Оцінка і калькуляція

Лекція 5.

Тема 5. Оцінка і калькуляція

5.1. Оцінка як система вартісного виміру

5.2. Калькуляція в системі бухгалтерського обліку

5.1. Оцінка як система вартісного виміру

Бухгалтерський облік нерідко називають вартісним, підкреслюючи те, що в цьому обліку відображаються лише такі об’єкти, які мають вартісну оцінку. Саме застосування вартісної оцінки дає можливість зіста­вити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результати його роботи. Отже, такі важливі економічні показники, як собівартість, прибуток, рен­табельність базуються на вартісній оцінці.

Оцінка — це спосіб вираження з допомогою гро­шового вимірника наявності та руху господарських засобів.

Математичне вираження цього способу є таким:

Кількість * Ціна за одиницю = Вартість

У діяльності підприємства виділяють:

1) купівельну вартість – вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

2) продажну вартість – вартість, за якою воно реалізовує (продає) товар;

3) собівартість готової продукції або послуг – суму виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві.

Оцінка є складовим елементом методу бухгал­терського обліку і не тільки тісно зв’язана з усіма ін­шими елементами, але є передумовою їхнього функціонування. Так, складання балансу передбачає обов’яз­кову умову застосування грошового вимірника, тобто грошову оцінку засобів. У свою чергу, відображення операцій у відповідних документах, на рахунках, про­ведення інвентаризації та складання звітності неможливе без їхнього вимірювання, узагальнення та підра­хунку у грошовому вираженні.

Таким чином, грошова оцінка є самою суттю бух­галтерського обліку. Від її обґрунтованості та прави­льного застосування залежить об’єктивність характе­ристики наявних ресурсів та ефективності їх викорис­тання, точність визначення результатів роботи кожно­го підприємства. Досягнення цього забезпечується дотриманням най­важливіших принципів оцінки — її Реальності та Од­наковості (єдності).

Реальність оцінки відображає відповідність грошового виразу вартості об’єкта затратам Живої та уречевленої праці, вкладеної в нього. З цією метою всі натуральні та трудові показники перево­дять у грошові за допомогою діючих цін, розцінок та інших ат­рибутів. Відтак реальність оцінки передбачає своєчасну та належ­ним чином обґрунтовану Калькуляцію собівартості виготовленої продукції. Чинними положеннями про організацію бухгалтерського об­ліку і звітності в Україні, які є обов’язковими для всіх підпри­ємств та установ, передбачено, що для відображення в бухгалтерському обліку та звітності майно та господарські операції оцінюються в національній грошовій одиниці України — гривні, підсу­мовуванням проведених витрат.

Принцип однаковості (єдності) оцінки полягає в тім, що на всіх підпри­ємствах протягом тривалого періоду однакові засоби мають од­наковий порядок оцінки, який регулюється органами, що здійс­нюють керівництво бухгалтерським обліком. В основу оцінки засобів підприємств України покладено їх фактичну собівартість. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено, що капітальні вкла­дення (витрати, спрямовані на придбання, створення основних засобів) та фінансові вкладення оцінюються за фактичними ви­тратами. Основні засоби, нематеріальні активи та малоцінні і швидкозношувані предмети оцінюють також за фактичними ви­тратами на їх придбання, доставку і встановлення, відображаючи окремо суму їх зносу. Такий порядок дає можливість будь-коли визначити залишкову (реальну) вартість цих об’єктів як різницю між початковою їхньою вартістю та сумою нарахованого зносу.

Товари в торговельних підприємствах обліковуються за цінами продажу. Різниця між купівельною вартістю та вартістю за цінами продажу відображується у звітності як окрема стат­тя. Окремо відображаються також витрати із завезення товарів й залишок цих витрат, що відноситься до нереалізованої частини товару. Отже, в кінцевому ра­хунку відображається фактична вартість товарів за її складовими частинами.

Сировина і матеріали, паливо, запасні частини та інші вироб­ничі запаси, а також вироблена готова продукція оцінюються за їхньою фактичною собівартістю. Проте в поточному обліку їх відображають або за встановленими умовними, внутрігосподарсь­кими обліковими цінами, або за плановою собівартістю з обов’яз­ковим відображенням окремо транспортно-заготівельних витрат або відхилення фактичної собівартості від планової.

Отже, застосування в поточному обліку таких умовних цін з метою спрощення облікового процесу та одержання додаткової облікової інформації в будь-якому разі передбачає обов’язкове доведення оцінки названих об’єктів до їхньої фактичної собівар­тості. Такий порядок до певної міри є вимушеним, оскільки фак­тичну вартість цих об’єктів можна визначити лише в кінці місяця.

Розрахунки з дебіторами та кредиторами відображаються кож­ною стороною у власній звітності в сумах, що випливають з бухгал­терських записів і визнаються нею правильними.

Слід зазначити, що за умов ринкової економіки застосовується багато методів оцінки засобів підприємства; за собівартістю, за ринковими цінами, за найменшою оцінкою та ін. Але за всіх об­ставин оцінка засобів підприємства має відповідати вимогам бух­галтерської звітності.

Виходячи з принципів реальності та однаковості оцінки за умов інфляції, відповідні засоби підлягають переоцінці, яка про­водиться у встановленому для всіх підприємств єдиному поряд­ку. Завдяки цьому досягається реальність оцінки засобів підпри­ємства на кожний момент його функціонування.

Водночас матеріальні ресурси, на які ціна продажу зменши­лась, або ресурси застарілі чи такі, що втратили первісну якість, оцінюються за ціною можливої реалізації. Коли ця ціна стає ниж­чою за їхню первісну вартість, то різницю відносять на фінансові результати.

5.2. Калькуляція в системі бухгалтерського обліку

Основою оцінки засобів підприємств та здійснюваних господарських процесів є фактична собівартість. Для визначення її величини використовують калькуляцію.

Калькуляційні розрахунки з визначення собівартості в розрізі встановлених статей, оформлені у вигляді документа, і мають на­зву калькуляції. Сам процес здійснення, проведення цих розра­хунків називається калькулюванням.

Отже, під калькулюванням слід розуміти спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей, виготовленої продукції та виконаних робіт.

Калькуляція є елементом бухгалтерського обліку. Вона тісно пов’язана з рахунками, оскільки за їх допомогою забезпечується необхідна інформація для визначення собівартості. На *таких ра­хунках дані відображають відповідно до встановлених вимог сто­совно калькуляційних розрахунків. Тому ці рахунки за їхньої класифікації називають калькуляційними.

З другого боку, калькуляція в бухгалтерському обліку розгля­дається як варіант оцінки відповідних засобів і процесів. Вартісне вимірювання в бухгалтерському обліку значною мірою базується на калькуляції. Саме калькуляційні розрахунки є важливою ба­зою для порівнювання зроблених витрат і одержаних результатів. Проте їх виконання можливе лише за умов застосування вартіс­ної оцінки витрачених для здійснення господарської, виробничої діяльності ресурсів.

Таким чином, калькуляція є необхідною умовою обґрунтова­ної грошової оцінки, а грошова оцінка — невід’ємною складовою калькуляції, яка, власне, і забезпечує виконання калькуляційних розрахунків. Тільки грошова оцінка робить можливим облік та уза­гальнення всіх різноманітних витрат ресурсів і послуг. Фактичну собівартість продукції, робіт і послуг підпри­ємство може визначити лише після повного завершення звітного місяця. Саме цим пояснюється використання в поточному обліку планової собівартості для відображення руху готової продукції.

Для підвищення практичної значущості калькуляції, обґрун­тованого спрощення техніки калькуляційних розрахунків важли­ве значення має правильне визначення об’єктів калькуляції та ка­лькуляційних одиниць. Під об’єктом калькуляції слід розуміти ок­ремий вид чи групу однорідної продукції, певну роботу або вид послуг, за якими розраховується собівартість їх виробництва.

З об’єктами калькуляції нерозривно зв’язані й відповідні ка­лькуляційні одиниці, які є вимірниками даного об’єкта. У прак­тиці калькуляційної роботи використовують натуральні одиниці (метри, штуки, кілограми та ін.), умовно-натуральні та умовні.

Калькулювання собівартості продукції складається з цілого комплексу робіт, виконання яких і становить основний зміст калькуляції..

Конкретний зміст та послідовність перелічених етапів (видів) робіт значною мірою залежать від технології та організації дано­го виробництва і встановлюється галузевими положеннями.

Зниження собівартості продукції — важлива умова підвищен­ня ефективності виробництва. Тому належне нормування вироб­ничих витрат, застосування прогресивних норм і нормативів, контроль за дотриманням чинних норм, удосконалення методів калькуляції є важливими чинниками управління собівартістю.

Значенням калькуляції як вимірника витрат на виробництво конкретних видів продукції, розрахунку їхньої рентабельності визначається й актуальність методології калькулювання.

Калькуляція передбачає періодичне (щомісячне) узагальнення на рахунках бухгалтерського обліку облікових даних про витрати.

Рекомендована література:

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Бухгалтерський облік у готельному та ресторанному господарстві : опорний конспект лекцій / укл. : В. Г.Горєлкін, С. Я.Король. — К : КНТЕУ, 2009. — 63 с.

Бухгалтерський облік у громадському харчуванні: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. / Ф. Ф. Бутинець та ін.; За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 440 с.

Дзюба Н. Громадське харчування: від документообігу до обліку.//Податки та бухгалтерський облік.– 7 серпня 2008 р.-№63.

Кузнецов В., Маханько О. Усе про облік та організацію громадського харчування. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2008. – 320 с.

Пасько, Т. О. Історія бухгалтерського обліку : навч.-метод. посіб. для са-мост. вивч. дисципліни / Т. О. Пасько. — Суми : Ун. кн., 2010. — 128 с.

Яремко І. Й. Теорія бухгалтерського обліку : навчальний посібник / І. Й. Яремко. — Львів : Новий Світ-2000, 2010.- 240 с.

Бондарь В. П., Петренко Н. И., Кузьмин Дм. Л. Вопросы инвентаризации в экономической литературе:Учебное пособие. – Житомир: ЖГТУ, 2009. – 868 с.

Бухгалтерський словник. / За ред. проф Ф. Ф.Бутинця. – Житомир: ПП „Рута”, 2008. – 224 с.

Сергеєв Ю. Г., Михайлов М. Г., Школьна В. В. Бухгалтерський облік у ресторанному господарстві. Програма навчальної дисципліни для підготовки фахівців з напряму 6.051701 «Харчові технології та інженерія», спеціальність «Технологія харчування», освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»/Суми, 2011 р., 21 стор, бібл. 66.

Реферати :

Tagged with: , , , ,
Posted in Бухоблік у ресторанному господарстві

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС