Громадянське суспільство — №2

Громадянське суспільство — це недержавна частина громадського життя, свого роду соціальний простір, у якому люди пов’язані між собою й взаємодіють один з одним як вільні незалежні суб’єкти. Головним діючим суб’єктом громадянського суспільства є суверенна особистість, яка вільно ставить мету своєї діяльності й визначає способи їх досягнення.

Громадянське суспільство можна розглядати як суспільство, у якому існують розвинені економічні, культурні, правові, політичні відносини між індивідами, які не опосередковані державою. Крім того, громадянське суспільство деполітизоване й не залежить від політичної системи та державної політики. Кожен член громадянського суспільства є, насамперед, суб’єктом права, а тільки потім — громадянином держави, тому що громадянське суспільство захищає права людини, у той час як з державою пов’язані права громадянина.

Сформоване громадянське суспільство не зносить насильства з боку держави. Воно існує в рамках свободи громадських інтересів. У ньому здійснюється соціальна саморегуляція, що дозволяє розглядати його як «самоналагоджувальне» суспільство. Його основою є людина, яка взаємодіє з іншими членами суспільства. Разом з тим досвід високорозвинених країн свідчить, що громадянське суспільство функціонує й розвивається набагато успішніше й ефективніше, коли для цього створюються певні сприятливі умови.

Основною умовою життєдіяльності громадянського суспільства є володіння кожним з його членів конкретною власністю або участь у володінні нею, право використовувати її й розпоряджатися на власний розсуд. Наявність власності є базовою, фундаментальною умовою свободи особи в громадянському суспільстві.

Важливою умовою успішного функціонування громадянського суспільства є наявність у суспільстві розвинутої, різнопланової соціальної структури, яка відображає багатство й різноманіття інтересів представників різних груп і верств. Особливе значення має наявність численного, досить забезпеченого й незалежного «середнього класу».

Наступною умовою життєдіяльності громадянського суспільства є розвиненість і розгалуженість демократії. Тільки в умовах демократії може бути забезпечена внутрішня свобода особи і її здатність до повної самостійної діяльності при включенні в той чи інший інститут громадянського суспільства. На відміну від держави з різними формами правління громадянське суспільство на рівні політичному можливе тільки в умовах демократії.

Діалектика взаємин громадянського суспільства й держави складна й суперечлива, їй завжди властивий прихований або явний конфлікт. Громадянське суспільство створює державу, передає їй частину своїх прав, але й держава сприяє створенню громадянського суспільства.

Держава не може розвиватися нормально без вільного розвитку громадянського суспільства. Високорозвинене громадянське суспільство — одна з головних умов стабільності демократичного режиму.

Громадянське суспільство контролює дії політичної влади. Відсутність громадянського суспільства веде до гіпертрофованого впливу держави на громадське життя. Інертність громадянського суспільства провокує державу до узурпації своїх прав, змушує суспільство беззаперечно виконувати державні рішення.

Таким чином, громадянське суспільство й держава співіснують у стані безперервної протидії й взаємовпливу) характер і спрямованість яких, власне кажучи, залежать від ступеня розвитку громадянського суспільства і його інститутів. Громадянське суспільство гармонійно пов’язане з державою при демократичному режимі, перебуває в опозиції при тоталітарному режимі, конструктивному протиборстві при авторитаризмі.

2. Сутність, ознаки та структура громадянського суспільства.

У сучасній політології громадянське суспільство розглядається як складна й багаторівнева система невладних зв’язків і структур. Воно ґрунтується на сукупності міжособистісних відносин, які розвиваються поза рамками й без втручання держави. Крім того, до нього входить розгалужена система незалежних від держави суспільних інститутів, що реалізують повсякденні індивідуальні й колективні потреби. Оскільки повсякденні інтереси громадян нерівнозначні, тому й сфери громадянського суспільства мають певну співпідпорядкованість, що умовно можна передати в такий спосіб.

Базові (первинні, вітальні) потреби в їжі, одязі, житлі й т. д., що забезпечують життєдіяльність індивідів, задовольняються завдяки виробничим відносинам, які становлять перший рівень міжособистісних зв’язків. Ці потреби реалізуються через такі суспільні інститути, як професійні, споживчі й інші об’єднання й асоціації.

Потреби в продовженні роду, сексі, здоров’ї, вихованні дітей, духовному вдосконалюванні, вірі, інформації, спілкуванні й т. д. реалізує комплекс соціально-культурних відносин, що включає сімейно-шлюбні, релігійні, етнічні й інші взаємозв’язки. Вони ускладнюють другий рівень міжособистісних взаємодій. Потреби даного рівня задовольняються в рамках таких інститутів, як родина, церква, освітні й наукові установи, творчі спілки, спортивні організації й т. д. Третій, вищий рівень міжособистісних відносин становлять потреби в політичній участі, пов’язані з індивідуальним вибором на основі політичних переваг і ціннісних орієнтацій. Цей рівень допускає сформованість в індивіда конкретних політичних позицій. Політичні переваги індивідів реалізуються за допомогою груп інтересів, політичних партій, рухів і т. д.

На відміну від держави, в громадянському суспільстві переважають не вертикальні, а горизонтальні зв’язки, відносини конкуренції й солідарності між юридичне вільними й рівноправними партнерами.

Основна функція громадянського суспільства — найбільш повне задоволення матеріальних, соціальних і духовних потреб його членів. Різноманітні економічні, етнічні, регіональні, професійні, релігійні об’єднання громадян покликані сприяти всебічній реалізації індивідом його інтересів, прагнень, цілей і т. д.

У рамках виконання цієї основної функції Громадянське суспільство виконує ряд важливих соціальних функцій:

1. На основі законності воно забезпечує захист приватних сфер життя людини й громадянина від необґрунтованої жорсткої регламентації держави й інших політичних структур.

2. На базі асоціацій громадянського суспільства створюються й розвиваються механізми громадського самоврядування.

3. Громадянське суспільство є одним із найважливіших і потужних важелів у системі «стримувань і противаг», прагнення політичної влади до абсолютного панування. Воно захищає громадян і їхні об’єднання від незаконного втручання в їхню діяльність державної влади й тим самим сприяє формуванню й зміцненню демократичних органів держави, всієї його політичної системи. Для виконання цієї функції в нього є чимало засобів: активна участь у виборчих кампаніях і референдумах, акціях протесту або підтримки тих або інших вимог, великі можливості у формуванні громадської думки, зокрема, за допомогою незалежних засобів масової інформації й комунікацій.

4. Інститути, й організації громадянського суспільства покликані забезпечувати реальні гарантії прав і свобод людини, рівний доступ до участі в державних і суспільних справах.

5. Громадянське суспільство виконує також функцію соціального контролю стосовно своїх членів. Воно незалежно від держави, має у своєму розпорядженні засоби й санкції, за допомогою яких може змусити індивідів дотримуватися суспільних норм, забезпечити соціалізацію й виховання громадян.

6. Громадянське суспільство виконує також комунікативну функцію. У демократичному суспільстві проявляється різноманіття інтересів. Найширший спектр цих інтересів є результатом тих свобод, якими володіє громадянин в умовах демократії. Демократична держава покликана максимально задовольняти інтереси й потреби своїх громадян. Проте в умовах економічного плюралізму ці інтереси настільки численні, настільки різноманітні й диференційовані, що державна влада практично не має каналів інформації про всі ці інтереси. Завдання інститутів й організацій громадянського суспільства — інформувати державу про конкретні інтереси громадян, задоволення яких можливе лише силами держави. Класичним прикладом такої інформації є акції «руху зелених». Проблеми захисту навколишнього середовища неможливо вирішити без широкої участі Держави, і «зелені» домагаються прийняття конкретних державних програм щодо захисту навколишнього середовища.

7. Громадянське суспільство виконує стабілізуючу функцію через свої інститути й організації. Воно створює міцні структури, на яких тримається все громадське життя. У складні історичні періоди (війни, кризи, депресії), коли держава зазнає труднощів, громадянське суспільство «підставляє своє плече» — свої міцні структури.

Ознаки громадянського суспільства:

— найбільш повне забезпечення прав та свобод людини та громадянина;

— самоуправління; конкуренція різних груп людей; свобода формування суспільної думки та плюралізм; загальна інформованість і реальне здійснення права людини на інформацію; координованість складових частин громадянського суспільства як принцип життєдіяльності; легітимність та демократичний характер влади; правова держава; сильна соціальна політика держави, що забезпечує добробут населення.

Структура громадянського суспільства:

— недержавні соціально-економічні відношення і інститути (власність, підприємство);

— сукупність не залежних від держави виробників (приватні фірми і т. ін.);

— суспільні об’єднання та організації;

— політичні партії та рухи;

— сфера виховання і недержавної освіти;

— політичні партії та рухи;

— система недержавних ЗМІ;

— сім’я;

— церков.

Таким чином, громадянське суспільство є суспільством громадян із високим рівнем соціальних, політичних, культурних і моральних властивостей, які спільно з державою утворює розвинені правові відносини; суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага. Громадянське суспільство є базисом держави, ініціює в ній необхідні зміни. Держава, в свою чергу, захищає принципи самоврядування всіх незалежних недержавних організацій, які формують громадянське суспільство. Але якщо державі властиві різні форми правління, то громадянське суспільство існує виключно за умов демократії.

Сутність громадянського суспільства полягає в забезпеченні законних прав людини. Особа має гарантію вільного вибору тих або інших форм економічного і політичного буття, ідеології, світогляду, можливість вільно висловлювати і відстоювати свої погляди та інтереси. Становлення громадянського суспільства є невпинним процесом вдосконалення громадянина, суспільства, влади, політики, права, який охоплює всі без винятку сфери життєдіяльності.

Tagged with: , , , , ,
Posted in Політологія

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС