Методика дослідження виробничих шумів та вібраціі — №4

Щоб захистити від шуму обслуговуючий персонал, на виробничих ділянках з шумними технологічними процесами або особливо шумним устаткуванням влаштовують кабіни спостереження і дистанційного керування.

Найбільш простим і дешевим засобом зниження шуму в виробничих приміщеннях є використання звукоізолюючих кожухів, які повністю закривають найбільш шумні агрегати. Звукоізолююча властивість огородження залежить від його розмірів, форми, матеріалу, тощо і може досягати 60 дБ.

Використання звукопоглинальних конструкцій може дати ефект зниження шуму на 12–15 дБА поблизу від цих конструкцій. Поблизу джерела шуму ефект зниження шуму не перевищує 2–5 дБА.

Для зниження шуму різного газодинамічного обладнання використовують глушники шуму. Глушники є обов’язковою складовою частиною установок з двигунами внутрішнього згоряння. Ці конструкції настроюються на окремі частотні смузі і мають ефект зниження шуму до 30 дБ.

Використання засобів індивідуального захисту від шуму здійснюють у випадках, якщо інші (конструктивні та колективні) методи не забезпечують допустимих рівнів звуку. Засоби індивідуального захисту дозволяють знизити рівні звукового тиску на 7–45 дБ. Вони розподіляються на вкладиші у вигляді тампонів, які встромляються у слуховий канал; протишумові навушники, які закривають вушну раковину зовні; шлеми та каски. Наприклад, для зниження середньо-та високочастотних доцільно використовувати навушники типу ВЦНИИОТ-2м, або вкладиші типу «Беруши» або типу «Грибок».

Для зниження шкідливого впливу підвищених рівнів ультразвуку зменшують шкідливе випромінювання звукової енергії у джерелі, локалізують дію ультразвуку за допомогою конструктивних та планувальних рішень, здійснюють організаційно-профілактичні заходи. Зменшення шкідливого випромінювання у джерелі досягається підвищенням номінальних робочих частот джерел ультразвуку та виключенням паразитного випромінювання звукової енергії. Для локалізації дії ультразвуку конструктивним та планувальним рішеннями використовують звукоізолюючі кожухи, напівкожухи, екрани; окремі приміщення та кабіни, де розміщують ультразвукове обладнання; блокування, що відключає генератор ультразвуку у разі порушення звукоізоляції; дистанційне керування; облицювання приміщень та кабін звукопоглинальними матеріалами. Організаційно-профілактичні заходи включають інструктаж про характер дії підвищених рівнів ультразвуку та про засоби захисту від нього, а також організацію раціонального режиму праці та відпочинку.

Як засіб індивідуального захисту від ультразвуку що розповсюджується через повітря використовують протишуми.

Завдяки малому затуханню хвилі Інфразвуку поширюється в атмосфері на великі відстані. Практично неможливо зупинити інфразвук за допомогою будівельних конструкцій на шляху його поширення. Неефективні також засоби індивідуального захисту. Дієвим засобом захисту є зниження рівня інфразвуку в джерелі його випромінювання. Серед таких заходів можна виділити є внесення конструктивних змін в будову джерел, що дозволяє перейти з області інфразвукових коливань в область звукових наприклад, за рахунок збільшення частот обертання валів до 20 і більше обертів на секунду; підвищення жорсткості коливних конструкцій великих розмірів; усунення низькочастотних вібрацій. В цьому випадку зниження шуму може бути досягнуте застосуванням звукоізоляції та звукопоглинання.

Заходи, щодо захисту від дії вібраціїПоділяють на технічні, організаційні та лікувально-профілактичні. Також вони можуть бути розподілені як колективні та індивідуальні.

До технічних заходів відносять:

• зниження вібрації в джерелі її виникнення (вибір на стадії проектування кінематичних і технологічних схем, які знижують динамічні навантаження в устаткуванні);

• зниження діючої вібрації на шляху розповсюдження від джерела виникнення (вібропоглинання, віброгасіння, віброізоляція);

До організаційних заходів відносять:

• організаційно-технічні (своєчасний ремонт та обслуговання обладнання за технологічним регламентом, контроль вібрації, дистанційне керування вібронебезпечним обладнанням);

• організаційне — режимні (режим праці та відпочинку, заборону залучення до вібраційних робіт осіб молодших 18 років, тощо);

До лікувально-профілактичних заходів відносяться:

• медичний огляд;

• лікувальні процедури (фізіологічні процедури, вітаміно — та фітотерапія).

Найбільш важливим напрямком захисту від вібрації є конструктивні методи зниження віброактивності машин та механізмів — зменшення діючих змінних сил у конструкції та зміна її параметрів (жорсткості, приведеної маси, сили тертя демпферного пристрою). Дані методи базуються на аналізі рівнянь, які описують коливання машин.

Для зниження дії вібрації на обладнання та людину широко використовують метод віброізоляції – введення в коливну систему додаткового пружного зв’язку, яке послаблює передавання вібрації об’єкту, що підлягає захисту. Для віброізоляції машин з вертикальною збуджуючою силою використовують віброізолюючі опори у вигляді пружин, пружних прокладок (наприклад, гума) та їх комбінації

У ряді випадків добрий ефект дає застосування пневматичних або гідравлічних віброізоляторів.

У випадках, коли технічними засобами не вдається зменшити рівень вібрацій до норми, передбачають забезпечення працівників засобами індивідуального захисту. Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) можуть застосовуватися як для всього тіла людини, так і окремо для ніг та рук.

У якості таких засобів використовують віброізолюючі рукавиці і віброізолююче взуття, які мають пружні прокладки, що захищають працівника від впливу високочастотної місцевої вібрації. Ефективність таких рукавиць та взуття не дуже висока, тому що товщина вказаних прокладок не може бути дуже великою. Через це вони не дають помітного зменшення вібрацій на низьких частотах, а на високих (більш 100 Гц ) їх ефективність зменшується за рахунок хвильових властивостей тканин людського тіла. Засоби індивідуального захисту (взуття, рукавиці і т. ін.) від шкідливого впливу загальної та локальної вібрації повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.024-76. «ССТБ. Обувь специальная виброзащитная» та ГОСТ 12.4.002-74 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты рук от вибрации. Общие технические требования». Для зниження впливу локальної вібрації, що діє під час роботи з перфораторами та відбійними молотками використовують спеціальні пристрої до ручки керування (з елементами пружності, які згинаються, стискуються або скручуються, з телескопічними або шарнірними елементами).

5. Прилади:

Вимірювання шуму. Для встановлення фактичного рівня шуму використовують спеціальний прилад «Шум-1», вимірник шуму і вібрації ИШВ-1 у комплексі з октавними фільтрами, що дозволяють оцінювати рівень звукового тиску в кожній октавній смузі частот. Іноді в умовах виробництва шум записують на магнітофонну стрічку й у наступному аналізують його в лабораторних умовах.

Серед закордонних приладів для виміру шуму гарні характеристики мають комплекти приладів фірм «Брюль і К’єр» і «RFТ».

При дослідженні рівня шуму включають у робочий режим не менш 2/3 виробничого устаткування і вимірюють шум на рівні вуха працюючого.

Після детального вивчення шуму у всіх діапазонах частот на кожнім робочому місці і порівняння отриманих даних з вимогами ДСТ розробляють комплексний план заходів щодо захисту працюючих від шуму.

Вимірник шуму і вібрацій ИШВ-1 (мал. 3) призначений для виміру рівнів звукового тиску, віброшвидкості і віброприскорення в октавних полосах частот і рівнів звуку по частотних характеристиках А, В, С и ЛИН.

Методика дослідження виробничих шумів та вібраціі

Мал. 3. Прилад для вимірювання шуму та вібрацій ИШВ — 1

Дія приладу заснована на перетворенні звукових тисків, сприйманих мікрофоном при вимірі рівнів шуму (або механічних коливань, сприйманих датчиком при вимірах вібрації), у пропорційні по величині електричні сигнали, що після посилення подаються на вимірювальний прилад і оцінюються по шкалі в дБ. Прилад живеться від мережі або від батарейного блоку. Включити в роботу прилад ИШВ-1 (мал. 3) слід перевірити достатність його живлення. Для цього перемикач «Рід роботи» поставити в положення — «Контр. живлення». При цьому сигнальна лампа на передній панелі повинна мигати, а стрілка приладу — установитися напроти сектора «Батарея» (7—10 дБ). Якщо цього не відбувається, то необхідно перевірити блок мережного або батарейного живлення. До початку вимірів прилад необхідно прогріти протягом 5 хв.

Вимірювання вібрації. Вібрацію можна вимірювати за допомогою вимірника шуму і вібрації ИШВ-1 у комплексі з октавними фільтрами, а також за допомогою низькочастотної вібровимірювальної апаратури НВА-1 (мал. 4).

Методика дослідження виробничих шумів та вібраціі

Tagged with: , , , , , , , , ,
Posted in Основи охорони праці
фоторюкзак
Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС