Держава в політичній системі суспільства правова держава — №1

3. Тема: Держава в політичній системі суспільства. Правова держава.

План

1.Політична система: Поняття, структура, функції

2. Походження, ознаки і функції держави

3. Устрій сучасної держави

4. Правова держава

5. Проблема прав людини

1.Політична система: Поняття, структура, функції

Політична система — одне з ключових понять у політології. Теорія політичної системи з’явилася у середині минулого століття, її поява відобразила незадоволеність низки американських учених однобічним інституціональним підходом до дослідження політики, в межах якого політика переважно розглядалась крізь призму інститутів влади. Системний підхід орієнтується не тільки на дослідження всього комплексу політико-владних інститутів, а й розглядає відносини між суб’єктами політики, політичні правові норми, що регулюють ці відносини. Системний підхід також дозволяє дослідити взаємодію політичної системи і навколишнього середовища (суспільство в цілому). У свою чергу, навколишнє середовище складається з безлічі інших систем (економічної, духовно-ідеологічної, екологічної тощо). Завданням політичної системи, як і будь-якої іншої, є збереження стабільності за наявності змін.

Політична система має певні межі, складається з багатьох частин, елементів, які взаємодіють між собою і є єдиним цілим. Відмінною рисою політичної системи є легітимне право карати, примушувати, підпорядковувати. Системний аналіз увійшов до політичної науки завдяки теорії соціальної системи Т. Парсонса, яка зазнала великого впливу ідей системи з біологічної теорії. У політології системний підхід був уперше застосований у середині XX ст. американським ученим Д. Істоном. Він же ввів і відповідне поняття політичної системи. Згідно з Д. Істоном, політична система — це взаємодії, за допомогою яких у суспільстві авторитетно розподіляються цінності (матеріальні й духовні) і тим самим запобігаються конфлікти між членами суспільства. Від інших видів соціальних систем її відрізняють дві ключові функції:

1 — розподіл цінностей у суспільстві;

2 — здатність переконувати своїх громадян у необхідності прийняти такий розподіл як обов’язковий.

Механізм функціонування політичної системи включає три цикли: вхід, перетворення, вихід. Система є засобами, за допомогою яких імпульси входу трансформуються в імпульси виходу, тобто політична система за Д. Істоном є сукупністю динамічних перетворень, які сприяють формуванню стабільності суспільства Розглянемо головні компоненти моделі політичної системи за Істоном. «Вимоги» — це дії і думки з приводу розподілу цінностей у суспільстві, які впроваджуються суб’єктами влади. Вимоги стосуються розподілу благ і послуг, регулювання поведінки у суспільстві, забезпечення комунікації та інформації. «Підтримка» — це позиції і поведінка груп та індивідів, які сприяють функціонуванню політичної системи. Форми підтримки можуть бути різними: сплата податків, дотримання законів, участь у політичному житті (наприклад, у голосуванні на виборах, поважне ставлення до влади). Підтримка спрямована на мінімальний консенсус у суспільстві, необхідний для збереження політичної єдності (тобто на політичне співтовариство). Вона поширюється на політичний режим, який розуміють як специфічну сукупність цінностей, норм і характеру розподілу владних ролей. Без підтримки неможливе й існування так званого «правління» (до якого відносяться політичні авторитети — органи влади і політичні лідери). «Вимоги» та «підтримку», що являють собою вхідні чинники, політична система трансформує у рішення і дії (тобто в економічну, соціальну, зовнішню політику тощо). Завдяки зворотному зв’язку як одному з елементів механізму функціонування політичної системи, чинники виходу впливають на «вимоги» і «підтримку». Рішення та дії — це способи реагування системи на навколишнє середовище і побічно на саму себе. Зворотний зв’язок включає такі елементи: адаптацію влади до певних ситуацій (шляхом рішень і дії системи та їх наслідків); зворотну інформацію (потік зворотних відомостей про стан системи і наслідки реагуючої діяльності).

Зворотний зв’язок є механізмом усунення напруги у суспільстві. Проте ефективність цього механізму залежить від того, наскільки влада здатна адекватно реагувати на імпульси, що надходять до системи. Модель Істона дозволяє оцінювати й аналізувати умови стабільності і нестабільності політичних систем.

До структури політичної системи входять три підсистеми: інституційна, інформаційно-комунікативна та нормативно-регулятивна. Першу складають політичні інститути: Держава, політичні партії, групи інтересів (суспільні організації та рухи). Другу — інститути та механізми, завдяки яким забезпечуються потоки інформації та зв’язки як між інститутами політичної системи, так і між системою і навколишнім середовищем. Наприклад, комісії з розслідування певних питань, слухання на відкритих засіданнях державних органів влади, консультації з різними зацікавленими групами, засоби масової інформації. Третя підсистема складається з норм, які визначають поведінку людей у політичному житті, фіксовані у законах та нефіксовані, але наявні у суспільстві правила участі у всіх типах політичного процесу. Ці норми підрозділяються на норми-закони і норми-звички.

Визначимо загальні функції політичної системи суспільства:

* визначення цілей і завдань розвитку суспільства, розробка програми його життєдіяльності;

* мобілізація ресурсів суспільства для досягнення поставлених цілей;

* інтеграція всіх елементів суспільства, підтримка його цілісності та стабільності;

* обов’язковий для всіх громадян розподіл цінностей у суспільстві.

Можна також виділити специфічні функції входу та виходу щодо політичної системи. На вході це політична соціалізація (залучення до участі у політиці, розповсюдження духу участі у суспільстві стосовно впливу на прийняття політичних рішень). Артикуляція інтересів (вираз інтересів, які мають розмиті риси, у конкретні пропозиції, програми та лозунги). Агрегація інтересів (перетворення різноманітних вимог в альтернативи державної політики шляхом їхньої систематизації, узгодження інтересів різних соціальних груп; зрештою агрегація являє собою виділення найбільш важливих вимог, задоволення яких дасть змогу реалізувати багато інших другорядних завдань). Політична комунікація — передача інформації та переконань як усередині влади, так і між владою і суспільством.

Специфічні функції виходу — розробка норм-законів, вживання норм-законів і контроль за їх застосуванням.

2. Походження, ознаки і функції держави

В уявленні будь-якої людини держава — це ті органи, установи, організації, що видають закони, встановлюють певний порядок і стежать за його виконанням, а якщо потрібно, то і застосовують силу. Держава визначає все наше життя: встановлює розміри заробітної плати, стипендії, пенсії, відпустки, цін, податків і та тощо. Це повсякденне, звичайне уявлення про державу. Вона хоча й правильне, але не повне. А суспільство передусім цікавить, якою повинна бути держава, а не якою вона вже є. Чому вона побудована так, а не інакше, чи відповідають її функції потребам сьогодення, як зробити її кращою і гуманнішою?

Держава є центральним інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується основний зміст політики.

Саме поняття «держава» зазвичай вживається у двох значеннях. У широкому сенсі — це країна, суспільство, народ, що розташовані на певній території і мають органи влади. В цьому значенні зазвичай говорять про німецьку, англійську, українську держави.

У вузькому, власному значенні термін «держава» означає організацію, що має верховну владу на певній території.

Держава має ряд ознак, які допомагають виявити її сутність.

По-перше, відокремлення публічної влади від суспільства, її розбіжність з організацією всього населення, поява верств професіоналів-управлінців.

По-друге, державна влада є найвищою на певній території, вона має суверенітет. На відміну від різноманітних організацій, що мають певну владу над людьми, держава має найвищу владу, рішення якої обов’язкові для всіх громадян.

По-третє, держава має територію, чітко обмежену державним кордоном. Закони і повноваження держави поширюються на людей, які проживають на цій території. Держава будується за територіальним принципом.

По-четверте, держава володіє монополією на законне застосування сили і фізичного примусу. Вона може не тільки обмежити свободу людини, а навіть фізично знищити її. Для цього у держави є спеціальні засоби: зброя, армія, поліція, служба безпеки, суд, прокуратура.

По-п’яте, держава має виняткове право на видання законів і норм, обов’язкових для всього населення.

По-шосте, державною прерогативою є стягнення податків і зборів, необхідних для утримання численних державних службовців і матеріального забезпечення державної політики.

Ці ознаки відрізняють державу від інших організацій і об’єднань, але не розкривають її зв’язки з суспільством і чинниками, що лежать в основі її виникнення та еволюції.

Які ж причини виникнення держави? Існує кілька точок зору щодо питання про причини виникнення держави. Більшість дослідників погоджуються, що держава з’явилася внаслідок розпаду родоплемінного ладу, появи верств управлінців-професіоналів і поступового зосередження в їхніх руках управлінських функцій, ресурсів влади і соціальних привілеїв під впливом цілої низки чинників. Зазвичай до них відносять:

* розвиток суспільного розподілу праці, виокремлення управлінської праці у спеціальну галузь. Внаслідок розвитку всього суспільства і виробництва, появи додаткового продукту, розширення господарських і зовнішніх зв’язків у суспільства з’явилася потреба в укріпленні управлінських функцій і створенні для цього державних органів; виникнення із розвитком суспільства приватної власності, класів і експлуатації. Найбільш детально цю точку зору обґрунтовує марксизм, який на перший план у діяльності держави ставить функцію класового пригноблення. Сучасна наука не заперечує важливого впливу виробничих відносин і економічно панівних класів на державу. Але водночас його поява й існування не пов’язуються з виникненням приватної власності і класів. І те, що спочатку управління здійснювалося безпосередньо всіма членами роду без спеціально уповноважених осіб та установ, пояснюється зовсім не тим, що суспільство було вільне від класів, а незначним обсягом і простотою суспільних відносин; завоювання одних народів іншими. Існує точка зору, за якою держава виникає не внаслідок внутрішнього класового розмежування, як стверджує марксизм, а в результаті зовнішнього і політичного насильства, що поглиблюють соціальну нерівність і ведуть до утворення класів і експлуатації. Автори цієї теорії — Ф. Оппенгеймер і Л. Гумплович. Однак вплив завоювань на утворення і розвиток держави не слід абсолютизувати; демографічні фактори.

Tagged with: , , , ,
Posted in Політологія

Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet

Интернет реклама УБС