Визначення анормального молока, визначення маститу корів соматичні клітини молока

 9

 Визначення анормального молока, визначення маститу корів.

 Соматичні клітини молока.

Мета Заняття: Освоїти методики визначення молока корів хворих на мастит.

Завдання: 1. Навчитися визначати молоко корів хворих на мастит.

Обладнання та матеріали: піпетки, скляні палички, колби та циліндри на 100 см3, пластинки ПМК-1 молочно-контрольні, водяна баня з температурою нагрівання (100±1) 0С, термометр скляний спиртовий технічний із діапазоном вимірювань від 0 до 100 0С і ціною поділки 1 0С, електроплитка, термостат, холодильник, вода дистильована або водопровідна свіжо кип’ячена, препарати: 10% розчин мастидину, 5% розчин димастину, розчин препарату «Мастоприм» з масовою концентрацією 25 г/л, молоко.

Довідковий матеріал.

Мастит – запалення молочної залози корів, яке виникає внаслідок попадання патогенних мікроорганізмів під час простуди, але часто як асептичний, поява якого обумовлена травматичною дією доїльної машини при невмілій або необережній роботі з нею, що викликає травмування молочних сосків вимені і викликає запальні процеси в молочній залозі. Молоко, яке надоюють з травмованих чвертей вимені має підвищену кількість соматичних клітин.

Визначення молока від корів, хворих на мастит, За допомогою 5% димастину. Метод полягає в руйнуванні ядер клітин лейкоцитів поверхнево ак­ційними речовинами, що входять до складу діагностичних препаратів, в наслідок чого змінюється консистенція молока.

Приготування 5% водного розчину димастину: Робочий розчин димастину готують розчиненням 5 г порошкоподібного димастину в 100 см3 дистильованої або прокип’яченої води, якщо порошок розчиняється не повністю, потрібно дати відстоятися 1-2 год, після чого зливають розчин, а осад видаляють. В холодильнику розчин може зберігатися протягом 6 місяців.

Послідовність визначення. У кожне заглиблення молочно­ї пластинки ПМК-1 з відповідної чверті вим’я надоюють по 1 см3 молока і додають 1 см3 5% розчину димастину. Суміш молока з реактивом перемішують паличкою протягом 30 с.

Реакцію враховують за ступенем утворення желеподібного згустку. На пластинці ПМК-1: негативна реакція — однорідна рідина (-); сумнівна реакція — сліди утворення желе (±); позитивна реакція — ясно виражений згусток, який частково або повністю викидається з луночки пластинки паличкою при перемішуванні (+).

Визначення молока від корів, хворих на мастит, За допомогою 10% мастидину. На молочно-контрольну пластинку ПМК-1 наносять 1 см3 досліджуваного молока і 1см3 10% розчину мастидину, перемішують скляною паличкою.

Реакцію оцінюють за консистенцією даної суміші (утворення згустку) і кольором: при нормальній реакції рН – світло-бузковий колір, при лужній реакції – фіолетовий і при кислій реакції суміш майже білого кольору.

Дослідження молока від корів, хворих на мастит, Пробою відстоювання (за В. І. Мутовіним). Для такої проби використовують молоко, яке дало позитивну реак­цію з димастином або мастидином.

Послідовність визначення:У пробірки наливають по 10-15 см3 молока, одержаного з кожної чверті молочної залози, і переносять його на 16-18 годин у холодильник при температурі 4-10°С. Після закінчен­ня цього часу враховують результати. Молоко здорових корів має білий або злегка синюватий колір, без осаду. У молоці корів, хворих на мас­тит, на дні пробірки утворюється осад. У деяких випадках молоко стає водянистим, з невеликим шаром вершків, які можуть бути тягучими. Висота осаду у відстояному молоці 0,1 см і більше або наявність пласті­вчастих тягучих вершків вказує на позитивний результат проби.

Корову з таким станом молочної залози вважають хворою на мастит, її ізолюють і лікують. Молоко з хворої чверті видоюють вручну, збира­ють окремо і знешкоджують. Молоко з інших чвертей кип’ятять і випо­юють молодняку.

Лейкоцитарна проба (проба Уайтсайда). Суть реакції полягає в тому, що під впливом лугу лейкоцити розчи­няються з вивільненням дезоксирибонуклеїнової кислоти (речовина ядра), яка зумовлює желеутворення в пробі.

На молочно-контрольну пластинку ПМК-1 наносять 5 крапель молока і 1 краплю 4% натру їдкого, перемішують паличкою протягом 20 с і визначають результат проби. При запальному процесі в молочній залозі (мастит) на пластинці з’являється желеподібна маса (значна кількість лейкоцитів), а при нормальній кількості лейкоцитів зміни не спостерігаються — проба негативна.

Визначення вмісту соматичних клітин у молоці за допомогою віскозиметра (за ГОСТом 23453-90)

Метод визначення соматичних клітин у молоці за допомогою віскозиметра “ВМЛК” проводиться у випадку виникнення розбіжностей.

Приготування 3,5% розчину «Мастоприм»: 3,5 г препарату вносять у мірну колбу або мірний циліндр об’ємом 100 см3 і доливають до мітки дистильованою водою, підігрітою до 30-35°С. Розчин перед використанням збовтують до рівномірного розпо­ділу осаду.

Під час дослідження температура приміщення, у якому проводять дослідження, повинна становити 10-30°С.

Кислотність досліджуваного молока повинна бути в межах 16-21°Т.

Послідовність визначення: Налити в посудину приладу 5 см3 водного розчину препарату «Мастоприм» і 10 см3 досліджуваного молока, ретельно профільтрова­ного через чотири шари марлі і перемішаного.

Суміш молока з розчином препарату «Мастоприм» перемішують протягом 30 с десятиразовим відхиленням робочої посудини від верти­кальної осі на 145° при ручному перемішуванні або натисканням кноп­ки «Пуск» — при автоматичному. Після закінчення перемішування визначають час витікання суміші через капіляр.

Після проведення аналізу суміші для кожної досліджуваної проби молока посудину слід два-три рази промити дистильованою водою і продути чотири-п’ять разів за допомогою гумової груші. Після очистки посудини прилад вважається підготовленим для подальших аналізів.

Кількість соматичних клітин у досліджуваному молоці визначають за часом витікання суміші відповідно таблиці 19 для віскозиметрів НМЛК і ВМП.

Таблиця 1 —  Кількість соматичних клітин в молоці, визначена за часом витікання суміші

Час витікання суміші, с

Кількість соматичних клітин в 1 см3 молока, тис.

12,0-18,0

До 300

18,1-25,0

301-500

25,1-31,0

501-750

31,1-37,0

751-1000

37,1-46,0

1001-1250

46,1-58,0

1251-1500

За кінцевий результат аналізу беруть середнє арифметичне резуль­татів двох паралельних визначень, допустиме розходження між якими не повинно перевищувати в секундах: для часу витікання суміші від 12,0 до 18,0 с — 1; від 18,1 до 25,0 с-2; від 25,1 до 31,0 с-3; від 31,1 до 17,0 с — 4; від 37,1 до 46,0 с — 5; від 46,1 до 58,0 с — 6.

Межа допустимої похибки результатів вимірювань складає 10 % в інтервалі достовірній імовірності Р= 0,95.

Послідовність виконання роботи

Завдання 1. Навчитися визначати молоко корів хворих на мастит. Результати записати в робочій зошит.

Питання для самоконтролю.

Що таке соматичні клітини? Коли збільшується в молоці кількість соматичних клітин? Як визначають соматичні клітини в молоці? Як досліджують молоко на наявність маститу?

Література

1. Молоко та молочні продукти. Нормативні документи: Довідник/За ред. В. Л. Іванова. – Львів.: НІЦ Леонорм. – 2000. 400 с.

Кугенев П. В., Барабанщиков Н. В. Практикум по молочному делу. – М.: Колос, 1968. – 287 с.

Tagged with: , , , ,
Posted in Отримання доброякісного молока 3к.1с

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС