Методи визначення масової частки білків, жирів

Методи визначення масової частки білків, жирів.

Мета: .ознайомитись та вивчити різні методи визначення масової частки білків та жирів у харчових продуктах.

Студенти повинні:

Знати: Роль білків та жирів у харчування, їх основні властивості, вміст в харчових продуктах та основні методи визначення.

Вміти: Проводити дослідження харчових продуктів на визначення вмісту білків та жирів.

Прилади та реактиви: Ваги лабораторні, водяна баня, центрифуга лабораторна з частотою обертання 17-20 с-1, рефрактометр типу РПЛ-3, термометри спиртові з діапазоном вимірювання 0—100 °С і ціною поділки 1 °С, склянки місткістю 25 і 50 см3, лійки скляні, папір фільтрувальний, піпетки на 2; 10,77 см3, пробірки, порцелянові ступки або склянки з товкачиком, жироміри для молока та вершків, монобромнафталін (показник заломлення близько 1,66) або монохлорнафталін (показник заломлення близько 1,63), 80%-на оцтова кислота, натрій вуглекислий безводний, дистильована вода, сірчана кислота густиною 1500-1550 кг/м3, .1800-1810, 1810-1820 кг/мі ізоаміловий спирт.

Фотоелектроколориметр або спектрофотометр з набором кювет, ваги лабораторні, центрифуга лабораторна з частотою обертання 17-25 с-1 та 100 с-1, рефрактометр марки ІРФ-464, аналізатор молока АМ-2, водяна баня, механічний струшувач, конічні колби місткістю 150, 200, 250 см3, Піпетки на 1, 5Л 20 см3, флакони скляні місткістю 10 см3, бюретка місткістю 25 см3, пробірки з гумовою пробкою, мірні колби місткістю 50 см3, розчин кислого барвника амідочорний, 2%-й спиртовий розчин фенолфталеїну, розчин гідроксиду натрію (калію) концентрацією 0,1 і 0,05 моль/дма, 2,5%-й розчин сірчанокислого кобальту, свіжо приготований нейтралізований розчин формаліну концентрацією 36-40%, 4%-й розчин хлориду кальцію, 3%-й розчин сульфосаліциловоі кислоти,

Хід роботи:

Завдання 1. Методи визначення масової частки жиру в харчових продуктах

Порядок виконання роботи, заходи безпеки. Робота зі скляним посудом, з концентрованими розчинами кислот та подразливими речовинами проводиться з дотриманням правил безпеки.

Підгрупу поділяють на бригади. Кожен студент отримує завдання для визначення масової частки жиру у певних продуктах. Розглянемо методи визначення жиру в молочних, хлібобулочних та кондитерських виробах.

1.1. Визначення масової частки жиру в молоці

Визначення масові частки жиру у молоці та молочних продуктах проводиться кислотним методом Гербера відповідно до ГОСТ 5867 — 90.

Метод ґрунтується на виділенні з молока жиру під дією концентрованої сірчаної кислоти та ізоамілового спирту у вигляді суцільного шару і вимірюванні його об’єму.

Концентрована сірчана кислота розчиняє білки та білково-лецитинову оболонку жирових кульок, що перешкоджає їх злиттю, а ізоаміловий спирт зменшує поверхневий натяг; що сприяє з’єднанню жиру у суцільний шар. Подальше центрифугування прискорює процес з’єднання та концентрування жиру у спеціально градуйованій частині жироміра.

У чистий жиромір для молока дозатором приливають 10 см3 сірчаної кислоти густиною 1810-1820 кг/м3, намагаючись не змочити горловину жироміра. Піпеткою відміряють 10,77 см3 підготованої проби молока. Рівень молока в піпетці встановлюють за нижнім меніском, тримаючи піпетку тільки вертикально. Потім піпетку нахиляють під кутом 45° і, приклавши до внутрішньої стінки (нижче шийки) жироміра, дають молоку вільно стікати так, щоб воно не змішувалось з сірчаною кислотою, а залишалось на ній. Після стікання останньої краплини молока піпетку витримують протягом 3 с не віднімаючи від жироміра. Видувати молоко, що залишилося в піпетці, не дозволяється. Дозатором додають 1 см3 ізоамілового спирту. Жироміри закривають пробкою, вводячи її трохи більше як наполовину в шийки жиромірів, перемішують до повного розчинення білкових речовин і вміщують у водяну баню.

1.2. Визначення масової частки жиру в сметані сирі кисломолочному та виробах з нього

У чистий жиромір для вершків зважують 5 г продукту. Потім додають 5 см3 води і дозатором по стінці злегка нахиленого жироміра 10 см3 сірчаної кислоти густиною 1810-1820 кг/м3 (для солодких сиркових виробів — густиною 1800-1810 кг/м3) та 1 см3 ізоамілового спирту. Заповнюють жиромір на 4—5 мм нижче основи горловини жироміра. Далі визначення і відлік жиру проводять, як і для молока, враховуючи наведені нижче особливості.

Жироміри перед центрифугуванням підігрівають на водяній бані, часто струшуючи їх до повного розчинення білкових речовин.

Дві поділки шкали жироміра для вершків відповідають 1% Жиру в продукті Відлік жиру проводять до найменшої поділки шкали.

У сметані з масовою часткою жиру понад 40% Та при багаторазових визначеннях жиру у виробах з сиру кисломолочного беруть наважку 2,5 г, води відповідно 7,5 см3. Масова частка жиру в продукті відповідає показанню жироміра, помноженому на 2.

1.3. Рефрактометричний метод визначення масової частки жиру в кондитерських виробах та напівфабрикатах (ГОСТ 5899-85)

Метод застосовується для визначення масової частки жиру у шоколаді, шоколадних напівфабрикатах, какао-порошку, борошняних кондитерських виробах, оздоблювальних та випечених напівфабрикатах, халві тощо. Метод ґрунтується на вилученні жиру з наважки монобром — або монохлорнафталіном та визначенні показника заломлення розчинника і розчину жиру.

Виконання даного аналізу складається із кількох етапів.

Перевірка, нульової точки рефрактометра

Перевірку проводять за допомогою дистильованої води, вміщуючи 2—3 краплини на вимірювальну призму, закривають її освітлювальною, суміщають межу розділення світлотіні та штрихової лінії, розташованої на окулярі. Показник заломлення дистильованої води становить 1,333 (при температурі 20 °С). Якщо значення не відповідає стандартному, ретельно промивають призму і проводять вимірювання вдруге, якщо і потім значення не збігається, то прилад регулюють за допомогою спеціального ключа або гвинта.

Визначення показника заломлення розчинника

У кожній партії монобром — або монохлорнафталіпу визначають його показник заломлення з точністю до 0,0001 нанесенням 1-2 краплин розчинника при температурі (20±0,1) °С.

Калібрування піпетки за розчинником

Калібрування проводять для кожної вперше застосовуваної піпетки. У піпетку місткістю 2 см3 відміряють відповідний об’єм монобром-або монохлорнафталіну і зважують його у колбі, маса якої відома, з точністю до 0,0015 г. Розбіжність між двома паралельними зважуваннями не повинна перевищувати 0,005 г. Зважування проводять тричі, за кінцевий результат беруть середнє арифметичне значення.

Об’єм піпетки (V ), см3, визначають за формулою

Методи визначення масової частки білків, жирів

Де М — маса розчинника, яка відповідає об’єму взятої піпетки, г; р — густина розчинника при температурі 20 °С, кг/м3. Результат обчислюють з точністю до четвертого десяткового знаку. Кінцевий результат заокруглюють до третього знаку.

Проведення вимірювань

Наважку подрібненого продукту зважують з похибкою не більше 0,001 г. Масу наважки визначають за табл.

Таблиця

Очікувана масова частка жиру, г

Понад 30

Від 20 до 30

Від 10 до 20

Менше 10

Маса наважки досліджуваного продукту, %

Не менше 0,5

0,6 — 0,8

0,8 — 1,2

1,2— 1,7

Наважку вміщують у порцелянову чашку або ступку і розтирають товкачиком 2—3 хв, приливають 2 см3 розчинника попередньо відкаліброваною піпеткою і знову розтирають протягом З хвилин. Вміст фільтрують через паперовий фільтр у маленьку скляночку, перемішують фільтрат скляною паличкою. Наносять дві краплини фільтрату на призму рефрактометра при температурі (20±0,1) °С Та відраховують показник заломлення. Показник заломлення вимірюють не менше трьох разів, за остаточний результат беруть середнє арифметичне.

Для запобігання випаровуванню розчинника тривалість фільтрування і визначення не повинно перевищувати 30 хвилин.

Якщо визначення проводилось при температурі, відмінній від 20 °С, вносять поправку. Причому, якщо температура була в межах 15-20 °С, то від величини показника заломлення необхідно віднімати поправку, якщо в межах 20—35 °С, то додавати.

Методи визначення масової частки білків, жирів

Масову частку жиру Ж у відсотках визначають за формулою

Де Vр — об’єм розчинника, взятий для визначення, см3; Рж — густина жиру при 20 °С, кг/м3; М — маса наважки продукту, г; Пр, П рж, Пж — показники заломлення відповідно розчинника, розчину жиру у розчиннику, жиру.

Масову частку жиру у відсотках в перерахунку па суху речовину обчислюють за формулою

Методи визначення масової частки білків, жирів

Де В — масова частка вологи в досліджуваному продукті, %.

Результати паралельних досліджень заокруглюють до другого, кінцевий результат — до першого десяткового знака.

1.4. Рефрактометричний метод визначення масової частки жиру у кондитерських виробах (за типом ірису, Вершкової помадки, цукерок "Старт", "Корівка") (ГОСТ 5899-85)

Метод ґрунтується на вилученні жиру із наважки монобром або монохлорнафталіном після її попереднього оброблення оцтовою кислотою. Показник заломлення визначають після висушування витяжки вуглекислим безводним натрієм.

Наважку подрібненого продукту — 1,5 г, зваженого З точністю 0,001 г, вміщують у порцелянову ступку. При визначенні масової частки жиру в ірисі до наважки додають 1 см3 води, для інших виробів — 0,5 см3. Наважку повністю розчиняють на гарячій водяній бані, потім охолоджують до кімнатної температури, додають близько 1 г чистого річкового піску та 1 см3 80%-ї оцтової кислоти, компоненти ретельно розтирають протягом 2 хв, після чого додають 2 см3 розчинника — моно бром або монохлорнафталіну і розтирають протягом 3 Хвилин. Додають 2 г безводного вуглекислого натрію під час аналізу ірису (1 г під час аналізу інших продуктів), ретельно перемішують протягом 1 хв і фільтрують через паперовий фільтр у маленьку скляночку фільтрат перемішують скляною паличкою.

1.5. Рефрактометричний метод визначення масової частки жиру у хлібі та хлібобулочних виробах

Метод ґрунтується на видаленні жиру з виробу розчинником і визначенні його масової частки за різницею коефіцієнтів заломлення розчинника та розчину жиру у розчиннику.

Подрібнену наважку продукту у кількості 2 г, зважену з точністю до 0,01 г вміщують у ступку, додають 4 см3 розчинника — монобром або монохлорнафталіну, енергійно розтирають протягом 3 хвилин. Суміш фільтрують через сухий складчастий паперовий фільтр. За допомогою рефрактометра визначають показник заломлення фільтрату. Наважку бубличних і сухарних виробів, а також хлібобулочних виробів з Борошна, що має міцну клейковину, у кількості 2 г, зважену з похибкою не більше 0,01 г, вміщують у ступку, додають 2 см3 80%-ї оцтової кислоти, розтирають протягом 2 хв І витримують на киплячій водяній бані 3 хвилини. Під час аналізу сухарів і сушок перед додаванням піску наважку змочують 1 см3 води. Масу охолоджують, приливають точно 4—6 см3 розчинника, розтирають протягом 3 хв. додають 2 г безводного карбонату натрію, перемішують і фільтрують через сухий складчастий паперовий фільтр. Фільтрат перемішують і за допомогою рефрактометра визначають показник заломлення, наносячи на його призму 2—3 краплини фільтрату. Визначення проводять при температурі (20±0,2) °С. Якщо вимірювання проводяться при інших температурах, показник заломлення приводять до температури 20 °С.

Масову частку жиру Ж у відсотках визначають за формулою

Методи визначення масової частки білків, жирів

Де V — об’єм розчинника, взятий для визначення, см3; рж — густина жиру при 20 °С, кг/м3; М — маса наважки продукту, г; Пр, Прж, Пж — показники заломлення відповідно розчинника, розчину жиру у розчиннику, жиру; В — масова частка вологи в продукті, %.

Розбіжність результатів під час проведення паралельних визначень не повинна перевищувати 0,5%.

При доброму розтиранні наважки з розчинником у ступці дозволяється наносити краплі розчину жиру на призму рефрактометра, не чекаючи, коли профільтрується уся суміш.

1.6. Кислотний метод визначення масової Частки Жиру у хлібі, хлібобулочних виробах та печиві

Наважку добре подрібненого печива у кількості 2,5 г переносять у чистий жиромір для молока. Додають 20 см3 сірчаної кислоти густиною 1500-1550кг/м3 та 1 см3 ізоамілового спирту. Вміщують у водяну баню з температурою 80 °С на 50 хв, періодично струшують вміст до повного розчинення речовини. Центрифугують протягом 5 хв. Після центрифугування жироміри виймають із центрифуги, рухом гумової пробки регулюють стовпчик жиру так, щоб він розташувався у градуйованій частині і знову вміщують пробками донизу у водяну баню температурою (65±2) °С на 5 хвилин.

Масову частку жиру Ж у відсотках розраховують за формулою

Методи визначення масової частки білків, жирів

Де а — об’єм жиру, відлічений за шкалою жироміра, %; М — маса наважки продукту, г.

Опрацювання результатів вимірювань, визначення загальної похибки. В кожному завданні за результат аналізу беруть середнє арифметичне двох паралельних вимірювань. Визначають відносну і абсолютну похибки.

Аналіз отриманих результатів, висновки і рекомендації. Провести аналіз отриманих результатів, дати порівняльну характеристику застосовуваних методів, оцінити точність аналізу.

Запитання для самоперевірки

1. У чому полягає сутність методу визначення жиру в молоці та молочних продуктах?

2. Наведіть методику визначення масової частки жиру в молоці.

3. Наведіть методику визначення масової частки жиру у рідких кисломолочних продуктах.

4. Як визначається масова частка жиру в сметані, сирі кисломолочному та виробах з нього?

5. У чому полягає сутність прискореного рефрактометричного методу визначення масової частки жиру у хлібі та кондитерських виробах?

6. Який порядок проведення визначень масової частки жиру у хлібі та хлібобулочних виробах прискореним рефрактометричним методом?

7. Наведіть методику визначення масової частки жиру в кондитерських виробах прискореним рефрактометричним методом та назвіть особливості проведених вимірювань у кондитерських виробах.

8. У чому полягає сутність бутирометричного методу визначення масової частки жиру у хлібі та кондитерських виробах? Який порядок проведення вимірювань?

ЛІТЕРАТУРА

1. ГОСТ 5899-85 Изделия кондитерские. Методы определения массовой доли жира.

2. Дробот В. І. Довідник З Технології хлібопекарського виробництва. — К: Руслана, 1598. — 416 с.

3. Лабораторній практикум по общей технологией пищевых продуктов /Под ред, .Ф. Фалуниной. — М.: Пищ. пром-сть, 1978. — 271 с.

Завдання 2. Методи визначення білків у харчових продуктах.

2.1. Колориметричний метод визначення масової частки білка в молоці

Визначення проводяться відповідно до ГОСТ 25179-90.

Колориметричний метод визначення масової частки білка ґрунтується на здатності білків молока при рН нижче ізоелектричноі точки зв’язувати кислий барвник, утворювати з ним нерозчинний осад, після видалення якого вимірюють оптичну густину вихідного розчину барвника відносно отриманого розчину. Густина зменшується пропорційно масовій частці білка.

У скляну пробірку за допомогою піпетки вносять 1 см3 молока, додають 20 см3 розчину барвника, закривають гумовою пробкою, перемішують вміст перевертанням пробірки від 2 до 10 разів. Необхідно запобігати струшуванню, оскільки при цьому утворюється стійка піна, яка заважає подальшим визначенням.

Вміщують пробірку в центрифугу і центрифугують протягом 10 хв при частоті обертання 25 с-1 (1500 об/хв) або 20 хв при частоті обертання 17 с-1 (1000 об/хв).

Після центрифугування піпеткою відбирають 1 см3 над осадової рідини, вміщують у мірну колбу на 50 см3, доливають до мітки дистильованою водою і перемішують. Аналогічно розбавляють робочий розчин барвника в 50 разів.

За допомогою фотоелектроколориметра або спектрофотометра вимірюють оптичну густину розведеного розчину барвника по відношенню до розведеного розчину мірної колби.

Після кожних 24 спостережень кювету промивають буферним розчином.

Масову частку білка Б у відсотках обчислюють за формулою

Б = 7,78 D —1,34,

Де D — виміряна оптична густина, од. оптич. густини; 7,78 — емпіричний коефіцієнт, %/од. оптичної густини; 1,34 — емпіричний коефіцієнт, %.

Допустима похибка результатів вимірювань у діапазоні масової частки білка 2,5—4,0% становить ±0,1% масової частки білка.

2.2. Визначення масової частки білка в молоці методом формольного титрування

Метод формального титрування ґрунтується на нейтралізації карбоксильних груп моноамінодікарбонових кислот білків розчином лугу, кількість якого, витрачена на нейтралізацію, пропорційна масовій частці білка у молоці.

За допомогою цього методу можна визначати масову частку білка у зразках, кислотність яких не вища за 22°Т.

У конічну колбу місткістю 150 або 200 см3 за допомогою піпетки відміряють 20 см3 молока, додають 0,25 см3 2%-го спиртового розчину фенолфталеїну, ретельно перемішують і титрують розчином гідроксиду натрію (калію) концентрацією 0,1 моль/дм3 до появи слабко-рожевого забарвлення, яке відповідає контрольному еталону. Потім додають 4 см3 нейтралізованого (свіжо приготованого) 36-40%-го формаліну і повторно титрують до отримання такої самої інтенсивності забарвлення, як і під час першого титрування.

Контрольний еталон готується так: у конічну колбу місткістю 150 або 200 см3 за допомогою піпетки відміряють 20 см3 молока, додають 0,5 см3 2,5%-го Розчину сірчанокислого кобальту, ретельно перемішують. Еталон придатний для роботи протягом одного заняття.

Об’єм розчину гідроксиду натрію (калію) концентрацією 0,1 моль/дм3, витраченого на титрування в присутності формаліну, помножена на 0,959, дає масову частку загального білка в молоці у відсотках.

Для визначення масової частки загального білка у молоці за результатами титрування проб у присутності формаліну користуються даними табл.

Таблиця

Кількість ОД моль/дм5 розчину NаОН

Масова частка загального білка в молоці, %

Кількість 0,1 моль/дм3 розчину NаОН

Масова частка загального білка в молоці, %

2,45

2,35

3,30

3,16

2,50

2,40

3,35

3,21

2,55

2,44

3,40

3,25′

2,60

2,49

3,45

3,31

2,65

2,54

3,50

3,35

2,70

2.59

3,55

3,40

2,75

2,64

3,60

3,45

2,80

2,69

3,65

3,50

2,85

2,73

3,70

3.55

2,90

2,78

3,75

3,60

2,95

2,83

3,80

3,65

3,01)

2,83

3,85

3,69

3,05

2,03

3,90

3,74

3,10

2,98

3,95

3,79

3,15

3,03

4,00

3,34

3,20

3,07

4,05

3,89

3,25

3,12

4,10

3,94

2.3. Рефрактометричний метод визначення масової частки білка в молоці за допомогою приладу АМ-2

Визначення ґрунтується на вимірюванні граничного кута заломлення за коловою шкалою аналізатора молока (АМ-2), що має назву "Білок".

За допомогою цього методу можна проводити визначення тільки у молоці, кислотність якого нижча за 28°Т. Для визначення масової частки білка у три флакони приливають по 5 см3 молока, додають 5— 6 крапель 4%-го розчину хлористого кальцію. Флакони закривають пробками і їх вміст перемішують перевертанням флаконів.

Флакони вміщують у водяну баню, воду наливають до рівня, що сягає половини висоти флаконів. Баню закривають кришкою, вміщують на електроплитку, нагрівають водяну баню до кипіння і кип’ятять 10 хвилин. Не відкриваючи бані, зливають гарячу воду через отвори в кришці, наливають у баню холодну воду і витримують в ній не менше 2 хвилин.

Потім відкривають баню, дістають флакони і енергійно струшують так, щоб виділена сироватка змішалася з конденсатом.

Флакони вміщують у центрифугу і центрифугують протягом не менше 10 хвилин. Прозору сироватку, що утворилася, відбирають піпеткою і наносять на вимірювальну призму рефрактометра — 1—2 краплини, закривають вимірювальну призму освітлювальною.

Спостерігаючи в окуляр рефрактометра, спеціальним коректором ліквідують забарвленість межі розділення світла і тіні. Для покращання різкості межі розділення вимірювання проводять через 1 хв після нанесення сироватки на призму, оскільки за цей час з проби видаляється повітря і краще змочується поверхня освітлювальної призми.

Проводять не менше трьох спостережень і знімають показання за шкалою "Білок". Сироватку видаляють з призми рефрактометра, після чого призму обов’язково промивають і витирають фільтрувальним папером.

На вимірювальну призму вміщують дві краплини досліджуваного молока і за шкалою "Білок" проводять не менше п’яти спостережень, оскільки різкість межі світла і тіні в молоці дещо гірша, ніж у сироватки. Обчислюють середнє арифметичне результатів спостережень для молока і безбілкової сироватки.

Масову частку білка в молоці Б1 у відсотках обчислюють за формулою

Б1=Б2-Б3,

Де Б2, Б3 — середнє арифметичне значення результатів спостережень за шкалою "Білок" відповідно для молока і сироватки, %.

Допустима похибка результатів вимірювань становить ±0,1% масової частки білка.

2.4. Нефелометричний метод визначення масової Частки білка у борошні

Метод ґрунтується на здатності до опалесценції високомолекулярних сполук, зокрема, білків, у присутності деяких реагентів, наприклад сульфосаліцилової кислоти. Концентрація білка визначається за інтенсивністю опалесценції.

Наважку продукту в кількості 0,5 г, зважену з точністю до 0.001 г, вміщують у конічну колбу місткістю 250 — 300 см3 з пробкою. У колбу додають 50 см3 розчину гідрооксид у натрію концентрацією 0.05 моль/дм3, закривають пробкою і струшують на механічному струшуванні протягом 15 хвилин. Після цього витяжку центрифугують протягом 10 хв при частоті обертання 100 с-1, 5 см3 прозорого центрифугату піпеткою переносять у мірну колбу місткістю 50 см3 і доливають до мітки 3%-м розчином сульфосаліцилової кислоти. Потрібно пам’ятати, що При виконанні даного аналізу на точність отриманих результатів суттєво впливає порядок додавання реактивів та швидкість виконання вимірювань. Тому Після додавання сульфосаліцилової кислоти колбу швидко перевертають 2-3 рази (не більше), розчин наливають у кювету завтовшки 5 мм та вимірюють оптичну густину розчину при довжині хвилі 550 нм (світлофільтр №6). Значення знімають відразу після додавання суль-фосаліцилової кислоти, оскільки частинки білка швидко агрегують.

Масову частку білка визначають за калібрувальною кривою.

Калібрувальна крива залежності масової частки білка від оптичної густини витяжки

Методи визначення масової частки білків, жирів

0,15 0,2 0,25 0,3 0.35 0,4

Оптична густина, од. от. густини

Для побудови калібрувальної кривої підбирають зразки борошна з різного масовою часткою білка у діапазоні, близькому до реальних умов (8- 5 20%). Інтервал вмісту білка не повинен перевищувати 1%, Кількість зразків — не менше 10. За наведеною методикою визначають оптичну густину витяжок усіх зразків і будують калібрувальну криву залежності оптичної густини від масової частки білка у зразку.

Опрацювання результатів вимірювань, визначення загальної похибки. За кінцевий результат вимірювань беруть середнє арифметичне значення результатів обчислень двох паралельних визначень, причому результати заокруглюються до другого десяткового знака. Визначають відносну і абсолютну похибки.

Аналіз отриманих результатів, висновки і рекомендації. Провести аналіз отриманих результатів, дати порівняльну характеристику застосовуваним методам, оцінити точність аналізу.

Запитання для самоперевірки

1.  Які Ви знаєте методи визначення масової частки білка в молоці?

2.  Наведіть методику визначення масової частки білка в молоці методом формольного титрування.

3.  Який порядок визначення масової частки білка в молоці колориметричним методом?

4.  Як проводиться вимірювання масової частки білка рефрактометричним методом?

5.  Наведіть методику нефелометричного методу визначення масової частки білка у борошні.

Рекомендована лІтература

1. Лабораторный практикум по общей технологии пищевых продуктов/Под ред. З. Ф. Фалуниной. — М.: Пищ. пром-сть, 1978. — 271 с.

2. Лабораторный практикум по общей технологии пищевых производств/Под ред. Л. П. Ковальской. – М.: Агропромиздат, 1991. — 335 с.

4. Ромоданова В. О., Костенко Т. П. Лабораторний практикум з технохімічного контролю підприємств молочної промисловості. — К.: УДУХТ, 1997. — 101 с.

Tagged with: , , , ,
Posted in Методи контролю харчових виробництв

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС