Організаційні основи охорони праці — №3

Згідно з «Кодексом України про адміністративні правопорушення», ст. 41 «Порушення вимог законодавства про працю та охорону праці», — порушення вимог законодавства про працю спричиняє накладання штрафу на службових осіб до 10 мінімальних заробітних плат. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою накладання штрафу на працівників до 5 мінімальних заробітних плат.

Матеріальна відповідальність передбачається ст.44 Закону України «Про охорону праці», та доповненнями, викладеними в главі 9 КЗПУ, і полягає в тому, що посадова особа, із провини якої стався нещасний випадок, зобов’язана повністю або частково виплатити грошову суму, яку підприємство втратило внаслідок нещасного випадку. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заробітної плати, за винятком випадків, передбачених законодавством.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності.

У відповідності з законодавством передбачена обмежена матеріальна відповідальність за умови:

1) працівники — за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, продукції, в тому числі при їх виготовленні, — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

2) керівники підприємств, їх заступники, а також керівники структурних підрозділів — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю цінностей.

Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, укладено письмовий договір про взяття працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням, тощо;

Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника, а керівниками підприємств та їх заступниками — за розпорядженням вищестоящого органу шляхом відрахування із заробітної плати.

Кримінальна відповідальність за порушення вимог охорони праці, грубих порушень безпеки праці, що призвели до нещасних випадків, каліцтва та смерті працівників, що підлягає під визначення злочин, установлена Кримінальним кодексом.

Злочином є порушення правил безпеки робіт, якщо воно заподіяло шкоду здоров’ю людей або завідомо могло спричинити людські жертви чи інші тяжкі наслідки і карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до восьми років. Те ж саме діяння, якщо воно спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк до восьми років.

Ознаки злочину є як у діях, так і у бездіяльності, тобто у невиконанні того, що слід робити на виконання відповідальних правил або інструкцій. Варто також відмітити, що термін «бездіяльність» кваліфікується як порушення правил охорони праці.

5. Планування робіт з охорони праці. Номенклатура заходів.

Слід зауважити, що чіткого терміну «планування робіт з охорони праці» Законодавством України з охорони праці не визначено. Разом з тим планування робіт, або заходів з охорони праці є невід’ємною функцією системи управління охороною праці. А саме така постановка питання є одним із головних напрямків реалізації практично кожного юридичного документу з охорони праці.

Для прикладу:

— в Законі України про охорону праці, в статті 13 «Управління охороною праці та обов’язки роботодавця» передбачається, що «…роботодавець…розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи…охорони праці»;

— в Кодексі законів про працю України, в главі XI «Охорона праці» зазначено, що «Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів…»;

— а в Постанові Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 994 взагалі затверджений перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат.

Обговорення, схвалення, проектування та інші елементи управління складають в цілому процес планування заходів з охорони праці.

В залежності від терміну, на який проектується виконання заходів з охорони праці, планування робіт може бути визначене як Перспективне (на тривалий відрізок часу), Поточне (терміном на рік) і Оперативне (на квартал, місяць, декаду).

До перспективних планів відноситься комплексний план покращення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів, що передбачає створення відповідних до нормативних актів про охорону праці умов праці, які пов’язані з перспективними змінами підприємства. Таке планування, як правило, розраховане на термін 2 — 5 років. Реалізація цих планів забезпечується через річні плани номенклатурних заходів з охорони праці, які включаються до угоди, що є невід’ємною частиною колективного договору.

Поточні плани передбачають реалізацію заходів до покращення умов праці, створення кращих побутових і соціальних умов на виробництві. Ці плани обов’язково забезпечуються фінансуванням згідно з розробленими кошторисами.

Питання охорони праці можуть відбиватися в інших поточних планах, які підприємства та організації складають на вимоги своїх трудових колективів: план соціального розвитку колективу; наукової організації праці; механізації важких і ручних робіт; охорони праці жінок; підготовки підприємства до робіт в осінньо-зимовий період; підвищення культури виробництва та ін.

Оперативні плани складаються для швидкого поліпшення виявлених в процесі державного, відомчого і громадського контролю недоліків в стані охорони праці, а також для ліквідації наслідків аварій або стихійного лиха.

При плануванні заходів з охорони праці слід мати матеріали виробничого травматизму, умов праці на підприємстві, зауваження та рекомендації комісії по охороні праці щодо покращення стану охорони праці на підприємстві та інші матеріали.

Для полегшення складання планів слід керуватися Номенклатурою заходів, що є важливим елементом планування робіт і, як наслідком, фінансового забезпечення запланованих заходів. Номенклатура заходів з охорони праці являє собою затверджений державними установами перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат на охорону праці, іншими словами, є переліком заходів, що відносяться до охорони праці, та не враховують заходи по загальній раціоналізації виробництва, утіленню нових технологій, хоч їх реалізації і приводити до покрашення умов праці.

В Україні номенклатура заходів з охорони праці передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 994 «Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат».

Згідно даної Постанови, усі заходи поділяються на 7 пунктів:

1. Приведення у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці:

— механізації вантажно-розвантажувальних та інших важких робіт;

— захисту працюючих від ураження електричним струмом;

— безпечного виконання робіт на висоті;

— діючого технологічного та іншого виробничого обладнання;

— систем вентиляції, нагрівання (охолодження) на робочих місцях;

— систем природного та штучного освітлення;

— евакуаційних виходів, технологічних розривів, проходів;

— автоматизованих інформаційних систем охорони праці та інших систем.

2. Усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів або приведення їх рівнів на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

3. Проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.

4. Проведення цільового навчання з охорони праці працівників.

5. Забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до встановлених норм.

6. Надання працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів.

7. Проведення обов’язкового попереднього, періодичного і позапланового медичного огляду працівників.

Узагалі на підприємствах планування проведення заходів з охорони праці слід передбачати як комплексне (перспективне), котре планується на період до п’яти років.

Комплексний план підприємства використовується для поточного планування. Розроблений план номенклатурних заходів з охорони праці оформлюється угодою між власником підприємства та працівниками через профспілкову організацію.

В угоду з охорони праці, яка входить до колективного договору, включають перелік заходів з безпеки праці, які повинні виконуватися у звітному році, обсяг грошових асигнувань на кожен окремий захід, термін його виконання, та відповідального за кожний затверджений захід.

6. Фінансування заходів з охорони праці.

Фінансування заходів з охорони праці передбачається статтею 19 Закону України «Про охорону праці», та іншими відповідними законодавчими актами, зокрема постановою Кабінету Міністрів від 9 березня 1999 р. № 335 та постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 N 994.

У відповідності до зазначених документів фінансування заходів з охорони праці здійснюється як роботодавцем, так і на підставі державних програм, передбаченими відповідними джерелами фінансування.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від суми реалізованої продукції. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або міському бюджетах і повинні становити не менше 0,2% від фонду оплати праці.

Державний, галузеві, регіональні і фонди підприємств, як передбачалося Постановою КМУ від 9 березня 1999 року № 335, можуть також формуватися за рахунок добровільних відрахувань підприємств з прибутку, що залишається у їх розпорядженні; за рахунок коштів підприємств, повернених за отриману раніше допомогу на становлення і розвиток спеціалізованих виробництв, науково-технічних центрів, творчих колективів та експертних груп, якщо це передбачено умовами угоди про їх надання; коштів інших доходів громадських організацій, що надійшли у порядку надання допомоги, тощо.

Перерахування коштів підприємств до фонду охорони праці здійснюється у визначені інструкцією строки. У разі затримки перерахувань стягується пеня. Контроль за сумами і строками перерахувань покладено на територіальні органи Держнаглядохоронпраці, а також, органи та об’єднання, що є розпорядниками коштів галузевих і регіональних фондів.

Кошти фондів охорони праці в кінці календарного року не підлягають списанню, або перерахуванню і переходять повністю на наступний календарний рік.

Фінансування заходів по охороні праці в сільськогосподарських підприємствах можуть також здійснюватися за рахунок: державних капіталовкладень (якщо ці витрати є капітальними); амортизаційного фонду (якщо заходи проводяться одночасно з капітальним ремонтом основних засобів); банківського кредиту (якщо заходи входять в комплекс витрат, які кредитує банк для впровадження нової техніки та технології); коштів, передбачених кошторисом накладних витрат (якщо витрати не носять капітального характеру).

Реферати :

Tagged with: , , , , , , ,
Posted in Основи охорони праці

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС