Виконання контрольноі роботи

ПРИКЛАД 1

Виконана контрольна робота

Питання

1. Правила машинного доїння корів.

2. Вимоги до молока, яке заготовляється  для здачі на молокопереробні підприємства

3.. Густина, кислотність  та температура замерзання молока

1. Правила машинного доїння корів.

Однією із головних задач промислового молочного тваринництва є збереження здорового поголів’я, від якого можна отримувати молоко в достотній кількості і високої якості.

При підборі корів для молочного комплексу особливу увагу приділяють формі вим’я. Воно повинно бути ванно подібним або чашоподібним, об’ємним і розвиненим, з чітко вираженими підшкірними венами і добре спадаючим після доїння. Шляхом продоювання через чотирьохкамерні доїльні апарати встановлюють час видоювання окремих четвертей вим’я не більше однієї хвилини.

Для машинного доїння корів велике значення мають форма і величина сосків вим’я. Дійки повинні бути циліндричної або конічної форми, довжиною не менше 5 см і не більше 9 см, діаметр дійки в середній її частині після доїння — не менше 2 см і не більше 3,2 см, відстань між передніми дійками — не менше 6 см і не більше 20 см, між задніми, а також між передніми і задніми — не менше 6 см і не більше 14 см. Середня тривалість видоювання кожної корови повинна становити 6… 7 хв.

До машинного доїння їх привчають за 2… З міс до отелення. В перші дні легкими рухами лівої руки погладжують вим’я, а праву руку кладуть на спину тварині. Виконують цю процедуру спокійно і не наполегливо, так як нетелей тривожить доторкання людини.

З самого початку експлуатації тварин необхідно потурбуватися про дотримання всіх правил машинного доїння. Доїльні машини не повинні шкідливо впливати на стан молочної залози, вони повинні забезпечуючи її нормальну фізіологічну функцію. Необхідно проводити регулярний профілактичний огляд доїльної апаратури, а також контролювати стан всіх робочих частин доїльної техніки до початку і в процесі роботи.

Як правило, ці обов’язки виконує інженерна служба, персонал якої мало або майже незнайомий з фізіологічними особливостями молочної залози корів і наслідками, до яких може призвести невиправна робота доїльної машини. Тому службі ветеринарної медицини слід проводити роз’яснювальну роботу з цих питань

 Контролю підлягає потужність компресора, тиск в вакуум-проводі і молокопроводі, розрядження всередині доїльних стаканів (порожнина доїльного стакану і зовнішня його поверхня, особливо в місцях завертання стакану ). Крім того, необхідно перевіряти автоматичне обладнання доїльних установок з вимірюванням тиску та частоти пульсації

При здійсненні цієї роботи необхідно користуватись технічною документацією на обладнання та спеціальними приладами. В комплект контрольних приладів входять також пристосування, які дозволяють визначити показники гігієни доїння і санітарної якості молока. З їх допомогою можна визначити температуру охолодження молока, концентрацію дезинфікуючих розчинів і активний хлор в розчинах, що використовуються для дезінфекції, щільність молока; також в цьому комплекті є пробірки для взяття проб молока для бактеріологічного дослідження із кожної чверті вим’я, та засоби для постановки швидкого тесту на мастит.

Процес доїння досить тривалий, так як очистку і дезинфекцію доїльного залу необхідно здійснювати не тільки після кожного доїння, але і в процесі доїння, що дуже важливо для отримання високосортного молока і зниження захворюваності тварин.

Щоденній очистці і дезінфекції підлягають стійла в родильному відділенні, стаціонарному приміщенні, а також в секції для корів, хворих маститом. Завжди чистими повинні бути проходи, тамбури, бокси, вигульні майданчики, мийне відділення і інші підсобні приміщення.

Для дезинфекції приміщень рекомендується використовувати висвітлений розчин хлорного вапна, який містить 2 % активного хлору, 1… 2 % розчину формаліну чи гарячий (80…85 °С) розчин лугу 2… 4 %-ної концентрації. Дезкилимки заправляють щоденно 4 %-ним розчином лугу або 5% розчином хлорного вапна.

Для обробки всієї системи молочного обладнання на молочних фермах — доїльних апаратів, молокопроводу з вмонтованим в нього пластинчатим охолоджувачем, танків-охолоджувачів, молочних насосів і шлангів для переливання молока в автоцистерни — використовують високоефективні миючо-дезинфікуючі засоби, що мають бактерицидну дію. При цьому важливо мати такі засоби, які не знижують своїх бактерицидних властивостей в холодних розчинах, так як довжина молокопроводу на в окремих випадках може досягати більше 200 м. На промисловому комплексі необхідно проводити дезинфекцію сосків після доїння шляхом занурювання їх у відповідні розчини, що дозволяє значно знизити захворюваність в стаді.

Для перед доїльної обробки після обмивання вим’я слід використовувати теплу воду із розбризкувача.

Тварини, перш ніж потрапити в доїльний зал, повинні пройти через ванночки з проточною водою, для того щоб з копит були видалені залишки гною. Ванночки встановлюють у підлозі на шляху входу і виходу в доїльний зал; глибина їх не повинна перевищувати 20…22 см, а один раз в 10 днів їх заповнюють дезинфікуючим розчином. Для цього можна використовувати 10 %-ний розчин мідного купоросу, розчини хлорних препаратів, які містять 2 % активного хлору, або розчин 5 %-ного формаліну. Ванночки з дезинфікуючим розчином необхідно також застосовувати на фермах з метою загартовування копит. Розчини зменшують вологість в роговому шарі до 25… ЗО %, що забезпечує меншу травматизацію копит.

Захворюваність кінцівок, в тому числі і копит, безперечно, не може не відображатися негативно на фізіологічному стані тварини, знижуючи опірність організму, втому числі і вим’я.

При відсутності активного моціону корів і обмеженій їх рухливості стирання копитного рогу майже не відбувається, тому необхідно проводити.

Використана література

1Правила машинного доїння корів

2. Хоменко В. И. Гигиена получения  иветсанконтроль молока по государственному стаедарту.-К.: Уроожай.- 1998.- 400 с

2. Вимоги до молока, яке заготовляється  для здачі на молокопереробні підприємства
Молоко, отримане від здорових корів, повинно бути свіжим, цілісним і не мати сторонніх присмаків і запахів, які невластиві свіжому молоку. По зовнішньому вигляду і консистенції воно повинно являти однорідну рідину білого або слабко-жовтого кольору, без осаду і пластівців.

Молоко, яке відповідає вимогам першого сорту і має температуру не вище 10°С, приймають як першого сорту охолоджене. Молоко від хворих або підозрюваних у захворюванні корів, яке можна використати у їжу після термічної обробки, а також молоко, яке не відповідає вимогам другого сорту, але з кислотністю не вище 21 °Т, бактеріальною ообсіменінням не нижче III класу, ступенем чистоти не нижче II групи, приймають як несортове.

Санепідемстанція повинна проводити періодичний вибірковий лабораторний контроль наявності в молоці і молочних продуктах сторонніх речовин по встановленим методикам.

Молоко сире, яке не відповідає вимогам другого сорту, ат також молоко з неблагополучних господарств, яке не відповідає вимогам несортового молока, прийманню на харчові цілі не підлягає.

Молоко не повинно містити інгібіруючих і нейтралізуючих речовин  -(антибіотиків, аміаку, соди, перекису водню і ін.). Вміст в молоці важких металів, миш’яку, афлатоксину М1 і залишкових кількостей пестицидів не  •

Повинно перевищувати максимально допустимого рівня. Інгібіруючі речовини визначають разом з бактеріальної обсемененностью не рідше 1 разу на 10 дн. Приймання наступної партії молока, які поступили з господарств, затримують до отримання результатів аналізу на наявність інгібіруючих речовин і бакобобсемененность. При підтвердженні наявності інгібіруючих речовин молоко прийманню не підлягає. Нейтралізуючі речовини визначають в молоці при підозрі на їх присутність. В новому стандарті також деталізовані вимоги до молока, яке призначене для виробництва продуктів дитячого харчування, стерилізованих продуктів і сичужних сирів.

Використана література

1.ДСТУ 3662-97 Молоко  коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі.

2.Закон України про молоко та молочні продукти № 1870-1У,2004

3. Густина, кислотність  та температура замерзання молока.

Густина молока — це об’ємна маса його при 20 °С, вона залежить від хімічного складу, бо густина складових частин його різна. Густина молока вища за густину води (1000 кг/м3). Це пояснюється тим, що в молоці переважають «важкі» компоненти, які мають густину вище 1000 кг/м, — мінеральні солі, молочний цукор та білки. Лише один компонент «легкий» — це молочний жир, густина якого 922 кг/м3. Отже, густина молока може свідчити про його хімічний склад і бути контролем натуральності молока, що заготовлюється. Так, якщо з молока видалити частину жиру, то його густина підвищиться. Тому густина знежиреного молока вища за густину незбираного і становить 1033 — 1,035 кг/м3. отже, підвищення густини молока (вище 1,030 кг/м3) при низькій жирності свідчить про фальсифікацію — зняття вершків або додавання знежиреного молока. Якщо ж до молока додати воду, то його густина зменшиться (буде, як правило, нижче 1,027 кг/м3 ). Вважають, що кожні 10 % доданої до молока води знижують його густину на 3 кг/м3 (або З градуси ареометра).

Необхідно знати, що густина молока різко змінються лише при фальсифікації. Зміни хімічного складу молока можуть відбуватися і за інших причин. Наприклад, молозиво порівняно з молоком містить більше білків, атому має підвищену густину (1,038 — 1,050 кг/м3). Густина ж молока, одержаного від корів, хворих на мастит, навпаки, нижча за густину молока здорових корів і становить 1,024 — 1,025 кг/м3. Це обумовлено меншим вмістом в молоці сухих речовин, особливо лактози.

Слід також пам’ятати, що густина свіжовидоїного молока дещо нижча за густину, визначену через декілька годи. Це обумовлюється фізичним станом жиру та видаленням частини газів. Тому, густина молока, що заготовляється, згідно ГОСТ, повинна контролюватися не раніше через 2 год. після доїння. Крім того, на показник густини впливає температура молока. Якщо вона вища або нижча 20 °С, то потрібно до показань ареометра вносити відповідні поправки.

Оскільки до складу молока входять поверхнево-активні речовини (білки, фосфоліпіди, жирні кислоти та ін.), його поверхневий натяг нижчий за поверхневий натяг води і становить при 20 °С близько 50 10 –3 Н/м. В утворенні плівки на поверхні молока беруть участь переважно поверхнево активні молекули білків. Поверхневий натяг мають особливо враховувати при переробці молока — згущенні, приготуванні морозива, виробництві масла.

Температура замерзання молока. Відомо, що розчини замерзають при більш низьких, а киплять при більш високих температурах, ніж сам розчинник. Температура замерзання молока нижча за температуру замерзання води і в середньому становить -0,54 °С, молозива -0,57… — 0,58 °С. коливається вона в невеликих межах і змінюється лише при незначних змінах хімічного складу молока на початку та в кінці лактаційного періоду і при захворюванні тварин.

Значно змінюється температура замерзання молока при його розведенні водою: вона підвищується пропорційно кількості доданої води. На цій властивості молока ґрунтується так званий кріоскопічний метод контролю натуральності, або встановлення фальсифікації молока. За його допомогою можна не лише встановити фальсифікацію молока водою, а й розрахувати кількість доданої води.

Кислотність молока — важливий показник його біохімічних властивостей. Розрізняють титровану і активну кислотність. Титрована кислотність відображає вміст у молоці всіх сполук, що мають кислий характер, активна — концентрацію активних іонів водню. Між ними немає повної відповідності. При збільшенні титрованої кислотності в процесі зберігання молока активна кислотність внаслідок наявності у молоці буферних систем довгий час зберігається на постійному рівні. Титровану кислотність молока виражають в умовних одиницях — градусах Тернера (°Т), що визначають кількість 0,1 н. Розчину гідроксиду натрію, необхідну для нейтралізацій (титрування) 100 см3 молока.

Які ж кислі сполуки можуть нейтралізувати розчином гідроксиду — натрію? Це такі слабкі кислоти, як казеїн у вигляді аніона, вуглецева кислота, що утворюється при розчиненні у воді діоксиду вуглецю, молочна кислота, а також кислі солі, в першу чергу дигідроцитрати натрію і калію, деякі цитрати та фосфати калію.

Титрована кислотність свіжовидоїного молока, як правило, становить 16 — 18 °Т. вважають, що 9 — 13 °Т обумовлюють кислі солі, 4 — 6 °Т — білки, 1 — 2 °Т — діоксиду вуглецю та інші кислі компоненти молока. Кислотність молока більше 18 °Т вважається підвищеною. Ріст кислотності викликає молочна кислота, що утворюється в процесі зберігання молока внаслідок зброджування молочного цукру мікроорганізмами. Низька є кислотність (менше 16 °Т) свідчить про захворювання тварин, але частіше — про фальсифікацію молока — розведення його водою, додавання до нього соди, аміаку і т. д. Тому показник титрованої кислотності молока є критерієм свіжості та натуральності молока, що заготовляється.

Проте кислотність свіжого молока, одержаного від окремих корів і навіть цілого стада, інколи буває вище 18 °Т або нижче 16 °Т. основна причина цього явища — зміни хімічного складу молока в результаті порушення кормових раціонів тварин, наприклад, при недостатньому вмісту в кормах солей кальцію, надлишковому згодовуванні сечовини і т. д. молоко з показниками природної кислотності, що відрізняється від показників, затверджених для свіжого натурального молока, у випадках систичного надходження такого молока приймають як натуральне на основі стійлової проби, комісійне проведеної в господарстві.

Активна кислотність молока. Під нею розуміють концентрацію в ньому іонів водню або так званий водневий показник (рН), який також використовується в молочній промисловості. Свіже натуральне молоко має рН 6,5 — 6,7. рН молока характеризується стабільністю. Отже, незначне коливання сольового чи білкового складу молока під впливом такого фактора, як кормовий раціон, не повинно супроводжуватися змінами рН. Лише значні порушення хімічного складу молока внаслідок захворювання. тварин або ж накопичення молочної кислоти при зберіганні молока можуть змінити рН в той чи інший бік. Лише зменшення рН нижче 6,4 свідчить про утворення в молоці молочної кислоти і, отже, про зниження його якості.

Яким же чином рН молока зберігається на певному рівні? Виявляється, що в організмі тварини є різні регуляторні механізми, що забезпечують стійкість рН біологічних рідин. Серед них велику роль відіграють так звані буферні системи.

Використана література

1. Молоко  та молочні продукти. Нормативні документи: Довідник/ за ред В. Л Іванова.-Львів: НІЦ ЛЕОНОРМ.-200.-т.1.-400с.

Коментар до виконання даної контрольної роботи

  В цілому робота виконана у відповідності до поставлених вимог. Зауваження наступні:

В другому питанні не повністю розкриті діючого ДСТУ 3662 –97 , слід би більше уваги сконцентрувати  на основних фізико-хімічних показниках молока  різних ґатунків

Tagged with: , , , , ,
Posted in Отримання доброякісного молока 3к.1с
Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet