Приклад виконання контрольної роботи — частина 1

Приклад виконання контрольної роботи

Наприклад у варіанті студента за номером – Х були питання №1, 2, 3.

З початку виконання контрольної роботи студент вказує номер варіанту і перелік питань.

Варіант №-Х

Питання:

Титульний лист

Міністерство аграрної політики України

Сумський національний аграрний університет

Кафедра технології харчування

Контрольна робота

По дисципліні: Загальна технологія харчових виробництв

Для студентів aахового спрямовання — Технологія харчування,

Галузь знань 0517 «Харчова промисловість та переробка сільськогосподарської Продукції»

Напрям підготовки 051701 «Харчова технологія та інженерія»

Виконав: студент,,,, П. І.П.

Факультет ,,,,,,,. Група,,,,,,

Перевірив: посада. П. І.П.

СУМИ — 2011

Приклад виконання:

Завдання №1. 1. Описати технологічний процес виробництва маргарину.

Маргарин являє собою фізико-хімічну систему, в якій один з основних компонентів — вода «дисперсна фаза» у вигляді дрібних крапель, утворює емульсію типу «вода в маслі». До складу маргарину входять високоякісні харчові жири, молоко, сіль, цукор, емульгатори, барвники, ароматизатори, вітаміни та інші компоненти.

В жирову основу маргарину входять: рафіновані дезодоровані рослинні масла, тваринні жири, харчові саломаси, а також перестерифіковані жири. Для надання маргарину смаку і аромату вершкового масла, додають молоко в натуральному або в заквашеному вигляді. З цією ж метою додають ароматизатори, а для надання стійкості емульсії " вода в маслі" — емульгатори. Отримання маргарину ведеться по двом основним технологічним схемам: періодичної і безперервної дії. Ці схеми мають загальні операції:

1. Приймання сировини — оцінка його якості по встановлених показниках, а також розміщення сировини у відповідності з видом і сортом, зберігання в умовах, які попереджують процеси псування.

2. Підготовка сировини: рафінація рослинної олії і саломасів, пастеризація і сквашування молока, зачистка вершкового масла.

3. Складання рецептури маргарину: проводять у відповідності з його видом і назвою. При цьому при складанні жирової основи керуються температурою плавлення (27-33 град.) і твердістю отриманої жирової суміші (80-180 г/см3)

4. Темперування: стосується всіх компонентів рецептурної суміші. Жирову суміш нагрівають до температури 4-5 град. Вищу за температури плавлення, а молоко до 15-20 град. Всі добавки вводять у вигляді водяних (сіль, цукор чи масляних емульгаторів, вітамінів, барвників) розчинів, доведених до визначеної температура. Після цього компоненти замішують в спеціальних змішувачах, потім направляються на емульгування, яке відбувається по різному в різних схемах.

1. Схема періодичної дії (холодильний барабан — вакуум — комплектор).

1. груба емульсія зі змішувача надходить в емульгатор, де в ре­зультаті механічної дії перетворюється в високодисперсну. 2. емульсія подається на охолодження для фіксації дисперсності емульсії (дрібно кришталева структура). Для цього використовують холодильні барабани. 3. із холодильного барабана у вигляді стружки емульсія подається у вакуум — комплектор для пластичної обробки. 4. стружка ущільнюється, видаляється зайве повітря і волога, вона приймає консистенцію, подібну до вершкового масла. 5. із вакуумкомплектора маргарин виходить при температурі 12-16°С злегка розм’якшений. 6. пакування в тару, відправка на зберігання і витримку.

2.Безперервна схема (виробництво методом охолодження в витискуючих охолоджувачах). Ця схема відрізняється від попередньої тим, що процеси емульгування, охолодження, кристалізації і пластичної обробки відбуваються у витискуючому охолоджувачі з кристалізатором в безперервному потоці. Весь процес — від дозування компонентів до розфасовки і пакування готової продукції — відбувається у закритих апаратах. Переохолодження емульсії має велике значення, так як сприяє утво­ренню однорідної дрібної кришталевої структури маргарину в кінцевому результаті емульсія остаточно кристалізується і твердішає, маючи при цьому щільну консистенцію і пластичність.

Таблиця

Органолептичні показники маргарину вищого і 1-го гатунків

Вищий гатунок

Перший гатунок

Повинен мати чистий смак, добре виражений молочнокислий аромат консистенція при 18 град повинна бути легкоплавкою, пластичною, щільною, однорідною, поверхня зрізу блискуча або блискуча і суха на вигляд. Колір характерний для даного виду маргарину, обов’язково однорідний по всій масі.

Смак може бути задовільний (Пустим зі слабким присмаком сировини), аромат слабо виражений, молочнокислий, допускається матова поверх­ня зрізу у "столових" маргаринів, ле­гка оплавленість у "кондитерського" і дрібні капельки вологи на зрізі маргарину "безмолочного". Допускається незначна неоднорідність забарвлення.

Перелік недопустимих дефектів маргарину:

— запах і смак — прогірклий, оліїстий, металевий, рибний, сирний та інші сторонні неприємні смаки;

— консистенція — мучниста, сиркова; зовнішній вигляд — зі стікаючою вологою, пліснявою, забруднений;

— пакування — брудна тара, не вірне маркування.

Для сучасних вітчизняних виробництв найпоширеніша технологічна схема виготовлення маргарину — це безперервним способом. В основу виробництва маргарину входять процеси переохолодження емульсії „вода в маслі" з одночасною механічною обробкою. Під час приготування маргарину безперервним способом компоненти рецептури в основному дозують ваговим методом, хоча відомі способи дозування змішуваних компонентів об’ємним методом за допомогою насосів дозаторів.

Компоненти змішуються у вертикальному циліндричному Змішувачі. У змішувачі також проходить попереднє ему­льгування. Всередині змішувача маємо гвинтову мішалку 1, з частотою обертання 59,5 хв яка приводиться в дію електродвигуном 6 з редуктором 7. До корпусу змішувача прикріплені відбійники 2, які не дозволяють суміші завертатися по ходу обертання мішалки. Змішувач обладнаний водяною рубашкою 3. Продукт потрапляє через штуцер 4 і виходить через вихідний патрубок 5.

На підприємствах встановлюють два почергово працюючих апарати. Груба емульсія змішувача потрапляє до емульгатора, центробіжного типу, основними робочими частинами якого є два обертаючихся і два нерухомих диска, в простір між якими потрапляє емульсія. Диски обертаються зі швидкістю 14-50 хв, забезпечуючи інтенсивне диспергування емульсії до розміру частинок діаметром 6-15мкм.

Після емульгатора маргаринова емульсія, пройшовши через урівнюючий бак, насосом високого тиску подається в переохолоджувач, який є одним з основних апаратів для отримання маргаринової продукції, забезпечуючи тонке емульгування, охолодження і механічну обробку емульсії. Переохолоджувач складається з кількох однакових теплообмінників типу „труба в трубі", працюючих послідовно. Маргаринова емульсія, охолоджуючись, кристалізується на поверхні внутрішньої труби і знімається потім ножами. Температура емульсії на виході 12… 13°С.

Потім емульсія потрапляє до кристалізатора, де їй придається необхідна кристалічна структура, твердість, однорідність і пластичність, необхідні для фасування маргарину. Основними вузлами кристалізаторіа є фільтр гомогенізатор і, три секції — конічна 4 і дві циліндричні 3, в яких маргарин повільно рухається до конічної насадки 1, а потім у фасувальний апарат. Компенсуючий пристрій 2 забезпечує переривисту подачу маргарину на фасування. Температура маргарину при цьому підвищується до 16 — 20°С за рахунок теплоти кристалізації.

При охолодженні маргаринової емульсії здійснюються складні процеси кристалізації і рекристалізації триацикліцеридів — жирової основи маргарину, формуючі важливіші якості показники готової продукції — консистенцію, пластичність і температуру плавлення. Якість готового маргарину Повинна співпадати з ГОСТ 240 „Маргарин. Технические условия". За фізико-хімічними показниками маргарин повинен містити не менше 82% жиру. Зараз масложирова промисловість виробляє маргарин з низьким вмістом жиру (70… 60%). Вміст вологи і температура плавлення жиру, виділеного з маргарину, від 27 до 36° С, в залежності від призначення маргарину.

2. Розробити принципово-технологічні схеми виробництва Молочних згущених консервів із жирного і знежиреного Молока.

Молоко — сприятливе середовище для розвитку мікроорганізмів, що є причиною його малої стійкості і швидкого псування. Виробництво молока має сезонний характер, проте споживають його протягом усього року. Тому є потреба у розробці способів зберігання молока тривалий час без зміни його поживних властивостей.

Значення молочних консервів полягає в тому, що в період природного зниження надоїв молока вони можуть замінити натуральне молоко.

Молоко для консервування обробляють такими трьома способами:

1. Додаванням до молока цукру (сахарози) — гігроскопічної
речовини, яка здатна поглинати вологу і створювати
умови, несприятливі для розвитку бактерій.

2.  Застосуванням стерилізації, тобто нагрівання молока, розфасованого в герметичну тару (переважно бляшані банки), при температурі 115-118°С протягом 15-20 хв.

3.  Зневоднювання молока (висушуванням) до такого ступеня, при якому бактерії вже розвиватися не можуть.

Таблиця 1 Види молочних консервів

Спосіб Консервування

Вихідна сировина

Консерви

Застосування цукру

Незбиране молоко

Згущене молоко з цукром. Какао зі згущеним молоком та цукром. Натуральна кава зі згущеним молоком і цукром.

Відвійки Вершки

Згущені відвійки з цукром.

Згущені вершки з цукром.

Стерилізація

Незбиране молоко

Згущене стерилізоване молоко.

Зневоднювання (висушування)

Незбиране молоко

Відвійки Вершки

Сметана

Сухе незбиране молоко. Сухе молоко для дітей грудного віку. Сухі відвійки. Сухі вершки з цукром і без цукру. Сухі вершки високо жирні. Суха сметана.

Залежно від застосування тих або інших способів обробки молока та від вихідної сировини (незбиране молоко, вершки, відвійки) виробляють різні види молочних консервів.

Збереження молочних консервів без псування тривалий час залежить від якості молока, прийомів його підготовки до переробки і дотримання технологічних режимів обробки з метою консервування.

Технологія виробництва молочних консервів усіх видів:

Приймання і оцінка якості молока

Очищення

Охолодження (до 4-6 град.) і короткочасне резервування

Нормалізація

Пастеризація молочної суміші

Згущення

Згущене стерилізоване незбиране молоко має солодкувато-солонуватий смак, однорідну консистенцію, містить не менш як 27,5% сухої речовини, в тому числі і не менше як 8,6% жиру. У молоці не повинно бути мікроорганізмів.

Сировин}’ перед переробкою аналізують та органолептично оцінюють, досліджують на термостійкість, яка залежить від сольового складу і кислотності молока, роблять проби на стерилізацію (нагрівають кілька мілілітрів молока до 135-140°С), кислотно — кип’ятильну, хлоркальцієву та алкогольну. Молоко очищають від механічних домішок, охолоджують до 4-6°С, а при необхідності резервування проводять нормалізацію. Молоко нормалізують, добавляючи до нього відвійки або вершки з такого розрахунку, щоб у готовому продукті вміст сухої речовини і жиру відповідав стандарту. Нормалізоване молоко пастеризують, після чого суміш згущують, тобто підвищують у ньому концентрацію сухих речовин у 2-3 рази. Згущують молоко у вакуум-апаратах, обробляючи його при зниженому тиску (близько 160 мм рт. ст.). чим нижчий тиск, тим нижча точка кипіння рідини. Наприклад, при такому розрідженні молоко кипить при температурі 58-60°С. Згущений продукт з вакуум-апарата надходить на гомогенізацію. Цю операцію проводять для роздрібнення жирових кульок і зменшення швидкості відстоювання білково-жирового шару під час зберігання згущеного стерилізованого молока. Після гомогенізації молоко охолоджують до (4±2°С) і перекачують у місткість для стабілізації сольового складу (періодично роблять пробну стерилізацію). Однак така обробка може викликати коагуляцію казеїн}’ внаслідок низької температурної стійкості молока, зумовленої порушенням сольової рівноваги. Для стабілізації (відновлення) сольового складу молока застосовують іонний обмін та додають у молоко солі — стабілізатори (в Україні використовують інший спосіб). Суть стабілізації полягає у встановленні балансу між позитивно (Са, М§) і негативно (фосфати, цитрати) зарядженими електролітами, як солі — стабілізатори застосовують дигідрофоефати натрію Ка2НРО4 * 12Н2О і цитрат натрію ИазСгНзО? * 5Н2О. Доза солі — стабілізатора становить від 0,05 до 0,4%. Після введення у згущене молоко солей — стабілізаторів його розфасовують у бляшані банки і стерилізують, нагрівають до 116-117°С з витримуванням 15-17 хв. у спеціальних автоклавах, після чого негайно охолоджують до 20-25°С. Зберігають консерви при температурі 5-15°С і вологості повітря не більше як 85%. Згущене молоко не можна зберігати при температурі нижче 0°С.

Незбиране молоко з цукром має приємний солодкий смак, консистенція однорідна, що легко стікає з ложки, без наявності кристаликів молочного цукру, які можна відчути , проте борошнистість і незначний осад на дні банки допускаються. Колір — білий з кремуватим відтінком. Хімічний склад молока такий: води — не більше 26,5%, цукру бурякового — не менше як 43,5%, жиру — не менше як 8,5%.

Технологічний процес виробництва згущеного молока з цукром

Приймання молока

Очищення, охолодження і зберігання

Нормалізація (стандартизація) молока

Пастерізація молока

Приготування цукрового сиропу

Згущення суміші молока з цукром

Охолодження згущеного молока з

Розфасування і упакування згущеного молока з цукром

Сортування і приймання молока здійснюють відповідно до стандарт}- на заготовлюване молоко. Нормалізовану суміш пастеризують при температурі не нижче 93°С без витримування і згущують у вакуум — випарниках при 50-60°С. За 10 — 15 хв. до закінчення процесу згущення у вакуум-апарат вводять доведений до кипіння цукровий сироп, який старанно змішують із згущеним молоком. Закінчення згущення визначають за вмістом сухої речовини (73,8-75%) в готовому продукті.

Після згущення молока надзвичайно важливим є наступний процес — охолодження згущеного молока з цукром, оскільки молочний цукор, який міститься в продукті, кристалізується. Якщо він утворює кристали більш як 10 мкм, то такі кристали при споживанні відчуваються. Для запобігання утворення великих кристалів, при охолодженні необхідно створити центри кристалізації. Досягають цього внесенням дрібнокристалічної (у вигляді пудри) лактози в кількості 0,02% (розмір кристалів повинен бути близько 3 мкм). Лактозу вносять під час охолодження при безперервному перемішуванні згущеного молока з цукром.

Охолоджене згущене молоко автоматично розфасовують у тару (найчастіше у банки місткістю 400 г), а для промислової переробки та для підприємств громадського харчування — у банки по 3 кг або фанерно-штамповані бочки по 50 кг. Зберігають його при температурі від 0 до 10°С і відносній вологості повітря 85%. У таких умовах властивості молока не змінюються протягом року. Зберігати згущене молоко при мінусових температурах недоцільно, оскільки може змінитися його консистенція у зв’язку з коагуляцією білків молока.

Згущені вершки з цукром повинні містити сухої речовини не менш як 36% (в тому числі 19% жиру), вологи не більше 26 % і цукру не менше 37%. Смак згущених консервів (вершків) солодкий, з присмаком пастеризації, консистенція однорідна, колір білий з кремовим відтінком, кислотність до 40°Т. Для одержання згущених вершків використовують вершки без присмаку з кислотністю плазим не більш як 24°Т. Згущені вершки з цукром виготовляють за такою ж технологією, як і

Молоко з цукром, за винятком того, що нормалізовані вершки гомогенізують при 75-80°С.

Згущені відвійки і сколотина з цукром. Продукт одержують з відвійок (75%) і сколотин (25%). За хімічним складом продукт повинен бути таким, щоб вміст вологи становив не більше 30%, цукру (сахарози) не менше 44%, загальна кількість сухих речовин молока не менше 26%, кислотність не повинна перевищувати 60°Т. Застосовуються для промислової переробки на морозиво, кондитерські вироби та інші харчові продукти. Розфасовують продукт у фанерно — штамповані бочки або іншу герметичну тару, наприклад, у великі бляшані банки.

Асортимент сухих молочних продуктів досить різноманітний: сухе незбиране молоко, відвійки і сколотини, сухі вершки без цукру і з цукром, сухі кисломолочні продукти для дитячого харчування. Виробництво сухих молочних продуктів грунтується на згущенні з наступним видаленням з молока води висушуванням. Сухі молочні консерви переважно виготовляють за єдиною технологічною схемою:

Приймання і оцінка якості молока

Очищення, охолодження і короткочасне резервування молока

Нормалізація молока (окремими партіями)

Пастерізація молочної суміші

Згущення молочної суміші

Гомогенізація молочної суміші

Висушування молочної суміші

Холодження молочного порошку

Розфасування і упакування продукту

Сухе незбиране молоко — найконцентрованіший продукт, оскільки порівняно з іншими консервними продуктами містить найбільшу кількість білків, жирів, вуглеводів та інших речовин. Воно найзручніше для транспортування і зберігання, для його упакування можна використовувати і менш дефіцитні, ніж метал, пакувальні матеріали, наприклад, картон, плівки тощо. Сухе молоко можна використовувати після відновлення як безпосередньо в їжу, так і для приготування різних продуктів.

Порошок сухого молока має такий склад: сухий знежирений молочний залишок — 70,9%, в тому числі молочний цукор — 35-38%, білок — 26-28%, мінеральні речовини — 5,8-6,2%, жир — 26,1%, вологи — 3% — при герметичному упакуванні і не більш як 7% при негерметичному.

Початкові операції технологічного процесу приготування сухого молока подібні до технології приготування продуктів описаних вище.

Сухе молоко гігроскопічне, тому його розфасовують у фанерні барабани, попередньо засмалені двома шарами пергаменту або поліетиленової плівки. Герметично запаковане молоко може зберігатися до 8 місяців при температурі 1-10°С і відносній вологості повітря не більше як 85%, а в негерметичній упаковці тільки 3 місяці. В барабанних або вальцьових сушарках молоко висихає на металевих поверхнях обертових барабанів, які зсередини обігріваються парою. Висушене молоко у вигляді плівки знімається з барабана ножами, а потім розмелюється. Під час зіткнення з гарячим металом молоко частково денатурується і розчиняється гірше, тому таке молоко використовують у різних галузях харчової промисловості.

Сухі Вершки і сухі вершки з цукром одержують після висушування свіжих пастеризованих вершків і молока. Сухі вершки виготовляють за технологічною схемою виробництва сухого незбираного молока.

Цукровий сироп у виробництві сухих вершків з цукром готовлять за схемою, прийнятою для згущеного молока з

Цукром. Для висушування застосовують розпилювальні і вальцьові сушарки.

Сухі високожирні вершки виготовляють за технологічною схемою виробництва сухого незбираного молока, використовуючи як вихідну сировину високожирні вершки кислотністю плазми не вище як 28°Т. Після відновлення сухі високожирні вершки використовують як вершкове масло, застосовують у виробництві різних молочних і харчових продуктів.

Швидкорозчинне сухе молоко виробляють на спеціальних установках. Способи виробництва такого молока ґрунтуються на агломеруванні його частинок. Для цього сухе молоко зволожують і повторно висушують (двоступінчастий спосіб). При зволоженні сухого молока і повторному висушуванні змінюються структура і розміри часточок продукту в результаті перетворення лактози з аморфного у кристалічний стан. Кристали лактози мають розмір до 1 мкм і вони склеюють часточки порошку в окремі агломерати до 100-150 мкм, які повторно висушують при 116-138°С. Держаний продукт вільно висипається, не утворюючи пилу і швидко змочується. Висока здатність до змочування пояснюється утворенням у продукті капілярів (пористої структури), що забезпечує швидке проникнення води в середину часточки та швидке розчинення його. Нині агломерування двоступінчастим способом замінене на агломерування часточок в одному безперервному процесі висушування (одноступінчастий спосіб).

Асортимент сухих молочних консервів, що їх виробляє молочноконсервна промисловість, досить різноманітний. Для дитячого харчування виготовляють такі основні сухі молочні продукти: сухе напівжирне молоко, сухе молоко для дітей грудного віку, молоко сухе напівжирне типу "Лактон", молочна суміш "Малютка", молочно-суха суміш "Малиш", а також суміші, які складаються з сухого молока і манної крупи, рисового або гречаного відвару.

Додавання до 10% сухих молочних відвійок у деякі типи сосисок або ковбас поліпшує їх колір, фізичну структуру.

Особливу цінність мають сухі молочні відвійки для виготовлення високооб’ємних хлібів з підвищеним вмістом білків.

Велику кількість молочних відвійок використовують як компоненти в кормових сумішках для тварин, в тому числі для птиці.

Завдання №3

Загальні технології виробництва кондитерських виробів (зефіру, вафель, шоколаду, цукерок). Викреслити апаратурно-технологічні схеми вище зазначених проДуктів.

Шоколадні вироби виготовляють із какаопродуктів — какао-тертого і какао-масла. Какаопродукти отримують із какао-бобів на спеціальних фабриках і цехах. В шоколад можуть входити різні добавки: сухе молоко і вершки, добре обжарений і подрібнений лісний горіх.

В залежності від рецептури і способу обробки шоколад розрізняють на: звичайний без домішок і с домішками, десертний без домішок і з домішками, пористий з наповнювачем. В якості наповнювачів використовують різні цукеркові маси: горіхову, фруктову, помадну та ін. Промисловість виробляє також шоколад спеціального призначення (діабетичний) і з додаванням вітамінів, горіха кола, які мають тонізуючу дію на організм людини. Крім того, виробляють шоколадну глазур какао-порошок, котрий отримують з частково знежиреної розтертої маси какао-бобів.

Основною сировиною для виробництва шоколаду є какао-боби — сім’я плодів дерева какао, родом з тропічних регіонів Африки, Америки. Товарні какао-боби — це зерна масою 1-2 г, які складаються з оболонки, ядра і зародиша. Какао-боби мають складний хімічний склад (%): вологи-6; жиру (какао-масла) — 48, білкових речовин — 12; кофеїну — 1,8» крохмалю — 5, глюкози — дубільних речовин — б, пектину — 2, клітчатки -11, кислот — мінеральних речовин — 3,2, барвників — 2 та ін.

Технологічна схема виробництва шоколаду складається з наступних операцій: первинна переробка какао-бобів, отримання какао тертого і какао-масла, отримання шоколадних мас, формування шоколаду, завершення і пакування. Кожна стадія складається з деяких операцій (рис. 1).

Первинна обробка какао-бобів. Какао — боби, внаслідок неоднорідності форм і розмірів, якості і складу сортируються і очищаються на очищювально-сортирувальних машинах різних конструкцій. Очищення і сортування какао-бобів по розмірам здійснюється на сепараційній машині. Відсортировані по розмірам і очищенні какао-боби зберігаються в окремих бункерах. Підготовані таким чином какао-боби поступають на термічну обробку, ціллю якої є видалення вологи, покращення смакових властивостей і знищення мікрофлори. Від правильного проведення термічної обробки какао-бобів залежить якість шоколаду і какао-порошку. При термічній обробці проходить ряд фізико-хімічних змін: збільшується вміст сухих речовин с 92-94 до 97-98%; какаовелла стає крихкою, легко відокремлюється від ядра, яке також стає більш крихким і легше подрібнюється; стерилізація какао-бобів; значно покращуються смакові і ароматичні властивості за рахунок зменшення вмісту розчинних дубільних речовин, видалення частки летючих кислот, утворення речовин зі специфічним ароматом. Режим термічної обробки какао-бобів залежить від їх розмірів, тому велике значення має ретельність проведення сортування какао-бобів.

Термічну обробку какао-бобів проводять на апаратах періодичного або безперервного способу роботи. Найбільш рівномірно цей процес здійснюється в апаратах безперервної дії, в яких какао-боби обробляються в потоці гарячого повітря у вертикальній шахті, в нижньому відділенні якої виникає охолодження какао-бобів. При термічній обробці температура какао-бобів не повинна перевищувати 120°С.

Отримання какао-тертого: ця технологічна стадія включає в себе подрібнення какао-бобів, сортування отриманої какао-крупи, подрібнення какао-крупи, темперування і зберігання какао тертого. Мета проведення подрібнення какао-бобів — відокремлення какаовелли від ядра, так як вони зменшують харчову цінність і смак шоколаду. При подрібненні какао-бобів ядро перетворюється в какао-крупу, з якої какаовеллу відокремлюють провіюванням. Ці операції здійснюються на спеціальних машинах, в функції яких входить також розділення какао-крепи на декілька фракцій розміром від 8,0 до 0,75 мм. Крупні фракції використовують для отримання плиточного шоколаду і какао-порошку; мілкі — для приготування наповнювачів, цукерочних мас і шоколадної глазурі. Вихід какао-крупи 81-83% від маси сирих какао-бобів.

Tagged with: , , , ,
Posted in Загальні технології харчових виробництв
Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet