Проведення вхідного інструктажу з техніки безпеки праці

ЛПЗ 1

Тема: Проведення вхідного інструктажу з техніки безпеки праці.

План.

1. Вхідний контроль сировини, припасів виробництва, тари, пакувальних матеріалів.

2. Контрольне завдання.

Вступний інструктаж

Загальні вимоги. Студенти можуть починати роботу лише після ознайомлення з правилами техніки безпеки, знання яких викладач перевіряє і фіксує в журналі.

При виконанні аналізів потрібно бути уважним, обережним, всі операції проводити акуратно, не поспішаючи, в спецодязі (робочий халат, біла хустинка з марлі або бязі).

Категорично забороняється вживати їжу за лабораторним столом та смакувати хімічні речовини.

Правила роботи зі скляним посудом. Лабораторний посуд (прилади, склянки, колби тощо) потребує обережного ставлення. При перемішуванні сумішей, рідин скляною паличкою потрі­бно запобігати ударам по стінках посуду. Не можна нагрівати хімічний посуд на вогні без азбестової сітки. Товстостінний посуд не витримує нагрівання, тому в нього не можна наливати гарячу рідину, треба заздалегідь ополіскувати стінки і дно посуду.

Правила роботи з основними реактивами. Ті, хто працюють у лабораторії, повинні знати основні властивості реактивів, особливо ступінь їх шкідливості та здатність до утворення вибухо — і вогненебезпечних сумішей з іншими реактивами.

На всіх склянках з реактивами обов’язково повинні бути наклеєні етикетки із зазначенням найменування та концентрації розчину. Якщо на склянці з реактивом немає напису, його не можна використовувати.

З ацетоном, етиловим і петролейним ефірами та іншими вогненебезпечними речовинами потрібно працювати подалі від вогню, дуже нагрітих предметів, увімкнених електронагрівальних приладів, у витяжній шафі. Легкозаймисті речовини не можна нагрівати на відкритих електроплитках або пальниках. Якщо вогненебезпечну рідину випадково розлито, її засипають піском або накривають листом азбесту.

З легкозаймистими речовинами, що виділяють леткі, отруйні, кислі пари, а також неприємні запахи, слід працювати тільки у витяжній шафі, причому голова і корпус студента повинні залишатися поза шафою. Спостерігати за роботою треба через скло спущеної стулки.

Правила поводження з концентрованими речовинами. Розлиті кислоти та луги слід негайно нейтралізувати, а потім добре змити водою. Для нейтралізації лугів застосовують розчини борної або 8 % — ої оцтової кислоти, для нейтралізації кислот — 5 % — й розчин питної соди. Хромову суміш, застосовувану для миття посуду, та інші міцні розчини не можна всмоктувати піпеткою та виливати в раковину.

Запобіжні заходи для роботи з сірчаною кислотою. Потрапляючи на тіло, руки, обличчя, сірчана кислота дає сильні опіки, а на одяг — спалює його до дірок. Тому з нею слід працювати обережно і виконувати такі правила:

Надівати окуляри під час відбирання проб сірчаної кислоти, її перемішування, розведення, визначення жиру;

Не всмоктувати сірчану кислоту з піпетки ротом;

Вставляти в патрони жироміри, лише закриті пробками, і для збовтування загортати їх у рушник;

Не тримати при вилученні пробки жиромір отвором до себе або у бік людей;

Мати біля робочого місця посудину із 1 — 2 л 0,5 % — го розчину питної соди;

Відразу змити чистою водою бризки сірчаної кислоти в разі їх випадкового потрапляння на руки або обличчя, після чого промити останні слабким розчином питної соди, а потім знову чистою водою.

Правила техніки безпеки праці при визначенні масової частки жиру в молоці та молочних продуктах. Перед початком роботи необхідно старанно відібрати жироміри: ті з них, що мають тріщини або інші дефекти, використовувати для роботи забороняється.

Перед використанням жироміри потрібно помістити в стійкий штатив.

Заповнювати жироміри сірчаною кислотою та ізоаміловим спиртом допускається тільки за допомогою дозатора.

Для закриття жироміра гумовою пробкою необхідно загорнути його в рушник для запобігання опіку рук (при змішуванні молока з кислотою суміш сильно нагрівається). Тримаючи лівою рукою корпус жироміра ближче до отвору, закривають його пробкою гвинтовим рухом з натисканням доти, доки пробка до половини не увійде в отвір жироміра.

Закриті пробками жироміри вставляють у патрони; перевертати їх для розчинення білків слід, притримуючи пробку великим пальцем.

Перед початком центрифугування необхідно перевірити стан роботи центрифуги. У патрони центрифуги завжди слід вставляти тільки парну кількість жиромірів, розміщувати їх симетрично один одному, вузькою частиною до центру. В іншому разі центрифуга буде неврівноважена, її хід — нерівномірним, що призведе до руйнування центрифуги та бою жиромірів. За непарної кількості жиромірів у патрон для врівноваження вставляють ще один жиромір, заповнений сірчаною кислотою та ізоаміловим спиртом у такому самому співвідношенні, що і для аналізу.

Перед початком центрифугування кришку центрифуги щільно закріплюють.

Не дозволяється зупиняти центрифугу лід час швидкого обертання.

Перша допомога у разі нещасного випадку. Нещасні випадки в лабораторії — термічні або хімічні опіки, поранення, отруєння тощо — можуть бути спричинені небезпечним поводженням з реактивами, обладнанням.

Для надання першої допомоги в лабораторії повинна бути аптечка. При термічних опіках (вогнем, парою, гарячими предметами) на обпечене місце слід покласти вату, змочену 96 % — м ети­ловим спиртом або 5 % — м розчином марганцевокислого калію. У разі глибоких опіків із руйнуванням тканини на рану накладають стерильну пов’язку і негайно викликають лікаря.

При хімічних опіках кислотами обпечене місце ретельно промивають водою, прикладають примочки з 2 — 3 % — м розчином питної соди, при опіку другого ступеня — пов’язку зі стрепто-цидовою або синтоміциновою емульсією.

При хімічних опіках лугами або концентрованим розчином аміаку обпечене місце ретельно промивають водою протягом кількох хвилин і накладають пов’язку з 5 % — го розчину будь-якої сла­бкої кислоти: оцтової, соляної, лимонної тощо. При опіку негашеним вапном останнє змивають олією або вазеліном. При опіку 30% — м розчином пероксиду водню рану промивають 5 % — м розчи­ном нашатирного спирту (аміаку) або водою.

При попаданні кислоти або лугу в око необхідно негайно промити його великою кількістю води протягом 10 — 30 хв, потім, у разі опіку кислотою, — 2 — 3 % — м розчином бікарбонату натрію, а у разі опіку лугом — 2 % — м розчином борної кислоти, при потраплянні аміаку — 0,5 — 1 % — им розчином галуну.

При пораненнях склом із рани виймають скалки, змащують її йодом та забинтовують.

У всіх випадках отруєнь хімікатами необхідно негайно викликати лікаря або відправити потерпілого до медпункту.

Контрольні питання

1. Які правила техніки безпеки в лабораторії ТХК?

2. Які вимоги до заготівельного молока?

3. Як проводиться відбирання проб молока — сировини та підготовка їх до аналізу?

4. Як проводиться органолептична оцінка?

Література

1. Ромаданова В. О., Костенко Т. П. Лабораторний практикум з технохімічного контролю підприємств молочної промисловості. Навчальний посібник. – К.: НУХТ, 2003.-165с.

Tagged with: , , , ,
Posted in Технохімічний контроль

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС