Оцінка санітарного стану доільного обладнання на молочній фермі

Лабораторн-практична робота №1.

 Оцінка санітарного стану доїльного обладнання на молочній фермі.

Мета заняття. Ознайомитись із організацією роботи в лабораторії та правилами техніки безпеки; навчитись оцінювати санітарний стан доїльного обладнання на молочній фермі.

Завдання: 1. Освоїти основні правила техніки безпеки під час роботи в  лабораторії. 2. Ознайомитися з лабораторним обладнанням та посудом. 3. Вивчити методи оцінки санітарного стану доїльного обладнання на молочній фермі, пункті збору молока.

Обладнання та матеріали: лабораторне обладнання (термостат, сушильна шафа, центрифуги, холодильник, водяна баня, лабораторні ваги); лабораторний посуд (пробірки, піпетки, чашки Петрі, ступки, мензурки, колби, циліндри); лабораторний інвентар (штативи для пробірок, термометри, набори препаратів для лабораторних занять, спиртівки, марлеві серветки, фільтрувальний папір).

Довідковий матеріал.

 Правила роботи та техніка безпеки умовах лабораторії.

1. Не розпочинати роботи без відповідного інструктажу.

2. Дотримуватись тиші під час роботи. Підтримувати своє робоче місце в чистоті та порядку.

3. Перед роботою ретельно підготувати своє робоче місце, раціонально розмістити хімікати, реактиви, лабораторний посуд, наважки, перевірити правильність приладів. На робочому столі не повинно бути ніяких сторонніх предметів.

4. У випадку виявлення несправності в обладнанні лабораторії або приладах, роботу на них негайно припинити і повідомити викладача чи відповідний обслуговуючий персонал.

5. Не торкатись до проводів, приладів і апаратів, якщо вони не мають ізоляції

6. Вимикати електричні прилади, обладнання і апарати тільки сухими руками. При припиненні подачі електроенергії негайно вимкнути електроприлади і електрообладнання.

7. Недозволяється працювати в пальто або класти пальто і головні убори на стільці, столи, прилади. Знаходитись лабораторії і працювати в ній дозволяється лише у спецодязі (білий халат).

8. Забороняється заносити  в лабораторію сторонні  речі та продукти харчування (окрім досліджуваних проб). Не дозволяється  палити та їсти в лабораторії.

9. Категорично заборонено пити воду із хімічного посуду.

10. За кожним працівником (студентом) повинно бути закріплено робоче місце та інше приладдя.

11. На робочому місці розміщують лише те обладнання та реактиви, які необхідні для виконання конкретної роботи.

12. При виконанні досліджень використовувати посуд, реактиви, розчини, молоко лише строго відповідно до затверджених інструкцій та відповідних методик.

13. На посуді повинні бути стандартні або наклеєні етикетки з назвою реактиву і датою його виготовлення. Заборонено користуватися реактивами без етикеток.

14. При використанні реактивів дотримуватись відповідних правил та особливої акуратності: банки з сухими реактивами і склянки з розчинами тримати закритими, відкривати їх тільки під час використання; при закриванні склянок не плутати пробки, в протилежному випадку реактиви забруднюються і становляться непридатними для роботи; реактиви повинні завжди зберігатися у закритих ємностях, а леткі тільки під витяжною шафою; окремі використані реактиви (наприклад, розчин срібла та ін.) виливати у спеціальні ємності для подальшої їх регенерації; при проведенні досліджень використовувати мінімальну кількість реактивів та молока; заповнювати розчинами бюретки, відмірювати піпетками молоко і розчини слід у строгій відповідності до загально існуючих правил.

15. Не пробувати на смак хімікати і реактиви, не брати їх руками, не нюхати, підносячи посудину або колбу близько до обличчя. Хімічні речовини брати шпателем, ложкою або за допомогою мірного посуду. Реактиви наливати дуже обережно.

16. Забороняється втягувати ротом у піпетки кислоти, луги, розчини отруйних речовин та інші шкідливі речовини. В цих випадках користуються мірними циліндрами, бюретками, градуйованими пробірками, автоматичними піпетками з насадками.

17. Якщо кислота попала на руки або лице, потрібно уражені місця той час же промити чистою водою, потім слабким розчином соди і знову чистою водою. Якщо на одяг попала кислота, її нейтралізують сухою содою і змивають водою. При попаданні кислоти на стіл, штатив, підлогу її нейтралізують сухою содою, змивають водою і ретельно витирають.

18. З хромовою сумішшю, яка використовується для миття посуду, звертатися так же і дотримуватись таких же правил, як і при роботі з кислотою.

19. Вмикати електрообладнання можна лише з дозволу викладача або його асистента чи лаборанта.

20. Використаний папір, фільтри, побитий посуд збирають у спеціальні ємності.

21. Закінчивши роботу, прибирають своє робоче місце (миють посуд, ставлять на місце реактиви, прилади, виносять сміття, перекривають газ, вимикають електроенергію, перевіряють водяні крани).

22. Результати проведених досліджень акуратно вписують у зошит.

Оцінка санітарного стану доїльного обладнання на молочній фермі,

 пункті збору молока: візуальна, хімічними методами.

Одним з основних заходів щодо підйому санітарної культури на молочній фермі є організація контролю санітарного стану доїльної техніки і молочного посуду.

Оцінка санітарного стану доільного обладнання на молочній фермі

Рис. 1. Схема доїльної установки

1 —  мотор; 2 — вакуум-насос; 3 — трубопровід; 4 — доїльне відро;

5 — пульсатор; 6 — доїльні стакани; 7 — колектор; 8 — вакуум-балон;

9 — регулятор; 10 — ціанометр.

Оцінка санітарного стану доільного обладнання на молочній фермі

Рис. 2 Пересувна доїльна установка

Принципова схема санітарної обробки доїльних апаратів і молочного посуду така:

1. Після доїння апарати потрібно негайно сполоснути холодною або теплою водою від залишків молока.

2. Наступним етапом є його миття. За допомогою мийних засобів очищають доїльний апарат і молочний посуд від  білково-жирових залишків. Разом з ними видаляється  основна маса мікробів, які є на стінках деталей доїльного апарата чи молочного посуду.

3. Після миття роблять дезінфекцію, завдяки якій процес знищення мікробів закінчується, і об’єкт обробки набуває так званої виробничої стерильності.

4. Санітарна обробка завершується  обполіскуванням  його від залишків дезрозчину.

Після проведення санітарної обробки контроль здійснюється візуально, хімічним методом і мікробіологічним дослідженням змивів.

Візуальний контроль. При візуальному огляді виявляють якість механічної очистки посуду, підлоги, стін тощо.

При огляді доїльних апаратів і молочного посуду у першу чергу звертають увагу на вузли апаратів, важкодоступні для санітарної обробки. Це дійкова  гума в місці переходу в  молочну трубку, колектор, молочний шланг, кришка бачка, у місці кріплення гумового ущільнювального кільця. Стакани доїльного апарата розбирають, знімають дійкову гуму і від’єднують від молочної трубки. Наявність молочно-жовтого нальоту на внутрішній поверхні воронкоподібного розширення молочної трубки вказує на те, що апарат давно не піддавали ручному очищенню. Розгвинтивши колектор доїльного апарата, оглядають його внутрішні поверхні. Наявність слизу на стінках говорить про незадовільний санітарний стан усього доїльного апарату. Цей висновок підтверджується оглядом внутрішніх стінок молочного шланга як з боку колектора, так і з боку кришки молочного бачка. Знявши гумове ущільнювальне кільце, оглядають кришку бачка, внутрішні стінки його молочного патрубка.

При огляді доїльних установок звертають увагу на ущільнювачі в місцях з’єднання молокопроводу, фільтр, охолоджувач молока, насоси, якими перекачують молоко, крани молочного бака.

Наявність видимого забруднення хоча б окремих вузлів установки вказує на незадовільний стан.

При огляді посуду звертають увагу на місця важкодоступні для очищення: ділянки переходу стінок у дно, шви. Оглядають гумові ущільнювальні кільця кришок молочних фляг.

При наявності на фермі охолоджувачів особливо ретельно оглядають ділянки з’єднань молокопроводів, насоси, внутрішню поверхню гумових шлангів.

Якщо на стінках посуду є забруднення, відкладення на вузлах доїльних апаратів і установок, санітарну обробку їх визнають незадовільною, подальше дослідження доїльного інвентарю припиняють і вживають заходів до впровадження більш ефективних режимів санітарного догляду. При відсутності видимих забруднень доїльного і молочного інвентарю з основних вузлів його беруть змиви для мікробіологічного дослідження.

Хімічний контроль. Для хімічного контролю періодично (не рідше одного разу в місяць ) в чисті колби або пляшки з притертими гумовими корками відбирають 500 см3 мийних і дезінфікуючих розчинів і направляють для хімічного аналізу процентного вмісту активно діючих хімічних речовин у лабораторію.

Контроль якості миття (на залишкову лужність) посуду, обладнання проводиться за допомогою індикаторного паперу або в змивах з цих об’єктів за

Допомогою фенолфталеїну.

Для контролю за допомогою лакмусового паперу одразу ж після миття до вологої поверхні, що контролюється, прикладають смужку індикаторного лакмусового папірця. Забарвлення лакмусового папірця в синій колір свідчить про наявність на даному об’єкті залишкової лужності. Якщо колір папірця не змінився — залишкова лужність відсутня. При позитивній реакції на залишкову лужність, досліджуваний об’єкт необхідно додатково сполоснути водою.

При використанні фенолфталеїну  — до змиву добавляють 2-4 краплі 1% спиртового розчину фенолфталеїну. У випадку наявності в змивній воді залишкової лужності рідина в стаканчику забарвлюється в рожевий колір.

Послідовність виконання роботи

Завдання 1. Освоїти основні правила техніки безпеки під час роботи в лабораторії. Законспектувати основні положення в робочий зошит.

Завдання 2. Вивчити методи оцінки санітарного стану доїльного обладнання на молочній фермі, пункті збору молока.

Питання для самоконтролю.

Як здійснюють візуальний контроль якості санітарної обробки доїльного обладнання? Як відбирають змиви з доїльного обладнання? Як здійснюють хімічний контроль якості миття та дезинфекції? Як проводять оцінку бактеріологічного контролю якості та дезинфекції молочного обладнання?

Література

Хоменко В. І. Гигиена получения в ветсанконтроль молока по государственному стандарту. – К.: Урожай, 1990. – 399 с.

Tagged with: , , , ,
Posted in Отримання доброякісного молока 3к.1с

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС