ЛПЗ 10

Тема: Розрахунок робочої сили, площ та обладнання для ковбасного виробництва.

Мета роботи: ознайомитись з розрахунком робочої сили, площ та обладнання для ковбасного виробництва.

Обладнання підбирають відповідно з вибраними технологічними_схемами виробництва окремих видів продукції і потужністю заводу, а також з урахуванням механізації технологічних і транспортних операцій.

Якщо в цеху використовують обладнання періодичної дії, то обладнання розраховують за формулою:

N = A*t/g*Т,

Де А – кількість сировини, що переробляється за зміну, кг;

t – тривалість обробки одного завантаження, год, хв.;

g – маса одночасного завантаження, кг;

Т – тривалість зміни, год.

N = A/q*Т,

Де q – продуктивність обладнання, кг/год;

N = A/Q,

Де Q – продуктивність апарата (машини) за зміну, кг.

Потрібну кількість вовчків і мішалок визначають окремо для відділення посолу і приготування фаршу. Кількість сировини, що переробляється на ковбаси на вовчку, кутері, шпигорізці, мішалці, беруть із таблиці розрахунку основної сировини, з урахуванням на якому обладнанні і яка сировина переробляється.

Для термічної обробки ковбасних виробів можуть проектуватися три — і чотири рамні обжарочні, пароварочні і коптильні (стаціонарні) камери. Кількість камер розраховують, виходячи із числа рам, зайнятих в одному циклі, або зі змінної продуктивності камери.

Годинну продуктивність камер розраховують за формулою:

Q = 60*g/t,

Де Q – продуктивність апарату періодичної дії, кг/год;

g – одночасне завантаження, кг;

t – тривалість одного циклу, хв.

Продуктивність камер за зміну підраховують, помножуючи годинну продуктивність на тривалість зміни.

При розрахунку кількості універсальних камер виходять із загальної тривалості теплової обробки, тобто із тривалості обжарки і варки.

Кількість коптильних камер розраховують, виходячи із тривалості коптіння.

Кількість автокоптилок розраховують за формулою:

N = A*K*t/G,

Де N – число автокоптилок;

А – продуктивність цеху за зміну за виробами, які коптять, кг;

К – число змін на ковбасному заводі (К=2);

t – тривалість коптіння, діб;

G – вмістимість автокоптилки, кг.

Кількість камер, що мають три секції і призначених для термічної обробки ковбасних виробів при суміщених процесах, які виконуються в послідовному порядку (прогрівання-підсушка-обжарка-варіння-коптіння), визначаємо за формулою:

N = A*t/g*T*m,

Де N – кількість камер;

А – кількість продукції, що надходить на обробку за зміну, кг;

T – тривалість термічної обробки, год (хв.).

G – вмістимість однієї секції, кг;

M – кількість секцій;

Т – тривалість стіни, год.

Вмістимість однієї секції 4 рами розміром 1200´1000 мм.

Довжину стаціонарного стола розраховують за формулою:

L = n*l/k,

Де n – кількість робочих, виконуючих дану операцію;

l – довжина стола на одного робочого за нормами, м;

k – коефіцієнт, що враховують роботу з однієї (к=1) або з двох сторін стола (к=2).

Ширина стола 0,6-0,8 м при односторонній роботі і 0,9-1м при двосторонній роботі, висота 0,9 м.

Робочу силу розраховують за формулою:

N = A/p,

Де n – кількість робочих;

А – кількість перероблюваної сировини за зміну, кг;

р — норма виробки за зміну на одного працівника, кг.

Якщо норма виробки визначена на підставі норм часу, то кількість робочих на даній операції визначають за формулою:

N = А*t/T,

Де t – норма часу на одиницю продукції, сек/кг;

Т – тривалість зміни, сек (28800 сек=480 хв=8 год).

N = N/H0,

Де n – кількість робочих, що обслуговують розрахункове число машин (апаратів) в цеху;

N – розрахункове число машин (апаратів), встановлених в цеху;

Н0 – норма обслуговування обладнання одним робочим.

При виготовленні ковбасних виробів, напівфабрикатів, змінну продуктивність необхідно приймати в наведених одиницях:

Аn = А*к,

Де к – коефіцієнт переведення продуктивності з фізичних одиниць в наведені (беремо із довідника Процюк Т. Б.).

Кількість робочих в сировинному цеху за зміну розраховують за кожною операцією окремо і зводять таблицю.

Підставою для розрахунку робочої сили є технологічна схема виробництва продукції. Робочий персонал поділяється на:

1. Робочих основного виробництва, тобто робітники, які зайняті на основних технологічних операціях, на транспортних, завантажувально-розвантажувальних роботах, в основних цехах.

2. Робочих допоміжних виробництв цехів та служб.

3. Інженерно-технічних працівників та службовців.

1) Визначаємо чисельність робітників основного виробництва. Чисельність працівників визначається з урахуванням штатних норм на технологічні операції або норм виробки одним працівником або норм трудоємності на одну одиницю продукції або методом інтерполяції до чисельності штату підприємств з типовим об’ємом виробництва. Розрахунок чисельності робітників по тривалості технологічних операцій визначається за формулою:

ni =

А – продуктивність технологічного потока, шт./зм.;

Tі — тривалість і-ої операції по переробці одиниці продукції, с;

Т – тривалість терміну переробки (зміни);

T — час відпочинку при переробці. При переробці ВРХ – 71%.

Загальна чисельність виробників визначається за формулою:

N = ,

Ni — кількість виробників на і-ій операції; z — кількість операцій.

tі = t.M1.M2;

T — норматив оперативного часу на одиницю продукції;

M1 — кореляційний коефіцієнт, який враховує продуктивність потоку, тобто інтенсивності руху одиниць в потоці;

M2 — кореляційний коефіцієнт до нормативу оперативного часу, який залежить від маси оброблених туш.

Всі одиниці наведені в таблиці і коливаються від 0,9 до 1,5.

Дані розрахунків зводимо до таблиці:

Найменування технологічної операції	Нормативний оперативний час t, секунд	Оперативний час Tі, секунд	Чисельність робітників
Розрахункова	Прийнята
1	2	3	4	5

Якщо перероблювальна сировина не поштучна, а визначеної маси, то чисельність робітників на кожній операції визначається за формулою:

ni = , чол.

А – змінна продуктивність, кг/зм.; q — норма виробітку, кг/чол.Зм.

Дані розрахунків зводимо до таблиці:

Найменування технологічної операції	Кількість перероблюваної продукції, кг/зм.	Норма Виробітку	Чисельність працівників
Розрахункова	Прийнята
1	2	3	4	5

При виготовленні напівфабрикатів, ковбасних виробів, змінну продуктивність слід приймати в приведених одиницях:

An = A.K

K — коефіцієнт переведення продукції з фізичних одиниць у приведені. Коефіцієнт kхарактеризує відносну величину трудовитрат.

Значення коефіцієнту k:

Продукція	K	Продукція	K
Ковбасні вироби:		Вироби з соленого м’яса	0,7
— варені	1	Буженина	0,3
— сосиски	1,5	Карбонат	1,8
— сардельки	1,1	Напівфабрикати:
— напівкопчені	1,6	— порційні	1
— варено-копчені	2,2	— дрібношматкові	1,1
— сиро-копчені В. С.	3,6	— великошматкові	0,3
— сиро-копчені І гат.	2,7	— фаршеві	0,4
— ліверні	0,8	— рагу, суповий набір	0,4

3. Якщо використовуються укрупнені норми часу по трудоємності на виготовлення одиниці продукції, то чисельність робітників визначається за формулою:

n =

А – кількість продукції або сировини, яка переробляється за зміну (кг, голови, шт./зм.);

T — трудомісткість одиниці продукції в чоловікогодинах/кг;

Т-t – тривалість робочого часу (год).

Дані розрахунків зводимо до таблиці:

Продукція	Одиниця виміру	Продук-тивність А	Трудоємність одиниці продукції	Чисельність робітників за зміну
Осн. Роб.	Доп. Роб.	ІТР	Заг. Чис-сть	Осн. Роб.	Доп. Роб.	ІТР	Заг. Чис-сть

Як правило, чисельність основних виробничих робітників складає 55-65% від загальної кількості. Робітників допоміжного складу – 25-35% і ІТР – 10-15%.