Вибір оптимального технологічного рішення та його техніко-економічне обґрунтування — №1

Лекція 6 (2 години)

Тема: “ Вибір оптимального технологічного рішення та його техніко-економічне обґрунтування. Оформлення результатів НДР”

План лекції

1. Заключна обробка даних досліджень

2. Методика оформлення документації по НДР

2.1. Загальні вимоги до композиції наукового тексту

2.2. Принципи рубрикації наукового тексту (основної частини)

2.3. Загальні вимоги до стилістики

3. Підготовка доповіді, статті й виступу на науковій конференції

3.1. Доповідь

3.2. Стаття

3.3. Виступ

1. Заключна обробка даних досліджень

Найвідповідальнішим етапом наукового дослідження є аналіз та узагальнення отриманих даних. В процесі дослідження науковець, нагромаджуючи дані своїх досліджень, зразу систематизує і в певній мірі узагальнює їх. Підводячи підсумки досліджень, необхідно оцінити репрезентативність добутих наслідків дослідження, тобто, чи на їх підставі можна говорити про досліджуване явище, процес чи лише про окремий випадок, єксперимент чи дослід (правда, іноді об’єктом дослідження буває рідкий випадок технологічного процесу або важко відтворюваний дослід. Критерієм важливості таких даних є повнота та старанність їх дослідження). Слід зіставити добуті дані з матеріалами досліджень інших авторів, встановити достовірність отриманих даних, взаємозв’язки між ними і зробити узагальнюючі висновки у вигляді одного з нижче наведених:

• матеріали досліджень переконливо підтвердили основні положення робочої гіпотези, тобто, що мета проведеного дослідження досягнута і завдання виконані;

• матеріали проведених досліджень підтвердили більшу частину робочої гіпотези;

• матеріали проведених досліджень виявили ряд істотних відхилень від робочої гіпотези, причини яких з’ясовані, що підтверджує потребу додаткових досліджень;

• в процесі дослідження виявлено ряд даних, що не вписуються в робочу гіпотезу і причину цих розходжень не виявлено. Отже, необхідно шукати нові шляхи вирішення даного завдання.

У всіх випадках при отриманні негативних наслідків дослідження необхідно з’ясувати причини цього, перевірити репрезентативність та достовірність цих даних.

Кінцевою метою дослідника є те, щоб зробити його працю, його думки та ідеї надбанням інших людей. Це вимагає літературного оформлення праці.

Визначальними моментами літературного оформлення будь-якої праці є мова та стиль викладу матеріалу. Мова наукової праці має бути точною, зрозумілою, лаконічною та доступною. Тут кожна фраза повинна чітко формулювати думку автора, не допускаючи логічних протиріч і виключаючи двозначну думку з того чи іншого приводу.

Наукова мова — специфічна, в ній автори користуються спеціальною термінологією, умовними позначеннями, шифрами та знаками, але це аж ніяк не є підставами для збіднення мови викладу. Науковий твір — це особливий вид літературної праці; він повинен бути зрозумілим, доступним і переконливим. Наша мова багата, красива, гармонійна, вона є однією з кращих мов світу. То ж кому, як не вченим, оберігати та розвивати її. Арсенал нашої мови вміщає понад двісті тисяч слів, користуючись якими, можна створювати літературні шедеври. В той же час, конкретні науки мають багату наукову термінологію. Наприклад, в сучасній хімії є біля мільйона спеціальних термінів, умовних знаків та позначень. Не менше їх в математиці, фізиці, механіці, геології, астрономії, медицині, генетиці та інших науках, зловживаючи якими можна перетворити наукову мову в “дерев’яну”, недоступну ні для читання, ні для розуміння. Тому слід дуже уважно і відповідально ставитися до застосування наукових термінів та позначень, тим більше, майже всі вони мають свої українські відповідники. Слід розуміти, що науковий термін — це не просто слово, а вираз суті конкретного явища. Тому потрібно добиватися кришталевої чистоти літературного викладу та логічної доцільності застосування чужомовної термінології.

Результати наукової роботи, залежно від її мети, об’єму та важливості, можуть викладатися в різній формі – тезах виступу на конференції, статті в журналі, рефераті, авторефераті, науковому огляді, реферативному огляді, звіті про роботу наукових з’їздів, конгресів, конференцій, науковій доповіді, рецензії, монографії, дисертації, підручнику, навчальному посібнику і т. п.

Почнемо з найпростішого. Тези. Структура тез визначається звичайно організаторами конференції. Вони складаються переважно з декількох пунктів на 1– 2 сторінках машинопису.

Наукова доповідь– публічне розгорнуте повідомлення по якій-небудь темі дослідження, досить актуальної для певної аудиторії.

Стаття– це самостійний добуток, призначений для публікації в періодичній науковій літературі, що містить певну наукову інформацію, отриману в результаті проведених досліджень.

Монографія – спеціальне наукове дослідження, присвячене одному питанню. Вона відрізняється від статті більше широкою постановкою проблеми, аргументацією суджень, їхньою доказовістю, посиланням на докази (літературні джерела, показники роботи підприємств і ін.). Монографія, як правило, має довідковий апарат, список використаної літератури, хронологічний довідник, тематичний або іменний покажчик.

Звіт по НДР– недрукуємий науково-технічний документ, що містить докладні відомості про сутність, методику й результати виконаної науково-дослідної роботи або окремого її етапу.

Реферат є коротким викладом змісту будь-якої книги, матеріалів з наукової проблеми, підсумків наукової конференції.

Науковий реферат– це короткий усний або письмовий виклад наукової теми (питання), складений на підставі проведеного дослідження, огляду джерел.

Інформаційний реферат– короткий письмовий виклад наукової праці, де висвітлюється основний його зміст.

Автореферат є коротким викладом наукової праці, виконаної автором; звичайно його готують пошукувачі наукових ступенів.

Зміст наукового та реферативного огляду, як і звіт про роботу конференцій, з’їздів, конгресів визначається характером описуваного питання, він є узагальнюючим, в ньому наводяться конкретні приклади, з їх аналізом, висновками та пропозиціями.

Дисертація (від лат. dіssertatіo — розмірковування, дослідження) — кваліфікаційна наукова праця в певній сфері наук, що містить сукупність наукових результатів і положень, висунутих автором для публічного захисту, і, що свідчить про особистий внесок автора в розвиток науки. Основу її становлять виконані й опубліковані наукові праці, відкриття або винаходи. Дисертація представляється дисертантом особисто у вигляді спеціально підготованого рукопису або опублікованої наукової монографії.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук, згідно чинних нині вимог, повинна бути кваліфікаційною науковою працею обсягом основного тексту у межах 100-150 машинописних сторінок (для суспільних і гуманітарних наук – 140-180 машинописних сторінок), в якій міститься розв’язання конкретної задачі, важливої для відповідної галузі науки, або викладено виконані автором науково обґрунтовані технічні, економічні чи технологічні розробки, спрямовані на впровадження досягнень науки у виробництво.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук повинна бути кваліфікаційною науковою працею обсягом основного тексту у межах 250-300 машинописних сторінок (для суспільних і 350-400 сторінок для гуманітарних наук), в якій на підставі виконаних автором досліджень розв’язано проблему, що має важливе соціально-культурне й економічне значення, або розроблено нові теоретичні положення, які можна кваліфікувати як значне досягнення у відповідній галузі науки або викладено науково обґрунтовані технічні, економічні рішення, реалізація яких вносить помітний вклад у науково-технічний прогрес. Основні наукові результати дисертації мають відображати особистий внесок автора в їх досягненні і обов’язково повинні бути опубліковані автором у формі наукових монографій, підручників, посібників, брошур чи статей у наукових фахових виданнях України або інших країн, перелік яких затверджує ВАК.

Тобто, дисертація свідчить про особистий внесок здобувача в науку. Це своєрідний ступінь до майстерності, показник оволодіння вченим особливостей наукового методу.

Тема дисертації має бути пов’язана, як правило, з напрямами основних науково-дослідних робіт наукової установи чи організації, у якій працює пошукач. Її назва повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішуваного питання та меті дослідження. У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Слід уникати назв, що розпочинаються зі слів «Дослідження питання», «Дослідження деяких шляхів», «Деякі питання», «Матеріали до вивчення», «До питання» і т. п., у яких не відбито суті проблеми. Тема дисертації повинна бути затверджена вченою (науково-технічною) радою для кожного здобувача персонально з одночасним призначенням наукового консультанта (докторська дисертація) чи наукового керівника (кандидатська дисертація).

Tagged with: , , , , , , , , ,
Posted in Основи наукових досліджень та технічноі творчості

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС