Внтп — апк -260друга частина — №6

2.3 Цех обробки субпродуктів

13 — 19

6

6

2.4 Трихінелоскопічна

18

3

2

2.5 Приміщення для збору, подрібнення технічної сировини

13 — 19

3

3

2.6 Збір і передування каниги

13 — 19

Приплив із сусідніх приміщень

3

2.7 Ремонт і миття тролеїв

13 — 19

4

4

2.8 Цех обробки і соління кишок

13 — 19

6

6

2.9 Цех витоплювання харчових жирів

13 — 19

Згідно з розрахунком

2.10 Відділення витоплювання жиру із кісток

13 — 19

Згідно з розрахунком

2.11Приміщення для підготовки тари

13 — 19

5

6

2.12 Шкуроконсервувальний цех

13 — 19

3

3

2.13 Відділення обробки волосу та щетини

13 — 19

2

2(не менше ніж 200 м3/год на кожний сушильний шкаф)

2.14 Приготування і регенерація тузлучного розсолу

13 — 19

6

6

2.15 Приміщення збору, подрібнення і передувки технічної сировини

13 — 19

4

4

2.16 Термічна обробка технічної сировини

13 — 19

Згідно з розрахунком

2.17 Приміщення подрібнення, розмелювання, просіювання кормового борошна

13 — 19

3

3

2.18 Приміщення для сан­обробки і стерилізації інвентарю і тари

13 — 19

7

8

2.19 Опалювані склади і комори /кормо — вих і технічних продуктів, солоних шкур, інвентарю, солі, борошна і ін./

12

0,5

3 М’ясопереробний корпус

3.1 Зачистка м’яса

16 — 18

4

4

3.2 Розбирання, обвалю­вання, жилкування, подрібнення м’яса

16 — 18

Згідно з розрахунком

3.3 Приготування фаршів і формування ковбас

16 — 18

Згідно з розрахунком

3.4 Нарізування і пакування

Напівфабрикатів, фасо­ваного м’яса, рагу, супового набору.

Приготування фаршу і формування котлет

16 — 18

Згідно з розрахунком

3.5 Розбирання, обвалю­вання, жилкування, подріб­нення м’яса, приготу­вання фаршів, формування ковбас, виробництво напівфабрикатів і фасо­ваного м’ яса /розмі­щення в одному примі­щенні/

16 — 18

Згідно з розрахунком

3.6 Термічна обробка ковбасних виробів

17 — 19

Згідно з розрахунком з ура-хуванням повітря на жарення

3.7Димогенераторна

17 — 19

До 300 м3/ годину на кожен димогенератор

3,8 Термічна обробка натуральних м’ясних продуктів /варіння в котяах/

17 — 19

Згідно з розрахунком

3.9 Сушіння ковбасних виробів

17 — 19

Згідно з розрахунком

3.10 Розморожування, жилкування субпродуктів

16 — 18

1

1

3.11Виробництво субпродуктових виробів

16 — 18

Згідно з розрахунком

3.12 Підготовка кишкової оболонки

17 — 19

8

10

3.13 Приготування фаршу, тіста, формування пельменів.

16 — 18

1

1

3.14 Збір, сортування, дообвалювання, подрібнення кісток

16 — 18

2

2

3.15Приймання і санітарна обробка оборотної тари

16 -18

7

8

3.16 Приміщення для санобробки інвентарю ітари

16 — 18

7

8

4 Санітарна бойня

4.1 Переробка худоби і обробка субпродуктів

5

Згідно з розрахунком

4.2 Обробка шкур

16

3

3

4.3. Збір і обробка техніч­ної сировини

16

Згідно з розрахунком

4.4 Стерилізація умовно придатного м’яса

16

Згідно з розрахунком

4.5 Санобробка і стерилізація інвентарю і тари

18

7

8

4.6 Трихінелоскопічна

18

3

2

4.7 Карантин для худоби

5

5

5

4.8 Ізолятор для худоби

5

5

5

17.3 Температуру і вологість повітря у виробничих примі­щеннях, не вказаних в таблиці 44, приймати згідно з ГОСТ 12.1. 005-88 «Воздух рабочей зоны» як для категорії робіт середньої важкості, а також згідно з вказівками СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование».

17.4 Неорганізований приплив зовнішнього повітря для компенсації витоку в холодну пору року допускається в примі­щення, кратність повітрообміну яких нормується і становить не більше однократного обміну повітря за годину.

17.5 Розрахункові температури і кратності обміну повітря в конторських і побутових приміщеннях приймати згідно з СНиП 2.09.04-87 «Административные и бытовые здания».

17.6 При проектуванні холодильників в складі підприємств з переробки м’яса необхідно користуватися «Правилами устройства и безопасной эксплуатации аммиачных холодильных установок», М. 1991р, та «Правилами устройства и безопас­ной эксплуатации фреоновых холодильных установок», М., 1988 г.

17.7 Забороняється розташовувати повітропроводи і інші комунікації над відкритими ємностями, пов’язаними з переробкою харчових продуктів.

17.8 Кондиціювання повітря необхідно влаштовувати в при­міщеннях і цехах, де технологічні процеси і устаткування потребують дотримання спеціальних вимог до температури і вологості /відділення сушіння ковбас, відділення розбирання напівтуш, обвалювання, жилкування м’яса, виробництва напівфабрикатів, пакування і інші/.

Температуру і вологість внутрішнього повітряного середовища в приміщеннях з кондиціюванням приймати згідно в технологіч­ними інструкціями по виробництву і зберіганню відповідних м’ясопродуктів.

17.9 Очищення від пилу припливного повітря в системах механічної припливної вентиляції передбачати в цехах з відкри­тим технологічним процесом або за технологічними вимогами, а також в системах кондиціювання повітря.

17.10 Викид в атмосферу повітря, відсмоктаного загально — обмінною вентиляцією і місцевими витяжками, що не має забруд­нюючих атмосферу речовин, передбачати без очисного обладнання.

Очищення забрудненого газами повітря з запахом, яке викидається з відділення збирання, подрібнення і передування в котли технічної сировини та відділення виробництва кормового борошна і технічних жирів або аналогічних цехів з великими виділеннями газів з запахом, виконувати на підставі розра­хунків розсіювання цих викидів в атмосфері.

При відсмоктуванні повітря місцевими витяжками від місць подрібнення, просіювання, пересипання м’ясокісткового та кіст­кового борошна та інших сухих сипучих матеріалів влаштовувати очищення повітря з можливістю повернення вловлених матеріалів в технологічній процес.

17.11. При плануванні розміщення приміщень в промислових будівлях і розміщенні споруд на генплані враховувати можливість використання вторинних енергетичних ресурсів з повітря, що виво­диться витяжною вентиляцією.

Доцільність використання ВЕР, а також нетрадиційних джерел енергії /сонячної, вітрової., біомаси і інших/ обґрунтовувати техніко-економічними розрахунками, при цьому враховувати вартість палива, його транспортування, витрати на виробництво теплової енергії тощо.

17.12 В цехах і приміщеннях з відкритими технологічними процесами опалювальні прилади водяної системи опалення повинні проектуватися з гладкими поверхнями, які легко очищаються.

17.ІЗ Прилади обліку і регулювання теплоенергоресурсів передбачати в корпусах з окремим технологічним циклом для мож­ливості врахування питомих витрат теплової енергії на одиницю продукції, що випускається, а також для підвищення загального рівня енергозбереження.

Доцільність використання прийнятого типу обладнання для обліку та регулювання споживання теплоенергоресурсів окремими системами споживання, особливо обладнання з реєструючими записами і вбудованими ЕОМ, необхідно обґрунтовувати техніко-економічними розрахунками.

17.14 При проектуванні зовнішніх огороджувальних кон­струкцій промислових споруд згідно з СНиП ІІ-3-79 ** «Строи­тельная теплотехника» необхідно виконувати розрахунки еконо­мічно доцільного опору теплопередачі з урахуванням вартості палива за світовими цінами, вартості будівельних конструкцій і матеріалів, вартості будівельно-монтажних робіт і іншого.

18 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ, ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТА ЕЛЕКТРООСВІТЛЕННЯ

18.1 Зв забезпеченням надійності електропостачання приймачі електричної анергії виробних цехів підприємств по забою худоби, птиці, кролів і переробці продуктів забою згідно в гл.1.2 «Правил устройства электроустановок» /ПУЭ/ відносяться до ІІ категорії, за винятком електроприймачів установок пожежега­сіння, пожежної і охоронної сигналізацій, охоронного електро­освітлення, що відносяться до 1 категорії.

18.2 Коефіцієнт попиту для розрахунку приймати:

— живильних магістральних мереж — 0,5;

— розподільних мереж — 0,7

— групових мереж — 1.

18.3. Розподільні пункти, щитки освітлення і комутаційно-пускову апаратуру виносити з виробничих приміщень в електрощитові або допоміжні приміщення з нормальним середовищем.

У виробничих приміщеннях встановлюються пульти управління,, які

Надходять комплектно з технологічним устаткуванням.

18.4 Розподільну мережу у виробничих цехах виконувати зовнішньою /на лотках, у коробах /, крім місць приєднання обладнання, що підлягає розбиранню для миття і санітарної обробки, та місць, де ці мережі заважають транспортним операціям.

18.5 Для попередження попадання прямих сонячних променів на м’ясопродукти та перегріву виробничих приміщень внаслідок інсоляції, вікна, що виходять на схід, південь і захід обладну­вати сонцезахисними пристроями /жалюзі, козирки та ін./.

18.6 Виробничі приміщення і камери зберігання з темпе­ратурою +8 °С і нижче, проектувати без природного освітлення.

18.7 Приміщення з виробничими процесами, що потребують регулювання температури і вологості, дозволяється проектувати без природного освітлення.

І8.8 При проектуванні виробничих приміщань без природного освітлення або з недостатнім з біологічної дії природним освіт­ленням передбачати додаткові санітарно-гігієнічні заходи.

18.9 Для освітлення окремих робочих місць, де виконується робота більш високого зорового розряду, передбачати відповідне додаткове місцеве освітлення.

18.10 Освітленість робочої поверхні, що створюється світильниками загального освітлення, при системі комбінованого освітлення повинна складати 10 % від норми для комбінованого освітлення, але не менше 150 лк при газорозрядних лампах і не менше 50 лк при лампах розжарювання.

18.11 У виробничих приміщеннях при виконанні робіт, що відносяться до Ш-ІУ розрядів, освітленість проходів та дільниць, де роботи не виконуються, повинна бути не менше 75 лк при газорозрядних лампах і на менше 30 лк при лампах розжарювання.

18.12 У виробничих приміщеннях, де виконуються роботи Ш-ІУ розрядів, для загального освітлення /незалежно від системи освітлення/ застосовувати газорозрядні лампи типу ЛБ.

В місцях ветеринарно-санітарного контролю і лабораторних дослідів, де необхідне розрізнення кольорових відтінків, застосовувати люмінесцентні лампи типу ЛДЦ, ЛД.

18.ІЗ Застосування газорозрядних ламп в приміщеннях з температурою повітря нижче +10 °С не дозволяється.

18.14 Для приміщань, де дозволяється використання систем комбінованого і загального освітлення, застосовувати систему комбінованого освітлення /крім приміщень, де технічно неможливе або недоцільне обладнання місцевого освітлення/. Загальне освітлення приміщень при цьому рекомендується викону­вати локалізованим в урахуванням розташування робочих місць.

І8.15 При відсутності природного освітлення і у випадках, передбачених гл. З СНиП ІІ-4-79 «Естественное и искусственное освещение», у виробничих будівлях і приміщеннях з постійним перебуванням там людей, необхідно враховувати такі вимоги:

— в приміщеннях, де виконуються роботи Ш-ІУ розрядів, за таблицею додатку 3 «Санитарных и ветеринарных требований к проектированию предприятий мясной промышленности» ВСТП б.02 — 87, нормоване значення освітленості при системі загального освіт­лення слід підвищувати на одну ступінь за таблицею СНиП ІІ-4-79 /крім приміщень, розряди яких за додатком 3 ВСТП 6.02-87 доповнені знаком.+1/;.

— в приміщеннях, де виконуються роботи Ш-ІУ-У розрядів, нормоване значення освітленості від загального освітлення /незалежно від прийнятої системи освітлення/ повинно бути не менше 200 лк при газорозрядних лампах і не менше 100 лк при лампах розжарювання;

— для загального освітлення повинні застосовуватися газо­розрядні лампи незалежно від системи освітлення; лампи розжа­рювання дозволяються тільки при неможливості застосування газо­розрядних ламп.

Tagged with: , , , , , ,
Posted in Технологічний семінар
фоторюкзак
Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС