Методи пошуку нових технічних рішень принципи подолання технічних протиріч — №2

Четвертий крок

Чому?

Тому що вага апарата обмежена. З 28 кг припустимого для гірнорятівника навантаження на частку холодильного апарата доводиться тільки 9 кг.

П’ятий крок

При яких умовах не буде заважати?

Якщо частка холодильного апарата буде не 9 кг, а більше — 15 або 20 кг.

Висновок: треба знизити вагу кисневого апарата й інструментів.

Оперативна стадія

Перший крок

Перевірити зміни в самому об’єкті, зокрема можливість його поділу.

«Самим об’єктом» тепер є кисневий апарат і інструменти, вага яких треба зменшити. Шлях цей надзвичайно важкий, тому що інструменти й кисневий апарат удосконалювалися роками. Конструктори боролися буквально за кожний грам. Ні, тут ми багато чого не доможемося…

Другий крок

Перевірити можливість зміни в середовищі

Зовнішнє середовище — шахтне повітря. Звичайно, якби це повітря було чистим, можна було б відмовитися від кисневого апарата. Але шахтне повітря під час пожежі не очистиш.

Третій крок

Перевірити можливість зміни в сусідніх об’єктах

Сусіднім об’єктом для кисневого апарата й інструментів є третя складова частина навантаження на гірнорятівника — холодильній апарат. Змусити його одночасно давати кисень? Для цього потрібно взяти як холодильну речовину не лід, не сухий лід, а рідкий кисень. І це здається можливо. Правда, рідкий кисень менш потужна холодильна речовина, чим, наприклад, рідкий аміак, але зате ми зможемо взяти його багато, чи ледве не 15 кг!

Підсумок: Є ідея: замість двох апаратів — кисневого і холодильного — мати один. У цьому апараті буде використовуватися рідкий кисень. Випар і нагрівання кисню забезпечать охолоджувальну дію; нагрітий до нормальної температури кисень піде на подих. Важити такий прилад може 12 + 9= 21 кг.

Синтетична стадія

Перший крок

Внесення змін у форму даного об’єкта

Новою сутністю нашого апарата є робота на зрідженому кисні. Кисню багато. А раніше в кисневому апараті його було мало й доводилося для економії застосовувати круговий цикл — видихуваний кисень ішов на очищення в патрон з вапном і знову на подих. Тепер можна відмовитися від складного й громіздкого кругового циклу. Комплексний апарат виявиться простіше й дешевше, ніж кожний з апаратів, що з’єднуються!

Другий крок

Зміни в інших об’єктах

Єдиний «інший об’єкт» — інструменти. Дати і їм додаткове навантаження? Навряд чи це можливо

Третій крок

Зміни в методі ви користування об’єктів

Подумаємо, чим буде відрізнятися наш апарат в використанні. Кисень швидко випаровується… Виходить, вага апарата буде швидко зменшуватися: з 21 кг на кисень доводиться 15 кг. До кінця роботи апарат буде важити всього 6 кг. А стомлюваність залежить від середньої ваги. Виходить, можна спочатку ґрунтовно перевантажити апарат, брати побільше кисню.

Четвертий крок

Перевірка застосовності знайденого принципу винаходу до рішення інших технічних завдань

Де можна застосувати два разом працюючі апарати? У зварювальній техніці, де використовують переносні бензобачки й кисневі апарати.

Загальний підсумок: комплексний холодильний апарат на рідкому кисні, некругова схема забезпечення киснем, початкове перевантаження для збільшення потужності.

Таким чином був розроблений варіант комплексного холодильного апарата для дихання. Проект одержав на конкурсі вищу премію. Основний принцип — об’єднання холодильного й дихального апаратів — ліг в основу сучасних газотеплозахисних костюмів, уперше у світі створених у Радянському Союзі.

«Апарат для індивідуальної газотеплового захисту, — сказано в авторському посвідченні № 111144, — складається з герметизованого комбінезона, шолома, сполучного кільця, дихального мішка, маски й розміщеного в подкостюмі просторі резервуара рідкого кисню, що відрізняється тим, що для усунення необхідності в спеціальних респіраторах відпрацьований у холодильній системі газ використовується для подиху».

На рис. 1 видно, як улаштований газотеплозахисний костюм. Рідкий кисень розміщений у ранцевому резервуарі 1. Випаровуючись, кисень надходить в інжектор 2, розташований по осі наскрізного каналу 3. Випливаючи з інжектора, кисень змішується з теплим повітрям під-костюмного простору й прохолоджує його.

У резервуар може бути залито 15-16 кг рідкого кисню; це забезпечує 2000-2200 ккал тепловідводу. Початкова вага скафандра при цьому становить 20- 22 кг. Якщо ж підвищити початкову вага до 30-35 кг, запас кисню можна збільшити в півтора разу. У такому скафандрі не страшно ввійти й у розпечену піч…

Методи пошуку нових технічних рішень принципи подолання технічних протиріч

Рис. 1. Газотеплозахисний костюм для гірнорятівників, уперше створений у Радянському Союзі.

2. Процес наукового дослідження та його характеристика

Наукове дослідження — це цілеспрямований процес виробництва нових знань, які розкривають нові явища у суспільстві і природі, для використання їх у практичній діяльності людей. Методологія наукових досліджень у природознавчих, технічних та інших науках має багато спільного.

Закономірності розвитку суспільства — це передусім, закономірності розвитку матеріального виробництва. Основою будь-якого суспільства є матеріальне виробництво, де люди вступають у певні виробничі, економічні відносини, що є основними серед усіх суспільних відносин, з якими вони пов’язані. Прикладом таких взаємозв’язків є зв’язок між продуктивними силами і виробничими відносинами, між галузями господарства країни, між споживанням та нагромадженням, Постачальниками і покупцями та ін.

Отже, Науково-дослідний процес є системним впливом на об’єкт дослідження з метою вивчення, виявлення способів удосконалення та оптимізації його використання у практичній діяльності людини.

Науково-дослідний процес — це сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, що здійснюються за допомогою певних процедур. Він складається з таких стадій: організаційної; дослідної; стадії узагальнення і апробації результатів дослідження (рис.2).

На організаційній стадії вивчається стан об’єкта дослідження та виконується організаційно-методична підготовка дослідження.

Дослідна стадія наукового процесу складається з двох етапів. На першому-вибирають критерії оцінки дослідження, збирають інформацію для обробки її на ЕОМ відповідно до програми і методики дослідження. На другому — здійснюється дослідження зібраної інформації, доводять поставлені гіпотези, висувають нові, попередні висновки піддають апробації, коригують щодо показників та оприлюднюють.

Стадія узагальнення і апробації результатів дослідження включає узагальнення, що відображають у звітах про виконану науково-дослідну роботу, дипломних роботах, монографіях, дисертаціях. Результати дослідження обговорюють публічно, здійснюють рецензування роботи, вносять при необхідності певні корективи. Після цього здійснюється реалізація висновків і пропозицій, які обгрунтовані у роботі.

В найбільш загальному вигляді Дослідження як процес виробництва знань включає в себе наступні етапи:

1) визначення цілі і завдань;

2) вивчення теорії і методики;

3) виділення об’єкту, одиниць дослідження, їх ознак;

4) отримання інформації та оцінка її за достовірністю, однорідністю, порівняльністю і повнотою;

5) обробка отриманої інформації, її аналіз із застосуванням статистично-математичних методів;

6) формулювання висновків за результатами проведеного аналізу;

Методи пошуку нових технічних рішень принципи подолання технічних протиріч

Рис. 2. Процес наукового дослідження теми конкретної задачі.

7) оформлення рекомендацій та пропозицій щодо втілення у практичну діяльність результатів дослідження.

Перший етапНайвідповідальніший і важливий, бо від встановлення мети і завдань залежить можливість і корисність отримання результату дослідження. При цьому актуальним є коректне формулювання проблеми. Шлях до цього формулювання лежить через свідомо-логічну розумову діяльність дослідника. На цьому етапі досліднику доцільно абстрагуватись від частковостей і випадкових величин (для запобігання розсіювання уваги дослідника).

Другий етап здійснюється на основі історичного підходу, враховуючи погляди, які існували в минулому, а також критичної оцінки цих поглядів, виходячи з умов сучасності. Цей етап методологічно базується на твердженні про відносність і динамічність всіх знань.

Третій етап передбачає вивчення процесу через виділення об’єкту дослідження. Вивчення кількісних характеристик об’єкту, що досліджується, дозволяє в комплексі оцінити і якісні його характеристики.

Четвертий етап є своєрідним забезпеченням процесу дослідження інформаційними ресурсами. Даний етап виступає передумовою проведення аналізу. Аналітичні розрахунки вимагають такої інформації, яка відповідає вимогам Повноти (насиченості), Достовірності (об’єктивності), Порівняльності і Однорідності. Такі характеристики інформації дозволяють досліднику в процесі аналізу здійснювати її узагальнення, формулювати висновки.

П’ятий етап передбачає наявність у дослідника певного набору знань статистично-математичних методів. Ця вимога обумовлена методикою та методологією досліджень, а саме аналізу як методу.

Зібрана на попередньому етапі інформація повинна бути приведена до зручного та наочного вигляду. Наочність інформації забезпечується складанням дослідником таблиць і занесенням у них зібраної інформації, об’єднанням даних декількох таблиць в одну згруповану і т. ін. Обробка зібраної інформації здійснюється і через її узагальнення (розрахунок середніх величин, виділення груп, класів інформації, систематизацію інформації за структурою об’єкту дослідження і т. ін.). Лише оброблена статистично і математично інформація може бути безпосереднім ресурсом для здійснення аналітичних розрахунків.

Шостий етап є завершальним у дослідженні. Він показує, наскільки вміло були поєднані результати знань теорії і практики дослідником, сформульовані висновки як результат узагальнення. Останній етап знаходить своє відображення у апробації результатів наукового дослідження.

3. Наукова проблема та обгрунтування теми дослідження. Гіпотези у наукових дослідженнях

Наукова проблема — це сукупність нових, діалектично складних теоретичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням або прикладним методам у науці і потребують вирішення за допомогою наукових досліджень. Наукові проблеми виникають не стихійно, а закономірно під дією законів у зв’язку з розвитком продуктивних сил і виробничих відносин. Вирішуються вони за допомогою наукових методів. Проблеми є рушійною силою у розвитку науки.

Для вирішення наукової проблеми в сучасних умовах НТП необхідні зусилля великого колективу фахівців різного профілю. Кожний член наукового колективу повинен мати вольові якості у проведенні досліджень, бути цілеспрямованим у досягненні наукової істини. Вибір проблеми дослідження обґрунтовується насамперед її актуальністю: обраний напрям дослідження повинен сприяти економічному і соціальному розвитку країни.

Оскільки наукова проблема являє собою сукупність складних теоретичних або практичних питань, то в процесі наукового дослідження або визначення їх параметрів, проблеми поділяють на складові компоненти — теми.

Тема (від грец. thema — основна думка, завдання, положення, яке необхідно розвинути) — частина наукової проблеми, яке охоплює одне або кілька питань дослідження.

Виходячи з мети дослідження, яка повинна передбачати розробку нових концепцій або напрямків розвитку певної науки, вдосконалення існуючої методології або розробку нових методик (рекомендацій) з окремих розділів науки, дослідник вибирає тему наукової роботи. Теми наукових досліджень формуються в межах проблем цілої науки та поділяються на теоретичні, методологічні та організаційні.

Теоретичні теми передбачають дослідження окремих концепцій теорії певної науки, що стосуються її наукових законів, розробки аксіоматичних знань.

Tagged with: , , , , ,
Posted in Основи наукових досліджень та технічноі творчості
фоторюкзак
Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС