Система рахунків бухгалтерського обліку та іх класифікація — №1

Лекція 4.

Тема 4. Система рахунківБухгалтерського обліку та їх класифікація

4.1. Сутність, призначення та побудова бухгалтерських рахунків.

4.2. Класифікація бухгалтерських рахунків.

4.3. Сутність подвійного запису та його значення. Поняття кореспонденції рахунків. Синтетичні рахунки, субрахунки та аналітичні рахунки. Їх взаємозв’язок.

4.4. Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку.

4.1. Сутність, призначення та побудова бухгалтерських рахунків.

Рахунки бухгалтерського обліку — це спосіб поточного відображення і економічного групування господарських операцій, а також господарських засобів і джерел їх утворення з метою оперативного контролю за їх наявністю і рухом.

Господарські засоби і джерела їх формування систематизують на рахунках бухгалтерського обліку за економічно однорідними ознаками, шляхом застосування (відкривання) для кожної групи засобів, джерел, господарських процесів та їх результатів окремих рахунків. Наприклад: «Капітальні інвестиції», «Готова продукція», «Додатковий капітал», «Виробництво», «Короткострокові позики», «Фінансові результати» та ін.

За своєю формою бухгалтерський рахунок – це таблиця, на якій відображають господарські операції, ліва частина якої називається «Дебет«, а права сторона — «Кредит«.

Чому рахунок має дві сторони? Тому що рахунки в динаміці зображують два явища: збільшення і зменшення господарських засобів і джерел їх утворення.

Будова рахунків і порядок відображення на них господарських операцій залежить від об’єктів, що на них обліковуються: господарські засоби, джерела формування господарських засобів, господарські процеси, результати діяльності.

При цьому, якщо на рахунках обліковуються господарські засоби та джерела їх утворення, інформація про їх наявність буде відображена у вигляді залишків (сальдо) на початок і кінець звітного періоду. Підсумкова інформація про рух засобів та їх джерел за звітний період відображається у вигляді оборотів (дебетового і кредитового).

Рахунки, на яких обліковуються господарські процеси і результати діяльності, можуть не містити інформації, щодо початкових і кінцевих залишків, внаслідок перенесення залишків на інші рахунки. Процес перенесення залишків називається «закриттям рахунків», а рахунки, які не мають кінцевого сальдо — закритими.

По відношенню до балансу рахунки поділяються на активні, пасивні та активно-пасивні.

Активні рахунки призначені для обліку господарських засобів і коштів за їх складом і розміщенням, вони відображають зміст активної частини бухгалтерського Балансу.

Схема активного рахунка:

Дебет

Кредит

Початкове сальдо

Оборот (+) — збільшення господарських засобів

Кінцеве сальдо

Оборот (-) — зменшення господарських засобів

Кінцеве сальдо активного рахунка визначають у такій послідовності:

До суми початкового сальдо по дебету рахунка додають суму оборотів по дебету і віднімають суму оборотів по кредиту.

Сальдо на активних рахунках завжди буде в дебеті, тобто — дебетове сальдо.

Пасивні Рахунки призначені для обліку джерел господарських засобів і коштів за їх цільовим призначенням і відображають зміст пасивної частини Балансу.

Схема пасивного рахунка:

Дебет

Кредит

Оборот (-) — зменшення джерел формування господарських засобів

Початкове сальдо

Оборот (+) — збільшення джерел формування господарських засобів

Кінцеве сальдо

Кінцеве сальдо пасивного рахунка визначають у такій послідовності:

До суми початкового сальдо по кредиту рахунка додають суму оборотів по кредиту і віднімають суму оборотів по дебету.

Сальдо на пасивних рахунках завжди буде в кредиті, тобто — кредитове сальдо.

Активно-пасивні рахунки — це рахунки, на яких сальдо може бути як в дебеті, так і в кредиті, тобто — розгорнуте сальдо.

Якщо рахунок має розгорнуте сальдо, то при складанні балансу кінцеве сальдо з дебету переносять в актив і одночасно кінцеве сальдо з кредиту рахунка переноситься в пасив балансу.

До цього типу рахунків відносяться переважно рахунки для обліку розрахункових операцій.

У випадку наявності розгорнутого сальдо, визначити стан заборгованості на кінець звітного періоду без застосування допоміжних рахунків неможливо.

Тому для відображення дійсного становища розрахункових відносин до кожного зведеного (синтетичного) рахунка відкривають додаткові (аналітичні) рахунки.

4.2. Класифікація бухгалтерських рахунків.

Класифікація рахунків за економічним змістом

Класифікація рахунків — це групування рахунків за певними однорідними ознаками.

Рахунки бухгалтерського обліку класифікують за двома основними ознаками:

— економічним змістом;

— призначенням і структурою.

За економічним змістом рахунки можна поділити на три групи:

1) рахунки обліку господарських засобів;

2) рахунки обліку джерел формування господарських засобів;

3) рахунки обліку господарських процесів, витрат, доходів і результатів діяльності.

Таким чином, класифікація рахунків за економічним змістом розкриває порядок відображення об’єктів бухгалтерського обліку та економічний зміст окремих груп рахунків. Дана класифікація відповідає на запитання: «Що обліковується на рахунках, тобто, які конкретні об’єкти відображені на рахунку?».

Класифікація рахунків за призначенням та структурою

За призначенням рахунки розподіляються на дві основні групи:

1) Балансові

2) Позабалансові

Балансові поділяються на такі групи:

А) основні

Б) регулюючі

В) операційні

Г) фінансово-результативні

Основні призначені для обліку господарських засобів та їх джерел, які є основою господарської діяльності і які характеризують майновий стан підприємства. Вони служать основою складання бухгалтерського балансу.

Основні рахунки поділяють на:

Матеріальні рахунки призначені для обліку наявності та руху матеріальних цінностей. До них належать рахунки: 10,11, 12, 20, 21, 22, 27.

Грошові рахунки призначені для обліку і контролю за наявністю і рухом грошових коштів До них належать рахунки:30, 31,33.

Матеріальні і грошові рахунки по відношенню до балансу активні.

Рахунки обліку власного капіталу підприємства — пасивні. До них належать рахунки: 40, 41, 42,43.

По кредиту цих рахунків відображається сума капіталу підприємства та його збільшення. А по дебету відображають суми зменшення капіталу.

Розрахункові рахунки призначені для обліку і контролю взаєморозрахунків між нашим підприємством та його партнерами, фізичними особами чи державою. Тобто на цих рахунках відображається дебіторська та кредиторська заборгованість, а також її погашення.

Регулюючі рахункиПризначені для регулювання (уточнення) оцінки господарських засобів або джерел їх формування.

Ці рахунки можна поділити на дві групи:

А) контрарні (контрактивні і контрпасивні)

Б) доповнюючі

Контрактивні — це пасивні рахунки, які протипоставлені активним рахункам. Контрпасивні — активні рахунки, протипоставлені пасивним рахункам.

Контрактивні рахунки призначені для уточнення оцінки господарських засобів в сторону зменшення.

Наприклад, рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» регулює оцінку основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів (рахунки10,11, 12).

Контрпасивні рахунки — це активні рахунки, які регулюють пасивні рахунки.

Доповнюючі рахунки збільшують оцінку облікових об’єктів. В сільськогосподарських підприємствах функцію доповнюючих рахунків виконують аналітичні рахунки. Саме на них передбачено обліковувати відхилення від облікової ціни. Наприклад, аналітичний рахунок «Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ )» є доповнюючим до синтетичних рахунків обліку запасів (рахунки 20, 22, 28).

Операційні рахунки призначені для обліку господарських процесів і результатів діяльності підприємства.

За призначенням і структурою операційні рахунки поділяються на розподільчі, калькуляційні, номінальні і порівняльні.

Розподільчі в свою чергу діляться на дві групи.

Збірно-розподільчі рахунки представлені рахунком 91 «Загальновиробничі витрати». По дебету цього рахунку обліковуються витрати на організацію виробництва та управління підрозділами, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування. По кредиту — списання цих витрат на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізації» відповідно до методики розподілу таких витрат.

Бюджетно-розлодільчі рахунки застосовують для збирання та розподілу витрат і доходів між суміжними звітними періодами.

Вони можуть бути активними — це рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів». По дебету обліковується загальна сума витрат, наприклад на будівництво літнього табору для худоби, а по кредиту — їх списання (розподіл) та включення до складу витрат: частини у звітному періоді, частини — у наступному.

Пасивні — це рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів». По кредиту відображають загальну суму доходів отриманих у поточному періоді, але вони відносяться до майбутніх звітних періодів. Наприклад, доходи у вигляді одержаних авансових платежів за оренду основних засобів і т. ін.

Калькуляційні рахунки призначені для накопичення суми усіх витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг.

До таких рахунків належать: 23 «Виробництво» і 15 «Капітальні інвестиції».

По дебету цих рахунків відображають суму витрат, пов’язаних з виробництвом продукції (виконанням робіт, наданням послуг), а по кредиту — вихід продукції по фактичній собівартості. Сальдо (по дебету) відображає суму витрат у незавершеному виробництві.

Номінальні — рахунки для обліку собівартості реалізації (90), витрат і доходів від звичайної діяльності (92,93,94,95,96,97,70,71,72,73,74), а також надзвичайних витрат (99) і доходів (75).

В кінці звітного періоду номінальні рахунки закриваються на рахунок 79 «Фінансові результати», який, згідно призначення і структури, є порівняльним рахунком.

Позабалансові рахунки, на відміну від балансових, не являються джерелом для складання балансу підприємства. Позабалансові рахунки не кореспондують з іншими рахунками, на них не поширюється принцип подвійного запису. По дебету цих рахунків відображаються залишки і надходження позабалансових об’єктів обліку, по кредиту — вибуття об’єктів.

4.3. Сутність подвійного запису та його значення. Поняття кореспонденції рахунків. Синтетичні рахунки, субрахунки та аналітичні рахунки. Їх взаємозв’язок.

Кожна господарська операція внаслідок подвійного запису зумовлює певний взаємозв’язок між рахунками. Цей взаємозв’язок полягає в тому, що дебет одного рахунка поєднується з кредитом другого, характеризуючи зміни, що відбуваються у складі засобів або джерел їх утворенням під впливом господарської операції.

Взаємозв’язок рахунків бухгалтерського обліку, що виникає внаслідок відображення на них господарських операцій подвійним записом, називається кореспонденцією рахунків, а самі рахунки — кореспондуючими.

Залежно від кількості кореспондуючих рахунків бухгалтерські записи можуть бути простими і складними.

Простим називають такий бухгалтерський запис, при якому один рахунок бухгалтерського обліку дебетують, а другий кредитують на ту ж саму суму, тобто при цьому кореспондують між собою тільки два рахунки.

Складним називають такий бухгалтерський запис, при якому дебетують кілька рахунків і, на загальну суму записів по дебету, кредитують один рахунок, або навпаки, — на загальну суму записів по кредиту декількох рахунків дебетують один рахунок.

Відображення господарських операцій по дебету і кредиту відповідних кореспондуючих рахунків із зазначенням суми господарської операції називають бухгалтерськими проводками.

Бухгалтерський облік на підприємствах ведеться в двох розрізах:

1) з однієї сторони бухгалтерський облік надає узагальнені (синтетичні) показники, в яких об’єднуються однорідні засоби і джерела.

2) з другої сторони для оперативного управління підприємством, для контролю за діями матеріально-відповідальних осіб, для спостереження за рівнем забезпеченості підприємства необхідними виробничими запасами необхідно володіти детальною аналітичною інформацією.

В зв’язку з цим, для одержання різних за ступенем деталізації показників, в бухгалтерському обліку застосовуються синтетичні і аналітичні рахунки.

Реферати :

Tagged with: , , , , , , , ,
Posted in Бухоблік у ресторанному господарстві
Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet