Методичнi вказiвки що до оформлення курсових та кваліфікаційних робіт — №2

Випускна кваліфікаційна робота — магістерська робота, є завершальним етапом навчання студентів у вищому навчальному закладі. Основним завданням даних методичних вказівок є надання допомоги студентам, що навчаються на денній або заочній формі навчання, при роботі над магістерською роботою в забезпеченні стандартності в оформленні описової, розрахункової і графічної частин роботи.

1.1 Структура магістерської роботи

Розрахунково-пояснювальна записка є найважливішою складовою частиною роботи і відноситься до текстових документів. Вона повинна містити:

– титульний аркуш;

– завдання на роботу;

– реферат;

– зміст;

– основну частину проекту;

– список використаних джерел;

– додатки (при необхідності)

– оформлення презентації.

1.2 Вимоги до змісту магістерської роботи

1.2.1 Титульний аркуш

Титульний аркуш є першою сторінкою магістерської роботи. Він виконується по ДСТУ 3008-95 на аркушах формату А4 (210х297 мм). Приклад заповнення титульного аркуша для магістерських робіт приведений в додатку Г.

1.2.2 Завдання

Початковим документом на виконання проекту (роботи) є завдання, затверджене завідувачем кафедрою. У завданні, виданому студентові, чітко формулюється назва теми, наводяться необхідні початкові дані. Приклад заповнення завдання на роботу приведений в додатку Д.1.

1.2.3 Реферат

Реферат – короткий точний виклад змісту документа, що включає основні фактичні відомості і висновки, без додаткової інтерпретації або критичних зауважень автора реферату.

Реферат призначений для попереднього ознайомлення із пояснювальною запискою роботи. Він повинен бути стислим, інформативним. Реферат представляють на окремому аркуші формату А4 (210х297мм) на початку тексту записки.

Середній рекомендований об’єм тексту реферату не більше 500 слів. Бажано, щоб він зайняв одну сторінку (ГОСТ7.9-95). Рекомендується вживати скорочення і абревіатури згідно ГОСТ 7.1-2003, ГОСТ 7.12-77 або прийняті в міжнародній практиці.

Реферат повинен містити:

– відомості про об’єм пояснювальної записки, кількість розділів, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, літературних джерел (приводять всі відомості, включаючи дані додатків);

– текст реферату;

– перелік ключових слів.

Текст рефератуповинен відображати представлену в роботі інформацію і, як правило, в такій послідовності:

– об’єкт дослідження або розробки;

– мета роботи;

– методи дослідження і апаратура;

– етапи розробки.

Ключові слова, які є визначальними для розкриття суті пояснювальної записки, розташовуються після тексту реферату.

Перелік ключових слів містить від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих прописними (великими) буквами в називному відмінку в рядок через коми.

Приклад оформлення «РЕФЕРАТУ» для магістерських робіт наведено в додатку Е.1.

1.2.4 Зміст

У текстовому документі об’ємом більше 10 сторінок поміщають зміст. Зміст виконують згідно ГОСТ 2.105-95.

Він містить найменування і номери початкових сторінок всіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовки), які повинні точно повторювати заголовки розділів, підрозділів і так далі. Слово «ЗМІСТ» записують у вигляді заголовка (симетрично тексту) прописними буквами. Найменування, що включені в зміст, записують рядковими буквами, починаючи з прописної букви.

Оформлення «ЗМІСТУ» для кожного студента — індивідуальне, та погоджується з науковим керівником.

1.2.5 Основна частина

Основна частина записки повинна починатися зі ВСТУПу. У ньому коротко характеризують сучаснийстан питання, якому присвячена робота, а також мета роботи. У вступі слід чітко сформулювати, в чому полягає новизна і актуальність описуваної роботи, і обґрунтувати по суті необхідність її проведення. Об’єм вступу 1…2 сторінки.

Основна частина складається із розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ повинен мати висновок.

Зміст основної частини проекту повинен строго відповідати завданню на проектуванняі закінчується «ВИСНОВКОМ».

«ВИСНОВОК» являє собою підсумок виконаної роботи. У нім повинні міститися:

– основні результати роботи;

– виводи по виконаній роботі;

– пропозиції по використанню отриманих результатів;

– напрями подальшої роботи в цій галузі або обґрунтування недоцільності її продовження.

Об’єм розрахунково-пояснювальної записки встановлюється методичними вказівками по виконанню магістерських робіт.

1.2.6 Список використаних джерел.

В кінці текстового документа приводять «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», який повинен містити перелік літератури, використаної при виконанні роботи. Його необхідно розміщувати одним з таких способів: в порядку появи посилань в тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, в хронологічному порядку. Список літератури включають в зміст документа.

Список літератури складають відповідно до вимог ДСТУ 7.1:2006.

Приклади оформлення списку використаних джерел приведені у додатку И.

1.2.7 Додатки

При необхідності в додатки слід включати додатковий матеріал, необхідний для повноти сприйняття даної роботи:

– проміжні математичні докази, формули, розрахунки;

– таблиці додаткових цифрових даних;

– опис алгоритмів і програм вирішення завдань на ЕОМ;

– ілюстрації і таблиці допоміжного характеру;

– відомість і специфікації.

Додатки слід оформляти як продовження пояснювальної записки згідно ДСТУ3008-95.

1.2.8 Оформлення презентації

Оформлення презентації проводиться відповідно до вимог Методичних вказівок по виконанню магістерських робіт

Розділ ІІІ

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИКОНАННЮ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

3 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТОВИХ ДОКУМЕНТІВ

3.1 Загальні вимоги

Текстові документи поділяють на документи, що містять в основному, суцільний текст (пояснювальні записки, розрахунки, технічні умови, паспорти, інструкції і тому подібне), і документи, що містять текст, розбитий на графи (специфікації, відомості, таблиці і тому подібне) і виконують по ГОСТ 2.105-95.

Текстові документи виконують на одній стороні аркуша білого щільного паперу формату А4 (210х297 мм) по ГОСТ 2.301-68, акуратно, розбірливо і без помилок.

Оригінали текстових документів виконують одним з наступних способів:

– рукописним – з розміром шрифту не менше 2,5мм. Цифри і букви необхідно писати чітко чорними тушшю, чорнилом або пастою;

– із застосуванням друкуючих і графічних пристроїв виведення ПК (ГОСТ2.004-88). Рекомендується застосовувати шрифт Times New Roman звичайного зображення з розміром кегля 14 пунктів і полуторним міжрядковим інтервалом. Допускається застосовувати в окремих випадках шрифт меншого розміру, але висотою не менш ніж 1,8мм.

Вписувати в текстові документи, виготовлені машинописним способом, окремі слова, формули, умовні знаки (рукописним способом), а також виконувати ілюстрації слід чорнилом, пастою або тушшю.

При виконанні документа на формах, відстань від рамки форми до меж тексту на початку не менше 5 мм, в кінці рядків – не менше 3 мм. Відстань від верхньої або нижньої рамки повинна бути не менше 10мм.

Абзаци в тексті починають відступом (15…17 мм), який повинен бути однаковим впродовж усього тексту.

Букви, цифри і знаки, в документах, що отримуються на графічних пристроях, повинні відповідати ГОСТ 2.304. Шрифт повинен бути чітким, щільність всіх сторінок повинна бути однаковою.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі виконання документа, допускається виправляти стиранням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого текса (графіка, рисунка) машинописним способом або чорним чорнилом, пастою або тушшю рукописним способом. Пошкодження аркушів текстових документів, помарки і сліди не повністю видаленого колишнього тексту (графіки) не допускається.

3.2 Вимоги до документів, що містять в основному суцільний текст

3.2.1 Побудова документу

Текст при необхідності розділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки повинні чітко і коротко відображати зміст розділів, підрозділів.

Заголовки структурних елементів і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими буквами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів – записують з абзацного відступу рядковими буквами, починаючи з прописної, без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Перенесення слів в заголовках розділів не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.

Не можна писати заголовок в кінці сторінки, якщо на цій сторінці далі не буде тексту, до якого відноситься заголовок, або буде лише один рядок. В цьому випадку заголовок слід написати на новій сторінці, залишивши на попередній вільне біле поле.

Кожен розділ текстового документа необхідно починати з нового аркуша (сторінки).

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом при виконанні документа машинописним способом повинна бути дорівнювати 3-4 інтервалам (два порожні рядки при виконанні на комп’ютері), при виконанні рукописним способом – 15 мм.

Розділи в межах всього документа повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т. д.

Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою.

Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного або декількох пунктів.

Якщо документ не має підрозділів, то нумерація пунктів в ньому повинна бути в межах кожного розділу, і номер пункту повинен складатися з номерів розділу і пункту, розділених крапкою.

Якщо документ має підрозділи, то нумерація пунктів повинна бути в межах підрозділу і номер пункту повинен складатися з номерів розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками (див. приклад 1).

Приклад 1:

1 Техніко-економічне обгрунтування проекту

Методичнi вказiвки що до оформлення курсових та кваліфікаційних робіт

2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

Методичнi вказiвки що до оформлення курсових та кваліфікаційних робіт

Tagged with: , , , , , ,
Posted in Технологічний семінар

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС