Предмет та історія науки про політику

1.Тема: Предмет та історія науки про політику

1.Мета роботи: ознайомити студента з еволюцією політичної думки; розглянути теоретико-методологічні основи політології: предмет, метод, структура, її функції; закони політологічної науки та її категорії; виникнення, сутність політичних систем суспільства; етапи розвитку світової політичної думки; основні політичні теорії сучасності, їх соціальна база.

Студент повинен знати: сутність еволюціїполітичної думки; теоретико-методологічні основи політології, закони політологічної науки та її категорії; виникнення, основні політичні теорії сучасності, та їх соціальну базу.

Студент повинен уміти: орієнтуватися в основних етапах політичної думки, аналізувати зміст політичних теорій різних історичних епох.

2. Типові завдання

1. Політика як соціальне явище.

Розглядаються теоретико-методологічні основи політології: предмет, метод, структура, її функції; закони політологічної науки та її категорії; виникнення, сутність політичних систем суспільства; етапи розвитку світової політичної думки; основні політичні теорії сучасності, їх соціальна база; з’ясовуються фактори, що зумовлюють зростання ролі політичних знань у сучасних умовах.

2. Основні віхи світової політичної думки:

А) політичні ідеї Стародавнього часу та Середньовіччя.

Вивчаючи окресленні питання необхідно усвідомити:

— надзвичайно великий обсяг політологічного матеріалу, який включає в себе історичні, філософські, правові, політичні, географічні та інші джерела суспільствознавчої науки; що формування цих першоджерел було пов’язане з тією стадією розвитку різних суспільств, коли відбувається соціальна диференціація і зароджуються та виникають державні утворення;

— глибоке вивчення історії політичних ідей того чи іншого народу показує істотні їх відмінності, оскільки історія народу є лише часткою загальносвітової цивілізації, до якої він робив і робить свій внесок на кожному конкретному етапі свого розвитку в залежності від рівня розвитку економічних, політичних і духовних складових суспільства.

Враховуючи великий спектр політичної думки, за рекомендацією викладача слід обрати фрагменти першоджерел, які давали б вичерпну відповідь на поставлене питання. Розглядаючи розвиток політичної думки в Стародавньому світі і Середньовіччі, необхідно засвоїти зміст таких понять:

Теократія, держава, деспотія, тімократія, демократія, аристократія, олігархія, охлократія, поліс, правильні і неправильні форми правління, легізм, конфуціанство, даосизм, моізм, брахманізм, цезаризм, томізм, ідеальна держава, ідеальний правитель, ідеальний громадянин.

З’ясуйте та проаналізуйте сутність історичних етапів започаткування і розвитку політичних ідей, зробіть порівняльну характеристику їх змісту:

С т а р о д а в н і й с в і т

Міфологічно-релігійні уявлення про політику УШ – УІ ст. до н. е.

Конфуцій, Мо-Цзи, Будда, Заратустра.

Ідея божественного походження держави, людини, відносин, нерівності, порядку.

Політична думка Античності ІХ-П ст. до н. е.

Ранній період – ІХ-УІ ст. до н. е. Гомер, Гесіод, “сім мудреців” і Соломон, Піфагор, Геракліт.

Період становлення старогрецької державності, раціоналізація політичних уявлень про політику, формування філософського підходу до держави.

Другий період – У – УІ ст. до н. е.

Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Аристотель, Цицерон.

Розквіт старогрецької філософської та політичної думки. Уявлення про політику як про мистецтво керувати державою. Введення понять: юридична особа, політична справедливість, рівність. Створення теорії ідеальної держави, ідеального правителя та ідеального громадянина. Зародження елементів наукового дослідження політики.

Третій період – ІV-П ст. до н. е.

Епікур, стоїки, Полібій.

Це період елінізму, початок занепаду старогрецької державності, та підкорення грецьких полісів спочатку Македонією, а потім Римом. Нове трактування поняття держави, справедливості. Трактування історії виникнення державності і наступної зміни державних форм. Розробка проблем моральності представників влади.

Політична думка Середньовіччя ІV-ХІV ст.

Християнські доктрини, А. Августин, Т. Аквінський.

Теологічні тлумачення політичних інститутів і процесів. Проголошення верховенства релігії над світською владою. Концепції релігійної сутності держави: світовий порядок, установлений Богом. Проповідь змирення, послушність властям, бо люди рівні перед Богом на Землі. Мета держави – збереження порядку і громадянського миру.

Б) Політичні вчення епохи Відродження та Нового часу.

Вивчаючи становлення Політичної думки Нового часу, слід звернути увагу на те, що цей період тривав з ХІУ до початку ХХ ст.: Відродження і Просвітництво, епоха Реформації, становлення та розвиток соціалістичних, Комуністичних, ліберальних, раціоналістичних та утопічних концепцій політики.

Слід з’ясувати суть таких основних понять:

Відродження, природнє право, природні закони, суспільний договір, суверенітет, монархія, макіавеллізм, утопія, лібералізм, абсолютизм, конституціоналізм, громадянин, права особи, розподіл влади, просвітництво, раціоналізм, плебісцит, “категоричний імперіатив”, вічний мир.

В і д р о д ж е н н я ІV – початок VІІ ст.

М. Макіавеллі, Ж. Боден, Г. Гроцій, Т. Мор, Т. Кампанелла.

Звільнення політичної науки від теології, обгрунтування ідеї природнього права та природнього походження держави. Введення поняття “держава”. Створення вчення про державу. Зародження утопічних уявлень про державу.

Р е ф о р м а ц і я кінець ХV Ст. – І пол. ХVІІ ст.

М. Лютер, Т. Мюнцер, Ж. Кальвін.

Відносини індивіда і колективу. Релігійно-політичне обгрунтування держави. Антифеодальні та антикатолицькі рухи. Нове бачення світу, людини, суспільства та шляхи їх подальшого удосконалення.

П р ос в і т н и ц т в о ХVІІ– ХVІІІ ст.

Д. Локк, Т. Гобс, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро, Гельвецій, І. Кант, Г. Гегель.

Обгрунтування теорії про державу та правові основи буття. Формування вчення про громадянське суспільство, теорії суспільного договору, принципи розподілу влади. Проголошення ідей гуманітаризму прав і свобод людини. Визнання закономірностей зміни політичного управління. Розробка механізму діяльності демократичної держави.

С о ц і а л – у т о п і з м, с о ц і а л і з м і к о м у н і з м

ХVІІІ — поч. ХХ ст.

Ж. Мел’є, Мореллі, Маблі, Бабеф, Сен-Сімон, Фур’є, Оуен, К. Маркс, Е. Бернштейн, Ф. Лассаль, К. Каутський, В. Ленін.

Утопічні теорії про державу, сутність людини, закономірності суспільного розвитку. Розробка вчення про державу, її суть та перспективи розвитку. Матеріалістиче розуміння історії. Економічні засади існування суспільства. Обгрунтування питання про владу, її завоювання і зміцнення.

3. Сучасна зарубіжні політична думка

Вивчаючи сучасну західну політичну думку, слід звернути увагу на те, що політологія в західних країнах відіграє значну роль, як теоретична дисципліна і як інструмент практичного впливу на різні соціальні процеси. Разом із тим, незважаючи на високий ступінь розвитку політичної науки в таких країнах як США, Франція, Великобританія, Німеччина та інших, спотерігаються суттєві відмінності у підходах до розгляду практично всього спектру політологічних проблем – і на рівні національних шкіл, і на рівні університетів і різноматнітних дослідницьких центрів.

Спробуйте уяснити сутність основних напрямків розвитку політичної науки в країнах Заходу на сучасному етапі:

США: а) Загальна політологічна наука (Ч. Мерріам, У. Монро, Г. Ласуел, Г. Алмонд, С. Верба та інші.).

Б) Теорія плюралістичної демократії та елітизму (П. Бахрах, Дж. Уокер, С. Хангтінгтон, А. Бентлі, Р. Даль).

В) Теорія виборів і виборчих процесів ( П. Лазарсфельд, Б. Берельсонс, Кемпбелл, Д. Браун, Ф.-М. Сейба, Б. Грінсберг).

Г) Теорії суспільної стабільності (Г. Моргентау).

АНГЛІЯ: а) структурно-функціональний аналіз політики (Р. Джоунс);

Б) теорія політичної мобілізації;

В) теорія політичних систем ( Р. Роуз, М. Девіс. В. Люіс, Х. Байеман).

ФРАНЦІЯ: а) вивчення поведінки виборців (Ж. Шарло, Ж. Ганте, Ж. Жафар, А. Ласло);

Б) дослідження політичних партій (М. Дюверже, Ж. Шарло).

НІМЕЧЧИНА: а) нормативістська політологія;

Б) позитивістсько-біхевіористична емпірична соціологія;

В) “практично-критична наука про соціально-політичну” владу /Франкфурктська школа/ (Т. Адерно, Г. Дарендорф, Ф. Нойман, В. Хенніс, О. Штаммер, Г. Штайдер).

3. Питання для самоконтролю

1. Що таке політика, чим вона відрізняється від інших сфер діяльності людини? Назвіть основні концепції політики, визначте структуру та її функції.

2. З’ясуйте помилковість розуміння політики виключно як сфери підпорядкування одних класів іншим. Як в політиці здійснюється поєднання загальних та приватних інтересів?

3. Сформулюйте основні критерії співвідношення політики й моралі. Наведіть приклади з політичного процесу сучасної України.

4. Як ви розумієте основний зміст політологічної науки? Яке місце та роль серед інших суспільних та гуманітарних наук вона посідає?

5. Назвіть основні етапи формування науки про політику.

6. Існують різні пояснення природи держави у мислителів Сходу та Греції і Риму. Але чим зумовлене бажання мислителів зазначених регіонів знайти модель ідеальної держави?

7. Що нового в науку про політичну владу і державу порівняно з Платоном вніс Аристотель?

8. Чому політичні ідеї середньовіччя мають релігійний характер?

9. Визначте роль Н. Макіавеллі в розвитку політичної науки.

10. З’ясуйте зміст договірної теорії держави. Які причини вплинули на те, що на зміну ідеям релігійного характеру держави прийшла теорія “суспільного договору”?

11. У чому полягають відмінності у поглядах Т. Гобса, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо на сутність держави?

12. Які політичні ідеї сформулював Ш. Монтеск’є?

13. Що нового внесли О. Конт, Е. Дюркгейм та Г. Спенсер в політичну науку?

14. Розкрийте зміст теорії плебісцитарної демократії М. Вебера.

15. Визначтесь з історичними умовами виникнення марксизму. Які дві ідеологічні системи утворились на його грунті?

16. Визначте особливості становлення політичної науки у ХХ ст.

Tagged with: , , , , , , , , ,
Posted in Політологія

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС