Санітарні та ветеринарні вимоги до пунктів збору молока, для присадибних ділянок населення

7

Санітарні та ветеринарні вимоги до пунктів збору молока, для присадибних ділянок населення – виробників сирого товарного молока.

План лекції

Ветеринарно-санітарні вимоги до пункту збору молока. Ветеринарно-санітарні вимоги для присадибних ділянок населення, звідки здається молоко.

В останні роки  на молокопереробні підприємства  молоко  здається з пунктів збору молока, а також від індивідуальних власників, тобто з присадибних ділянок населення.  Таке молоко становить близько 50  %. Тому умови виробництва такого  молока  повинні контролюватись. Для контролю за виробництвом вищезазначеного молока існують ветеринарно-санітарні вимоги, які будуть розглянуті в даній лекції.

Ветеринарно-санітарні вимоги до пунктів закупівлі молока. Закупівля молока від тварин, які утримуються в особистих підсобних господарствах населення, повинна здійснюватися лише на відповідно обладнаному пункті.

Пункт має розміщуватися в окремому приміщенні та бути підключеним до мережі водопостачання, каналізації, опалення і електрозабезпечення у відповідності до діючих будівельних та санітарних норм і правил.

За відсутності централізованої каналізації обладнують локальні очисні споруди. Допускається використання вигрібних ям (об’ємом до 5 м3) відповідно до встановлених вимог.

Якість питної води на пункті має відповідати санітарним вимогам.

При вході у приміщення встановлюють скребки, решітки чи металеві сітки для очищення взуття від бруду, а також обладнують дезкилимок. Вікна захищають від мух металевими, полімерними або марлевими сітками, а приміщення — від гризунів.

Пункт складається з відділів:

Приймання молока, в якому розміщують лабораторний стіл, шафу для реактивів і посуду, ваги для зважування молока, інші прилади, потрібні для визначення його якості, згідно з вимогами. Тут також має бути робоче місце спеціаліста ветеринарної медицини для дослідження молока на Соматичні клітини;

— зберігання молока, в якому встатковують відповідне обладнання для його охолодження;

— санітарної обробки молочного посуду. У цьому відділі встановлюють водонагрівач, стелажі для зберігання посуду. Обладнують санітарний куток з рукомийником, милом, рушниками, дезінфекційним розчином для рук. Тут також зберігають санітарний одяг.

Розміри кімнат (кімнати) в залежності від обсягів надходження молока, що закуповує пункт, мають дозволяти вільно розміщувати обладнання і виконувати технологічні операції щодо його приймання, виконання лабораторних аналізів, охолодження молока, санітарної обробки молочного посуду. Підлога кімнат має бути з твердим покриттям, стіни облицьовані керамічною плиткою на висоту не менше 1,8 м.

Власник забезпечує пункт необхідним обладнанням, приладами, реактивами, необхідною кількістю посуду для зберігання молока (цистерни, фляги, відра тощо), іншими витратними матеріалами і комплектом нормативно-правових актів та відповідних методичних матеріалів.

Посуд для зберігання молока має бути виготовленим із матеріалів, дозволених Міністерством охорони здоров’я України. Не допускається використовувати оцинковані, мідні та іржаві ємності.

На пункті мають бути у достатній кількості мийні і дезінфекційні засоби.

Приймальником молока повинен бути підготовлений працівник, який володіє методами його обліку та визначення показників якості.

Усі працівники пункту повинні мати особисті медичні книжки і систично проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди й медичні обстеження у встановленому законодавством порядку.

Ветеринарно-санітарне забезпечення діяльності пункту здійснює спеціаліст ветеринарної медицини, призначений державною установою ветеринарної медицини, що обслуговує даний населений пункт.

Оплата послуг спеціалістів ветеринарної медицини проводиться суб’єктом господарювання у порядку, встановленому законодавством.

Ветеринарно-санітарні вимоги до пункту збору молока. Приймальник пункту здійснює облік господарств — виробників сирого товарного молока у журналі. У разі потреби така звітність подається молокопереробному підприємству щомісяця. Пункт закуповує молоко лише із господарств, благополучних щодо заразних хвороб тварин, та від корів, які мають ветеринарні довідки.

Молоко повинно надходити на пункт після Доїння корів не пізніше як через 24 години за температури зберігання не вище 4°С, 18 годин — не вище 6°С, 12 годин — не вище 8°С. В окремих випадках молоко, яке має температуру не вище +10°С, допускається реалізовувати не пізніш як через 2 години після доїння.

Молоко має бути натуральним, незбираним, без сторонніх запахів та присмаків, без осаду та згустків й відразу ж після доїння профільтрованим та охолодженим. Якість молока, що надходить до пункту, має відповідати вимогам нормативних документів.

При прийманні пунктом молоко повинно мати температуру 8-10°С, кислотність — 16-20°Т, ступінь чистоти за еталоном — І-II групи, загальне бактеріальне обсіменіння — 300-3000 тис/см3, масову частку сухих речовин —  10,6-11,8 %, кількість соматичних клітин — 400-800 тис/см3, густину — не менше ніж 1027 кг/м3 за температури 20°С. Масова частка жиру та масова частка білка в молоці визначаються з урахуванням базисних норм, визначеним у встановленому порядку.

Не допускається у молоці вміст інгібувальних речовин (мийно-дезінфекційних засобів, консервантів, формаліну, соди, аміаку, перекису водню, антибіотиків тощо). Молоко, що відповідає вимогам вищого, першого та другого ґатунків, з температурою вище 10°С, приймається за домовленістю сторін як неохолоджене.

Молоко, що закуповує пункт, підлягає здаванню лише молокопереробному підприємству, де воно використовується для виготовлення відповідної продукції, окрім продуктів дитячого харчування.

Один раз на декаду приймальник пункту організовує у невідомий для постачальників день черговий контроль якості молока від кожного господарства окремо. Від партії молока, яке підготовлене для передачі пункту, після його перемішування відбирають зразок не менш як 250 см3 в окремий посуд з кришкою, на етикетці зазначають прізвище постачальника, дату і час взяття проби. У цей самий час визначають температуру молока.

Не пізніш як через одну годину після відбору проби молоко досліджують на органолептичні показники, чистоту, густину, соматичні клітини, вміст жиру та білка. Інші показники якості визначають у разі виникнення сумнівів щодо його свіжості за допомогою методів досліджень, передбачених правилами ветеринарно-санітарної експертизи та іншими нормативними документами. Результати досліджень записують у відповідний журнал.

Приймальник пункту має право на позачерговий контроль якості молока, про що господарство (господар) повідомляється в момент взяття контрольної проби молока.

Приймальник пункту визначає якість кожної партії молока, яку передає переробному підприємству (температура, чистота, густина, кислотність, вміст жиру та білка тощо), результати заносить у товарно-транспортну накладну встановленої форми. При потребі залишає контрольні зразки від зданої партії.

Переробне підприємство приймає молоко від пунктів, згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів та за наявності ветеринарної довідки, виданої державною службою ветеринарної медицини, що обслуговує даний населений пункт. У довідці, виданій у встановленому порядку, має бути зазначено, що даний населений пункт благополучний щодо заразних хвороб і тварини досліджені на мастит з негативним результатом. Термін дії ветеринарної довідки визначає головний державний інспектор ветеринарної медицини району (міста) тривалістю не більше 1 місяця. Такі довідки подають переробному (закупівельному) підприємству не пізніше 3-го числа.

Ветеринарно-санітарні вимоги щодо збору та первинної обробки молока закупівельним пунктом. Закупівля і облік молока на пункті здійснюється відповідно до встановленого порядку.

Приймальник молока повинен бути одягненим у чистий спецодяг (комбінезон, халат, головний убір тощо).Закуплене молоко відправляють на переробне підприємство не пізніше ніж через одну годину після його надходження на пункт. За інших умов молоко підлягає обов’язковому охолодженню на відповідному обладнанні.

Для транспортування молока використовують спеціалізований автотранспорт (цистерну) або спеціально обладнаний транспортний засіб для перевезення молока у флягах. Засоби транспортування повинні бути чистими і мати санітарні паспорти. Забороняється використання таких транспортних засобів для перевезення інших вантажів.

Водій транспортного засобу повинен мати особисту медичну книжку, видану у встановленому порядку.

Звільнений від молока посуд та ємності негайно обполіскують водою (+35…+45°С) і не пізніш як через одну годину миють гарячим розчином мийного засобу та дезінфікують, як зазначено у відповідних санітарних правилах.

Ветеринарно-санітарні вимоги для присадибних ділянок населення, звідки здається молоко. Ці Вимоги є обов’язковими для:

— власників особистих підсобних господарств населення, що утримують до 5 голів корів і виробляють сире товарне коров’яче молоко (молочну сировину);

 Вимоги до тваринницьких приміщень та санітарного благоустрою території. Приміщення для утримання корів (корівник) повинно бути спроектовано і побудовано так, щоб забезпечувати зручне та надійне у ветеринарно-санітарному відношенні утримання корів, а також сприяти дотриманню чистоти при їх доїнні.

. Приміщення для утримання корів має бути сухим, стіни покриті штукатуркою і побілені свіжогашеним вапном, підлога водонепроникна з дерев’яним настилом стійла. Орієнтовна ширина стійла на одну корову –  1,2-1,5 м, довжина – 1,8-2,0

Гній складають у бурти нижче рівня приміщення на відстані не менше  25 м від житла.

Дворовий туалет та вигрібну яму розташовують на відстані не менше  15 м від корівника. Їх систично очищають і дезінфікують 10%-ним розчином хлорного вапна.

.Якість питної води повинна відповідати встановленим санітарним вимогам.

При випасанні корів забороняється їх напування з природних непроточних водойм.

Вимоги щодо догляду за коровами, їх доїнням та первинною обробкою молока. Корів утримують у чистоті. Їх щоденно чистять за допомогою щітки, а забруднені частини тіла обмивають теплою водою.

Для підстилки використовують достатню кількість соломи або тирси, не ушкодженої грибками. Не рекомендується використовувати з цією метою торф’яну масу.

Тварин забезпечують повноцінними та доброякісними кормами. Молоко від виснажених корів продажу не підлягає. Не підлягає до продажу також молоко та одержані з нього молочні  продукти в перші 7 днів після отелення корови і в останні 7 днів до кінця лактації, при захворюванні корів маститом, а також таке, що за органолептичними показниками має відхилення від норми.

 Перед доїнням корів дояр миє руки з милом, одягає чистий халат чи комбінезон, голову пов’язує хустинкою.

Вим’я_корови оглядається, миється теплою водою (43±2°С) і витирається чистим рушником або індивідуальною серветкою. Дійниці (відра з білої жерсті або емальовані) повинні ззовні позначитися олійною фарбою літерою “Д”, відра для обмивання вимені – літерою “В”.

Перед доїнням проводять масаж вимені. Перші цівки молока з кожної дійки здоюють в окремий посуд. Таке молоко допускається згодовувати тваринам.

Молоко перших цівок ретельно оглядається. Наявність згустків і пластівців свідчить про запалення тієї чверті вимені, з якої видоєне молоко.

Після видоювання корови дійки витирають сухим рушником.

При машинному доїнні корови (корів) необхідно дотримуватися відповідних діючих вимог.

Надоєне молоко слід негайно винести з корівника для запобігання вбиранню хлівного та кормового запахів, процідити через 3-4 шари марлі або інші спеціальні фільтрувальні  тканини (лавсан тощо).

Молоко, призначене для реалізації, виливають в окремий посуд і ставлять у холодильник. Воно повинно надходити до пунктів закупівлі молока не пізніше як через 24 години за температури зберігання не вище 4°С, 18 годин – не вище 6°С, 12 годин – не вище 8°С.  В окремих випадках молоко, яке має температуру не вище +10°С, допускається реалізовувати не пізніше як через 2 години після доїння. Зберігають молоко в закритому посуді, окремо від сильно пахучих речовин.

Молоко для реалізації повинно бути незбираним, за органолептичними, фізико-хімічними, бактеріологічними й іншими показниками якості та безпеки  відповідати вимогам нормативно-правових актів. Не допускається у процесі зберігання змішування молока різних надоїв (охолодженого і свіжовидоєного).

Миття доїльного посуду проводиться після кожного його використання Після миття посуд ретельно обполіскують теплою водою для видалення залишку розчину мийно-дезінфекційних засобів та зберігають у перевернутому стані.

Ветеринарне обслуговування тварин. Тварини, які утримуються в особистих підсобних господарствах населення, повинні перебувати під ветеринарно-санітарним наглядом та контролем. Усі корови, які утримуються в особистих підсобних  господарствах населення, в обов’язковому порядку нумеруються.

При будь-якому захворюванні корови її власник негайно повідомляє спеціаліста ветеринарної медицини

Молоко від хворої корови до встановлення діагнозу захворювання зливають в окремий посуд. Використовувати його в їжу або для годівлі тварин забороняється. Не допускається змішування молока від здорових і хворих корів.

Молоко, одержане від хворих на мастит корів, яких лікували антибіотиками, іншими препаратами, забороняється вживати людям ) протягом строку, визначеного спеціалістом ветеринарної медицини. Допускається молоко з умістом антибіотиків після його кип’ятіння згодовувати непродуктивним тваринам. Не підлягає реалізації власниками особистих підсобних господарств населення молоко від тварин, хворих на заразні хвороби.

Усі інші тварини, які перебувають у господарстві (вівці, кози, свині, птиця, собаки тощо), також повинні бути клінічно здорові. Власники корів, які реалізують молоко за прямими зв’язками та у вільний продаж, повинні мати особисті медичні книжки й проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди та медичне обстеження відповідно до чинного законодавства.

Не підлягає реалізації молоко від особистих підсобних господарств населення у разі захворювання членів їх сімей на туберкульоз чи інші антропозоонозні хвороби.

Власники корів, які працюють на фермах інших господарств незалежно від форми власності, при захворюванні корови у власному господарстві повідомляють спеціаліста ветеринарної медицини до виходу на роботу. Після обстеження і встановлення діагнозу спеціаліст ветеринарної медицини приймає рішення про допуск власника хворої корови до роботи на іншій фермі.

 Відповідно до діючих інструкцій та інших нормативно-правових актів не підлягає закупівлі від господарств населення молочна сировина, отримана від тварин,  які при діагностичних дослідженнях позитивно реагували на бруцельоз, туберкульоз, лейкоз тощо. Забороняється приймання переробними підприємствами молочної сировини  від господарств населення без наявності ветеринарної довідки. Такі довідки видаються переробним підприємствам щомісяця не пізніше 3-го числа. Розрахунки за молочну сировину, реалізовану населенням, проводяться згідно з умовами договору. Закупівля молочної сировини від господарств населення здійснюється в спеціальних пунктах. На Молочну сировину ,закуплену  у господарствах населення, виписується окрема накладна. Дані про кількість  молока, вміст жиру. Білку  при  здачі  молочної сировини вносяться в розрахункову книжку  здавача та приймальний журнал.

Визначення якості молока, яке приймається  від господарств населення на вміст жиру, білка, органолептичні показники, чистоту. густину, соматичні клітини проводиться не рідше одного разу на декаду, інші  показники якості визначаються у випадку виникнення сумнівів  щодо його якості відповідно до  діючих стандартів та технічних умов

Порядок закупівлі молочної сировини від господарств населення на переробному підприємстві або  безпосередньо на приймальному пункті, за місцем виробництва  молочної сировини, здійснюється  аналогічно закупівлі  молока від  сільськогосподарських підприємств.

Транспортування молока. Фляги для транспортування молока повинні бути добре закритими, а влітку  молоко наливати в них до самої кришки, щоб запобігти  збиванню жиру  в шматочки масла. Зимою молоко не доливають

На 1-2 л,  щоб флягу не розірвало під час  його замерзання,  Для  щільного прилягання кришок  фляг  у пази  кришок вставляють  спеціальні гумові кільця – прокладки. При  їх відсутності можна застосовувати чисту марлю, пергамент.

З метою  запобігання нагріванню або замерзанню молока його необхідно перевозити в закритих машинах.

Категорично забороняється робити прокладку з гуми автопокришок або автокамер.

Найбільш раціонально перевозити молоко в спеціальних автомобільних цистернах.

Контрольні питання

1. Що таке пункт збору молока?

2. Як облаштовується пункт збору молока?

3. Які дослідження проводяться на пункті збору молока?

4. Які вимоги до власних господарств населення, звідки проводиться здавання молока на молокопереробні підприємства?

Література

1. Ветеринарно-санітарні  вимоги до особистих підсобних господарств населення – виробників сирого товарного молока. Наказ по  Державному департаменту ветеринарної медицини №17 від 21.03.2002 .

2.  Ветеринарно-санітарні вимоги до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються  в особистих підсобних господарствах населення–Наказ по  Державному департаменту ветеринарної медицини №16 від 21.03.2002 .

3.  Інструкція про проведення закупівлі молочної сировини у сільськогосподарських товаровиробників усі форм власності та господарств населення  .чинна з 01.07.2002

4.  ДСТУ 3662-97 “Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі”

Tagged with: , , , , , , , , ,
Posted in Отримання доброякісного молока 3к.1с
Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet