Розгляд факторів виробничоі санітаріі — №8

У ряді випадків добрий ефект дає застосування пневматичних або гідравлічних віброізоляторів.

У випадках, коли технічними засобами не вдається зменшити рівень вібрацій до норми, передбачають забезпечення працівників засобами індивідуального захисту. Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) можуть застосовуватися як для всього тіла людини, так і окремо для ніг та рук.

У якості таких засобів використовують віброізолюючі рукавиці і віброізолююче взуття, які мають пружні прокладки, що захищають працівника від впливу високочастотної місцевої вібрації. Ефективність таких рукавиць та взуття не дуже висока, тому що товщина вказаних прокладок не може бути дуже великою. Через це вони не дають помітного зменшення вібрацій на низьких частотах, а на високих (більш 100 Гц ) їх ефективність зменшується за рахунок хвильових властивостей тканин людського тіла. Засоби індивідуального захисту (взуття, рукавиці і т. ін.) від шкідливого впливу загальної та локальної вібрації повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.024-76. «ССТБ. Обувь специальная виброзащитная» та ГОСТ 12.4.002-74 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты рук от вибрации. Общие технические требования». Для зниження впливу локальної вібрації, що діє під час роботи з перфораторами та відбійними молотками використовують спеціальні пристрої до ручки керування (з елементами пружності, які згинаються, стискуються або скручуються, з телескопічними або шарнірними елементами).

5. Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону.

Загальна характеристика. Джерелами електромагнітних випромінювань радіочастот є могутні радіостанції, генератори надвисоких частот, установки індукційного і діелектричного нагрівання, радари, вимірювальні і контролюючі пристрої, дослідницькі установки, високочастотні прилади і пристрої в медицині й у побуті.

Джерелом електростатичного поля й електромагнітних випромінювань у широкому діапазоні частот (понад – та інфранизькочастотному, радіочастотному, інфрачервоному, видимому, ультрафіолетовому, рентгенівському) є персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ і відеодисплейні термінали (ВДТ) на електронно-променевих трубках, які використовуються як у промисловості так і в побуті. Небезпеку для користувачів представляє електромагнітне випромінювання монітора в діапазоні частот 20 Гц – 300 МГц і статичний електричний заряд на екрані.

Джерелами електромагнітних полів промислової частоти є будь-які електроустановки і струмопроводи промислової частоти. Чим більша напруга, тим вище інтенсивність полів.

В даний час визнаються джерелами ризику в зв’язку з останніми даними про вплив електромагнітних полів промислової частоти: електроплити, електрогрилі, праски, холодильники (при працюючому компресорі). Джерелом підвищеної небезпеки з погляду електромагнітних випромінювань є також мікрохвильові печі, телевізори будь-яких модифікацій, мобільні телефони.

Електромагнітне поле (ЕМП) – особлива форма матерії. Будь-яка електрична заряджена частка оточена електромагнітним полем, що складає з нею єдине ціле. Але електромагнітне поле може існувати й у відділеному від заряджених часток вигляді, як випромінювання фотонів, що рухаються зі швидкістю, близькою до 3 · 108 м/с, або випромінювання у вигляді електромагнітного поля (електромагнітних хвиль).

Електромагнітне поле (електромагнітне випромінювання) характеризується векторами напруженості електричного Е (В/м) і магнітного Н (А/м) полів, що характеризують силові властивості ЕМП. При поширенні в провідному середовищі вони зв’язані співвідношенням:

Розгляд факторів виробничоі санітаріі, В/м,

Де Розгляд факторів виробничоі санітаріі — кругова частота електромагнітних коливань, с-1;

Розгляд факторів виробничоі санітаріі— магнітна проникність середовища, Г/м;

Розгляд факторів виробничоі санітаріі— електрична провідність середовища, (Ом · м)-1;

K — коефіцієнт загасання;

R — відстань до розглянутої точки, м.

В електромагнітній хвилі вектори Е і Н завжди взаємно перпендикулярні. У вакуумі і в повітрі Е = 377 Н.

Спектр електромагнітних випромінювань відповідно до прийнятої на практиці назви хвиль, діапазону частот і довжин хвиль представлений у таблиці 11.

Таблиця 11

Характеристика спектру електромагнітних випромінювань

Назва діапазону частот

Номер діапазону

Діапазон частот

Діапазон довжин хвиль

Назва діапазону довжин хвилі

Дуже низькі частоти, ДНЧ

1

2

3

4

0,003…0,3 Гц

0,3…3,0 Гц

3…300 Гц

300 Гц…30 кГц

107…106 км 106…104 км 104…102 км

102…10 км

Інфра низькі

Дуже низькі Промислові

Звукові

Низкі частоти, НЧ

5

30…300 кГц

10…1 км

Довгі

Середні частоти, СЧ

6

300 кГц…3 МГц

1 км…100 м

Середні

Високі частоти, ВЧ

7

3…30 МГц

100…10 м

Короткі

Дуже високі частоти, ДВЧ

8

30…300 МГц

10…1 м

Метрові

Ультрависокі частоти, УВЧ

9

300 МГц…3 ГГц

100…10 см

Дециметрові

Надвисокі частоти, НВЧ

10

3…30 ГГц

10…1 см

Сантиметрові

Надзвичайно високі частоти, НЗВЧ

11

30…300 ГГц

10…1 мм

Міліметрові

У зоні випромінювання (хвильовій зоні), де вже сформувалася електромагнітна хвиля, важливим параметром є інтенсивність електромагнітного випромінювання, що у загальному вигляді визначається векторним добутком Е і Н, і для сферичних хвиль при поширенні в повітрі може бути виражена як Вт/м2,

Розгляд факторів виробничоі санітаріі, Вт/м2 ,

Де I — інтенсивність електромагнітного випромінювання, Вт/м2;

Рдж — потужність випромінювання, Вт;

R — відстань від джерела, м.

Енергетичним показником параметрів для хвильової зони електромагнітного поля є густина потоку енергії (ГПЕ), Вт/м2.

Вплив електромагнітного поля на людину оцінюється кількістю електромагнітної енергії, яка поглинається його тілом W, Вт.

W = ГПЕ Sеф,

Де ГПЕ — густина потоку енергії випромінювання електромагнітної енергії, Вт/м2;

Sеф — ефективна поглинаюча поверхня тіла людини, м2.

В реальних умовах і, особливо, у виробничому приміщенні розрахувати параметри електромагнітного поля неможливо, а отже воно може бути визначено тільки за допомогою прямих вимірювань.

Дія ЕМВ радіочастотного діапазону на людину. Біологічна дія ЕМВ залежить від частоти та інтенсивності випромінювання, тривалості та умов опромінювання. Розрізняють термічну (теплову) дію та морфологічні й функціональні зміни.

Видимим проявом дії ЕМВ на організм людини є нагрівання тканин та органів, що призводять до їх змін та пошкоджень. Теплова дія характеризується загальним підвищенням температури тіла або локалізованим нагріванням тканин. Нагрівання особливо небезпечно для органів із слабкою терморегуляцією (мозок, очі, органи кишкового та сечостатевого тракту). ЕМВ із довжиною хвилі 1–20 см шкідливо діє на очі, викликаючи катаракту (помутніння кришталика), тобто втрату зору.

Морфологічні зміни – це зміни будова та зовнішнього вигляду тканин і органів тіла людини (опіки, омертвіння, крововиливи, зміни структури клітин та ін). Вони спостерігаються у тканинах периферичної та центральної нервової системи та серцево-судинній системі, зумовлюючи порушення регуляторних функцій та нервових зв’язків в організмі або зміну структури самих клітин, зниження кров’яного тиску (гіпотонія), уповільнення ритму скорочення серця (брадикардія) та ін.

Функціональні зміни проявляються у вигляді головного болю, порушення сну, підвищеного стомлення, дратівливості, пітливості, випадання волосся, болів у ділянці серця, зниження статевої потенції та ін.

Кількісно вплив електромагнітного поля на людину оцінюється величиною поглинутої її тілом електромагнітної енергії, W, Вт, або питомої енергії, що поглинається Wп, Вт/кг. Наприклад, для оцінки імовірної дії електромагнітного поля від радіотелефонів визначають потужність електромагнітних полів, що поглинається на один кілограм мозку – параметр SAR (Specific Absorbing Rate). Найкращі моделі радіотелефонів мають значення SAR 0,2 Вт/кг і нижче.

Нормування електромагнітних випромінювань. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону здійснюється згідно ГОСТ 12.1.006-84 «Електромагнітні поля радіочастот. Припустимі рівні на робочих місцях і вимоги до впровадження контролю», ДСН 239-96 «Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань» і ДСанПіН 3.3.6.096-2002 «Державні санітарні норми та правила під час роботи з джерелами електромагнітних полів».

Згідно з цими документами нормування електромагнітних випромінювань здійснюється в діапазоні частот 50кГц – 300 ГГц.

— у діапазоні 50 Гц – 300 МГц нормованими параметрами є напруженість електричної Е, В/м, та магнітної Н, А/м, складових поля,

— у діапазоні 300 МГц – 300 ГГц нормативним параметром є густина потоку енергії ГПЕ, Вт/м2.

— нормативною величиною є також гранично допустиме енергетичне навантаження ЕНЕ, (В/м)2 год та ЕНН, (А/м)2 год:

ЕНН = (Ен)2 · Т;

ЕНЕ = (Нн)2 · Т;

Де Ен, Нн – нормативні значення напруженості, В/м та А/м;

Т – тривалість дії протягом робочого дня, год.

Наприклад, для діапазону 50 КГц–3,0 МГц, на робочих місцях Ен = 500 В/м, а ЕНЕ = 20000 (В/м)2 год.

Гранично допустимі значення ЕГД та НГД на робочих місцях визначають за допустимим енергетичним навантаженням та тривалістю дії наведені у таблиці 12.

Таблиця 12

Гранично допустимі значення Егд та Нгд на робочих місцях

Параметр

Діапазон частот, МГц

Від 0,05 до 3

Більше 3 до 30

Більше 30 до 300

ЕГД, В/м

500

300

80

НГД, А/м

50

Tagged with: , , , , , , , ,
Posted in Основи охорони праці

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС