Вимоги нормативно-технічноі документаціі до масла — №2

Від 80,0 до 85,0

Масло вершкове селянське

Від 72,5 до 79,9

Масло вершкове бутербродне

Від 61 ,5 до 72,4

Топлене масло (молочний жир)

99,0 (99,8)

Примітка 1. Масова частка кухонної солі для масла солоного солодко — та кисловершкового, не більше ніж 1 ,0 %.

Примітка 2. У разі застосування:

— вітаміну А — масова частка його повинна бути не більша ніж 10 мг/кг (у перерахунку на суху речовину);

— бета-каротину — масова частка його — не більша ніж 3 мг/кг (у перерахунку на суху речовину);

— екстракту аннато — масова частка його — не більша ніж 1 0 мг/кг.

5.2.4Титрована кислотність, або рН плазми масла:

— не більше ніж 23 °Т або рН не менше ніж 6,25 — для солодковершкового;

— від 26 °Т до 55 °Т або рН від 6,12 до 4,50 — для кисловершкового.

5.2.5 Кислотність жирової фази масла не більше 2,5 °К (Кеттстофера).

5.2.6 Температура масла під час відвантажування з підприємства-виробника в торговельну мереж та на промислові холодильники повинна бути не вища ніж 10 °С у транспортній тарі та не вища ніж 5 °С у спожитковій тарі.

5.2.7 За мікробіологічними показниками масло повинно відповідати нормам, наведеним у таблиці 3

5.2.8 Вміст токсичних елементів у маслі не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій, передбачених у № 5061 [3] і зазначених у таблиці 4.

Таблиця 3 — Мікробіологічні показники

Назва показника

Норма для груп масла

Вершкового екстра і селянського

Вершкового бутербродного

Топленого (молочного жиру)

Солодко-вершкове та солоне солодко-вершкове

Кисло вершкове та солоне кисловершкове

Солодко-вершкове та солоне солодко-вершкове

Кисловершкове та солоне кисловершкове

Кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів, не більше ніж, КУО/г

1,0 -105

5,0 • 105

1,0- 103

Бактерії групи кишкових паличок (коліформи), не дозволено, в г продукту

0,01

0,01

1,00

Staphylococcus aureus, не дозволено, в г продукту

1,0

0,1

0,1

Дріжджі, КУО в 1,0 г, не більше ніж

100 в сумі

100 в сумі

200

Плісняві гриби, КУО в 1,0 г, не більше ніж

Патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії роду Salmonella, не дозволено в г продукту

25

25

25

Listeria monocytogenes, не дозволено в г продукту

25

25

Таблиця 4 — Вміст токсичних елементів

Назва елемента

Допустимий рівень, мг/кг, не більше ніж

Метод контролювання

Свинець

0,10

ГОСТ 26932

Кадмій

0,03

ГОСТ 26933

Миш’як

0,10

ГОСТ 26930

Ртуть

0,03

ГОСТ 26927

Мідь

0,5 (0,4)

ГОСТ 26931

Цинк

5,0

ГОСТ 26934

Залізо

5,0(1,5)

ГОСТ 26928

Примітка. В дужках зазначено показники масла, яке призначають для тривалого зберігання.

5.2.9 Вміст мікотоксинів, антибіотиків та пестицидів у маслі не повинен перевищувати рівнів, вста­новлених у № 5061 [3].

5.2.10 Вміст радіонуклідів у маслі не повинен перевищувати допустимих рівнів згідно з ДР-97 [4]:137Сs-100 Бк/кг, 90Sr — 20 БК/кг.

5.3 Вимоги до сировини

5.3.1 Для виробництва масла використовують таку сировину:

— молоко коров’яче незбиране — згідно з ДСТУ 3662;

— вершки та молоко знежирене, отримані з молока коров’ячого, що відповідає вимогам ДСТУ 3662 або згідно з чинними нормативними документами;

— вершки пластичні і підсирні — згідно з чинними нормативними документами;

— молоко незбиране сухе або молоко нежирне сухе — згідно з ДСТУ 4273 або згідно з чинними нормативними документами;

— маслянку-сировину, отриману під час виробництва солодковершкового масла, та маслянку суху — згідно з чинними нормативними документами;

— закваску бактеріальну або заквашувальний препарат — згідно з чинними нормативними документами;

ДСТУ 4399:2005

— сіль кухонну харчову «Екстра» або вищого ґатунку — згідно з ДСТУ 3583 (ГОСТ 13830);

— екстракт аннато, дозволений до застосування Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я;

— бета-каротин мікробіологічний або бета-каротин в олії «каролін» мікробіологічний — згідно з чинними нормативними документами;

— ретинол (вітамін А) — згідно з чинними нормативними документами;

— воду питну — згідно з ГОСТ 2874.

5.3.2 Дозволено для виробництва масла груп вершкового бутербродного і топленого (молочного жиру) використовувати як сировину масло підсирне, масло вершкове, масло топлене збиране, молочний жир — згідно з чинними нормативними документами.

5.3.3 В разі використання масла підсирного, масла вершкового, масла топленого збираного, молочного жиру як сировини для виробництва масла груп вершкового бутербродного і топленого (молочного жиру) під час вхідного контролювання необхідно перевіряти відсутність в них будь-яких жирів, окрім молочного — згідно з 9.6.

5.3.4 Залишковий строк зберігання сировини, а саме: масла вершкового, масла підсирного, масла топленого, молочного жиру, яка надходить на виробництво масла, повинен бути не менший за строк придатності до споживання готового продукту.

5.3.5 Не дозволено застосовувати будь-які жири та вершки, окрім тих, що отримані з коров’ячого молока.

5.3.6 Сировина за показниками безпеки повинна відповідати вимогам, встановленим у № 5061 [3], за вмістом залишкових кількостей радіонуклідів — вимогам ДР-97 [4].

5.3.7 Кожну партію сировини супроводжують документом, що підтверджує її відповідність нормативним документам.

5.3.8Для визначання відповідності якості сировини та матеріалів проводять вхідне контролювання — згідно з ГОСТ 24297.

5.4 Маркування

5.4.1 Приклад познаки:

Масло солодковершкове селянське_________________72,5 % жиру ДСТУ 4399:2005.

(власна назва)

5.4.2 На кожну одиницю масла в спожитковій або транспортній тарі наносять марковання з такими чіткими познаками:

— назва та адреса підприємства-виробника, його товарний знак (за наявності), телефону, адреса потужностей виробництва;

— повна назва масла (торгова марка та власна назва за наявності);

— склад масла в порядку переваги складників, зокрема харчових добавок, що використовувались під час його виробництва (окрім транспортної тари з розфасованим маслом);

— кінцева дата споживання «Вжити до» або дата виробництва та строк придатності;

— умови зберігання;

— маса нетто, 2 (кг);

— маса брутто і тара (на бочках, флягах), кг;

— кількість пакувальних одиниць (для транспортної тари);

— інформаційні дані про харчову та енергетичну цінність (калорійність) 100 г продукту — додаток Б (окрім транспортної тари з розфасованим маслом);

— номер партії (для транспортної тари);

— штрих-код EAN, згідно з ДСТУ 3147 (для спожиткової тари);

— маніпуляційні знаки «Оберігати від нагрівання» та «Оберігати від вологи» згідно з ГОСТ 14192 (для транспортної тари з картону);

— позначення цього стандарту.

5.4.3 Повна назва масла, за розміром літер, повинна бути не менш ніж у 2 рази більша за іншу інформацію.

5.4.4 Марковання дрібнофасованого масла 15 г, 20 г і 30 г повинно мати такі познаки:

— назва та адреса виробника, товарний знак (для підприємств, що його мають);

— повна назва масла;

— маса нетто пакувальної одиниці;

— позначення цього стандарту.

Інформацію для споживача дрібнофасованого масла 15 г, 20 г і 30 г, згідно з 5.4.2, зазначають на ярликах, які вкладають у групове паковання.

5.4.5 Марковання наносять на етикетку, ярлик, поверхню спожиткової або транспортної тари способом, який забезпечує чіткість читання.

5.4.6 У маркованні масла для експорту мову та додаткову інформацію обумовлюють договором-контрактом із замовником.

5.5 Пакування

5.5.1 Розфасоване масло випускають у вигляді брикетів, батончиків, батонів та інших форм запакованим у:

— пергамент, алюмінієву покашировану фольгу та інші полімерні матеріали;

— коробочки, стаканчики з полімерних матеріалів;

— металеві та скляні банки;

— іншу спожиткову тару, дозволену Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для пакування масла.

5.5.2 Масло пакують у спожиткову тару масою нетто від 15г до 2800г.

5.5.3 Брикети з вершковим маслом масою нетто 15 г, 20 г і 30 г потім укладають у групове паковання: коробки з картону або з полімерних матеріалів.

5.5.4 Масло у спожитковій тарі укладають у транспортну тару (ящики) масою нетто від 3 кг до 24 кг. У кожен ящик вкладають масло однієї партії та однакового паковання.

5.5.5 Вершкове масло пакують щільним монолітом у транспортну тару, яка попередньо повинна бути вистелена: пергаментом або алюмінієвою фольгою, згідно з ДСТУ ГОСТ 745, або поліетиленовою плівкою, або іншим пакувальним матеріалом масою нетто від 3 кг до 24 кг.

5.5.6 Молочний жир і топлене масло пакують у транспортну тару: бочки, ящики, алюмінієві фляги або фляги, виготовлені з полімерних матеріалів, та іншу транспортну тару, дозволену Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для пакування.

5.5.7 Всі види пакувальних матеріалів, спожиткової та транспортної тари, зазначені у 5.5, вітчизняного виробництва повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів, а пакувальні матеріали закордонного виробництва повинні бути дозволені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для пакування харчових продуктів та забезпечувати якість під час зберігання, транспортування та реалізації.

5.5.8 Допустимі відхили маси нетто масла в пакувальній одиниці наведено у таблиці 5.

Tagged with: , , , , , , , , ,
Posted in Технохімічний контроль
Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet