Політичне прогнозування — №1

9. Тема: Політичне прогнозування

1. Огляд теми: вивчаються сутність та методологія дослідження перспектив політичних суб’єктів, політичної ситуації та політичного процесу.

1. Значення прогностичної функції політології.

Оскільки люди самі творять свою історію, вони завжди прагнуть знати результати своєї діяльності, передбачити майбутнє, намагаються з’ясувати, що чекає їх країни, держави, які перспективи розвитку. Тобто в самому загальному вигляді прогнозування — це випереджальне відображення дійсності. Здатність прогнозування — інтелектуальна діяльність людини, одна з головних функцій людської свідомості.

Суспільна природа передбачення особливо рельєфно постає перед нами в науковому передбаченні, передумовами якого є такі продукти суспільного духовного ви­робництва, як гіпотези, закони, теорії. У науковому передбаченні немає чого-небудь містичного, воно являє собою таке знання про невідоме, яке ґрунтується на уже відомому знанні про сутність явищ і процесів, які нас цікавлять, та про тенденції їхнього подальшого розвитку.

Між науковим передбаченням та пророцтвом і утопізмом існують принципові відмінності.

Прогноз спирається на знання реальних взаємозв’язків (насамперед закономірностей), а прорікання спираються на одкровення, бачення, фантастичні взаємозв’язки, так само й для утопій (що претендують на науковість і нерідко дійсно втілюють у собі відповідний елемент наукового) характерне заповнення відсутніх реальних знань вигаданими конструкціями і деталями.

Під прогнозом розуміється науково обґрунтоване судження про можливі стани об’єкта в майбутньому, про альтернативні шляхи і терміни їхнього здійснення. Процес же розроблення прогнозів називається прогнозуванням. Прогнозування — це спеціальні наукові дослідження конкретних процесів, явищ, подій, у підсумку яких з одних, уже відомих зведень про минуле і сьогодення, одержують уявлення про можливі стани прогнозованого об’єкта, тобто одержують інші знання. Кожен прогноз розробляється так, щоб уникнути небажаних результатів вірогідного розвитку подій і прискорення ймовірного розвитку в бажаному напрямі.

Наукове передбачення не може претендувати на абсолютно точне і повне знання майбутнього, на свою обов’язкову вірогідність: навіть ретельно вивірені і зважені прогнози виправдуються лише з визначеним ступенем вірогідності. Отже, наукове передбачення є ймовірне знання. Ступінь його вірогідності залежить від:

Терміну, що відокремлює нас від події, що передбачається, явища, процесу. Неважко здогадатися, що чим віддаленіша прогнозована ситуація, тим менший ступінь вірогідності знання;

Обґрунтованості прогнозу знанням відповідних закономірностей, традицій, менталітету тощо;

Системності, складності і динамічності прогнозованого стану суспільства або окремого його компонента.

2. Основні напрями прогнозування

Прогнозування охоплює всі сфери життєдіяльності людей. Одним з важливих напрямів прогнозування суспільного розвитку є політичне прогнозування, об’єктом якого виступає політика (внутрішня і зовнішня), а предметом — пізнання можливих станів політичних подій, явищ, процесів. У зв’язку з цим доцільно розрізняти внутрішньополітичне і зовнішньополітичне прогнозування.

Внутрішньополітичне прогнозування охоплює всю сферу внутрішньої політики і пов’язане, з одного боку, з оцінками конкретних політичних подій (цю роботу виконують державні і політичні органи), а з іншого — з оцінками політичних процесів у діяльності самих політичних інститутів суспільства. В останньому випадку суб’єктом прогнозу виступає науковий колектив, що вивчає політичну систему суспільства.

Зовнішньополітичне прогнозування стосується галузі області міжнародних відносин і зовнішньої політики, оцінок політичної обстановки у світі, тенденцій і факторів її розвитку. Тут центром уваги є, насамперед, відносини між державами.

Політичне прогнозування — це частина практичної політики. Воно повинне враховувати зворотний вплив прогнозу на свідомість людей і їхню діяльність, що може приводити до їх політичної активності або, навпаки, до пасивності й апатії. Ця особливість політичного прогнозування, як і вірогідний характер суспільних закономірностей, потребує розробки наукового прогнозу у вигляді варіантів, альтернатив розвитку, що описують можливі форми і прояви, темпи розгортання процесів з урахуванням управляючих впливів, а також їхні кількісні і якісні зміни.

Отже, політичне прогнозування — процес одержання науково обґрунтованих знань про можливий стан політичного життя суспільства, політичної ситуації, політики в майбутньому на основі уже відомих знань про їхнє минуле і сьогодення.

Звичайно виділяють два типи прогнозів, у яких по-різному поєднуються екстраполяція (пророкування) і цілепокладання: пошуковий і нормативний.

Пошуковий прогноз покликаний описати можливий стан того або іншого політичного явища, процесу, події в майбутньому, виходячи з діючих тенденцій з урахуванням управляючих впливів. Такий прогноз відповідає на запитання, що імовірніше всього відбудеться за умови збереження існуючих тенденцій.

Нормативний прогноз пов’язаний з постановкою цілей, описує бажаний стан, шляхи і засоби його досягнення. Мається на увазі прогнозування досягнення бажаних станів об’єкта політичного прогнозування на основі заздалегідь заданих норм, ідеалів, стимулів, цілей. Такий прогноз відповідає на запитання, якими шляхами досягти бажаного.

Можливі й інші класифікації прогнозів: за строками попередження — проміжками часу, на який розраховано прогноз; за роллю — наприклад, прогнози-попередження.

За термінами виділяються короткострокові, середньострокові, довгострокові і понаддовгострокові прогнози.

Короткостроковий прогноз розрахований на період до 1 року. Як правило, вони відносяться до перспективної оцінки окремих часток подій, таких як результат ви­борів, розвиток тієї або іншої політичної кризи. Середньострокові, на період 5—7 років, по зв’язані з розвитком систем макрорівня (держави, системи міжнародних відносин). Довгострокові прогнози охоплюють період до 20 років, торкаючись найчастіше найзагальніших проблем глобального політичного розвитку. Ці прогно­зи набули популярності лише за останні десятиліття; як правило, їх розроблюють наукові центри, установи ООН, що займаються проблемами світового розвитку, пи­таннями зміцнення миру і безпеки між народами. Понаддовгостроковий прогноз виходить за межі довгострокових і розрахований на далеку перспективу, коли очікуються значні якісні зміни і можна говорити лише про загальні контури розвитку в галузі політичних відносин.

У практику політичного прогнозування все більше впроваджується оперативний прогноз, що охоплює звичайно найближчі 1—3 місяці. Протягом цього періоду, як правило, не очікується істотних змін об’єкта дослідження — ні кількісних, ні якісних. Тут йдеться про прогнозні оцінки ходу поточних політичних подій, їх можливих результатів і наслідків.

Політичне прогнозування — це процес розробки науково обґрунтованого судження про можливий варіант розвитку політичних подій у майбутньому, альтернативні шлях і строк його здійснення, а також визначення конкретних рекомендацій для практичної діяльності в умовах існуючої дійсності

Tagged with: , , , ,
Posted in Політологія
Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet