Громадянське суспільство — №1

4. Тема: Громадянське суспільство

План

1. Еволюція ідеї громадянського суспільства

2. Сутність, ознаки та структура громадянського суспільства.

3. Особливості формування громадянського суспільства в Україні.

1. Еволюція ідеї громадянського суспільства

Поняття «громадянське суспільство» — одне із ключових у сучасній політології. Сама ж ідея громадянського суспільства своїм корінням сягає Давніх Греції та Риму, знаходить своє теоретичне втілення в працях Платона, Аристотеля, Цицерона, інших мислителів. З часом викристалізувалося розуміння громадянського суспільства як спільноти рівноправних громадян, яка не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага. У політичній сфері громадянське суспільство забезпечує громадянам вільну Участь у державних і громадських справах.

Довгий час поняття «громадянське суспільство» і «держава» не розрізнялись, використовувались як рівнозначні. Так, мислителі античності Платон, Аристотель, Цицерон під громадським суспільством, по суті, розуміли політичну державу, яка поєднувала у собі такі найважливіші сфери суспільства, як сім’я, релігія, освіта, культура та ін.

У середині XVII ст. Т. Гоббс у двох своїх працях — «Про громадянина» (1642) і «Левіафан» (1651) виклав принципово нову концепцію громадянського суспільства, котра виникла при переході від природного натурального стану загальної ворожнечі і страху до упорядкованого культурного суспільства, громадяни якого дисципліновані владою держави.

Дж. Локк трактує «громадянське суспільство» як форму державності, яка володіє певним соціально-економічним і духовним змістом. Він першим поставив людину вище суспільства і держави, а свободу проголосив головною суспільною цінністю. В його розумінні свобода потребує, перш за все, захисту від держави і досягається ця мета створенням суспільного договору, який служить захисною структурою між індивідом і державою. Основою свободи індивіда, гарантією його політичної самостійності, за Локком, є приватна власність.

У І. Канта аналогічні поняття виступають як синоніми. Взаємозалежність цих понять помітна у Ж.-Ж. Руссо. закону силу має лише та система правління, що засновується на участі громадян. Тільки Г. Гегель довів Альтернативну відмінність цих понять. Вищі інтереси громадянського суспільства, охороняються законодавством, судом та поліцією і тому не можуть бути реалізовані без участі держави. Надмірний розвиток одних елементів громадянського суспільства може привести до несправедливого придушення інших.

Для Т. Пейна громадянське суспільство представляло сферу саморегуляції приватних інтересів. Держава, вважав він, виникає слідом за об’єднанням людей в суспільство, бо згуртовані індивіди не в змозі самі зберігати справедливість у відносинах між собою. Вона створюється за суспільним договором — єдино можливим засобом створити державу. Тому верховна влада в ній повинна належати народу. Відстоюючи ідею народного суверенітету, Т. Пейн обгрунтував право народу засновувати або знищувати будь-яку форму правління. Як і інші представники природно-правової теорії, Т. Пейн розрізняв природні і громадянські права людини. Таким чином, уже у джерел появи концепції було поставлено питання про взаємодію громадянського суспільства і держави.

Ш. Л. Монтеск’є розглядав громадянське суспільство як результат історичного розвитку, четвертий щабель людської історії після природного стану, сім’ї й героїчного часу. Вчений розрізняв закони громадянські й державні: перші регламентують відносини, притаманні громадянському суспільству (власності, добровільних об’єднань громадян тощо), другі — переважно політичні права і свободи.

Основна заслуга у розробці концепції громадянського суспільства належить Г. Гегелю, який розглядав цей феномен як особливу стадію в діалектичному русі від сім’ї до держави в складному процесі історичної трансформації від Середньовіччя до Нового часу. На думку Гегеля, громадянське суспільство — це комплекс приватних осіб, класів, груп, інститутів, взаємодія яких регулюється цивільним правом, і які прямо не залежать від політичної держави. Громадянське суспільство характеризується системою потреб, правосуддям, поліцією і корпораціями. Воно опирається на приватну власність, загальну рівність людей і виникає одночасно з буржуазним ладом. У трактуванні Гегеля громадянське суспільство постає як опосередкована працею система потреб, яка ґрунтується на системі приватної власності і всезагальній рівності.

К. Маркс розглядав громадянське суспільство виходячи із матеріалістичного розуміння історії, згідно з яким держава і політика є відображенням економічних виробничих відносин, держава при цьому — інструмент політичного володарювання класу, який володіє засобами виробництва. Буржуазне суспільство, реалізуючи волю економічно володарюючого класу, перешкоджає вільному розвитку індивідів, поглинає громадянське суспільство. Подолати розрив між громадянським суспільством і державою, на Думку К. Маркса, можна шляхом створення нового суспільства — комуністичного, в якому вільний розвиток кожного індивіда є умовою розвитку суспільства. Ця мета досягається ліквідацією приватної власності, що дозволяє досягати не тільки юридичної, правової рівності буржуазного суспільства, але і фактичної економічної рівності всіх індивідів. Держава поступається місцем комуністичному самоврядуванню, і проблема протистояння громадянського суспільства і Держави вирішується сама по собі.

При всій несхожості цих (і багатьох інших) підходів до концепції громадянського суспільства одна думка проступає виразно: становлення громадянського суспільства — цивілізований процес, в якому одночасно цивілізуються і громадяни, і цивільні відносини, і сама держава.

В цьому процесі формуються і створюються нові, більш упорядковані, менш конфліктні. відносини в суспільстві.

У сучасній політичній науці поняття «громадянське суспільство» використовується як у широкому, так і у вузькому значенні. Громадянське суспільство в широкому розумінні охоплює всі сфери людської діяльності, які перебувають поза безпосереднім впливом держави та її інститутів. З такого трактування випливає, що громадянське суспільство тією чи іншою мірою завжди існувало в людському соціумі і приймало на кожному етапі його розвитку конкретну форму.

У більш вузькому й найпоширенішому значенні поняття «громадянське суспільство» пов’язане з існуванням демократичних інститутів і правової держави, що забезпечує верховенство закону у всіх сферах суспільного й державного життя. Правова держава гарантує свободу особи, її основних інтересів і прав, у тому числі на різні форми суспільної й громадянської самоорганізації людей для до­сягнення своїх економічних, соціальних і духовних інтересів. У цьому розумінні громадянське суспільство розглядається як людська спільність, що включає недержавні структури, які добровільно сформувалися у різних сферах людської діяльності, й сукупність недержавних відносин, що їх супроводжують — економічних, соціальних, сімейних, національних, духовних, моральних, релігійних, виробничих, особистих та ін.

Tagged with: , , , , ,
Posted in Політологія

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС