Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи — №2

Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи

3.3. Розрахунок сировини, допоміжних матеріалів, тари та готової продукції розраховують, виходячи із заданої потужності підприємства, норм виходу, рецептури та таке інше. Визначають кількість готової продукції, т/зміну, за групами згідно з асортиментом:

Аі = Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи, де

Аі – кількість продукції, що розраховується, т / зм.;

А – загальна продуктивність підприємства, т / зм.;

ВІ – питома вага І-го виду продукту в загальній продуктивності, %.

Наприклад, продуктивність м’яса – жирового корпусу (цеху) складає 30 т м’яса на зміну. Асортимент при цьому такий: яловичина – 50%, свинина – 45%, баранина – 5%.

Кількість яловичини: Ая = Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи= 13,5 т / зм.,

Баранини Аб = Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи= 1,5 т / зм.

Кількість сировини, необхідної для виробництва ковбас, напівфабрикатів або іншої продукції розраховують за формулою:

С = Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи, де

С – загальна кількість основної сировини, кг;

П – кількість готової продукції, що планується виробляти протягом зміни, кг;

N – норма виходу готової продукції, % до маси сировини.

Для цеху забою і первинної обробки туш розрахунок сировини проводять за формулою:

А=Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи, де

А — жива маса худоби, кг, т;

В – маса м’яса на кістках, кг, т;

В – норма виходу м’яса, % до живої маси.

Для ковбасного, консервного та інших виробництв основна сировина, в свою чергу, поділяється на складові згідно з рецептурою.

Розрахунок допоміжних матеріалів проводять згідно норм витрат, кг на 100 кг готової продукції. При цьому розрахунок потрібної кількості солі, спецій та інших інгредієнтів проводять залежно від методу засолювання. Так, кількість інгредієнтів для приготування розсолів, при виготовленні копченостей, проводять в такий послідовності:

— визначають об’єм розсолу, необхідний для шприцювання або заливки:

Vp = Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи, Рр = Рс * k, де

Vp – потрібний об’єм розсолу;

Рр – маса сировини для окостів, корейки, грудинки, кг;

K – кількість шприцювального або заливного розсолу, кг;

С – щільність розсолу, кг/м3;

— кількість інгредієнтів, необхідних для приготування розсолу, знаходять за формулою:

Н = Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи, де

Н – кількість солі, цукру і т. п., кг;

Е – витрати інгредієнтів, відповідно до певної щільності розсолу, кг.

3.4. Підбір, обґрунтування і розрахунок обладнання є одним з найважливіших етапів курсового проектування, оскільки від цього залежить економічність проекту та ефективність виробництва в цілому.

Підставою для вибору обладнання є прийнята технологічна схема виробництва, кількість сировини та продуктивність підприємства. При цьому необхідно об’єктивно та вірно оцінювати доцільність встановлення безперервно-потокових машин і агрегатів, маючи на увазі, що вони ефективні лише при великих об’ємах виробництва і, як правило, не ефективні при малих об’ємах.

Розрахунки кількості машини, шт. залежать від режимів їх роботи, кількості змін, сировини, продуктивності обладнання, при цьому використовують такі формули:

— для машин безперервної дії

N = Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи;

— для машин періодичної дії з циклом оброблення понад 24 години

N = Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи;

— для машин періодичної дії з циклом оброблення менше 24 годин

N = Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи, де

А – кількість сировини, яку належить переробити, кг / зм.;

М – продуктивність машини, кг/год.;

Т, T – тривалість зміни та перерив в роботі, год.;

Z – кількість змін роботи на добу;

Ч – тривалість оброблення продукції, год.;

Q – маса одночасного завантаження машини, кг.

При розрахунках окремих типів машин та обладнання слід враховувати такі показники, як швидкість руху конвеєра, геометричний об’єм та коефіцієнт завантаження, відстань між тушами (більш детально це висвітлено в відповідних розділах методичних вказівок з окремих тем).

Перелік обладнання складають на окремих листках. Графи форми 1 та 1 а заповнюють таким чином:

1. графа «Формат» і «Зона» не заповнюють;

2. в графі «Поз» вказують порядкові номери обладнання;

3. в графі «Позначення» вказують цифрові позначення даного обладнання;

4. в графі «Найменування» вказують найменування обладнання;

5. в графі «Кільк.» вказують кількість встановленого обладнання.

3.5. Чисельність робітників для підприємства, що проектується визначають згідно затверджених норм виробітку і норм обслуговування агрегатів:

N = Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи, n = Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи, де

А – кількість сировини, що переробляється за зміну (виробляється готової продукції), кг;

В – норма виробітку на одного робітника, кг / зм.;

Т – тривалість змін, с;

Ч – норма часу, с/кг.

Наприклад, чисельність робітників в цеху забою худоби і розрубу туш визначають згідно Норм часу на операціях переробки. При цьому враховують робітників, що виконують технологічні процеси ручним, механізованим способом, а також тих, які зайняті на вантажних і транспортних операціях:

N = Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи, де

Ч – оперативний час з врахуванням поправочних коефіцієнтів m1, m2 (ч = чзаг. m1* m2), с;

R – ритм технологічного потоку, с на 1 гол.

R = Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи, де

Т – тривалість зміни, с;

А – змінна потужність цеху, гол.;

T – час на перерву і відпочинок протягом зміни, с; (t = 2000с на лінії переробці великої рогатої худоби, t = 1660с на переробки двох видів худоби, свині та вівці).

Загальна чисельність робочих на конвеєрі, що виконують ручні операції визначається за формулою:

N = Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи, де

Σзаг. – загальна сума операційного часу на лінії переробки певного виду худоби, с.

3.6. Організація виробничого та ветеринарного контролюВключає опис точок контролю (контроль сировини, технологічних режимів, контроль санітарного стану виробництва та перелік осіб та служб, що здійснюють контроль) вимагаючи державних стандартів до якості готової продукції.

3.7. Визначення площ і компонування приміщеньПроводиться згідно існуючих норм технологічного навантаження. Наприклад, площу камер розморожування, осадки ковбас, сушильних та інших, в яких тривалість процесу становить 24 години розраховують за формулою:

F = Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи, де

А – змінний обсяг переробки сировини або виробки продукції, m;

Ч – тривалість технологічного процесу, що включає завантаження і вивантаження камери, год.;

Q – норма навантаження на 1 м довжини підвісного шляху, кг;

Т = 24 год. – число годин в добі;

1,2 – коефіцієнт, який включають в формулу при розрахунку норми навантаження на 1 м2 підлоги.

Компонувати цехи (ділянки) потрібно відповідно за ходом технологічного потоку, тобто від сировини до виходу готової продукції. При цьому слід раціонально використовувати виробничі площі, до максимуму скоротити довжину шляху транспортування сировини, фабрикату та готової продукції, передбачати умови безпечного обслуговування механізмів.

4. керівництво підготовкою курсових проектів

Організація і контроль за процесом підготовки курсового проекту покладається на завідуючого кафедри. Безпосередньо керівництво виконанням курсового проекту здійснюється керівником (викладачем з даної дисципліни) з числа викладачів кафедри, на якій студент виконує проект.

Керівник курсового проекту:

— складає і видає завдання на виконання курсового проекту;

— надає студенту в розробці календарного графіка роботи на весь період із зазначенням черговості строків виконання окремих етапів;

— рекомендує студенту необхідну наукову, довідкову та навчальну літературу, відповідно до теми проекту;

— контролює виконання студентом курсового проекту.

Закінчений курсовий проект підписується студентом і подається на резолюцію керівникові. Курсовий проект підписаний керівником, разом з його письмовим відгуком подається на розгляд завідувачу кафедри, який вирішує питання про допуск студента до захисту та робить при цьому відповідний запис на титульному аркуші пояснювальної записки.

У випадку, коли завідувач кафедри не вважає можливим допускати студента до захисту курсового проекту, це питання розглядається на засіданні кафедри за участю керівника.

Захист курсового проекту проводиться на засіданні комісії в складі 2-3 викладачів (одним з яких є керівник) відповідно з графіком захисту курсових проектів.

5. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

5.1. Загальні вимоги. Пояснювальна записка оформлюється відповідно до вимог ЄСКД та ЄСТД.

Пояснювальна записка виконується на одному боці листа формату А4 (297х210 мм) українською або російською мовою одним із наведених нижче способів:

— машинописним – шрифт друкарської машинки повинен бути чітким, висотою не менше 2,5 мм;

— рукописним – креслярським шрифтом з висотою літер і цифр не менше 2,5 мм. Цифри необхідно писати чітко чорною пастою або тушшю;

— машинним – з використанням друкувальних пристроїв виведення ЕОМ.

За машинописного способу виконання пояснювальну записку друкують через півтора інтервали; за машинного – з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці та висотою літер і цифр не менше ніж 1,8 мм.

Кожний лист пояснювальної записки повинен мати рамку чорного кольору (за формою 2), виконану типографським способом або вручну тушшю або пастою. Рамку наносять суцільною основною лінією на відстані 20 мм від лівого поля і 5 мм від інших полів листа. Відстань від рамки до тексту з початку і в кінці рядків – не менше 3 мм. Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки повинна бути не менше 10 мм.

Помилки і описки, виявлені в роботі, допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту.

Заголовний лист кожного розділу повинен мати рамку за формою 3. Заповнюють графи рамки тільки заголовного листа, а на подальших листах проставляють тільки номер сторінки.

5.2. Основні написи. Графи основного напису заповнюють так:

1 – номер і найменування розділу згідно змісту (наприклад — 2 Технологічна частина);

2 – проставляються скорочена назва вузу, факультету, номер групи, усі дані розділяються крапкою (наприклад – СНАУ. ХТ.9901.);

4 – проставляється літера, яка характеризує роботу, для курсового проекту «К»;

7 – номер сторінки;

8 – не заповнюється;

9 – кафедра технології м’яса і м’ясопродуктів, (рік випуску) 200__;

Tagged with: , , , , , ,
Posted in Технологія зберігання консервування та переробки м’яса

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС