Фактори впливу на склад і властивості молока

3

 Фактори впливу на склад і властивості молока

Основними факторами впливу на продуктивність корів, склад і властивості молока є індивідуальні (генетичні) особливості тварин, їх фізіологічний стан і стан здоров’я, добовий ритм секреції молока, лактаційний період, вік тварини, час року та сезон отелення, умови утримання, доїння, порода, фактори годівлі.

Індивідуальні особливості тварин, їх фізіологічний стан і стан здоров’я. В межах однієї породи великої рогатої худоби окремі тварини різняться між собою продуктивністю та складом молока. Це зумовлено генетичною структурою та фізіологічними особливостями кожної тварини. Залежно від генетичної продуктив­ної можливості організму та в разі повного задоволення потреби в поживних речовинах за нормальних умов утримання лактуючий організм здатний утворювати максимальну кількість (характерну для цієї породи) молока.

На індивідуальний прояв продуктивності та якості молока впливають інтенсивність обміну речовин, функції синтезу молока, конституція, інтер’єр та екстер’єр тварини. Так, вважається доведеним, що чим більші розміри тварини, тим більше вона може продукувати молока порівняно з тваринами невеликих розмірів.

Порушення нормальних фізіологічних функцій організму негативно впливає на молокоутворення і склад молока. Захворювання тварини, як правило, призводить до зниження надоїв, а іноді і до повного припинення лактації. Значні зміни у складі молока спостерігаються при захворюванні травного каналу, вим’я тощо. При цьому знижуються вміст у молоці молочного цукру та кислотність, підвищується кількість хлору, лейкоцитів, ферментів (каталаза, редуктаза). Вміст жиру і білків може збільшуватися або зменшуватися. При захворюванні корів на ящур, туберкульоз або мастит зменшується надій, змінюється склад молока (табл. 1).

Таблиця 1 Зміни складу молока від захворювання корів на туберкульоз і мастит, % (за Я. С. Зайковським)

Склад молока

Від здорової корови

Від корови, хворої на туберкульоз

Від здорової корови

Від корови, хворої на мастит

У легкій формі

У тяжкій формі

Суха речовина

14,2

14,7

12,6

13,8

10,8

Жир

4,6

5,9

2,9

5,3

2,2

Білки

3,7

2,7

5,5

3,6

6,1

Лактоза

4,3

4,4

2,9

4,3

1,5

Зола

0,7

0,7

0,8

0,8

1,0

Кислотність, °Т

17,1

14,3

7,3

Добовий ритм секреції молока. Під впливом фізіологічних ритмів змінюються продукція молока за надоями, а також секреція жиру. На характер зміни продуктивності і складу молока впливає перерва між доїннями. Чим вона більша, тим більше тварина продукує молока, але жирність його нижча. За однакових проміжків часу між доїннями процес синтезу молока збільшується на 10 %. Встановлено, що у перших цівках молока менше жиру (табл. 2), а в останніх — найбільше, тому ретельне видоювання корів — обов’язкова умова підвищення якості молока та запобігання захворюванню вим’я.

Таблиця 2. Вміст жиру в окремих порціях разового Надою, %
(за Р. В. Давидовим)

Надій

Порції молока

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Ранковий

0,7

1

3,5

3,9

4,2

4,3

4,4

4,6

9,6

Вечірній

0,7

1,2

4,1

4,4

4,4

4,5

8,9

Лактаційний період, або лактація (протягом якого молочна залоза утворює молоко), починається після отелення і триває у корів 270 – 300 днів, а закінчується за 50 – 60 днів до чергового отелення запуском.

Увесь цикл лактації умовно поділяють на три періоди: перший — перші дні після отелення, коли тварина продукує молозиво, він триває до 10 днів; другий — основний, триває від 250 до 300 днів, у цей час від тварини одержують молоко, характерне за складом та властивостями для даної породи; третій — період запуску, який триває 10 – 15 днів до закінчення лактації, за 60 – 75 днів до отелення; у цей період тварина продукує молоко, яке значно відрізняється від звичайного за його хімічним складом і властивостями. Таке молоко називають стародійним.

Молозиво — це секрет молочної залози в перші 7 – 9 днів після отелення корови. За складом і властивостями воно значно відрізняється від молока наступних періодів лактації. Характерна його особливість — містить більшу кількість білків, переважно альбумінів та глобулінів, які легко перетравлюються в організмі новонародженого. Молозиво має добре виражені бактерицидні властивості, сприяє формуванню захисних сил організму, посилює його стійкість проти захворювання. Воно багате на жир, мінеральні і пластичні речовини, містить значну кількість формених елементів крові, особливо лейкоцитів, ферментів — пероксидази та каталази. Наявність солей магнію зумовлює його послаблювальну дію. Молозиво є повноцінним кормом за всіма елементами годівлі, багате на біологічно активні речовини і є перехідним кормом живлення через кров материнського організму до молока та рослинних кормів (табл. 3).

Таблиця 3.Склад і властивості молозива корови, % (за Г. С. Ініховим)

Надій після отелення

Жир

Загальний білок

Казеїн

Альбумін і глобулін

Інші азотисті речовини

Лактоза

Зола

Густина, г/см3

Кислотність, ºТ

1

6,25

14,92

5,13

8,32

4,44

4,00

1,01

1,040

53,3

2

5,68

9,90

4,10

4,75

1,14

4,29

0,96

1,039

41,6

3

5,48

6,64

3,44

2,33

1,06

4,51

0,83

1,038

41,6

4

5,16

5,85

3,47

1,73

0,94

4,75

0,87

1,036

37,0

5

4,91

4,96

3,07

0,79

0,87

4,67

0,82

1,038

32,0

10

4,66

4,54

3,19

0,63

0,81

4,80

0,80

1,034

27,9

15

4,77

4,12

2,96

0,50

0,66

4,74

0,77

1,032

25,0

20

4,24

4,02

2,97

0,55

0,62

4,73

0,71

1,032

22,4

25

4,17

3,77

2,87

0,44

0,57

4,41

0,77

1,030

21,3

30

38,7

3,55

2,47

0,46

0,51

4,62

0,77

1,030

19,5

Залежно від індивідуальних особливостей тварин, склад молозива через 7 – 10 днів після отелення змінюється, і корова починає продукувати молоко основного періоду лактації.

За нормальних умов годівлі та утримання, незалежно від породи, пік продуктивності корови припадає на другий місяць лактації, а потім поступово знижується. У цей період молоко містить найменшу кількість сухих речовин, жиру та білка, а з третього-четвертого місяців лактації кількість їх збільшується (табл. 4).

Наступні зміни у складі та властивостях молока відбуваються і в кінці лактації, за 10 – 15 днів до запуску.

Таблиця 4.  Зміни складу молока корів червоно-степової породи протягом лактації, % (за М. Ф. Яременком та ін.)

Місяць
лактації

Cухі ре­човини

Жир

Білки

Лактоза

Зола

Густина, г/см3

Перший

13,20

3,82

3,90

4,68

0,81

1,032

Другий

12,64

3,64

3,31

4,80

0,76

1,030

Третій

12,66

3,70

3,35

4,83

0,73

1,029

Четвертий

12,70

3,74

3,42

4,86

0,72

1,030

П’ятий

12,75

3,79

3,45

4,86

0,70

1,029

Шостий

12,85

3,88

3,72

4,74

0,72

1,031

Сьомий

13,05

3,95

3,80

4,69

0,72

1,031

Восьмий

13,38

4,05

3,95

4,64

0,75

1,031

Дев’ятий

13,57

4,17

4,15

4,44

0,78

1,032

Десятий

14,09

4,32

4,2

4,35

0,85

1,033

У середньому за лактацію

12,92

3,77

3,62

4,78

0,73

1,031

Стародійне молоко продукують лише глибокотільні корови. За складом воно відрізняється від молока основного періоду лактації та молозива (табл. 5).

Таблиця 5. Зміни складу молока корів у кінці лактації, %
(за Р. Б. Давидовим)

Днів до запуску

Жир

Білок

Лактоза

Зола

Густина, °А

Кислотність, °Т

Казеїн

Альбумін і глобулін

Усього

10

4,2

3,2

0,7

3,9

4,5

0,6

30,7

  2,0

9

4,4

3,2

0,7

3,9

4,4

0,7

30,3

18,0

8

4,3

3,4

0,7

4,1

4,3

0,7

30,9

18,2

7

4,3

3,5

0,8

4,3

4,3

0,7

27,4

18,0

6

4,4

3,4

0,8

4,2

4,4

0,7

30,4

17,5

5

4,4

3,7

0,7

4,4

4,5

0,7

30,3

17,6

4

4,8

3,9

0,7

4,6

4,3

0,7

30,1

19,9

3

5,0

4,0

0,8

4,8

4,0

0,7

30,0

20,0

2

5,1

3,8

0,9

4,7

4,4

0,8

29,6

14,5

1

9,7

4,4

0,9

5,3

3,7

0,8

28,6

16,6

Перед запуском молоко набуває неприємного гіркувато-соло­ну­ватого смаку. Вміст жиру в ньому коливається від 1 до 9 %, кількість білків та мінеральних речовин збільшується, а кислотність знижується до 5 – 6 °Т. Як молозиво, так і стародійне молоко не підлягає промисловій переробці, його можна використовувати для годівлі молодняку.

Вік тварин. Корови різного віку мають неоднакову продук­тивність — чим старше тварина, тим менше вона продукує молока. З віком тварини змінюється і склад молока, оскільки організм старіє і в ньому знижується інтенсивність процесів обміну речовин. Продуктивність корів підвищується до п’ятого-шостого отелення, потім починає знижуватись, і вже після 10 – 12 отелень подальше використання тварин економічно невигідне.

При створенні сприятливих умов годівлі та утримання для лак­туючих корів період їх продуктивного життя може тривати до десяти лактацій. Більш жорсткі промислові умови виробництва молока зменшують термін використання корів до трьох-п’яти лактацій.

Пори року та сезон отелення. На продуктивність і склад молока деякою мірою впливає пора року. Дію цього фактора враховувати дуже складно, бо на зазначені показники впливають також годівля, період лактації, умови утримання, комплекс фізичних факторів зовнішнього середовища — температура, вологість, атмосферний тиск, склад повітря, освітлення.

У літні місяці вміст жиру в молоці знижується, а в зимові — підвищується. Жирність молока змінюється по сезонах отелення (табл. 6).

Таблиця 6. Зміни жирності молока корів симентальської породи залежно від сезону отелення, % (за М. І. Книгою)

Сезон отелення

Місяць лактації

2

3

4

6

7

8

9

Весняний (квітень)

3,43

3,53

3,65

3,96

4,25

4,39

3,91

Осінній (листопад)

4,01

4,13

4,21

4,36

3,85

4,09

4,21

Осінній порівняно з весняним

+0,58

+0,55

+0,56

+0,29

+0,40

–0,30

+0,30

Висока жирність молока корів осіннього отелення на початку лак­тації пояснюється впливом низької температури зимового періоду за умов повноцінної годівлі тварин. Вгодованість худоби також впливає на інтенсивність молокоутворення і характер
лактогенезу. Добре вгодовані тварини при переведенні на зелені корми збільшують надої і жирність молока, а недостатньо вгодовані — підвищують надої, але вміст жиру в молоці у них знижується.

Умови утримання молочної худоби є одним з найважливіших факторів зовнішнього середовища, який забезпечує життєдіяльність, високу продуктивність тварин і якість молока. Оптимальна температура у корівниках має бути 8 – 10 °С, а вологість — 75 %.

Позитивно впливає на рівень надоїв та вміст жиру в молоці чищення та купання корів. Прогулянки щодня (активний моціон) для лактуючих корів протягом 1 – 2 год на відстань 2 – 3 км підвищують жирність молока на 0,2 – 0,3 %. Моціон для корів потрібно організовувати в будь-яку погоду, за винятком грози, хуртовини, великих морозів тощо.

Денне освітлення, сонячні промені та рухливість тварин позитивно впливають на інтенсивність молокоутворення та його склад. За однакового проміжку часу між доїннями вдень процеси синтезу на 10 % вищі. Корови, які перебувають у темряві, знижують жирність молока порівняно з тими, що утримуються в умовах нормального освітлення (світловий коефіцієнт 1 : 10). Ефективна вентиляція корівника також добре впливає на їхній стан здоров’я та зумовлює високу продуктивність корів.

Доїння корів — складний рефлектор­ний процес, на сприятливий перебіг якого впливає багато факторів, зокрема об’єм та форма вим’я, рівномірний розвиток усіх його часток.

Спосіб доїння. Кращі результати, з фізіологічного та господарського погляду, одержують при одночасному доїнні доїльним апаратом чотирьох дійок порівняно з видоюванням по черзі кожної дійки руками. Машинне доїння порівняно з ручним має перевагу і щодо підвищення продуктивності праці та продуктивності тварин, а також щодо санітарних умов видоювання молока.

Кратність доїння.За більшої частоти доїння (3 – 4 рази за добу) одержують більшу кількість молока. Якщо, наприклад, продуктивність тварин за чотириразового доїння прийняти за 100 %, то за триразового надій у середньому за лактацію знижується на 5 – 8 %, а за дворазового — на 7 – 10 %. Поряд із цим затрати праці при скороченні до одного доїння за добу зменшуються на 20 – 25 %.

Підготовка вим’я до доїння полягає в обмиванні його теплою водою і масажуванні. Обмивання сприяє створенню умов для одержання доброякісного молока, а масаж — синтезу і значно повнішому виділенню молока, поліпшує кровообіг у вим’ї і позитивно впливає на функцію молочної залози. Систичний масаж вим’я є важливою умовою одержання більшої кількості молока підвищеної жирності (табл. 7).

Таблиця 7. Вплив масажу вим’я на надій корів та жирність молока (за Р. Б. Давидовим)

Період

Тривалість періоду, днів

Кількість молока
від групи корів, кг

Вміст
жиру
у молоці, %

Підготовчий

3

65

3,47

Перший — масаж на початку і в кінці доїння

10

75,4

4,15

Другий — без масажу

10

65,7

3,76

Третій — масаж на початку і в кінці доїння

10

73,2

4,40

Інтервали між доїннями впливають на склад молока окремих надоїв, хоча і за однакових інтервалів між доїннями спостерігаються значні коливання в кількості молока окремих надоїв та його складі. Особливо змінюється вміст жиру.

Тривалість доїння має бути у межах 4 – 6 хв. За цей час при достатньому рефлекторному збудженні вим’я корови забезпечується повнота видоювання (табл. 8).

Таблиця 8. Вплив темпу доїння на надій і жирність молока
(за М. І. Книгою)

Темп доїння

Тривалість доїння, хв

Добовий
надій, кг

Вміст жиру, %

Жиру
в добовому надої, г

Звичайний

5

15

4,4

660

Повільний

18

7,7

2,8

215

Обмивати вим’я й надівати на нього доїльні стакани треба не дов­ше 1 хв. Нормальною інтенсивністю доїння вважається одержання 1 л молока протягом 40 – 50 с.

Повнота видоювання впливає на нормальну інтенсивність синтезу молока, його склад, особливо жирність. Вміст жиру в останніх 250 мл молока одного доїння досягає 10 – 12 %.

Порода. Корови різних порід різняться як продуктивністю, так і складом молока (табл. 9).

Важливе теоретичне і практичне значення мають корелятивні зв’язки між надоєм і жирністю молока, надоєм і вмістом білка, між кількістю жиру і білка в молоці.

Значні зв’язки, зумовлені генетичними особливостями тварин, необхідно враховувати у племінній роботі з молочною худобою.

Таблиця 9. Надої та склад молока корів різних порід за однакових умов годівлі та утримання (за К. В. Марковою і  А. Д. Альтманом)

Порода

Надій, кг

Вміст, %

Калорійність, ккал/кг

Сухих речовин

Жиру

Жиру, кг

Білка

Казеїну

Цукру

Золи

Кальцію, мг %

Фосфору, мг

Червона степова

5078

13,0

3,91

199

3,52

2,65

4,79

0,79

133

87

705

Лебединська

6143

13,0

4,00

246

3,45

2,50

4,74

0,83

136

91

708

Сіра українська

2832

13,6

4,43

125

3,68

2,81

4,68

0,76

130

92

755

Симентальська

5606

13,2

4,03

226

3,61

2,68

4,81

0,75

132

89

720

Чорно-ряба

4213

12,5

3,65

154

3,41

2,57

4,75

0,70

137

79

673

Фактор годівлі. Корми й годівля лактуючих тварин значною мірою впливають (із факторів зовнішнього середовища) на формування продуктивності, склад і властивості молока. В годівлі важливе значення має поживність корму (білкова, жирова, цукрова, мінеральна, вітамінна), різноманітність кормів, окремі корми та їх поєднання.

Повноцінна годівля молочної худоби передбачає одержання тваринами всіх елементів корму в достатній кількості, що забезпечує нормальний вигляд тварин, життєдіяльність організму, відтворення і одержання більшої кількості високоякісного молока.

Низький рівень годівлі негативно впливає на молокоутворення: знижується продуктивність корів, вміст жиру, білка тощо.

За даними спостережень, за дві суміжні лактації в рік недо­статньої годівлі середня продуктивність однієї корови становила 2496 кг молока жирністю 3,6 %, а на наступний рік за повноцінної, збалансованої годівлі — 5320 кг із вмістом жиру 4,2 %.

Вплив рівня білкової поживності кор­му На надій і склад молока. Вирі­шально впливають на лактацію білки кормів, які є джерелом синтезу білків молока. Доведено позитивний вплив оптимальної кількості протеїну в раціоні на синтез молока повноцінного складу.

Із збільшенням у кормах перетравного протеїну до 100 г на 1 корм. од. жирність молока підвищується на 0,16 %, а вміст білка — на 0,21 %.

При зменшенні кількості протеїну в раціоні корів до 80 г на 1 корм. од. вміст жиру та білка в молоці знижується. Мінімальною нормою протеїну для молочних корів є 80 – 90 г, а оптимальною — 110 – 120 г на 1 корм. од.

Якість молока знижується під час линяння тварин. Протягом 20 – 30 днів линяння вміст білка в молоці знижується на 0,3 – 0,4 %, а жиру — на 0,2 – 0,5 %. У цей період необхідно забезпечити споживання тваринами по 110 – 120 г перетравного протеїну на 1 корм. од. Також треба задовольнити потребу тварин у кормах, багатих на сірковмісні амінокислоти — цистин і метіонін (якісне злакове й бобове сіно, кукурудза, овес, пшеничні висівки, макуха, рибне борошно). Добрі результати мають при додаванні до раціону глауберової солі. При цьому зниження вмісту жиру та білка в молоці не спостерігалося. Сірку глауберової солі мікрофлора передшлунка тварини використовує для синтезу цистину, метіоніну, лізину.

Вплив рівня вуглеводів на продуктивність і склад молока.Вуглеводи кормів є енергетичним джерелом для тварин і мікрофлори, що міститься і розвивається в травному каналі жуйних. Вони є джерелом синтезу лактози і молочного цукру. Для жуйних важливе значення мають легкоперетравні вуглеводи. Нестача їх у раціоні призводить до порушення обміну вуглеводів і жирів, нагромадження кетонних тіл, ацидозу, до зниження функції підшлункової залози та печінки, зменшення продуктивності корів, зниження якості молока і оплати корму.

Цукор кормів стимулює лактацію більше, ніж інші вуглеводи, тому чим ближче до одиниці відношення цукор : крохмаль, тим позитивніший вплив такого раціону.

Установлено (М. І. Книга), що оптимальна кількість цукру в раціоні (150 – 170 г на 1 кг молока або не більш як 7 г цукру на 1 кг живої маси) забезпечує найвищу інтенсивність бродильних процесів у рубці, підвищення надоїв, збільшення в ньому вмісту жиру за умови збалансованості раціону за білком і мінеральними речовинами. Значним джерелом цукру в раціоні можуть бути кормові або цукрові буряки.

На життєдіяльність і молочну продуктивність сприятливо впливає також оптимальне співвідношення цукру і протеїну (цукрово-протеїнове співвідношення), яке має бути на рівні 1 : 1 – 1 : 5.

Вплив жиру корму на склад молока. Жир має важливе значення для обміну речовин і синтезу жиру молока. Вважається, що жир молока на 40 % синтезується за рахунок жиру корму і на 60 % — за рахунок вуглеводів. Тому в раціоні має бути 12 – 15 г перетравного жиру на 1 корм. од., а оптимально — 25 г.

При дослідженні впливу різного рівня жиру на надій і жирність молока (М. І. Книга) було встановлено, що збільшення кількості жиру від 40 до 65 % у кормах від його кількості в добовому надої жирність молока підвищувалась на 0,12 %.

Оптимальною нормою жиру, яка забезпечує високі надої та жирність молока, можна вважати 65 % у кормах від добового продукування жиру в молоці.

Вплив мінеральних речовин та вітамінів корму на склад молока. Мінеральні елементи беруть участь в обміні речовин, позитивно впливають на надій і склад молока, особливо на вміст кальцію, фосфору, натрію. Кальцій бере участь в обміні білкових, фосфор — в нормалізації перетравлення і обміну азотистих мінеральних речовин. Оскільки вплив кальцію і фосфору на обмінні процеси взаємопов’язані, важливо підтримувати оптимальне їх співвідношення в раціоні. Для лактуючих корів воно має бути на рівні 1,25 – 1,4 частини кальцію і одна частина фосфору.

Від оптимального співвідношення калію і натрію залежить використання кальцію, фосфору, азоту, вуглецю, енергії. За даними досліджень, воно має бути в межах 1,7 – 2 частини калію, одна частина натрію. На 1 кг молока 4%-ї жирності корові живою масою 550 кг у першу половину лактації потрібно давати 5 – 6 г кальцію, 4 – 4,5 — фосфору та 6 – 7 г кухонної солі.

З кормами корови повинні одержувати вітаміни, особливо вітамін Е, який вважають фактором молочності та жирномолочності. На цей вітамін багаті зелені корми і пшеничні висівки. Каротину багато в зеленій траві, зеленій кукурудзі, доброякісному сіні, кукурудзяному силосі раннього періоду силосування, силосі з бобових культур, моркві. Значним джерелом вітаміну В є дріжджі та деякі рослини. Необхідні вітаміни групи В синтезуються мікрофлорою травного каналу.

Корми впливають на продуктивність тварин, склад молока. Грубі корми (сіно, сінаж, солома) — обов’язкові компоненти раціону жуйних. Це об’ємисті корми, які забезпечують тварин клітковиною, протеїном, мінеральними речовинами. Як за нестачі, так і за надлишку клітковини ускладнюються процеси перетравлення та засвоєння поживних речовин, що впливає на продуктивність і склад молока. Кількість грубих кормів у зимовому раціоні корів має становити 20 – 25 % поживності добового раціону, з яких не менш як 30 – 40 % злаково-бобового сіна.

До соковитих кормів належать коренебульбоплоди, силос, жом, барда, пивна дробина та інші, Це молокогінні корми, що забезпечують лактуючих корів основними поживними та мінеральними речовинами, вітамінами. Особливо важливе значення мають і стали незамінними в раціоні кукурудзяний силос, буряки, буряковий жом. Соковиті корми повинні становити 45 – 60 % поживності добового раціону і є основним джерелом цукру для тварин.

Зелені корми в літній період є біологічно найбільш цінними. За поживністю вони становлять до 80 % добового раціону дійної корови або від 40 до 70 кг. Різні зелені корми мають різну продуктивну дію, але за біологічною цінністю є неперевершеними, тому винятково сприятливо впливають на стан здоров’я, відтворення, продук­тивність тварин та якість молока.

Концентровані корми — це зернові корми та комбікорми, які належать до кормів сильної дії. У їх складі багато протеїну, вуглеводів, жирів, мінеральних речовин, тому концкормами балансують раціони за протеїном. Кількість їх у раціоні має становити 10 – 30 % за поживністю, або, залежно від молочної продуктивності, 100 – 350 г на 1 кг молока. Влітку цей вид корму становить до 20 % загальної поживності раціону.

Різноманітність і якість кормів. Для забезпечення нормального існування корів, одержання високих надоїв молока корми для них мають бути різноманітними, доброякісними, забезпечувати організм корови всіма необхідними поживними речовинами.

До складу кожного раціону треба вводити два-три види грубих, соковитих і концентрованих кормів. Тоді їх краще поїдають тварини, поліпшується також їх продуктивна дія. Неякісний корм негативно впливає на надій і склад молока, порушує процеси обміну, фізіологічні функції, синтез молока, призводить до отруєння тварин.

Рослини, які спричинюють вади молока, не можна згодовувати коровам. Вони знижують якість молока та вироблених із нього молочних продуктів.

У раціоні має бути забезпечене відповідне співвідношення сухої речовини і води: оптимальне — 1 : 4, максимальне —1 : 8. Дуже водянистий корм (жом, барда) порушує травлення, знижує якість молока.

Контрольні питання

1. Які фактори впливають на склад і властивості молока?

2. Як змінюється склад молока протягом доби?

3. Як змінюється склад молока протягом лактації?

4. Що таке молозиво?

5. Як впливають пори року на вміст жиру в молоці корів?

6. Як впливає процес доїння корів на продуктивність і склад молока?

7. Як впливають поживні речовини на склад і якість молока?

8. Як впливають окремі види кормів на склад і властивості молока?

Література

1. Барабанщиков Н. В. Молочное дело. – М.: Колос, 1983. – 414 с.

2. Машкін М. І., Париш Н. М. Технологія виробництва молока і молочних продуктів: Навчальне видання.-К.: Вища освіта, 2006.-351с.

Tagged with: , , , , , , , ,
Posted in Отримання доброякісного молока 3к.1с
Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet