Основи техніки безпеки — №4

Оперативна сигналізація застосовується для оперативного керування виробничим процесом. Подача сигналів може здійснюватися як ручними прийомами, так і автоматично.

Попереджувальна сигналізація оповіщає про виникаючу чи небезпеці, що наближається, під час роботи. Так, звукові і світлові сигналізатори зернового комбайна попереджають оператора-комбайнера про забивання шнеків, барабанів молотарки під час роботи.

Пізнавальна сигналізація виділяє окремі виробничі об’єкти чи шкідливі зони по якій-небудь ознаці небезпеки. Для цих цілей розроблені «Кольори сигнальні і знаки безпеки». У них багато загального з відомим стандартом «Знаки дорожні». Тут також застосовані чотири категорії позначень: забороняючі, попереджуючі, приписуючі і вказівні знаки. Крім того, знаки радіаційної небезпеки включені в групу попереджуючих. Наприклад:

Забороняючі знаки

— Забороняється користатися відкритим вогнем.

— Забороняється курити.

— Вхід (прохід) заборонений.

Попереджуючі знаки

— Обережно! Отруйні речовини.

— Обережно! Електричний струм.

— Обережно! Працює кран.

— Обережно! Можливе падіння. Застосовуються разом з табличкою з написом, що пояснює, (наприклад, «Обережно! Слизько»).

Приписуючі знаки

— Працювати в касці!

— Працювати в захисних рукавичках!

— Працювати в захисному одязі!

— Працювати в захисному взутті!

— Працювати в захисних окулярах!

Вказівні знаки

— Вогнегасник.

— Пункт повідомлення про пожежу.

— Місце паління (може застосовуватися разом з вказівною стрілкою).

— Розташування визначеного місця, чи об’єкта засобу (наприклад, «Пункт медичної допомоги», «Телефон», «Прохід тут», «Питна вода»).

Знаки радіаційної небезпеки (ДСТ 17925-72) мають вигляд; угорі-промисловий знак, під ним знак для транспортної етикетки. Знак радіаційної небезпеки — попереджуючий. Усередині знака можна розмістити напис, що роз’ясняє чи додатково попереджуючу про небезпеку, наприклад: «Гамма-випромінювання», «Радіоактивність» і ін. Для етикеток допускається нанесення вертикальних червоних смуг, що позначають транспортні категорії.

Сигнальні кольори також застосовуються в рамках пізнавальної сигналізації та передбачають використання чотирьох кольорів:

1. червоний — забороняючий (фарбуються кнопки, важелі, внутрішні поверхні огороджень, струмоведучі частини електроустановок).

2. жовтий — попереджуючий (фарбуються наружні частини огороджень, перила площадок, точки замаркування на машинах, ємності отрутохімікатів).

3. зелений – сигнальний або дозволяючий; фарбують електричні і освітлювальні лампочки, які вказують нормальну роботу.

4. синій – фарбують знаки сповіщання про мед. аптечку, вказівні знаки безпеки праці.

Дистанційне керування відноситься також до категорії захисних засобів, забезпечуючи контроль і регулювання роботи устаткування з ділянок, досить вилучених від небезпечної зони. Спостереження здійснюються чи візуально за допомогою систем телеметрії і телебачення. Такі системи дозволяють забезпечити контроль за роботою декількох ділянок з одного пульта. За принципом дії розрізняють п’ять систем дистанційного керування: механічну, гідравлічну, пневматичну, радіоелектричну і комбіновану. Вибір того чи іншого принципу дії визначається конструкцією устаткування, ступенем небезпеки підконтрольного фактора, необхідністю точного дотримання дистанції й інших вимог технології провадження робіт.

Засоби індивідуального захисту застосовуються в умовах, де можливий вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Сюди входять спецодяг, респіратори, протигази, каски, окуляри захисні, рятувальні та монтажні пояси і т. д. Види засобів індивідуального захисту, технічні вимоги до них визначаються відповідним стандартом ДСТ 12.4.011- 75 «ССБТ. Засоби захисту працюючих. Класифікація».

6. Поняття про електробезпеку.

Широке використання електроенергії у всіх галузях народного господарства зумовлює розширення кола осіб, котрі експлуатують електрообладнання. Тому проблема електробезпеки при експлуатації електрообладнання набуває особливого значення.

Аналіз нещасних випадків в промисловості, котрі супроводжуються тимчасовою втратою працездатності потерпілими свідчить про те, що кількість травм, викликаних дією електрики, порівняно невелика і складає 0,5-1% від загальної кількості нещасних випадків, що трапляються в промисловості. Проте слід зауважити, що з загальної кількості нещасних випадків зі смертельним наслідком на виробництві 20-40% трапляється внаслідок ураження електрострумом, що більше, ніж внаслідок дії інших причин, причому близько 80% смертельних уражень електричним струмом відбувається в електроустановках напругою до 1000 В. Ця обставина зумовлена значною поширеністю таких електроустановок і тим, що їх обслуговують практично всі особи, що працюють в промисловості.

Основними причинами електротравматизму на виробництві є:

— випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування;

— використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В;

— робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції;

— недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та ін.

Електробезпека — система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики (ГОСТ 12.1.009-76. ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения).

Наведене визначення включає 4 фактори. Два з них (електричний струм і електрична дуга) відносяться безпосередньо до небезпечних і є предметом розгляду даного розділу.

Розгляд питання електробезпеки пов’язаний з широким колом термінів та визначень, передбаченим ГОСТ 12.1.009-76, з якими слід ознайомитися.

Електротравма — це травма, викликана дією електричного струму або електричної луги. Електротравми поділяються на два види: електротравми, котрі виникають при проходженні струму через тіло людини, і електротравми, поява котрих не пов’язана з проходженням струму через тіло людини. Ураження людини в другому випадку пов’язується з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, а відтак — суттєвими механічними ушкодженнями. Існує також поняття „електротравматизм».

Електротравматизм — це явище, котре характеризується сукупністю електротравм, котрі виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях. Осередок, джерело електротравматизму — та чи інша тимчасова або навіть постійна ситуація при експлуатації електроустановок, коли мають місце аналогічні випадки ураження людини струмом.

Електроустановки — машини, апарати, лінії електропередач і допоміжне обладнання (разом із спорудами і приміщеннями, в яких вони розташовані), призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електричної енергії та перетворення її в інші види енергії (ПУЭ-86).

Виходячи з наведеного визначення, кожен окремо взятий електродвигун, комп’ютер, внутрішня електромережа в приміщенні, будь-який побутовий споживач електроенергії підпадає під поняття «електроустановка».

Електроприміщення — приміщення або відгорожені, наприклад, сітками частини приміщень, доступні тільки для кваліфікованого обслуговуючого персоналу, в яких розміщені електроустановки (ПУЭ-86).

7. Особливості дії електричного струму на організм людини.

Проходячи через тіло людини, електричний струм спричиняє термічну, електролітичну та механічну (динамічну) дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні живій та неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, котра є специфічним процесом, властивим лише живій тканині.

Термічна дія струмуПроявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, котрі знаходяться на шляху струму, що викликає в них суттєві функціональні розлади.

Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.

Механічна (динамічна) дія — це розшарування, розриви та інші подібні ушкодження тканин організму, в тому числі м’язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.

Біологічна дія струмуПроявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі і котрі тісно пов’язані з його життєвими функціями.

Різноманітність впливу електричного струму на організм людини призводять до електротравм, котрі умовно поділяються на два види:

— місцеві електротравми, котрі означають місцеве ушкодженні організму;

— загальні електротравми (електричні удари), коли уражається (або виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем.

Tagged with: , , , , , , , , ,
Posted in Основи охорони праці

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС