Біологічно активні добавки

Біологічно активні добавки. Порядок гігієнічної експертизи БАД. Реєстр БАД до харчової продукції.

План

1. Загальні відомості про біологічно активні речовини та добавки. Визначення. Класифікація

2. Основні групи БАД до їжі. Нутрицевтики. Парафармацевтики. Пробіотики. Пребіотики.

3. Порядок гігієнічної експертизи БАД.

4. Реєстр БАД до харчової продукції.

1. Загальні відомості про біологічно активні речовини та добавки. Визначення. Класифікація

Біологічно активні добавки до їжі стали відмінною особливістю раціону харчування ХХI столітті. Основна причина появи великого асортименту БАД пов’язана з змінами образу життя, харчового статусу і структури харчового раціону сучасної людини.

Біологічно активні добавки – природні (ідентичні природним) біологічно активні речовини, які призначенні для вживання одночасно з їжею чи введення в склад харчових продуктів.(Закон “Про якість і безпеку харчових продуктів”).

Біологічно активні добавки до їжі (БАД) – концентрати натуральних чи ідентичних натуральним біологічно активних речовин (включаючи ессенціальні харчові речовини), при безпосередньому прийомі з їжею і/чи для введення в склад харчових продуктів з метою збагачення раціону окремими харчовими чи біологічно активними речовинами і їх комплексами. (Сан ПиН 2.3.2.560-96).

Гігієнічні вимоги до безпеки і ефективності БАД встановлюються спеціальними Санітарно – епідеміологічними правилами і нормативами. (СанПиН).

Область використання БАД: як додаткове джерело харчових і біологічно активних речовин, для оптимізації вуглеводного, жирового, білкового, вітамінного і інших видів обміну речовин при різноманітних функціональних станах, для нормалізації і/чи покращення функціонального стану органів і систем організму людини, в т. ч. продуктів, які надають загальнозміцнюючу, м’яку мочогонну, тонізуючу, заспокійливу і інші види дії при різноманітних функціональних станах, для зниження ризику захворювання, а також для нормалізації мікрофлори – кишкового тракту, в якості ентеросорбентів (СанПиН 2.3.2.1290 — 03).

Якість біологічно активних добавок до їжі – сукупність характеристик, які обумовлюють споживацькі властивості, ефективність і безпеку біологічно активних добавок до їжі.

Безпечність біологічно активних добавок до їжі – відсутність небезпеки для життя і здоров’я людей сучасних і майбутніх поколінь.

За якість, безпечність, представлені властивості, ефективність і рекламу біологічно активної добавки до їжі, яка випускається повну відповідальність несе виробник.

Споживання біологічно активних речовин в вигляді БАД до їжі чи в складі харчових продуктів визначається рекомендованими рівнями їх споживання.

Рекомендовані рівні споживання біологічно активних речовин включають два показники – адекватний рівень споживання і верхній допустимий рівень споживання, які встановлені з допомогою епідеміологічних методів і розрахунків з урахуванням хімічного складу раціону харчування сучасної людини при його знижених енерготратах (2300 ккал) і відображені в документах Міністерства Охорони Здоров’я України – Методичних вказівках МУ 2.3.1.1915 – 04.

Адекватний рівень споживання – рівень добового споживання харчових і біологічно активних речовин, який встановлений на основі розрахункових чи експериментально визначених речовин чи оцінок споживання харчових і біологічно активних речовин групою/групами практично здорових людей (з використанням епідеміологічних методів), для яких певне споживання (з урахуванням показників стану здоров’я) вважається адекватним (використовується в тих випадках), коли рекомендована величина (норма) споживання харчових і біологічно активних речовин не може бути Визначена.

Верхній допустимий рівень споживання – найбільший рівень добового споживання харчових і біологічно активних речовин, який не представляє безпеки розвитку несприятливих впливів на показники стану здоров’я практично у всіх людей (конкретної групи) з загальної популяції. По мірі збільшення споживання понад цих величин потенційний ризик несприятливих впливів збільшується.

2. Основні групи БАД до їжі. Нутрицевтики. Парафармацевтики. Пробіотики. Пребіотики.

Класифікація біологічно активних добавок до їжі

Групи БАД Підгрупи БАД
Нутріцевтики – додаткові джерела нутрієнтів (харчових речовин) Джерела переважно білка і амінокислот;

Джерела переважно ессенціальних жирних кислот, ліпідів і жиророзчинних вітамінів:

На основі рослинних масел,

На основі рибного жиру.

Джерела переважно вуглеводів і сахарів;

Джерела переважно водорозчинних вітамінів;

Джерела переважно мінеральних речовин (макро – і мікроелементів);

Джерела переважно харчових волокон.

Парафармацевтики – джерела речовин, які володіють фізіологічною активністю На рослинній основі:

Сухі,

Рідкі.

На основі переробки тваринної сировини:

М’ясомолочної сировини і субпродуктів,

Риби і морепродуктів.

Пробіотики – джерела живих мікроорганізмів, їх структурних компонентів і метаболітів. Пробіотики на основі чистих культур мікроорганізмів;

Пробіотики змішаного складу (з додаванням амінокислот, мікроелементів, моно – і дисахаридів і др.)

Основні види сировини для виробництва БАД до їжі:

Продукти тваринного, рослинного, мінерального і мікробного походження, їх компоненти чи синтетичні аналоги, нешкідливі для людського організму;

Продукти, які використовуються людством в історичний відрізок часу;

Продукти, які входять до раціону харчування сучасної людини;

Видалені і очищені компоненти їжі і їх синтетичні аналоги;

Умовно харчові і нехарчові продукти, які містять біологічно активні речовини, необхідні для нормального функціонування організму людини, і аналогічні тим, які він повинен отримувати з їжею.

Забороняється:

Використовувати в складі БАД рослини, які містять токсичні, сильнодіючі і наркотичні компоненти, а також гормони і антибіотики;

Використовувати в якості джерела біологічної сировини матеріали ризику прионних захворювань: а) череп (включаючи мозок і очі), піднебінні мигдалини і спинний мозок биків (корів), кіз (козлів), вівці (баранів) старші 12 місяців чи які мають корінні різці, що прорізаються; б)селезінку овець (баранів) і кіз (козлів).

Не допускається:

— використання при виробництві БАД до їжі рослинної сировини і продукції тваринництва, які отримані з використанням генної інженерії (трансгенних продуктів) без особливого дозволу Міністерства Охорони України.

Нутріцевтики – біологічно активні добавки до їжі, які використовуються для корекції хімічного складу їжі людини (допоміжні джерела поживних речовин — нутрієнтів).

Представники цієї групи БАД являються, як правило, природними інгредієнтами їжі, які проявляють в організмі біологічну активність чи вказують на нього фізіологічний вплив.

До них відносять вітаміни і вітаміноподібні речовини, поліненасичені жирні кислоти, фосфоліпіди, окремі макро – і мікроелементи, незамінні амінокислоти, деякі моно – і дисахаридів, а також харчові волокна – целюлоза, пектини і ні.

Вітаміни – низькомолекулярні органічні з’єднання різноманітної хімічної природи, які виступають біорегуляторами процесів, що протікають і живому організмі. Організм людини не синтезує вітаміни чи синтезує їх в недостатній кількості (нікотинова кислота, вітамін D), тому повинен отримувати їх з їжею.

Вітаміноподібні речовини – це група речовин, які володіють рядом властивостей, які відносяться до істинних вітамінів.

Відомо два види недостатності вітамінів:

Авітаміноз – глибокий дефіцит того чи іншого вітаміну з розгорнутою клінічною картиною хвороботворного стану нестачі: при дефіциті вітаміну С – цинга, вітаміну D – рахіт, вітаміну В1 – захворювання бері — бері, вітаміну РР – пелагра, вітаміну В12 – перніциозна анемія;

Гіповітаміноз – стан помірного дефіциту з стертими не специфічними проявами, такими як втрата апетиту, швидка втома, дратливість, і окремими мікросимптомами: кровотеча ясен, відшелушення і сухість шкіри, ломкість волосся і ін.

Основні причини гіпо – і авітамінозів:

Недостатнє надходження вітамінів до їжі;

Пригнічення кишкової мікрофлори, яка продукується вітамінами;

Порушення асиміляції вітамінів;

Підвищена потреба в вітамінах у зв’язку з особливими фізичними станами організму, захворюваннями чи кліматичними умовами;

Вроджені порушення обміну і функції вітамінів.

Рекомендовані рівні споживання вітамінів

Вітаміни Адекватний рівень споживання, на добу Верхній допустимий рівень споживання, на добу
Вітамін С, мг 70 700
Вітамін А, мг 1 3
Вітамін D, мкг 5 15
Вітамін E, мг 15 100
Вітамін B1, мг 1,7 5,1
Вітамін B2, мг 2,0 6,0
Вітамін B6, мг 2,0 6,0
Вітамін PP, мг 20 60
Фолієва кислота, мкг 400 600
Вітамін B12, мкг 3

 

9
Пантотенова кислота(і її солі), мг 5 15
Біотин, мкг 50 150
Вітамін К, мкг 120 360
Tagged with: , , , ,
Posted in Харчові та дієтичні добавки
Перелік предметів:
  1. Інформаційні технологіі в галузі
  2. Інформаційні технологіі в системах якості стандартизаціісертифікаціі
  3. Історія української культури
  4. Бухоблік у ресторанному господарстві
  5. Діловодство
  6. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами
  7. Науково-практичні основи технологіі молока і молочних продуктів
  8. Науково-практичні основи технологіі м’яса і м’ясних продуктів
  9. Організація обслуговування у підприємствах ресторанного господарства
  10. Основи наукових досліджень та технічноі творчості
  11. Основи охорони праці
  12. Основи підприємницькоі діяльності та агробізнесу
  13. Політологія
  14. Технологічне обладнання для молочноі промисловості
  15. Технологічне обладнання для м’ясноі промисловості
  16. Технологічний семінар
  17. Технологія зберігання консервування та переробки молока
  18. Технологія зберігання консервування та переробки м’яса
  19. Технологія продукціі підприємств ресторанного господарства
  20. Технохімічний контроль
  21. Технохімічний контроль
  22. Управління якістю продукціі ресторанного господарства
  23. Вища математика 3к.1с
  24. Вступ до фаху 4к.2с.
  25. Загальні технології харчових виробництв
  26. Загальна технологія харчових виробництв 4к.2с.
  27. Мікробіологія молока і молочних продуктів 3к.1с
  28. Математичні моделі в розрахунках на еом
  29. Методи контролю харчових виробництв
  30. Основи фізіології та гігієни харчування 3к.1с
  31. Отримання доброякісного молока 3к.1с
  32. Прикладна механіка
  33. Прикладна механіка 4к.2с.
  34. Теоретичні основи технології харчових виробництв
  35. Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса
  36. Фізика
  37. Харчові та дієтичні добавки
  38. Фізичне виховання 3к.1с

На русском

  1. Методы контроля пищевых производств
  2. Общая технология пищевых производств
  3. Теоретические основы технологий пищевых производств
  4. Технология хранения, консервирования и переработки мяса
LiveInternet