ЛПЗ 10
Тема: Розрахунок робочої сили, площ та обладнання для ковбасного виробництва.
Мета роботи: ознайомитись з розрахунком робочої сили, площ та обладнання для ковбасного виробництва.
Обладнання підбирають відповідно з вибраними технологічними_схемами виробництва окремих видів продукції і потужністю заводу, а також з урахуванням механізації технологічних і транспортних операцій.
Якщо в цеху використовують обладнання періодичної дії, то обладнання розраховують за формулою:
N = A*t/g*Т,
Де А – кількість сировини, що переробляється за зміну, кг;
t – тривалість обробки одного завантаження, год, хв.;
g – маса одночасного завантаження, кг;
Т – тривалість зміни, год.
N = A/q*Т,
Де q – продуктивність обладнання, кг/год;
N = A/Q,
Де Q – продуктивність апарата (машини) за зміну, кг.
Потрібну кількість вовчків і мішалок визначають окремо для відділення посолу і приготування фаршу. Кількість сировини, що переробляється на ковбаси на вовчку, кутері, шпигорізці, мішалці, беруть із таблиці розрахунку основної сировини, з урахуванням на якому обладнанні і яка сировина переробляється.
Для термічної обробки ковбасних виробів можуть проектуватися три — і чотири рамні обжарочні, пароварочні і коптильні (стаціонарні) камери. Кількість камер розраховують, виходячи із числа рам, зайнятих в одному циклі, або зі змінної продуктивності камери.
Годинну продуктивність камер розраховують за формулою:
Q = 60*g/t,
Де Q – продуктивність апарату періодичної дії, кг/год;
g – одночасне завантаження, кг;
t – тривалість одного циклу, хв.
Продуктивність камер за зміну підраховують, помножуючи годинну продуктивність на тривалість зміни.
При розрахунку кількості універсальних камер виходять із загальної тривалості теплової обробки, тобто із тривалості обжарки і варки.
Кількість коптильних камер розраховують, виходячи із тривалості коптіння.
Кількість автокоптилок розраховують за формулою:
N = A*K*t/G,
Де N – число автокоптилок;
А – продуктивність цеху за зміну за виробами, які коптять, кг;
К – число змін на ковбасному заводі (К=2);
t – тривалість коптіння, діб;
G – вмістимість автокоптилки, кг.
Кількість камер, що мають три секції і призначених для термічної обробки ковбасних виробів при суміщених процесах, які виконуються в послідовному порядку (прогрівання-підсушка-обжарка-варіння-коптіння), визначаємо за формулою:
N = A*t/g*T*m,
Де N – кількість камер;
А – кількість продукції, що надходить на обробку за зміну, кг;
T – тривалість термічної обробки, год (хв.).
G – вмістимість однієї секції, кг;
M – кількість секцій;
Т – тривалість стіни, год.
Вмістимість однієї секції 4 рами розміром 1200´1000 мм.
Довжину стаціонарного стола розраховують за формулою:
L = n*l/k,
Де n – кількість робочих, виконуючих дану операцію;
l – довжина стола на одного робочого за нормами, м;
k – коефіцієнт, що враховують роботу з однієї (к=1) або з двох сторін стола (к=2).
Ширина стола 0,6-0,8 м при односторонній роботі і 0,9-1м при двосторонній роботі, висота 0,9 м.
Робочу силу розраховують за формулою:
N = A/p,
Де n – кількість робочих;
А – кількість перероблюваної сировини за зміну, кг;
р — норма виробки за зміну на одного працівника, кг.
Якщо норма виробки визначена на підставі норм часу, то кількість робочих на даній операції визначають за формулою:
N = А*t/T,
Де t – норма часу на одиницю продукції, сек/кг;
Т – тривалість зміни, сек (28800 сек=480 хв=8 год).
N = N/H0,
Де n – кількість робочих, що обслуговують розрахункове число машин (апаратів) в цеху;
N – розрахункове число машин (апаратів), встановлених в цеху;
Н0 – норма обслуговування обладнання одним робочим.
При виготовленні ковбасних виробів, напівфабрикатів, змінну продуктивність необхідно приймати в наведених одиницях:
Аn = А*к,
Де к – коефіцієнт переведення продуктивності з фізичних одиниць в наведені (беремо із довідника Процюк Т. Б.).
Кількість робочих в сировинному цеху за зміну розраховують за кожною операцією окремо і зводять таблицю.
Підставою для розрахунку робочої сили є технологічна схема виробництва продукції. Робочий персонал поділяється на:
1. Робочих основного виробництва, тобто робітники, які зайняті на основних технологічних операціях, на транспортних, завантажувально-розвантажувальних роботах, в основних цехах.
2. Робочих допоміжних виробництв цехів та служб.
3. Інженерно-технічних працівників та службовців.
1) Визначаємо чисельність робітників основного виробництва. Чисельність працівників визначається з урахуванням штатних норм на технологічні операції або норм виробки одним працівником або норм трудоємності на одну одиницю продукції або методом інтерполяції до чисельності штату підприємств з типовим об’ємом виробництва. Розрахунок чисельності робітників по тривалості технологічних операцій визначається за формулою:
ni =
А – продуктивність технологічного потока, шт./зм.;
Tі — тривалість і-ої операції по переробці одиниці продукції, с;
Т – тривалість терміну переробки (зміни);
T — час відпочинку при переробці. При переробці ВРХ – 71%.
Загальна чисельність виробників визначається за формулою:
N = ,
Ni — кількість виробників на і-ій операції; z — кількість операцій.
tі = t.M1.M2;
T — норматив оперативного часу на одиницю продукції;
M1 — кореляційний коефіцієнт, який враховує продуктивність потоку, тобто інтенсивності руху одиниць в потоці;
M2 — кореляційний коефіцієнт до нормативу оперативного часу, який залежить від маси оброблених туш.
Всі одиниці наведені в таблиці і коливаються від 0,9 до 1,5.
Дані розрахунків зводимо до таблиці:
Найменування технологічної операції |
Нормативний оперативний час t, секунд |
Оперативний час Tі, секунд |
Чисельність робітників |
|
Розрахункова |
Прийнята |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Якщо перероблювальна сировина не поштучна, а визначеної маси, то чисельність робітників на кожній операції визначається за формулою:
ni = , чол.
А – змінна продуктивність, кг/зм.; q — норма виробітку, кг/чол.Зм.
Дані розрахунків зводимо до таблиці:
Найменування технологічної операції |
Кількість перероблюваної продукції, кг/зм. |
Норма Виробітку |
Чисельність працівників |
|
Розрахункова |
Прийнята |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
При виготовленні напівфабрикатів, ковбасних виробів, змінну продуктивність слід приймати в приведених одиницях:
An = A.K
K — коефіцієнт переведення продукції з фізичних одиниць у приведені. Коефіцієнт kхарактеризує відносну величину трудовитрат.
Значення коефіцієнту k:
Продукція |
K |
Продукція |
K |
Ковбасні вироби: |
Вироби з соленого м’яса |
0,7 |
|
— варені |
1 |
Буженина |
0,3 |
— сосиски |
1,5 |
Карбонат |
1,8 |
— сардельки |
1,1 |
Напівфабрикати: |
|
— напівкопчені |
1,6 |
— порційні |
1 |
— варено-копчені |
2,2 |
— дрібношматкові |
1,1 |
— сиро-копчені В. С. |
3,6 |
— великошматкові |
0,3 |
— сиро-копчені І гат. |
2,7 |
— фаршеві |
0,4 |
— ліверні |
0,8 |
— рагу, суповий набір |
0,4 |
3. Якщо використовуються укрупнені норми часу по трудоємності на виготовлення одиниці продукції, то чисельність робітників визначається за формулою:
n =
А – кількість продукції або сировини, яка переробляється за зміну (кг, голови, шт./зм.);
T — трудомісткість одиниці продукції в чоловікогодинах/кг;
Т-t – тривалість робочого часу (год).
Дані розрахунків зводимо до таблиці:
Продукція |
Одиниця виміру |
Продук-тивність А |
Трудоємність одиниці продукції |
Чисельність робітників за зміну |
||||||
Осн. Роб. |
Доп. Роб. |
ІТР |
Заг. Чис-сть |
Осн. Роб. |
Доп. Роб. |
ІТР |
Заг. Чис-сть |
|||
Як правило, чисельність основних виробничих робітників складає 55-65% від загальної кількості. Робітників допоміжного складу – 25-35% і ІТР – 10-15%.