Особисті офіційні документи

ОСОБИСТІ ОФІЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ

Особисті офіційні документи:

1. Доручення

2. Розписка

3. Заповіт

4. Заява до органів внутрішніх справ

5. Скарга

6. Пропозиція

Особисті офіційні документи — це документи, за допомогою яких громадяни висловлюють свої пропозиції, прохання, скарги, передають повноваження іншій особі при отриманні документів, грошей, речей тощо, закріплюють свої права перед державою, установою чи просто особою. . ;

Особистими офіційними документами є: доручення, розписка, заповіт, заява Тощо.

Доручення

Згідно з Цивільним кодексом України фізичні особи мають право звертатися до вищих органів влади, створюючи особисті офіційні документи.

Доручення — це документ, за яким приватна, офіційна особа чи організація надає право (повноваження) іншій приватній, офіційній особі чи організації на законних підставах здійснювати від її імені певні юридичне значущі дії або представницькі функції з третіми особами і цим створювати для останніх правові наслідки.

Доручення поділяють на особисті (приватні) та офіційні (службові). Залежно від обсягу і змісту повноважень, що надаються представникові, розрізняють три види доручень:

Разові — на виконання одноразової дії (найчастіше це отримання товарно-матеріальних цінностей чи одержання стипендії, заробітної плати, пенсії, поштового переказу тощо);

Спеціальні —на здійснення приватною чи службовою особою однотипних вчинків (представництво в органах суду, виконання банківських операцій у межах певного терміну тощо);

Генеральні (загальні) — на виконання розширених повноважень (здійснення операцій, пов’язаних з управлінням і володінням нерухомим і рухомим майном, банківських операцій, представницьких функцій у суді тощо з правом передоручення третій особі).

Термін дії доручення зазначається цифрами (разове, спеціальне) й літерами (генеральне, загальне). Максимальний термін дії доручення не може перевищувати трьох років. Якщо строк дії доручення не зазначений, воно зберігає юридичну силу протягом року з дня його укладання. Недатоване доручення немає юридичної сили.

Особа чи установа, яка уклала доручення, може у будь-який час його скасувати, а особа, якій доручення видано, відмовитись від нього. Угода про відмову від цього права недійсна. З припиненням дії доручення втрачає силу будь-яке передоручення третій особі.

Особисті доручення видаються окремими особами, які передають свої права іншим особам (право на отримання чогось).

Текст особистого доручення пишеться в довільній формі, але є Обов’язковими:

З назва документа;

З місце укладання, число, місяць, рік — для генерального доручення (літерами і без скорочень);

О прізвище, ім’я, по батькові довірителя;

О домашня адреса довірителя (для генерального доручення);

З прізвище, ім’я, по батькові й дані документа, що посвідчують особу, якій видається доручення;

З зміст дій, обов’язків, прав, які має повноваження виконувати довірена особа;

З термін дії разового доручення зазначається цифрами, а спеціального і генерального — літерами;

О підпис довірителя (праворуч);

О дата укладання документа для разового доручення пишеться цифрами;

З завірення (засвідчення) підпису довірителя може бути здійснено підприємством, де він працює, закладом, де навчається, ЖЕКом за місцем іїого проживання чи будь-якою нотаріальною конторою;

З посада, назва установи, закладу, підпис, ініціали та прізвище особи, від імені якої виступає засвідчувач;

О запис про стягнення державного мита чи гербового збору (для генерального доручення);

З номер, за яким зареєстровано документ (для генерального доручення);

З печатка організації, закладу, де працює засвідчувач.

Дата засвідчення зазначається цифрами, а для спеціального і генерального доручення—літерами (ліворуч).

Зразок особистого доручення

ДОРУЧЕННЯ

Я, Савчук В’ячеслав Антонович, курсант 305-ої навчальної групи факультету №1 НАВСУ, доручаю одержати в касі академії належне мені грошове утримання за жовтень 2002 р. Тодоренку Роману Петровичу за його паспортом серії XII — АБ № 256932, виданим ВВС Харківського району м. Києва 10 травня 1998 р., прописаним за адресою: М. Київ, вул. Космонавтів, 35, кв.53.

Доручення дійсне до 01.11.02.

20.10.02 (підпис В. А.Савчука).

‘Підпис СавчукаВ-А. засвідчую:

А. А. Макарчук

Начальник відділу по роботі з персоналом полковник міліції (печатка)

20.10.02

РОЗПИСКА

Розписка — це документ, що підтверджує певні дії, а саме — передачу й одержання документів, грошей, літератури, матеріальних цінностей тощо, і є завірений підписом одержувача.

. Розрізняють приватну розписку, коли одна особа отримує щось від іншої, та службову, коли особа або представник установи отримує матеріальні цінності чи документи від якоїсь організації, закладу.

Розписка може мати довільну форму викладу, але слід дотримуватись такого порядку:

А назва виду документа;

З прізвище, ім’я, по батькові (посада і повна назва установи для службового варіанта), назва документа (з його вихідними даними) того, хто дає розписку і підтверджує отримання;

З прізвище, ім’я, по батькові (посада й повна назва установи — для службового варіанта) того, кому дається розписка;

2 посилання на призначення розписки.

У службовому варіанті слід зазначити, на підставі якого розпорядження, Наказу чи іншого документа передано й отримано цінності;

3 дата укладання (ліворуч);

О підпис особи, яка отримує цінності (праворуч).

У приватному варіанті підпис особи, яка дає розписку, засвідчення керівником установи чи підрозділу (із зазначенням його посади, ініціалів, прізвища) або нотаріальною конторою;

З дата засвідчення (ліворуч).

Укладається розписка лише в одному примірнику.

Заповіт — це документ, в якому викладено волевиявлення однієї особи (заповідача) щодо розпорядження майном, що йому належить, на випадок смерті.

Заповіт, як правило, викладається в письмовій формі із зазначенням місця й часу його складання, підписується заповідачем і нотаріально засвідчується.

Заява — це вид писемного звернення, за допомогою якого громадяни реалізують через державні органи або громадські організації надані їм права (на обмін, одержання житлової площі, приватизацію, прописку, надання допомоги тощо).

Заява до органів внутрішніх справ подається зацікавленою особою за місцем проживання на ім’я начальника районного відділу внутрішніх справ (на отримання посвідчення водія, обмін чи втрату паспорта, видачу закордонного паспорта, дозвіл на носіння зброї, дозвіл на реєстрацію мисливської зброї, газового пістолета тощо).

Скарга — це документ, в якому особа (установа) скаржиться на порушення її прав та інтересів з боку іншої особи (установи) і пропонує вжити належних заходів для ліквідації такого порушення.

Реквізити: .

1. Адресат (назва установи або посадової особи, яка має повноваження щодо розгляду даної скарги).

2. Адресант (прізвище, ім’я, по батькові, посада, домашня адреса і паспортні дані особи, яка подає скаргу).

3. Назва виду документа.

4. Текст.

5. Дата.

6. Підпис.

7. Засвідчення підпису. :

ПРОПОЗИЦІЯ

Пропозиція — це документ, в якому особа (установа) висловлює свої думки щодо методів поліпшення діяльності державних органів, громадських організацій, установ. Реквізити:

1. Назва міністерства, якому підпорядкована установа.

2. Повна назва організації — автора документа.

3. Адресат.

4. Адресант.

5. Назва виду документа.

6. Дата.

7. Місце написання.

8.Заголовок.

9. Текст.

10. Посада.

11. Підпис.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кирсанова М. В., Аксеное Ю. М. Курс делопроизводства. — М. — Новосибирск, 1998.

2. Кузнецова Т. В. Делопроизводство. — М., 1999.

3. Коваль А. П. Ділове спілкування. — К., 1992.

4. Корж А. В. Юридичне документоведення. —К., 2001.

5. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / За ред. Бибик С. П., Михно І. Л., Пустовіт Л. О. та ін. —К., 1997.

Реферати :

Лекції