Ветеринарно-санітарні правила для ферм вимоги по виробництву молока

6

. Ветеринарно-санітарні правила для молочно-товарних ферм організацій, що здійснюють діяльність по виробництву молока

  План:

1. Загальні положення

2. Ветеринарно-санітарні вимоги до дійних корів.

3. Ветеринарно-санітарні вимоги до території ферм

4. Ветеринарно-санітарні вимоги до приміщень ферм

5. Ветеринарно-санітарні вимоги до обладнання

6. Ветеринарно-санітарні вимоги до технології доїння та первинної обробки молока

1. Ветеринарно-санітарні правила для молочно-товарних ферм організацій, що здійснюють діяльність по виробництву молока розроблені відповідно до Закону України „Про молоко та молочні продукти” від 24 червня 2004 року №1870-IV і Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 06 вересня 2005 року №2809- IV, а також Директивами європейського Союзу від 26 травня 1989 р. по загальних вимогах гігієни для молочних виробничих господарств (89/362/ЕЕС), від 16 червня 1992 р., визначаючої правила здоров’я при виробництві і розміщенні на ринку сирого молока, та молока, що пройшло теплову обробку і продуктів на основі молока (92/46/ЕЕС).

Правила встановлюють вимоги до пристрою і устаткування приміщень, облаштуванню території молочних ферм і комплексів, ветеринарно-санітарні вимоги за утриманням і доглядом за тваринами, доїнням корів, первинною обробкою, зберіганням і транспортуванням молока, по охороні навколишнього середовища від забруднення стічними водами і виробничими відходами ферм (комплексів). Визначають гігієнічні вимоги до виробництва сирого молока, що забезпечують виробництво продукції, відповідної санітарним нормам якості і безпеки.

Молочно-товарні ферми забезпечуються водою, що відповідає вимогам які передбачені Державними санітарними правилами і нормами Директиви 80/778/ЕЕС. Кожна корова повинна мати вільний доступ до чистої води з фронтом водонапування 0,9 – 1,2 см/голову. Тваринницькі ферми повинні бути забезпечені необхідною кількістю холодної і гарячої води для технологічних процесів мийки приміщень, обладнання та для необхідних санітарно-гігієнічних заходів. Тваринницькі ферми повинні мати аварійний запас води для безперервного водонапування тварин та забезпечення технологічних процесів. При неможливості забезпечення всіх виробничих потреб водою питної якості допускається для напування худоби, приготування кормів, прибирання приміщення застосовувати воду з підвищеним сольовим складом.

Контроль якості води на молочно-товарних фермах здійснюється на договірній основі виробничими лабораторіями або акредитованими лабораторіями державного санітарного або ветеринарного нагляду.

2. Всі стада дійних корів та інших молочних тварин повинні знаходитися під постійним наглядом ветеринарного лікаря і піддаватися дослідженню на бруцельоз, туберкульоз, лейкоз, мастит, а при необхідності і на інші хвороби в терміни і методами відповідно до діючих інструкцій про заходи щодо профілактики і боротьби з ними, затвердженими Міністерством аграрної політики України. Ветеринарні заходи повинні виконуватися відповідно до щорічних планів противоепізоотичних заходів і за наслідками диспансеризації, що проводиться.

Всі корови молочно-товарних ферм, молоко від яких закуповується підприємствами, що використовують молочну продукцію для дитячих дошкільних, освітніх і оздоровчих установ, підлягають обов’язковому ветеринарному клінічному огляду згідно діючим нормативним документам. Довідка про благополуччя молочно-товарної ферми представляється щомісячно головному ветеринарному лікарю району.

На молочно-товарних фермах, неблагополучних по інфекційних хворобах великої рогатої худоби, вживають заходів, що забезпечують в короткий термін повне оздоровлення стада. До ліквідації захворювання при рішенні питання використовування молока в їжу і його випуску з господарства необхідно  керуватися відповідними інструкціями по профілактиці і ліквідації заразних хвороб, затвердженими Міністерством аграрної політики України, іншими нормативними правовими і технічними нормативними правовими актами.

При підозрі на заразне захворювання худоби його власник зобов’язаний негайно ізолювати таких тваринних і повідомити про це ветеринарного лікаря, обслуговуючого їх, або регіональну ветеринарну службу.

Проектування, будівництво, технічне переозброєння, реконструкція і розширення молочно-товарних ферм повинне здійснюватися за типовими проектами, а також за проектами повторного вживання або спеціальними проектами, відповідаючим вимогам діючих нормативно-технічних документів, будівельним і технологічним нормам, правилам і зоогігієнічсним нормам вирощування тварин.

3. Територія для розміщення приміщень молочно-товарних ферм вибирається відповідно до діючих проектів районного планування, схемою їх розміщення в регіоні, з дотриманням зооветеринарних розривів, санітарно-захисних зон і з урахуванням можливості підготовки і утилізації гною і гнойових стоків, перспектив розширення населених пунктів і промислових підприємств регіону до проектного будівництва. При виборі ділянки для будівництва тваринницьких приміщень молочно-товарних ферм по виробництву молока враховуються епізоотичні, ветеринарно-санітарні і інші особливості території.

Державна ветеринарна служба бере участь в розробці завдань на проектування будівництва молочно-товарних ферм. Здійснює контроль за відповідністю об’єктів, що будуються, згідно проектам в частині дотримання ветеринарно-санітарних вимог і норм.

При поетапному введенні молочно-товарної ферми в експлуатацію виробничі приміщення повинні бути захищені від решти будівельної зони, з відособленими шляхами під’їзду, а також із закінченим будівництвом об’єктів.

Після закінчення будівництва виробничі приміщення молочно-товарних ферм, що вводяться, приймаються в експлуатацію державною приймальною комісією при умові, якщо проведені випробування, випробування і приймання робочою комісією всього встановленого устаткування і об’єкти підготовлені до експлуатації. Експлуатація устаткування на об’єкті (його частини), не прийнятою державною приймальною комісією, не допускається.

Представниками державного ветеринарного нагляду, що входять до складу державної приймальної комісії, перевіряється відповідність приміщень тваринницьких ферм проектам, а також дається висновок на їх відповідність діючим ветеринарно-санітарним і гігієнічним вимогам для тваринницьких об’єктів, що вводяться в експлуатацію.

Забороняється введення в експлуатацію тваринницьких приміщень при незавершених будівельних роботах по сисх збору, видалення, зберігання, знезараження і утилізації гною, гнойових і виробничих стоків, ветеринарних об’єктів, а також з недоробками, перешкоджаючими їх нормальній експлуатації і погіршуючими санітарно-гігієнічні і ветеринарно-санітарні умови і безпеку праці робітників, з відступами від затвердженого проекту.

4. Для прийому і зберігання молока на території ферми передбачають будівництво молочного блоку (ізольованого приміщення в корівнику або окремої будівлі) для первинної обробки і тимчасового зберігання молока, для санітарної обробки доїльного устаткування, зберігання і приготування миючих і дезінфікуючих засобів. Стіни і підлоги повинні мати покриття, що легко миється і дезінфікується. В молочному блоці обладнають окрему кімнату для дослідження молока (лабораторію) або одну лабораторію — на все господарство за умови наявності у них на декількох фермах незначного поголів’я тварин (від 100 і менш корів на фермі). Обов’язковим об’єктом на кожній тваринницькій фермі є санітарний пропускник, побудований за типовим проектом.

Для забезпечення належного санітарного стану тваринницьких об’єктів необхідно постійно стежити за їх чистотою, впорядкуванням території ферм, вигульних майданчиків, під’їздів до корівників, доїльних приміщень і молочних блоків.

Ферма повинна бути обнесена по всьому периметру огорожею і смугою зелених насаджень. Вільну від забудов територію також упорядковують і озеленюють. Територія комплексу повинна бути огороджена суцільним забором або металевою сіткою заввишки не менше 1,6 метрів і розділена на зони: виробничу, господарську, зберігання і приготування кормів, зберігання і знезараження гною.

При вході в тамбури корівників і інші виробничі приміщення для дезінфекції взуття обладнало дезінфекційні кювети (ванни з дезрозчином, мати, ящики з тирсою або дрібно нарізаною соломою і ін.), які систично заповнюють дезінфікуючим розчином.

В приміщенні для доїння, зберігання і охолоджування молока, молочної лабораторії, приміщеннях для зберігання дезінфікуючих засобів панелі стін офарбовують масляною фарбою світлих тонів або облицьовувують плиткою з кахлю або полімерних матеріалів, а верхню частину стін офарбовують масляною фарбою, підлоги повинні забезпечувати хороший стік води.

В міру необхідності, але не рідше 1 разу на місяць проводять санітарний день на фермі. Цього дня піддають ретельному очищенню стіни, годівниці, автонапувалки і інше устаткування, а також вікна у виробничих побутових і допоміжних приміщеннях, санпропускнику. Після механічного очищення проводять дезинфекцію. В санітарний день ветеринарний персонал оглядає всіх дійних тварин, звертаючи особливу увагу на стан вимені, сосків, і перевіряє якість санітарного очищення приміщення і території. Підсумки проведення санітарного дня актуються. В корівнику або в інших приміщеннях для доїння корів не повинні міститися інші види тварин і повинен бути виключений доступ інших тварин. Корми, присутність яких може негативно позначитися на якості молока, в період доїння не повинні знаходитися в корівнику.

5. Молочне устаткування (доїльні установки, охолоджувачі молока, насоси, місткості для зберігання молока), молокопроводи і дрібний інвентар (відра, дійниці, цедилки, фільтри і ін.) повинні бути виготовлені з матеріалів, дозволених Міністерством охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами. Поверхня молочного устаткування, молокопроводів і дрібного інвентаря повинна бути гладкою, легко піддаватися механічному чищенню, миттю і дезінфекції і не піддаватися корозії.

Вся сис молокопроводів доїльних установок виробничої зони, пологового відділення і всіх шляхів транспортування молока на молочно-товарній фермі повинна бути обладнана пристосуванням для циркуляційної санітарної обробки з автоматичним управлінням всіх процесів. Соскова гума повинна витримувати стандарти жорсткості — 90 мм рт. ст.

На крупних молочно-товарних фермах передбачається устаткування для високотемпературної пастеризації молока від корів, що знаходяться в спеціальній ізольованій секції або у разі появи серед тваринних інфекційних захворювань.

Кожний молочний танк повинен наповнюватися молоком безпосередньо з молокопроводу.

Доїльна сис повинна працювати в строгій відповідності з технічними параметрами, що регламентуються паспортом на доїльну установку, інструкцією по її експлуатації.

Після закінчення доїння повинне забезпечуватися своєчасне відключення і зняття доїльних стаканів, якщо така операція не проводиться автоматично.

Після використовування доїльно-молочне устаткування, що було у контакті з молоком, місткості для зберігання і транспортування молока, повинні бути вимиті, продезінфіковані і обполіснуті водою питної якості.

Після кожного перевезення молока контейнера і місткості повинні бути вимиті і продезінфіковані перед повторним використовуванням.

Великі місткості після миття і дезінфекції залишаються з відкритим краном до їх наступного використовування.

Устаткування і пристосування для доїння і всі їх частини повинні постійно бути чистими і в хорошому фізичному і санітарному стані.

Якість санітарної обробки вважається задовільною, якщо на 1 кв. см досліджуваній поверхні буде знайдено до 100 мікробних клітин за відсутності в змивах кишкової палички.

Інвентар, пристосування, щітки, призначені для прибирання приміщень, повинні бути промаркировані і зберігатися в спеціально відведеному місці.

6. Кожна корова стада має привласнений індивідуальний номер. Корови повинні міститися в чистоті при забезпеченні належних умов утримання і догляду.

При доїнні тварин повинні дотримуватися гігієнічні умови, що виключають забруднення молока.

Оператори машинного доїння зобов’язані строго виконувати санітарні правила доїння корів, дотримувати чистоту в доїльних приміщеннях, постійно стежити за станом вимені тварин.

Перед початком доїння тварини необхідно переконатися, що соски, вим’я, а також прилеглі частини паху, стегон і черевної області корови чисті. У разі забруднення тварин проводять ретельний туалет задньої частини тулуба. Доять корів в строго певний час, передбачений розпорядком дня на молочно-товарній фермі.

6. Технологія і техніка машинного доїння здійснюються відповідно до правил машинного доїння корів. Оператор машинного доїння перед доїнням зобов’язаний:

Вимити теплою водою з милом руки і витерти їх чистим індивідуальним рушником, потім надіти чистий комбінезон або халат і косинку;

Тримати руки в чистоті під час доїння. Поряд з місцем доїння повинні знаходитися необхідні умивальники для миття рук обслуговуючого персоналу, зайнятого при доїнні і обробці молока;

За допомогою пістолета-розпилювача (форсунки)  або спеціально виділеного для цієї мети маркірованого відра провести переддоїльну обробку вимені, при цьому воду у відрі замінювати у міру забруднення, попередньо ополоснув посуд;

Обсушити вим’я чистою індивідуальною серветкою. За відсутності них використовують 2…4 рушники, одним рушником підмивати, а другим обсушувати вим’я. Для обсушування вимені рушник заздалегідь прополіскують у воді і віджимають.

Перед початком доїння корови оператор повинен перевірити зовнішній вигляд вимені (відсутність ран) і молока шляхом здоювання перших цівок з кожної частки вимені. Перші цівки молока здоюють в спеціальний кухоль або молочно-контрольну пластинку МКП-1, МКП-2. При виявленні відхилень від фізичних норм молоко такої корови не підлягає здачі.

Неприпустимо здоювання перших цівок молока на підлогу стійла.

Корови, що мають клінічні ознаки захворювання вимені, хворі на мастит, повинні доїтися в останню чергу окремим апаратом або в переносні доїльні відра уручну.

У разі виділення з молоком сирних згустків, крові або гною, а також при виявленні почервонінь, набряклості, хворобливість вимені негайно повідомити про це ветеринарному лікарю, молоко злити в окремий маркірований посуд. Після закінчення доїння такої корови оператор повинен ретельно вимити руки і продезинфікувати їх, а доїльну апаратуру і посуд, в який зливалося це молоко, піддати санітарній обробці згідно діючим санітарним правилам по догляду за доїльними установками і молочним посудом, контролю їх санітарного стану і санітарної якості молока.

Первинну обробку молока здійснюють в приміщенні охолоджування і зберігання для сирого молока, в якому повинні бути створені умови для виключення забруднення молока. Приміщення для переливання і охолодження свіжого молока, приміщення для його зберігання повинні бути неприступні для тварин. Одержане при доїнні молоко для очищення від механічних домішок проціджують через цедилку із спеціальним фільтром. Для фільтрації молока застосовуються дозволені для цих цілей фільтри.

Очищення молока при доїнні корів на доїльних установках здійснюється в потоці за допомогою одноразового нарукавного фільтру. Допускається використовування інших дозволених для цих цілей фільтрів. На молочно-товарних фермах застосовують також відцентрові очищувачі-охолоджувачі молока.

Фільтри з нетканого полотна використовують для проціджування однієї фляги молока, після чого вони замінюються новими.

Після закінчення проціджування молока всього удою фільтри з тканин миють в розчині миючого порошку, обполіскують в проточній воді, пропрасовують або кип’ятять протягом 12…15 хвилин, висушують. Фільтри після миття занурюють в розчин дезінфікуючого засобу, дозволеного Міністерством охорони здоров’я, згідно рекомендаціям виробника по їх вживанню в даній галузі, обполіскують водою і висушують.

Охолоджують молоко на пластинчастих охолоджувачах або в резервуарах-охолоджувачах. Допускаються інші дозволені для цієї мети охолоджувальні установки.

Молоко охолоджують до 4-6°С. Температура молока при прийманні його на молочному заводі не повинна перевищувати 10°С.

Контрольні питання

Яка основна вимога до дійних корів, від яких здається на переробку молока? Вимоги до ферм, з яких поставляють молоко для дитячого харчування. Які розміри санітарно-захісних зон від ферми до залізничних доріг, автомобільних доріг. Які розміри санітарно-захісних зон від молокопереробних підприємств Які вимоги до приміщень ферм для корів?

Література.

1. Власенко В. В.Машкін М. І. Бігун П. П :Технологія виробництва і переробки молока  та молочних продуктів. Вінниця,”ГІПАНІС.2000”- 306с.

2. Молоко та молочні продукти. Нормативні документи: Довідник/За ред. Іванова В. Л. – Львів: НІЦ Леонорм, 2000. – т 1. – 400 с.

Tagged with: , , , , , ,
Posted in Отримання доброякісного молока 3к.1с

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС