Освітленість виробничих приміщень — №2

2. Санітарно-гігієнічні норми параметрів освітленості:

В основі нормування виробничого освітлення покладена залежність необхідного рівня освітлення від зорової напруги (розряду зорової роботи), яка, в першу чергу, визначається розміром об’єкта розпізнавання, контрастом між об’єктом і фоном, характеристикою фона. Нормування освітлення в громадських, допоміжних та житлових будівлях здійснюють в залежності від призначення приміщення.

За системи бічного природного освітлення (через віконні прорізи у стінах) нормується мінімальне значення КПО. Для односторонньої бічної системи — це КПО у точці робочої поверхні (або підлоги), розташованій на відстані 1 м від стіни, найбільш віддаленої від світлових прорізів. За системи верхнього природного освітлення (через ліхтарі — світлові прорізі у покритті будівлі) та системи верхнього та бічного природного освітлення нормується середній КПО, обчислений за результати вимірювань у N точках (не менш 5) умовної робочої поверхні (або підлоги). Перша та остання точка приймаються на відстані 1 м від поверхні стін та обчислюється середнє значення КПО.

При штучному освітленні нормативною величиною є абсолютне значення освітленості, яке залежить від характеристики зорової праці та системи освітлення (загальне, комбіноване). Всього визначено вісім розрядів (в залежності від розміру об’єкта розпізнавання), в свою чергу розряди (I-V) містять чотири підрозряди (а, б, в, г) — в залежності від контрасту між об’єктом і фоном та характеристики фона (коефіцієнта відбиття). Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк (розряд І а), а найменша — 30 лк (розряд VIII в). Витяг з «Будівельних норм та правил» (СНиП ІІ14179) нормативних значень освітлення приводиться у таблиці 1.

Таблиця №1

Санітарні норми освітлення робочих поверхонь у виробничих приміщеннях

(витяг із СниП II–4–79)

Характеристика зорової роботи

Найменший розмір об’єкту розпізнання,

Мм

Розряд зорової роботи

Підрозряд зорових робіт

Контраст об’єкта розпізнання з фоном

Характеристика фона

Штучна освітленість,

Лк

Природна освітленість,

%

Комбінована

Загальна

Верхня або комбінована

Бокова

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Найвищої точності

Менше 0,15

Ι

А

Б

Б

В

В

В

Г

Г

Г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

5000

4000

2500

2500

2500

1500

1500

1500

1500

1500

1250

1250

750

750

750

400

400

400

10

3,5

Дуже високої точності

Понад 0,15

ΙΙ

А

Б

Б

В

В

В

Г

Г

Г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

4000

3000

3000

2000

2000

2000

1000

1000

1000

1250

750

750

500

500

500

300

300

300

7

2,5

Високої точності

Понад 0,3

До 0,5

ΙΙΙ

А

Б

Б

В

В

В

Г

Г

Г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

2000

1000

1000

750

750

750

400

400

400

500

300

300

300

300

200

200

200

200

6

2

Середньої точності

Понад 0,5

До 1,0

ΙV

А

Б

Б

В

В

В

Г

Г

Г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

750

500

500

400

400

400

300

300

300

300

200

200

200

200

200

150

150

150

4

1,5

Малої точності

Понад 1,0

До 5,0

V

А

Б

Б

В

В

В

Г

Г

Г

Малий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

Великий

Темний

Середній

Темний

Світлий

Середній

Темний

Світлий

Світлий

Середній

300

200

200

200

150

150

150

150

150

100

100

100

3

1,0

Грубої

(дуже малої) точності

Понад 0,5

VI

Незалежно від характеристик контрасту

Незалежно від характеристик фону

150

2

0,5

Робота з матеріалами що світяться

Понад 0,5

VII

200

3

1,0

Загальне спостереження за виробничим процесом:

— постійне;

— періодичне.

VIII

А

Б

В

75

50

30

1

0,7

0,5

0,3

0,2

0,1

3. Прилади:

Найбільш поширеними приладами для вимірювання освітленості є фотоелектричні люксметри (Ю-16, Ю-116), принцип дії яких базується на фотоелектричному ефекті. При освітленні фотоелемента в замкнутому контурі, який складається з фотоелемента та вимірювача, виникає струм, що впливає на зміну показника вимірювання, шкала якого розмічена в люксах.

Люксметр Ю-16 має три головних межі вимірювання (25,100, 500 лк) та три додаткових (25000, 10000, 50000 лк). На корпусі приладу розміщені дві клеми та перемикач межі вимірювання. До клем приєднується селеновий фотоелемент. На корпус фотоелемента надівається поглинач, який дозволяє розширити межі вимірювання до 100 разів.

Люксметр Ю-116 складається з фотоелемента 1(мал. 1) з набором поглинальних насадок 3, 4, 5, 6 і гальванометра 2. Дія приладу також заснована на фотоелектричному ефекті. Світловий потік, що падає на селеновий фотоелемент, викликає електричний струм, величина якого фіксується стрілкою гальванометра пропорційно величині світлового потоку. Прилад має дві шкали виміру: від 0 до 30 лк та від 0 до 100 лк та, відповідні, їм кнопки керування. При натисканні лівої кнопки відлік показань ведеться по шкалі 0—30 лк, при натисканні правої — по шкалі 0—100 лк. Найбільшу погрішність вимірів прилад дає при малих відхиленнях стрілки гальванометра. Тому на кожній шкалі крапкою позначене припустимий початок виміру. На шкалі 0—30 лк ця крапка знаходиться над поділкою 5 лк, а на шкалі 0—100 лк — над поділкою 20 лк.

Для виміру великих освітлень (більше 100 лк) на фотоелемент надягають світлопоглинальні насадки (К, М, Р, Т). Насадка (К) виконана у виді напівкулі з білої світлорозсіющої пластмаси і послуговує для зменшення похибки пов’язаної з кутом падіння світла на фотоелемент. Насадка (К) застосовується тільки разом з однією з насадок (М, Р або Т). При використанні насадок (К) і (М) коефіцієнт ослаблення світлового потоку складає 10, при використанні насадок (К) і (Р) — 100, а насадок (К) і (Т)— 1000. Показання приладу при використанні насадок множать на відповідний коефіцієнт ослаблення.

Освітленість виробничих приміщень

Мал. 1. Люксметр Ю-116:

1 — фотоелемент; 2 — гальванометр; 3 — поглинальна насадка «К»; 4 — поглинальна насадка «Т»; 5 — поглинальна насадка «Р» ; 6 — поглинальна насадка «М».

Погрішність люксметрів має максимальне значення на початку шкали. Тому для більшої точності, при незначних відхиленнях показника, необхідно проводити вимірювання на середніх межах.

При вимірюванні освітленості від джерела світла з відмінним спектральним складом, ніж у ламп розжарювання необхідно використовувати поправочні коефіцієнти.

Для газорозрядних ламп: ЛБ (к=1,17), ЛД (к=0,99), ЛРП (к=1,09).

Для природного освітлення: (к=0,8).

При вимірюваннях фотоелемент люксметра розміщається в площині робочої поверхні.

4. Методика виконання лабораторних досліджень:

Виконання лабораторних досліджень провести у відповідності до запропонованої послідовності виконання роботи.

Дослідження природної освітленості.

1. При дослідженні одностороннього бокового освітлення необхідно виміряти освітленість у приміщенні лабораторії на відстані (L = 1; 2; 3; 4; 5 м) від вікна. При цьому фотоелемент необхідно розміщати паралельно відносно підлоги, на рівні висоти стола (0,8 м від пола).

2. Водночас виміряти зовнішню освітленість. В разі неможливості достовірно визначити зовнішню освітленість, фотоелемент необхідно розмістити за (перед) вікном у горизонтальній площині. Показник люксметра необхідно подвоїти, так як пластинку фотоелемента освітлює тільки половина небесного світла (друга половина затінена спорудою), тому дійсна зовнішня освітленість у двоє більше.

3. Для кожної вимірювальної точки необхідно вирахувати значення коефіцієнта природної освітленості (е).

Tagged with: , , , , , , ,
Posted in Основи охорони праці

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС