Ознайомлення з видами підприємств переробної галузі… — Частина 1

Ознайомлення з видами підприємств переробної галузі технологічного процесу забою та первинної переробки худоби. Зберігання м’яса та м’ясопродуктів.

Мета заняття:

1.  Вивчити методи оглушення.

2.  Вивчити методи знекровлення тварин (отримання харчової крові порожнистим ножем Вольферца і збір крові для технічних потреб).

3.  Вивчити технологічні процеси механічного зняття шкури, видалення внутрішніх органів, розпилювання туш, туалету.

4.  Перевірити правильність визначення категорії вгодованості забійних тварин після забою, для чого перед забоєм визначити вгодованість декількох тварин великої рогатої худоби різних вікових груп та помітити їх бирками.

Методичні завдання:

При вивченні технології первинної переробки забійних тварин незалежно від категорії м’ясокомбінату необхідно ознайомитись з усіма технологічними процесами.

Вивчення даної теми необхідно почати з визначення категорії вгодованості декількох голів великої рогатої худоби різних вікових груп і свиней і навішуванням бирок з подальшим визначенням категорії м’яса і вгодованості після забою. Тварин, яких помітили бирками, направляють на забій і просліджують всі технологічні операції забою і первинної переробки.

1. Оглушення забійних тварин

На м’ясопереробних підприємствах застосовуються такі методи оглушення тварин: електрострумом, впливом вуглекислого газу (СО2) і механічною дією на головний мозок (удар стилетом, молотом, стріляючим апаратом тощо). Про­те найбільш прийнятними є ті, що забезпечують тривалий непритомний стан тварини при роботі серця, повне знекровлення м’яса і максимальний збір крові.

Електрооглушення. На м’ясокомбінатах для забою великої рогатої худоби і свиней широко застосовуються методи електрооглушення. Методи електрооглушення, які застосовуються у нашій країні — одні з найкращих. Вони схвалені Всесвітньою федерацією гігієністів з м’яса і широко впроваджуються в багатьох країнах світу.

Електрооглушення великої рогатої худоби. Розроблені і в сучасних умовах застосовуються два методи електрооглушення тварин: московський і ба­кинський. Для обох методів електрооглушення необхідний бокс, у який заганя­ють тварин. Бокс виготовлений у вигляді металевої конструкції з підйомними стінками і помосту для працівників. Задня стінка боксу підйомна для пропуску тварин, передня стінка нерухома. Одна бічна стінка підйомна і з’єднана ланцю­гом із підлогою, що дає можливість під час піднімання лебідкою бічної стінки надавати підлозі боксу похилого положення. Внаслідок цього оглушена твари­на видаляється з боксу, після чого стінка боксу повертається у початкове поло­ження.

Останнім часом ряд м’ясопереробних підприємств використовує бокси ту­пикового або карусельного типу. При цьому для підйому тварин застосовують лебідку з насадженими автоматичними зачепами.

Для оглушення тварин заганяють у бокс, працівник вмикає електромережу і стеком завдає удару в потиличну частину голови. У результаті струм проходить між полюсами, вражаючи головний мозок і нервову систему. Тварина на 2—5 хв. непритомніє, при цьому продовжує працювати серце, що сприятливо впливає на наступний процес знекровлення. Недоліком московського методу електрооглу­шення великої рогатої худоби є нерівномірне проникнення полюсів електростека в шкіру, поява іскор, що лякає тварин, звуження кровоносних судин і недо­статнє знекровлення туші.

Електрооглушення свиней. Для оглушення свиней застосовують ряд методів (електрооглушення щипця­ми, порожнистим ножем, електрогол кою та ін.)

За бакинським методом, тварин оглушують однополюсним електростеком у видозміненому боксі. Електрострум проходить крізь голову і передні кінцівки тварини. Для цього підлогу у передній частині боксу роблять металевою, а зад­ню покривають листовою гумою. При такому методі оглушення стек виступає одним полюсом, а плита іншим. Під час оглушення електрострум, минаючи шийну частину спинного мозку, через плечі, грудними кінцівками переходить у підлогу. Недоліком бакинського методу є те, що струм проходить через серцеві вузли нервової системи, що викликає у 5—10 % оглушених тварин параліч серця, внаслідок чого спостерігається недостатнє знекровлення туш.

Способи Електрооглушення

А — ВНДІМП б — Бакинського м’ясокомбінату; в — Московського м’ясокомбінату


ОглушенНя ПневМомолотом

Оглушення скота СтІЛетом

Незважаючи на ці вади, бакинський метод електрооглушення великої рогатої худоби знайшов широке застосування на усіх м’ясопереробних підприємствах нашої країни і країн СНД.

Варто зазначити, що загальною вадою методу електрооглушення великої ро­гатої худоби є різке скорочення м’язової тканини під час оглушення, що нерідко призводить до розриву сухожилків, переломів хребців і кінцівок із наступним крововиливами у м’язову тканину. Особливо часто спостерігаються розриви сухожилля і пере­лом кісток, коли проводять забій худоби, відгодованої на жомі.

Для усунення цих вад, ВНДІМПом запропоновано застосовувати замість струму промислової частоти (50 Гц) змінний електрострум підвищеної частоти — 600 Гц, напругою 200—220 Вт, тривалістю впливу 15 сек. Для зниження осмо­тичного опору перед оглушенням слід змочувати у тварин скроневу ділянку розчином солі.

На сучасних м’ясопереробних підприємствах встановлені конвеєрні лінії для оглушення великої рогатої худоби. Серед наявних конвеєрних ліній найбільш впроваджена у виробництво установка Я8-ФОО для оглушення великої рогатої худоби, на якій створено підгін тварин для вводу на фіксуючий конвеєр.

Режими оглушення ВРХ

Установка працює таким чином: худобу за допомогою електропідгонича направляють до фіксуючого конвеєру, при вході на який тварина позбавляється опори і залишається між двома пластинчатими конвеєрами, що рухаються.

Тварину оглушують електрострумом на початку фіксуючого конвеєра, після чого вивантажують на похилий стіл приймання туш і фіксують за задні кінцівки путовим ланцюгом, гачок якого закріплюють на вантажному конвеєрі, яким піднімають тварину на шлях знекровлення.

Установка Я8-ФОО забезпечує безперервність технологічного процесу і надійну фіксацію тварин при оглушенні та попереджує травмування тварин при вивантаженні (табл. 1).

Продуктивність праці при цьому збільшується на 54 %, скорочуються втра­ти м’яса від зачисток крововиливів та забитостей, значно полегшується робота працівників і підвищується культура виробництва.

Для оглушення великої рогатої худоби можна використовувати апарат ФЕОР-44, який випускає московський завод "Електропровід". Тривалість оглушення однієї тварини до 25 с

Впроваджується у виробництво пристрій для електрооглушення великої ро­гатої худоби Я01-80 УХП4, який автоматично дозує КІЛЬКІСТЬ струму залежно від маси тварини. Прилад являє собою трансформатор, до якого за допомогою розйомів підклю­чається стек — металева штанга, яка заізольована зовні, що робить при­лад надійним і безпечним у роботі. Використання пристрою сприяє зменшенню вибракування м’яса.

Електрооглушення щипцями. Це найбільш поширений метод оглушення свиней. Оглушують цим методом свиней у спеціальному боксі або на підвісному конвеєрі. Елек-трощипці накладають з обох сторін на скроневі ділянки голови тварини на лінії, що з’єднує вухо й очі. Через щипці пропускають електрострум, напругою 70 В, впродовж 5—10 секунд. Для кращого контакту на кінці щипців підкладають шматочки губки, просоченої концентрованим розчином кухонної солі.

Електрооглушення порожнистим ножем. Електрооглушення порожнистим ножем найбільш доцільно проводити у тому випадку, коли кров повністю збирають для використання з харчовим і лікувальним призначенням. Для цього до порожнистого ножа підводять електрострум напругою 24—36 В. По­рожнистим ножем перерізають артерії і вводять його в праве передсердя. Оглушення тварини збігається з моментом введення ножа в передсердя. Недоліком цього методу є невисока продуктивність.

Оглушення електроголкою. Цей метод електрооглушення часто застосовується на невеликих м’ясокомбінатах, що не мають конвеєрних ліній. Електро­гол ка змонтована разом із джерелом напруги 24 В. Для оглушення електроголку вводять у м’язи за вухом і витримують не менше 45 секунд.

Крім вищеперерахованих методів, для електрооглушення свиней останнім часом застосовують апарат ФЕОС, що працює на струмах підвищеної частоти, продуктивністю 100—200 голів на годину.

Мал. 3. Лінія для оглушення свиней електрострумом високої частоти на фіксуючому конвейєрі:

/ — душ; 2 — загорода з бортами; 3 — обмежувач; 4 — Фіксуючий конвейєр; 5 — привід; 6 — похилий конвеєр; 7 — вилка ФЭОС; 8 — станція управління ФЭОС; 9 Генератор підвищеної частоти; 10 — Елеватор ланцюговий; І — шлях знекровлення

Порожнисті ножі.

А — для збирання крові від великої рогатої худоби: 1 — рифлена поверхня, 2 — муфта, 3 — стопорне кільце, 4 — відрізок труби, 5 — спрямовуюча канавка, 6 — вістря; б — для знекровлювання під розрідженням: 1 — лезо, 2 — рабочий отвір, 3 — присос, 4 — рукоятка, 5 — кран, 6 — трубка для відведення крові, 7 — трубка для підведення стабілізатора; 8 — пробка; в — модернізований: 1 — порожнисте лезо, 2 — отвір, 3 — пружна скоба, 4 — проріз у подовжні, 5 — зовнішня трубка, 6 — внутрішня трубка, 7 — фланець, 8 — пружина, 9 — секторна канавка, 10 — стопорне кільце, 11 — палець, 12 — рукоятка. 13 — шланг для відведення крові.

Оглушення вуглекислим газом. Вуглекислий газ використовується, в ос­новному, для оглушення свиней. У сучасних умовах цей метод оглушення удосконалений: використовується не чистий СО2, а спеціальна газова суміш. Вуглекислий газ у суміші з повітрям (65 % Вуглекислого газу і 35 % повітря) є дієвим і нешкідливим засобом оглушення. Для оглушення свиней поміщають на 45 секунд у суміш вуглекислого газу з повітрям, що викликає сон і стан повної нерухомості тварин впродовж 1—2 хвилин. За умов оглушення вуглекислим газом м’язова тканина свиней розслаблена, що сприяє поліпшенню подальших технологічних процесів при обробці і розбиранні туші.

Однак, незважаючи на всі переваги запропонованого методу оглушення, він не знайшов широкого застосування на м’ясопереробних підприємствах України через негативну дію залишкової кількості вуглекислого газу на працівників, які проводять забій свиней і розбирання туш.

Узяття крові на харчові цілі

Механічні способи оглушення тварин. На м’ясокомбінатах малої потужності, забійних пунктах і забійних майданчиках для оглушення тварин застосо­вують механічні засоби. Найбільш поширеним методом оглушення із застосу­ванням механічних способів є оглушення молотом.

Оглушення молотом. Для оглушення застосовується залізний молот (масою 1 — 1,2 кг) або краще дерев’яний (масою 2—2,5 кг) циліндричної форми з овальною основою і дерев’яною ручкою, довжиною до 1 м. Поверхня основи дерев’яного молота обтягується залізом. Удар наноситься у лобну частину голови, на 2—3 см вище від рівня очей. У результаті виникає струс мозку, що викликає оглушення тварини. Удар при оглушенні потрібно наносити з такою силою, щоб не наступила смерть і не зруйнувалися лобні кістки, що звичайно супроводжується крововиливом у мозок. Недоліком цього методу є те, що не завжди з першого удару відбувається оглушення тварини, неправильне нанесення удару знижує ступінь знекровлення туш, що погіршує якість м’яса. Тому оглушення ручним способом застосовується обмежено і, переважно, на м’ясопереробних підприємствах малої потужності.

Останнім часом набуває поширення застосування пневмомолота, що дає можливість регулювати силу удару і значно підвищити продуктивність праці. Молотом оглушують велику рогату худобу і свиней.

Оглушення стилетом. На невеликих м’ясопереробних підприємствах тва­рин іноді оглушують стилетом — ножем із коротким лезом. Удар наносять вістрям стилета в потилицю, між першим шийним хребцем і черепом або в довгастий мозок. При цьому відбувається параліч тварини, а в разі влучення в довгастий мозок наступає смерть, що ускладнює знекровлення туші і знижує якість м’яса. Тому метод оглушення тварин стилетом не рекомендується застосовувати на м’ясопереробних підприємствах.

Оглушення за допомогою стріляючих апаратів. На деяких м’ясопереробних підприємствах Західної Європи і США застосовують пістолети. Пістолети, що застосовуються для оглушення тварин, зручні і безпечні. Застосовують дві системи пістолетів: із висувним стрижнем (пістолет Коха) і вибухового типу, оглушення яким відбувається в результаті вибуху заряду в патроні. Однак, такі методи також мають істотні недоліки: самі пістолети важкі (біля 2,8 кг) і застосування їх часто викликає руйнування головного мозку і смерть тварини.

Знекровлення тварин

Знекровлення тварин проводять у горизонтальному і вертикальному поло­женні. Кращим методом вважають вертикальний, який уможливлює повний збір крові і створює кращі санітарні умови для подальшої обробки туші. Тому на усіх м’ясопереробних підприємствах, бойнях і забійних пунктах застосо­вується вертикальний спосіб знекровлення туш. Горизонтальний спосіб застосовується, переважно, для знекровлення тварин на забійних майданчиках, не обладнаних лебідками, та в умовах подвірного забою.

За умов вертикального знекровлення великої рогатої худоби, після оглушення тушу закріплюють ланцюгом за обидві тазові кінцівки і, за допомогою електролебідки, піднімають на підвісний шлях та переміщують до місця знекровлення. Свиней та дрібну рогату худобу піднімають на підвісний шлях елеватором, зачепивши ланцюг за тазову кінцівку тварини. Для знекровлення забійник підтримує тварину лівою рукою за ліву передню кінцівку, а правою рукою ро­бить поздовжній розріз шкіри у нижній частині шиї, довжиною 20—55 см (за­лежно від маси тварини) від початку розрізу до місця з’єднання шиї з тулубом, в який вводиться ніж. Після цього накладає на стравохід затискач, щоб запобігти витіканню вмісту шлунка, і перерізає великі шийні кровоносні судини. У дрібної рогатої худоби сонні артерії перерізають суцільним проколом шиї, а у свиней — уколом ножа під грудну кістку, розрізаючи аорту і грудну вену в грудній порожнині.

У разі доброго знекровлення від великої рогатої худоби отримують не менше, ніж 4,5 % крові (від маси тварини) і 3,5 % — від свиней та дрібної рогатої ху­доби. Кількість крові, яку отримують від забійних тварин, залежить від багатьох чинників: породи тварини, статі, віку, вгодованості та ін. Але значно впливає на вихід крові метод оглушення.

Практично, на м’ясопереробних підприємствах під час забою великої рогатої худоби отримують 55—65 %, свиней — 40 %, дрібної рогатої худоби — 45 % крові від загальної кількості, що знаходиться в організмі.

Весь процес знекровлення триває у великої рогатої худоби і свиней 6—8 хвилин.

Збір крові. При забої тварин кров збирають для харчового, лікувального і технічного призначення. Харчову кров збирають порожнистим ножем системи В. Ю. Вольферца, що є різновидом троакара, довжина якого становить 51 см. Ніж має отвори біля основи леза і вздовж трубки і виготовляється з нержавіючої сталі. До нього приєднується гумова трубка. Оглушеній тварині через верхню частину розрізу шкіри, уздовж трахеї вводять ніж у праве передсердя, шланг на­правляють у стерильний пронумерований бідон, у який збирають кров.

Щоб полегшити отримання крові порожистим ножем розроблені при­строї В2-ФВУ-100 і В2-ФВУ-50 (табл. 13). Пристрій складається з майданчика обслуговування, утримувача двох порожнистих ножів, вузла кровозбірників, блоків витримки крові, ємностей для розчину стабілізатора і дезінфектанту, фільтра, пневмошафи, датчиків і пульту управління. Пристрій виконує такі операції: збір і вивід зібраної крові, автоматичне подавання і дозування стабілізатора, стабілізацію крові, фільтрацію та переливання у кровозбірники, миття, дезінфекцію та виполіскування закритої системи після збирання крові від певної партії тварин, спорожнювання кровозбірників. Зібрану від 10 тварин стабілізовану кров витримують протягом години до отримання висновків ветсанекспертизи про можливість використання крові для харчового призначення.

Установка для збирання крові працює в автоматичномуі ручному режимах управління, використання установки підвищує якість зібраної крові.

Нині також частіше використовується більш досконала установка для зби­рання крові у великої рогатої худоби і свиней, а також стабілізації її з наступ­ним отриманням плазми і форменних елементів.

Табл. 3.Технічна характеристика установок

Показники

В2-ФВУ-100

В2-ФВУ-50

Потужність, гол./год.

100

50

Час знекровлення, с

25-30

25-30

Витрати електроенергії, кВт/год.

1,98

1,98

Тиск повітря, МПа

0,45-0,55

0,45-0,55

Розмір майданчика, м2

15,0

12,0

Маса, кг

1924

1390

Обслуговуючий персонал, чол.

2

1

Щоб зібрати кров на запропонованій установці, працівник звичайним ножем розрізає шкіру на шиї тварини і вводить лезо порожнистого ножа в переплетення судин. Під дією вакуумної системи кров, витікаючи через кран порожнистого но­жа, потрапляє у спеціальну ємність, де вона змішується зі стабілізатором, який у необхідній для попередження зсідання крові кількості надходить з дозатора. Стабілізована кров через фільтр надходить в іншу ємність (бідон), з якої беруть проби для санітарно-бактеріологічного дослідження. Після проведення досліджень кров надходить у сепаратор.

Установка вирізняється простотою будови і обслуговування, а також невисокою вартістю і низькими експлуатаційними витратами.

Для харчового і лікувального призначення кров використовується тільки за умови її ветеринарно-санітарної експертизи, тобто не раніше, ніж через 20—30 хв. із моменту оглушення тварини. Санітарну оцінку крові проводять за результатами ветсанекспертизи туш і органів забитих тварин.

Для лікувального і харчового призначення допускається кров, зібрана від здорових тварин.

Розбирання туш тварин

Розбирання туш великої рогатої худоби

Наступним етапом після знекровлення тварин є розбирання туш. Послідовність операцій цього процесу така: знімають шкуру, відокремлюють голову і кінцівки, виймають внутрішні органи і проводять туалет туш. Розбирання туш можна проводити у вертикальному і горизонтальному положенні, залежно від технологічного устаткування м’ясопереробного підприємства. На м’ясокомбінатах і великих забійних пунктах розбирання туш проводять у вертикальному положенні, а на невеликих забійних пунктах — у горизонтальному.

Розбирання туш починають зі знімання шкури, що складається з двох операцій — забілування й остаточного зняття шкури.

Забілування. Забілування туш, які перебувають у вертикальному положенні, починають вручну із зняття шкури з голови. Потім проводять розріз по білій лінії живота і серединній лінії внутрішньої поверхні кінцівок, знімають шкуру з тазових кінцівок, паху і черевної частини правого і лівого боку туші, після чого знімають шкуру з грудних кінцівок, грудної частини, передпліччя, лопаток і шиї з правого і лівого боків.

У процесі забілування відокремлюють голову і путові суглоби грудних і тазо­вих кінцівок. Голову відокремлюють по першому шийному хребцю, грудні кінцівки після знімання шкури відокремлюють по зап’ясних суглобах, тазові — по заплеснових суглобах. Після забілування, остаточне зняття шкури здійснюють механічним методом, використовуючи для цього шкурозйомники різних типів (ВНДІМП, Бакинський, Московський і Ленінградський). Щоб зняти шку py, тушу фіксують за грудні кінцівки гаком до рами, а ланцюг шкурозйомника закріплюють на шкурі грудних кінцівок шляхом накладання петель.

Після фіксації туші кільце ланцюга, закріпленого на шкурі, одягають на гак ланцюга конвеєра, який під дією тяги механічно знімає з туші шкуру. Механічне знімання шкури проводиться під наглядом працівника, який вручну усуває задирки жиру і м’язової тканини, що утворюються під час знімання.

Для знімання шкури з туш великої рогатої худоби використовують установку безперервної дії РЗ-ФУВ ("Москва-4"), продуктивністю до 100 туш за годи­ну, залежно від швидкості руху туш підвісним конвеєром.

За умов горизонтального розбирання туші забілування проводять так само, як і при вертикальному, а шкуру надалі знімають вручну. Знімають шкуру з боків, потім із шиї, передпліччя, передньої частини грудини і з шиї до верхньої її частини на холці.

Для знімання шкури з туш дрібної рогатої худоби використовується уста­новка барабанного типу ФСБ, основними недоліками якої є низька продук­тивність, значні зриви м’язової тканини, що виникають при знятті шкури.

Також розроблена і впроваджується у виробництво установка безперервної дії Я8-2ФШМ для зняття шкур з дрібної рогатої худоби (табл. 14). Установка проста у використанні, дозволяє регулювати швидкість зняття шкури з тварин різного віку, вгодованості і породи. Знімання шкури на установці підвищує її сортність, зменшує розриви, а також прирізи м’яса і жиру.

Під час роботи установки туша дрібної рогатої худоби, що проходить по кон­веєру, фіксується передніми кінцівками на гребінці транспортеру, який ру­хається синхронно конвеєру у вертикальній площині. Шкуру фіксують за гак нахиленого транспортеру, який стоїть паралельно.

Знімання шкури відбувається під час руху транспортера в результаті різниці між висотою нахиленого транспортеру і рівнем відриву шкури. Після закінчен­ня процесу передні кінцівки туші виходять із гребінця і шкура надходить на по­дальшу обробку.

Для знімання шкур з туш свиней, в основному, використовують лебідки.

Нутрування. Після зняття шкури проводять нутрування, тобто виймають внутрішні органи з черевної і грудної порожнин. Цю операцію потрібно прово­дити якнайшвидше, тому що затримка процесу нутрування призводить до обсіменіння м’язової тканини мікроорганізмами, які містяться в шлунково-кишковому тракті.

Перед нутруванням розпилюють або розрубують грудну кістку, для чого розрізають грудні м’язи від середини грудної клітки вниз, а потім розпилюЮть Груднину. Замість розпилю вання можна розрубати груднину сікачем із короткою ручкою. Розпилювання і розрубування

Табл.4. Технічна характеристика установки Я8-2ФШМ

Продуктивність, туш/год.

300-700

Витрати електроенергії, кВт

4,3

Регулювання швидкості

Безступінчате

Габаритні розміри, (мм):

Довжина

6500

Ширина

2700

Висота

4300

Маса установки, кг

300

Потрібно робити так, щоб не пошкодити стінок шлунково-кишко­вого тракту. В сучасних умовах розпилювання грудної кістки і, в цілому, туші здійснюють за допомогою підвісних пилок різних марок — ФЕП, "Москвичка", "МІНСК-59М" та ін. Робота з цими пилами трудомістка і вимагає значних фізичних зусиль з боку розпилювача.

Після розпилювання грудної кістки відокремлюють стравохід від трахеї протягом всього розрізу, звільняють його від вмісту та перев’язують. Пряму кишку навколо заднього прохідного отвору і статевих органів відокремлюють ножем від стінок тазової порожнини, але тимчасово залишають у ній.

Надалі розрізають м’язи в ділянці лобкового зрощення, у корів видаляють вим’я, а в бугаїв і волів відокремлюють сім’яники і пеніс.

Власне нутрування починають розрізом по білій лінії від розрубаної частини лобкового зрощення вниз до грудної кістки, не порушуючи цілісності шлунково-кишкового тракту. Сальник (сорочковий жир), що виступає при розрізі, відокремлюють ножем і видаляють. Потім з черевної порожнини виймають пряму кишку із сечовим міхуром, кишечник, шлунок, стравохід, рубець із сіткою, книжку і сичуг.

Після того, як видалили з туші шлунково-кишковий тракт, виймають лівер (трахея, легені, серце, селезінка, печінка, діафрагма), для чого відрізають діаф­рагму і, захопивши трахею, витягують лівер назовні. Нирки відокремлюють ок­ремо. Видалені нутрощі підвішують на спеціальні гаки для проведення ветери­нарно-санітарної експертизи.

Розпилювання туші. Після нутрування проводять розпилювання туші вздовж спинного хребта. Перед розпилюванням на туші уздовж хребта роблять глибокий розріз м’язів. Розпилювання туші проводять на 7—8 мм праворуч від сагітальної (середньої) лінії хребта. Розпилюють хребці у такій послідовності: поперекові, грудні і шийні. При такому розпилюванні не руйнується спинний мозок і його видаляють цілим.

Tagged with: , , , , , ,
Posted in Загальні технології харчових виробництв

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС