Формування облік та профілактика умов праці — №2

3. Класифікація робіт за напруженістю та важкістю праці.

За величиною енерговитрат, у відповідності до ГОСТ 12.1.005-88, роботи поділяють на три категорії — легкі, середньої важкості та важкі, перші дві з яких у свою чергу поділяються на відповідні групи (табл. 1).

Таблиця 1

Категорії робіт за ступенем важкості (ГОСТ 12.1.005-88)

Категорія робіт

Енерговитрати

Вт

Ккал/год

Легка Іа

105–140

90–120

Іб

141–175

121–150

Середньої важкості ІІа

176–232

151-200

ІІб

233-290

201-250

Важка ІІІ

291–349

251–300

До категорії Іа належать роботи, які виконуються сидячи та супроводжуються незначним фізичним напруженням (професії сфери управління, швейного і годинникового виробництва).

До категорії Іб належать роботи, які виконуються сидячи або пов’язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням (ряд професій на підприємствах зв’язку, контролери, майстри).

До категорій ІІа належать роботи, які пов’язані з постійним ходінням, переміщенням дрібних (до 1кг) виробів або предметів у положенні стоячи або сидячи і які потребують незначного фізичного напруження (ряд професій у прядильно-ткацькому виробництві, механоскладальних цехах).

До категорії ІІб належать роботи, які пов’язані з ходінням і переміщенням вантажів масою до 10 кг (ряд професій машинобудування, металургії).

До категорії III належать роботи, які пов’язані з постійними переміщеннями, пересуванням і перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів і які вимагають значних фізичних зусиль (ряд професій з виконанням ручних операцій металургійних, машинобудівних, гірничовидобувних підприємств).

4. Фактори формування умов праці.

Звертаючись до основ фізіології та гігієни праці можна зауважити, що енерговитрати працівників формують основні засади класифікації праці, але не надають повну оцінку можливим викликам шкідливих факторів сучасного виробництва. Для прикладу, це стосується впливу можливих хімічних, біологічних подразників, психологічного співвідношення в трудових колективах.

З метою комплексної оцінки умов праці, з урахуванням фізіологічних і гігієнічних умов праці, була розроблена і затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України № 528 від 27.12.2001р. «Гігієнічна класифікація праці За показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу».

Гігієнічна класифікація заснована на принципі диференціації умов праці залежно від фактично діючих рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу порівняно з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами, а також можливим впливом їх на стан здоров’я працюючих.

Фактори, що зумовлюють умови праці, поділяють на чотири основні групи, що наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Фактори формування умов праці

Фактор

Одиниця виміру

Параметр, що характеризує основні властивості елемента,

1. Санітарно-гігієнічні

Загальні санітарні вимоги

М3, м2

Відповідність об`єму й площі виробничих приміщень санітарним нормам

Освітленість:

Природна

Штучна

%

Лк

Рівень, КПО

Рівень

Шкідливі речовини у повітряному середовищі (пари, гази, аерозолі)

Мг/м3

Концентрація

Мікроклімат:

Температура повітря

Відносна вологість повітря

Швидкість руху повітря

%

М/с

Температура

Волого насиченість

Рухомість повітряного середовища

Механічні коливання:

Вібрація

Гц

Мм

М/с

Частота,

Амплітуда,

Коливальна швидкість

Шум

ДБ

ДБА

Гц

Рівень звукового тиску,

Рівень звуку

Сер. геометрична частота октавних смуг

Ультразвук

ДБ

Рівень звукового тиску

Випромінювання:

Мкм

Довжина хвилі,

Інфрачервоне, ультрафіолетове

Кал/см2, Вт/м2

Інтенсивність випромінювання,

Іонізуюче

Бк

МЗв·рік–1

Активність радіоактивного розпаду

Ліміт дози

Електромагнітне (хвилі радіочастот)

Км, м, дм, см, мм

Гц, кГц, МГц, ГГц

В/м, А/м

Вт/м2

Довжина хвилі

Частота коливань

Напруженість

Інтенсивність

Атмосферний тиск

Атм

Па,

Мм рт. ст.

У робочій камері

Висота над рівнем моря

Професійні інфекції та біологічні агенти: (бактерії, віруси, грибки, бруцельоз, лихоманка, сибірка, тощо)

Бали

Ступінь небезпечного впливу на організм людини

2. Психофізіологічні («трудові»)

Фізичне навантаження

Ккал/год

Кгм

Енерговитрати

Вантажу оборот за зміну

Робоча поза

Бали

Зручність під час виконання робіт,

Нервово-психічне навантаження

Бали

Бали

Категорія точності роботи

Інтелектуальне

Нервово-емоційне напруження

Напруження зору

Монотонність трудового процесу

Бали

Рівень різноманітності й темп праці

Режим праці та відпочинку:

Змінний

Хв

Тривалість і розподіл перерв на відпочинок та обід

Добовий

Год

Робота в нічний час, тривалість робочих змін,

Тижневий

Дні

Тривалість вихідних днів

Річний

Дні

Тривалість відпустки

Фактор

Параметр, що характеризує основні властивості елемента, одиниця виміру

Травма небезпечність (вибухонебезпека, пожежонебезпека, сейсмічна небезпека, небезпека травмування частинами машин й обладнання, що рухаються)

Бали

Ступінь небезпеки

3. Естетичні

Гармонійність у робочій зоні світло кольорової композиції, звукового середовища

Бали

Бали

Естетичний рівень*,

Конструктивні рішення обладнання робочих місць

Ароматичність запахів повітряного середовища

Бали

Ступінь ароматичності

Гармонійність робочих поз і трудових рухів

Бали

Траєкторія, ритм і варіантність трудових рухів

4. Соціально-психологічні **

Спорідненість колективу

Бали

Рівень взаємозаміни в процесі праці, товариської взаємодопомоги, дисципліна праці

Характер між групових стосунків у колективі

Бали

Рівень конфліктності

Перша група – санітарно-гігієнічні фактори – включає показники, що характеризують виробниче середовище робочої зони. Вони залежать від особливостей виробничого обладнання і технологічних процесів, можуть бути оцінені кількісно і нормовані.

Другу групу складають психофізіологічні елементи, зумовлені самим процесом праці. З цієї групи лише частина факторів може бути оцінена кількісно.

До третьої групи відносяться естетичні фактори, що характеризують сприйняття працюючим навколишньої обстановки та її елементів; кількісно вони оцінені бути не можуть.

Четверта група включає соціально-психологічні фактори, що характеризують психологічний клімат у трудовому колективі; кількісній оцінці також не підлягають.

5. Атестація робочих місць.

Гігієнічна класифікація призначена для:

— гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях;

— атестації робочих місць;

— санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об’єктів;

— санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств;

— встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів;

— розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;

— створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни.

В основу класифікації покладені фактори виробничого середовища і виробничого процесу, небезпека їх дії на працездатність і здоров’я працюючих. За цими показниками виділено 4 класи:

1 клас — ОПТИМАЛЬНІ умови праці — такі умови, при яких зберігається не лише здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

2 клас — ДОПУСТИМІ умови праці — характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

3 клас — ШКІДЛИВІ умови праці — характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

Tagged with: , , , , ,
Posted in Основи охорони праці

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС