Біологічно активні добавки

Прийняті рівні введення вітамінів для корекції вмісту мікронутрієнтів звичайно перевищують рівні середньодобової потреби в них в декілька раз. Для різних вітамінів максимальне перевищення рівня його введення в порівнянні з нормою споживання не однаково:

Вміст вітамінів А, D,B1, B2, B6, B12, ніацину, фолієвої кислоти, пантотенової кислоти, біотину не повинно перевищувати добову потребу більш ніж в 3 рази;

Вміст вітаміну Е і С – більш чим в 10 раз.

Мінеральні елементи – неорганічні складові частини їжі, які являються незамінними харчовими речовинами.

В групу незамінних входить 21 мінеральний елемент.

Класифікація життєво необхідних макро — та мікроелементів.

Класифікація Елементи
Незамінні макроелементи – елементи, які складають більше 0,005% маси тіла
Кальцій
Фосфор
Калій
Сірка
Натрій
Хлор
Магній
Незамінні мікроелементи – елементи, які складають менше 0,005% від маси тіла
Залізо
Цинк
Йод
Селен
Мідь
Марганець
Фтор
Хром
Молібден
Ванадій
Нікель
Кремній
Миш’як
Кобальт
Елементи, незамінність яких досі не встановлена, але є дані про їх участь в біологічних реакціях Барій,

Олово,

Бром,

Стронцій,

Кадмій.

Елементи, участь яких в біологічних реакціях не виявлено Золото,

Срібло,

Алюміній,

Ртуть,

Вісмут,

Галій,

Свинець,

Бор,

Літій

І іще 20 елементів

Основні загальні функції мінеральних речовин:

Підтримання кислотно –лужної рівноваги;

Регуляція біохімічних реакцій;

Формування і розвиток тканин організму;

Нормалізація водного обміну

Поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК).

Характеристика поліненасичених жирних кислот (ПНЖК):

Не синтезуються тваринним організмом; їх відсутність в їжі викликає симптоми недостатності жирних кислот (ліноленова, лінолева);

Синтезуються в організмі і здатні усувати симптоми недостатності (метаболіти лінолевої і ліноленової кислот).

Поліненасичені кислоти утворюють два сімейства:

Омега – 3 (чи n — 3) – поліненасичені жирні кислоти (х=1):

Α – ліноленова кислота (С 18:3);

Ейкозапентоєнова кислота (С 20:5);

Докозагексаєнова кислота (С 22:6);

Омега – 6 (чи n — 6) – поліненасичені жирні кислоти (х=4):

Лінолева кислота (С 18:2);

Γ – ліноленова кислота (С 18:3);

Арахідонова кислота (С 20:4).

Фізіологічне значення поліненасичених жирних кислот пов’язано з двома основними функціями, якими являються:

1. Синтез арахідонової кислоти, який являє собою:

Найважливіший компонент кліткових мембран в складі фосфоліпідів (25%);

Головний попередник простогландинів;

Попередник простациклінів і тромбоксанів, які підтримують нормальну згортаємість крові за рахунок тонкого балансу (роль ейкозапеноєнової кислоти).

2. Вплив на ліпідний склад і атерогенний потенціал крові, який пов’язаний з співвідношенням поліненасичених (ПНЖК) і насичених (НЖК) жирних кислот. При співвідношенні 1,5:2.0 відбувається:

Прискорення метаболізму холестерину в печінці за рахунок активації лецитинхолестеринацетилтрансферази;

Збільшення виділення холестерину з каловими масами;

Зменшення утворення атерогенних фракцій ліпопротеїнів.

Вміст деяких незамінних жирних кислот в жирах (мас, %)

Tagged with: , , , ,
Posted in Харчові та дієтичні добавки
Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet