Освітленість виробничих приміщень — №1

Лабораторна робота №3

Тема заняття: Освітленість виробничих приміщень

Мета роботи:

1. Ознайомлення з вимогами, які пред’являються до освітлення виробничих приміщень.

2. Вивчення загальної будови люксметра та методики визначення освітленості.

3. Навчитися оцінювати освітлення виробничих приміщень у відповідності до нормативних вимог.

Студент повинен знати:

Характеристику та нормування параметрів освітленості виробничих приміщень, їх вплив на зорове сприйняття людини, методику визначення освітленості робочих приміщень.

Студент повинен уміти:

Користуватися приладами для вимірювання освітленості виробничих приміщень. Проводити досліди та визначати відповідність встановлених показників освітленості, їх нормативним значенням. Надавати характеристику впливу параметрів освітленості на можливе самопочуття людини.

Зміст завдання:

1. При дослідженні освітленості виробничих приміщень необхідно попередньо засвоїти теоретичний матеріал з даного питання, а також ознайомитися з будовою приладів та методиками їх використання.

2. Дати задовільні відповіді на контрольні запитання.

3. Початок виконання лабораторної роботи пов’язаний з відповідним оформленням матеріалів дослідів. При цьому слід попередньо записати в матеріали звіту тему роботи, мету, завдання, та визначити особистий варіант завдання.

4. Виконання лабораторних досліджень провести у відповідності до запропонованої послідовності виконання роботи.

— визначити, за допомогою люксметра, фактичне значення освітленості;

— результати дослідів занести до відповідних протоколів (таблиць) дослідження та порівняти фактичні значення освітленості з їх нормативними значеннями;

— зробити висновки щодо можливого сприйняття освітленості працюючими в дослідній зоні.

(Отримання варіанту завдання, його реєстрація, консультація з питань даної теми, тестування та загальна оцінка знань здійснюється викладачем при виконанні роботи в межах аудиторії).

Методичні рекомендації:

Методичні рекомендації надають стислу інформацію стосовно теоретичної складової (самостійної) роботи, наводять послідовність проведення дослідів та встановлюють форму протоколу лабораторних досліджень, що досягається виконанням наступних пунктів:

— характеристика параметрів освітленості виробничих приміщень;

— санітарно-гігієнічні норми параметрів освітленості;

— прилади;

— методика виконання лабораторних досліджень;

— звіт про результати досліджень.

1. Характеристика параметрів освітленості виробничих приміщень:

Важливим питанням охорони праці є організація раціонального освітлення виробничих приміщень та робочих місць. Раціональне розташоване освітлення сприяє збереженню працездатності, підвищенню продуктивності праці, знижує ризик небезпеки виконання робіт.

Згідно встановленим нормативам на виробництві використовується природне, штучне та сумісне освітлення.

Природне освітлення.

Для всіх виробничих приміщень із постійним перебуванням у них людей, при виконанні робіт у світлу пору доби, слід застосовувати природне освітлення, як більш економічне та відповідне гігієнічним нормативам. Природне освітлення залежно від напрямку проникнення світла у приміщення буває Бокове — через вікна, Верхнє — через спеціальні віконні пристрої у стелі, та Комбіноване — через вікна та отвори в стелі.

Для Нормування природного освітлення прийнята відносна величина-Коефіцієнт природної освітленості (е), який визначають як відношення освітленості в певній точці приміщення (Ев) до освітленості, що створюється світлом відкритого небосхилу (Ез).

Е = Ев/Ез * 100%, %

Цей коефіцієнт визначає, яку частку зовнішньої освітленості становить освітленість у певній точці приміщення. Для визначення освітлення фактичне значення коефіцієнта природного освітлення повинно порівнюватись з нормативним значенням, встановленими для відповідних розрядів зорових робіт, враховуючи при цьому шлях потрапляння світла в приміщення.

Санітарними правилами передбачається природне освітлення залежно від характеру зорової роботи, розмірів об’єктів розпізнання й характеристики зорових робіт.

Нормоване значення (е) встановлено для III світлового поясу. Для споруд розміщених в І, II, IV, V світових поясах нормоване значення (е) повинно враховувати коефіцієнт світлового клімату (m) та коефіцієнт сонячності клімату (с).

E І, II, IV, V = EН * M * с, %

Значення (m) та (с) мають відмінність в залежності від світлових поясів. Територія України, зокрема, м. Суми, належить до IV світлового поясу (50°53′ північної широти, m = 0,9; с = 0,85).

Природна освітленість оцінюється як добра, якщо при боковому освітленні еср= 80%, а при верхньому еср= 60% (еср — середньоарифметичне значення коефіцієнта природного освітлення в різних точках приміщення).

Нерівномірність освітлення — відношення найменшого значення освітленості до найбільшого в межах приміщення — не повинна бути меншою ніж 0,5 для зорових робіт І, II розряду, та 0,33 для зорових робіт III, IV та інших розрядів.

Штучне освітлення.

Штучне освітлення виробничих приміщень і робочих місць передбачене для освітлення в темний час доби чи при недостатній природній освітленості.

Штучне освітлення здійснюється за допомогою спеціальних світильників із газорозрядними лампами розжарювання. Залежно від призначення воно буває Робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Штучне освітлення може бути Загальним, місцевим і комбінованим.

Загальне — це освітлення, при якому світильники розміщенні у верхній зоні приміщення рівномірно або локалізовано з урахуванням розташування обладнання.

Місцеве — це освітлення додаткове до загального, котре здійснюється за допомогою світильників направлених безпосередньо на робочі місця.

Комбіноване — це освітлення, при якому до загального освітлення поєднується також місцеве.

Використання одного лише місцевого освітлення забороняється.

Різниця в нормуванні штучного та природного освітлення полягає в тому, що для природного освітлення допустима норма освітленості визначається відносною величиною вимірювань — коефіцієнтом природного освітлення (КПО) у той час, як штучне освітлення оцінюється абсолютною величиною: — освітленість — густина світлового потоку на освітлюваній поверхні. Розмірність вимірювань — люкс, (лк).

Для визначення допустимої норми штучної освітленості на робочих місцях необхідно враховувати:

— характеристику роботи та розмір об’єкта розпізнання. Ці параметри визначають розряд зорових робіт,(I–VIII);

— фон і контрастність об’єктів із фоном. Ці параметри визначають підрозряди (а, б, в, г) по кожному з восьми розрядів зорових робіт;

— систему освітлення приміщення, для якого визначається норма освітленості (загальне, місцеве, комбіноване);

— тип джерел освітлення, які використовуються для освітлення (лампи розжарювання чи газорозрядні лампи).

Розмір об’єкта розпізнання (dр) визначається як кутовий розмір об’єкта розпізнання. Він враховує розмір об’єкта, який сприймається людським оком, та відстань, на якій спостерігається об’єкт, і може бути розрахований за формулою:

Dр = Do/L , Мм;

Де: dо — найменший розмір об’єкта праці,

L — відстань від об’єкта до ока працівника.

Фон — це поверхня, що прилягає безпосередньо до об’єкта розпізнання, на якій він розглядається. Фон може бути світлим, середнім і темним. У свою чергу фон характеризується коефіцієнтом відбитості. (ρ — відношення світового потоку Фв, відбитого від освітлювальної поверхні, до світового потоку Фсп, спрямованого на цю поверхню)

Ρ = Фв / Фсп

Величина залежить від кольору поверхні, на яку падає світло:

— для білих (побілених, пофарбованих чи поклеєних білою шпалерою)

Ρ = 0,7 — 0,8;

— для сірих (темно-зеленого, коричневого, сірого кольору)

Ρ = 0,1 — 0,2;

— для темних (темний бархат, сажа)

Ρ = 0,02 — 0,04.

Фон враховується:

— світлим при ρ >0,4;

— середнім при ρ = 0,2 — 0,4;

— темним при ρ < 0,2.

Величина нормованої освітленості також залежить від контрастності між об’єктом праці та фоном. Величина контрастності (α) визначається згідно формули:

Α = (Ρ1 Ρ2 )/Ρ1;

Де: ρ1 та ρ2 — коефіцієнти відбитості об’єкта розпізнання та фону.

Контрастність вважається:

— малою при α = 0,2 ( яскравість об’єкту та фону мало відрізняються);

— середньою при α = 0,2-0,4 (відрізняється відмінно);

— великою при α = 0,5 (чітко відрізняються).

Завдяки яскравості, фону й контрастності людина досить добре розрізнює різні предмети. Це пов’язано з тим, що основне значення для органу зору має не освітленість, а світовий потік, відбитий від поверхні, що розглядається, і спрямований в орган зору.

Окрім зазначених предметів нормуванню також підлягають освітленість робочих місць, розташованих зовні споруд, освітленість площадок підприємств на рівні землі та покриття під’їзних шляхів, сільськогосподарські роботи в нічний час. Існують також норми освітленості для аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення.

Tagged with: , , , , , , ,
Posted in Основи охорони праці

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС