Методика дослідження освітлення виробничих приміщень — №2

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, чергове, аварійне, евакуаційне, охоронне.

Робоче освітлення створює необхідні умови для нормальної трудової діяльності людини.

Чергове освітлення — зніжений рівень освітлення, що передбачається у неробочий час, при цьому використовують частину світильників інших видів освітлення.

Аварійне освітлення вмикається при вимиканні робочого освітлення. Світильники аварійного освітлення живляться від автономного джерела і повинні забезпечувати освітленість не менше 5% величини робочого освітлення, але не менше 2 лк на робочих поверхнях виробничих приміщень і не менше 1 лк на території підприємства.

Евакуаційне освітлення вмикається для евакуації людей з приміщення під час виникнення небезпеки. Воно встановлюється у виробничих приміщеннях з кількістю працюючих більше 50, а також у приміщеннях громадських та допоміжних будівель промислових підприємств, якщо в них одночасно можуть знаходитися більше 100 чоловік. Евакуаційна освітленість у приміщеннях має бути 0,5 лк, поза приміщенням — 0,2 лк.

Охоронне освітлення передбачається вздовж границь територій, що охороняються, і має забезпечувати освітленість 0,5 лк.

Як джерела світла при штучному освітленні використовуються лампи розжарювання та газорозрядні лампи. Основними характеристиками джерел світла є номінальна напруга, споживана потужність, світловий потік, питома світлова віддача та строк служби.

У лампі розжарювання видиме світло випромінює нагріта до високої температури нитка з тугоплавкого матеріалу. Світловий потік залежить від споживаної потужності і температури нитки. Лампи розжарювання прості у виготовленні, надійні в експлуатації. Їх недоліки: мала світлова віддача (10-15 лм/Вт), невеликий строк служби (близько 1000 год) та несприятливий спектральний склад світла, в якому переважають жовтий та червоний кольори при нестачі синього та фіолетового порівняно з природним світлом, що утруднює розпізнавання кольору.

У газорозрядних лампах балон наповнюється парами ртуті та інертним газом, на внутрішню поверхню балона можуть наноситься люмінофор. Газорозрядні лампи бувають низького (люмінесцентні) та високого тиску. Люмінесцентні лампи мають великий строк служби (10000 год), більшу світлову віддачу (50-80 лм/Вт), малу яскравість поверхні, що світиться, кращий спектральний склад світла — ближчий до денного. До недоліків люмінесцентних ламп відноситься: пульсація світлового потоку, нестійка робота при низьких температурах і зниженій напрузі та більш складна схема вмикання. Пульсація світлового потоку негативно впливає на стан зору, а також може викликати стробоскопічний ефект, який полягає у тому, що частини обладнання, що обертаються, здаються нерухомими або такими, що обертаються у протилежному напрямі. Стробоскопічний ефект можна знизити вмиканням сусідніх ламп у різні фази мережі, але повністю усунути його не вдається. Зниження негативної дії пульсуючого світлового потоку здійснюють підвищенням частоти (до 1 кГц) струму живлення, що пов’язано з інерційною характеристикою формування зорового образу.

Розрізняють кілька типів люмінесцентних ламп залежно від спектрального складу світла: ЛД — лампи денні, ЛБ — білі, ЛДЦ — денного світла правильної кольорової передачі, ЛТБ — теплобілі, ЛХБ — холоднобілі.

Лампи високого тиску — дугові ртутні (ДРЛ) та натрієві лампи (ДНаТ) мають строк служби більш 10000 год та світловіддачу відповідно 50 і 130 лм/Вт.

У галогенних лампах колби наповнені парами галогену (йоду або брому). За пріціпом дії вони бувають розжарювання, газоразрядні і металогалогенові. Галогенні лампи мають строк служби (2000-5000 год) і світловіддачу (20-75 лм/Вт).

2. Характеристика параметрів освітленості виробничих приміщень:

Важливим питанням охорони праці є організація раціонального освітлення виробничих приміщень та робочих місць. Раціональне розташоване освітлення сприяє збереженню працездатності, підвищенню продуктивності праці, знижує ризик небезпеки виконання робіт.

Згідно встановленим нормативам на виробництві використовується природне, штучне та сумісне освітлення.

Природне освітлення.

Для всіх виробничих приміщень із постійним перебуванням у них людей, при виконанні робіт у світлу пору доби, слід застосовувати природне освітлення, як більш економічне та відповідне гігієнічним нормативам. Природне освітлення залежно від напрямку проникнення світла у приміщення буває Бокове — через вікна, Верхнє — через спеціальні віконні пристрої у стелі, та Комбіноване — через вікна та отвори в стелі.

Для Нормування природного освітлення прийнята відносна величина-Коефіцієнт природної освітленості (е), який визначають як відношення освітленості в певній точці приміщення (Ев) до освітленості, що створюється світлом відкритого небосхилу (Ез).

Е = Ев/Ез * 100%, %

Цей коефіцієнт визначає, яку частку зовнішньої освітленості становить освітленість у певній точці приміщення. Для визначення освітлення фактичне значення коефіцієнта природного освітлення повинно порівнюватись з нормативним значенням, встановленими для відповідних розрядів зорових робіт, враховуючи при цьому шлях потрапляння світла в приміщення.

Санітарними правилами передбачається природне освітлення залежно від характеру зорової роботи, розмірів об’єктів розпізнання й характеристики зорових робіт.

Нормоване значення (е) встановлено для III світлового поясу. Для споруд розміщених в І, II, IV, V світових поясах нормоване значення (е) повинно враховувати коефіцієнт світлового клімату (m) та коефіцієнт сонячності клімату (с).

E І, II, IV, V = EН * M * с, %

Значення (m) та (с) мають відмінність в залежності від світлових поясів. Територія України, зокрема, м. Суми, належить до IV світлового поясу (50°53′ північної широти, m = 0,9; с = 0,85).

Природна освітленість оцінюється як добра, якщо при боковому освітленні еср= 80%, а при верхньому еср= 60% (еср — середньоарифметичне значення коефіцієнта природного освітлення в різних точках приміщення).

Нерівномірність освітлення — відношення найменшого значення освітленості до найбільшого в межах приміщення — не повинна бути меншою ніж 0,5 для зорових робіт І, II розряду, та 0,33 для зорових робіт III, IV та інших розрядів.

Штучне освітлення.

Штучне освітлення виробничих приміщень і робочих місць передбачене для освітлення в темний час доби чи при недостатній природній освітленості.

Штучне освітлення здійснюється за допомогою спеціальних світильників із газорозрядними лампами розжарювання. Залежно від призначення воно буває Робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Штучне освітлення може бути Загальним, місцевим і комбінованим.

Загальне — це освітлення, при якому світильники розміщенні у верхній зоні приміщення рівномірно або локалізовано з урахуванням розташування обладнання.

Місцеве — це освітлення додаткове до загального, котре здійснюється за допомогою світильників направлених безпосередньо на робочі місця.

Комбіноване — це освітлення, при якому до загального освітлення поєднується також місцеве.

Використання одного лише місцевого освітлення забороняється.

Різниця в нормуванні штучного та природного освітлення полягає в тому, що для природного освітлення допустима норма освітленості визначається відносною величиною вимірювань — коефіцієнтом природного освітлення (КПО) у той час, як штучне освітлення оцінюється абсолютною величиною: — освітленість — густина світлового потоку на освітлюваній поверхні. Розмірність вимірювань — люкс, (лк).

Для визначення допустимої норми штучної освітленості на робочих місцях необхідно враховувати:

— характеристику роботи та розмір об’єкта розпізнання. Ці параметри визначають розряд зорових робіт,(I–VIII);

— фон і контрастність об’єктів із фоном. Ці параметри визначають підрозряди (а, б, в, г) по кожному з восьми розрядів зорових робіт;

— систему освітлення приміщення, для якого визначається норма освітленості (загальне, місцеве, комбіноване);

— тип джерел освітлення, які використовуються для освітлення (лампи розжарювання чи газорозрядні лампи).

Розмір об’єкта розпізнання (dр) визначається як кутовий розмір об’єкта розпізнання. Він враховує розмір об’єкта, який сприймається людським оком, та відстань, на якій спостерігається об’єкт, і може бути розрахований за формулою:

Dр = Do/L , Мм;

Де: dо — найменший розмір об’єкта праці,

L — відстань від об’єкта до ока працівника.

Фон — це поверхня, що прилягає безпосередньо до об’єкта розпізнання, на якій він розглядається. Фон може бути світлим, середнім і темним. У свою чергу фон характеризується коефіцієнтом відбитості. (ρ — відношення світового потоку Фв, відбитого від освітлювальної поверхні, до світового потоку Фсп, спрямованого на цю поверхню)

Ρ = Фв / Фсп

Величина залежить від кольору поверхні, на яку падає світло:

— для білих (побілених, пофарбованих чи поклеєних білою шпалерою)

Ρ = 0,7 — 0,8;

— для сірих (темно-зеленого, коричневого, сірого кольору)

Ρ = 0,1 — 0,2;

— для темних (темний бархат, сажа)

Ρ = 0,02 — 0,04.

Фон враховується:

— світлим при ρ >0,4;

— середнім при ρ = 0,2 — 0,4;

— темним при ρ < 0,2.

Величина нормованої освітленості також залежить від контрастності між об’єктом праці та фоном. Величина контрастності (α) визначається згідно формули:

Α = (Ρ1 Ρ2 )/Ρ1;

Де: ρ1 та ρ2 — коефіцієнти відбитості об’єкта розпізнання та фону.

Контрастність вважається:

— малою при α = 0,2 ( яскравість об’єкту та фону мало відрізняються);

— середньою при α = 0,2-0,4 (відрізняється відмінно);

— великою при α = 0,5 (чітко відрізняються).

Завдяки яскравості, фону й контрастності людина досить добре розрізнює різні предмети. Це пов’язано з тим, що основне значення для органу зору має не освітленість, а світовий потік, відбитий від поверхні, що розглядається, і спрямований в орган зору.

Окрім зазначених предметів нормуванню також підлягають освітленість робочих місць, розташованих зовні споруд, освітленість площадок підприємств на рівні землі та покриття під’їзних шляхів, сільськогосподарські роботи в нічний час. Існують також норми освітленості для аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення.

3. Дія на організм людини. Правильно організоване освітлення позитивно впливає на діяльність центральної нервової системи, знижує енерговитрати організму на виконання певної роботи, що сприяє підвищенню працездатності людини, продуктивності праці і якості продукції, зниженню виробничого травматизму тощо. Так, наприклад, збільшення освітленості від 100 до 1000 люкс при напруженій зоровій роботі приводить до підвищення продуктивності праці на 10-20%, зменшення браку на 20%, зниження кількості нещасних випадків на 30%. Вважають, що 5% травм можуть спричинюватись такою професійною хворобою як робоча міокопія (короткозорість).

Tagged with: , , , ,
Posted in Основи охорони праці

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС