жодна книга не в змозі впливати на вивчаючого різнобічно і багатопланово, як викладач на лекції, коли в процесі засвоєння беруть участь думка, емоції і усі види пам’яті — слухова, зорова і моторна. А остання — може “включатися”, тільки якщо студент записує лекцію, або, вірніше, конспектує неї. Як це ні парадоксально звучить, але може бути навіть не настільки важливий конспект, як сам процес його складання, коли студент зосереджений, не має можливості відвернутися, мислить "паралельно" з викладачем і облачає цю думку в знаки, тобто записує її. Звідси і перша рекомендація: якщо пропущена яка-небудь або частина її, то не слід відкладати конспектування наступного матеріалу. Інакше всі піде як у дитячій грі зі сніжною грудкою: її вже не можна зупинити, вона котиться і котиться, виростає до неймовірних розмірів. Якщо розшифрувати цю алегорію, то порожній конспект може перерости у фіналі в порожню графу в заліковій книжці. Конспектування лекцій складається з двох етапів: записів, зроблених на самій лекції, і наступної додаткової роботи студента над ними, Спробуємо розглянути особливості обох етапів. Особливо важкий перший етап — саме конспектування вчасно лекції, — це складний багатогранний процес: треба одночасно слухати, зуміти зловити головне і записати його стисло, у виді висновків, заключних положень, тобто приходиться проробляти в розумі кілька послідовних операцій. Першим кроком, в оволодінні майстерністю конспектування, на наш погляд, є вироблення вміння слухати, стежити за ходом умовиводів, міркувань лектора. Суцільно і поруч студент" не встигнувши записати що-небудь другорядне, починає вертітися, заглядати в зошит сусіда, перепитувати, а в цей час пропущена основна — думка. Самим важким для студентів є звичайне виділення головного, основного.

Основною умовою запам’ятовування є розуміння. Чим краще зрозуміла сутність, основна думка почутого, тим активніше бере участь у процесі логічна пам’ять. Виходить, що наступна порада: не записувати нічого механічно, намагатися вникнути в матеріал і лише тоді записати в лаконічній формі його суть. І нарешті, кілька рекомендацій, що відносяться до того, як записувати. На перший погляд може показатися, що це питання другорядний, чисто технічне. Здається, це не так. Методика фіксації почутого, навички вмілого записування досить потрібні, важливі. Конспект, у якому всі записи зроблені без абзаців, пропущених рядків, підкреслень, читається важко, не сприяє запам’ятовуванню матеріалу. Але як виграє конспект, де записи зроблені з урахуванням принципів наочності, де застосовані чисто графічні способи полегшення запам’ятовування, Можна порадити такі різноманітні прийоми, як підкреслення, обведення рамкою тези, яку необхідно виділити по змісту. Іноді можна якесь окреме слово написати в розрядку, поставити в дужках знак, що загострює увагу. Дуже важливо навчитися скорочувати. Кожен студент виробляє індивідуальну систему спрощення записів, звичних знаків і скорочень. Оволодіння такою "мікростенографією" дуже допомагає при записах. Хочеться застерегти від зайвого захоплення скороченням записів, що приводить до того, що сам автор згодом не може зрозуміти свого тексту. І, нарешті, ще один момент: записи краще робити на одній сторінці листа. Справа в тім, що такі записи зручно доповнювати виписками з інших джерел, переставляти на нові, потрібні вам місця. Настільки ж необхідно залишати поля для другого, подальшого етапу роботи студента над конспектом. “Обробляти” краще всю тему цілком, коли, вона цілком прочитана на х. Можна намітити таку послідовність дій після закінчення лекцій:

1. Прочитати конспект до обміркувати матеріал;

2. Розібрати незрозумілі скорочення, вставити пропущені слова;

3. дописати цитати або відзначити на полях номера сторінок підручника, де їх можна знайти;

4. Відмітити, чого не вистачає, і постаратися доповнити, записавши це на полях, зробивши вставки і т. п.

Контрольні питання

Яка мета та завдання курсу? Що повинен знати студент в результаті засвоєння дисципліни? Які обов’язки студента учбового закладу? Як правильно конспектувати лекцію?

Література

Закон України про вищу освіту. Димитриевич Л. Р., Касилова Л. А. Конспект лекций по курсу “Введение в специальность” Для студентов 1-го курса специальностей 27.11. ХИОП. – Харьков, 1992. – 36 с.

Tagged with: , , , ,
Posted in Вступ до фаху 4к.2с.

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС